28 травня 2026 р.Справа № 639/2177/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новобаварського районного суду міста Харкова від 01.04.2026 (суддя: Борисенко О.О., м. Харків) по справі № 639/2177/26
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Харківській області , Інспектора поліції у сфері забезпечення дорожнього руху Бурди Юрія Миколайовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції Харківської області (далі по тексту - відповідач-1), Інспектора поліції у сфері забезпечення дорожнього руху Бурди Юрія Миколайовича (далі по тексту - відповідач-2), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд: скасувати постанову Інспектора патрульної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у м. Харкові Бурди Юрія Миколайовича серії ЕНА № 06768695 від 05.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП; повернути позивачу сплачений штраф.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 01.04.2026 по справі № 639/2177/26 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Харківської області, Інспектора поліції у сфері забезпечення дорожнього руху Бурди Юрія Миколайовича про повернення сплаченого штрафу.
Роз'яснено позивачу його право звернення до суду з цими вимогами в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд ухвалу Новобаварського районного суду міста Харкова від 01.04.2026 по справі № 639/2177/26 скасувати в частині відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог до Управління патрульної поліції Харківської області, Інспектора поліції у сфері забезпечення дорожнього руху Бурди Юрія Миколайовича про повернення сплаченого штрафу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд при вирішенні питання про відкриття провадження по справі не міг давати оцінку тим чи іншим доказам або посилатися на них. Також, зазначає, що суд вказане питання повинен був вирішити при постановленні рішення по справі. Вказує, що публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові, зокрема господарські відносини, відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Відповідачі правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що позовні вимоги в частині повернення позивачу сплаченого ним адміністративного штрафу в розмірі 680,00 грн. не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підсудні місцевому загальному суду (Новобаварському районному суду міста Харкова) як адміністративному суду.
При цьому, судом зазначено, що позивач має право звернутися до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства про стягнення суми сплаченого ним штрафу, у разі скасування судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та після набрання судовим рішенням законної сили.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі,
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Поряд з цим, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі по тексту - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За змістом статті 2 Закону № 580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Основні обов'язки поліцейського визначено у статті 18 Закону № 580-VIII, а повноваження поліції передбачено статтею 23 цього Закону.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) визначає Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376.
Аналізуючи вказані вище норми законодавства вбачається, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим уважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань (Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011).
Колегія суддів зазначає, що з аналізу приписів Закону № 580-VIII убачається, що поліцейський - це службова особа, яка виконує функції і повноваження суб'єкта владних повноважень - НП України, її центральних та територіальних органів, передбачені цим Законом.
Так, як вбачається зі змісту адміністративного позову, в даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом власних прав та законних інтересів, які останній вважає порушеними, у зв'язку з протиправністю постанови Інспектора патрульної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у м. Харкові Бурди Юрія Миколайовича серії ЕНА № 06768695 від 05.03.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
При цьому, вважаючи свої права порушеними, позивач визначив належним способом захисту своїх прав: скасування вказаної постанови та зобов'язання відповідачів повернути позивачу сплачений штраф.
В силу ч.1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначені статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п.1 ч.1 ст.20 КАС України).
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Колегія суддів зазначає, що суди перевіряють, чи призведе обраний спосіб захисту до відновлення порушеного права позивача. Неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові в будь-яких правовідносинах. Верховний Суд у справі №640/11643/19 у контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) зазначив: звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. З огляду на вимоги статті 2, статті 5 КАС України, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.
Відтак, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги в частині повернення позивачу сплаченого останнім адміністративного штрафу в розмірі 680,00 грн. не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підсудні місцевому загальному суду (Новобаварському районному суду міста Харкова) як адміністративному суду, адже даний спір підлягає розгляду саме у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Відповідно до ст. 320 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Відтак, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Новобаварського районного суду міста Харкова від 01.04.2026 по справі № 639/2177/26 скасувати в частині відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Харківської області, Інспектора поліції у сфері забезпечення дорожнього руху Бурди Юрія Миколайовича про повернення сплаченого штрафу.
Справу № 520/27754/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко