Головуючий І інстанції: Сліпець Надія Євгенівна
29 травня 2026 р. Справа № 160/33775/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2026, вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, 49089 по справі № 160/33775/25
за позовом ОСОБА_1
до Третього апеляційного адміністративного суду
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Оскаржуваною ухвалою від 08.01.2026 закрито в порядку п.8 ч.1 ст.238 КАС України провадження у справі № 160/33775/25 за позовом ОСОБА_1 до Третього апеляційного адміністративного суду про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного закриття провадження у справі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує, зокрема, тим, що позивачу на адресу для листування та на електронну пошту (які вказані у позовній заяві), копія ухвали від 03 грудня 2025 року, в супереч абзацу 7 резолютивної частини цієї ж ухвали - не надходила. Звертає увагу, що у позивача відсутній електронний кабінет, про що також зазначено в позовній заяві. Наголошує, що позивача всупереч норм, встановлених статтею 251 КАС України, не було повідомлено про відкриття провадження по даній справі. Вважає, що в порушення норм, передбачених статями 163, 171 КАСУ, позивача було позбавлено можливості на подання відповіді на відзив, в зв'язку з чим рішення (ухвала) було ухвалено без будь - яких пояснень позивача. Зазначає, що судом були порушені принципи рівності сторін та змагальності, які в свою чергу є дуже важливими для забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду, а також для прийняття остаточного справедливого рішення (ст.ст.8, 9 КАС України). Таким чином, вважає, що розгляд справи судом першої інстанції був передчасним та незаконним. Вказані порушення, на думку позивача, є істотними, оскільки призвели до ухвалення необґрунтованого рішення і тому є достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до п.4ч.1, абз.2ч.2, та п.3 ч.3 ст. 317 КАС України.
Відповідач скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Від сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.
На підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржена бездіяльність Третього апеляційного адміністративного суду, як розпорядника публічної інформації, щодо ненадання запитуваної публічної інформації була виправлена суб'єктом владних повноважень, і належні, вичерпні та повні відповіді були складені та надіслані позивачу. Також відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності відповідача протиправною після такого виправлення.
За таких обставин відпав предмет позову, а тому є наявними підстави для закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
Між тим, вказані висновки суду першої інстанції слід вважати передчасними, а винесена ухвала постановлена без дотримання вимог процесуального закону, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, провадження у ній відкрито Дніпропетровським окружний адміністративний судом ухвалою від 03.12.2025, абзацом сьомим резолютивної частини якої встановлено копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Оскільки справа розглядалася в письмовому провадженні, тобто без виклику сторін, і судове засідання не проводилося, положення п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України не може бути застосовано при буквальному тлумаченні.
Водночас, судова колегія з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.08.2021 у справі № 657/1284/16-а, звертає увагу, що положення п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України (які є аналогічна приписам п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України) слід тлумачити розширено, з метою забезпечення права особи на участь у справі, а не лише в судовому засіданні.
Із змісту зазначеної постанови суду касаційної інстанції також випливає висновок, що неповідомлення сторони про відкриття провадження чи залучення її в якості співвідповідача та ненадсилання їй копії позовної заяви є не менш суттєвим порушенням, ніж розгляд справи у судовому засіданні за її відсутності внаслідок неналежного повідомлення. У зв'язку з ненадсиланням позивачу копії ухвали про відкриття провадження, останній був позбавлений практичної можливості реалізувати усі свої процесуальні права, зокрема, право заявити клопотання про розгляд справи за його участю в судовому засіданні, і як наслідок - взяти участь у ньому, право на подання інших клопотань, відповіді на відзив тощо.
Аналогічна за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 620/5558/22, від 01.02.2023 у справі №640/5208/21, від 23.11.2022 у справі №300/2890/21, від 20.01.2022 у справі №1340/6225/18, від 19.01.2022 у справі №280/5168/19, від 30.09.2021 у справі №640/6470/19.
Матеріали розглядуваної справи не містять доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи. Звідси, справу розглянуто адміністративним судом за відсутності учасників справи, не повідомлених належним чином про дату, час і місце судового засідання.
Крім іншого, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що в матеріалах справи міститься супровідний лист від 05.12.2025 про направлення повідомлення засобами електронного поштово зв'язку відповідно до якого у розділі «тема» зазначено: ухвала суду від 03.12.2025.
Щодо вказаного вище супровідного листа колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої та сьомої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (ЄСІТС), яка забезпечує обмін документами в електронній формі між судами та учасниками судового процесу. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам справи до їхніх електронних кабінетів із застосуванням ЄСІТС у порядку, визначеному КАС України.
Згідно з частинами п'ятою, шостою, десятою та одинадцятою статті 251 КАС України судові рішення надсилаються учасникам справи в електронній формі через електронний кабінет, а у разі відсутності такого кабінету - у паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення вважається, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення рішення до електронного кабінету особи або день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Таким чином, процесуальним законом передбачено два виключні способи належного вручення судових рішень:
- шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- шляхом направлення в електронній формі через електронний кабінет у ЄСІТС.
Як убачається з матеріалів справи, позивач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.
Доказів направлення цієї ухвали позивачу у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення матеріали справи не містять.
Натомість суд першої інстанції обмежився направленням процесуального документа на електронну адресу позивача.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 дійшла правового висновку, відповідно до якого надсилання судового рішення на електронну адресу, зазначену учасником справи у процесуальних документах, не є належним врученням судового рішення у розумінні процесуального закону та може розглядатися лише як додатковий засіб інформування, який не звільняє суд від обов'язку здійснити вручення у спосіб, передбачений законом.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що не отримував копію ухвали суду про відкриття провадження по справі, зокрема, і засобами електронного поштового зв'язку. Жодних підтверджень щодо отримання зазначеного вище листа суду першої інстанції та відповідного підтвердження про отримання адресатом надісланих документів матеріали справи не містять.
Отже, супровідний лист суду першої інстанції від 05.12.2025 колегія суддів не може вважати доказом належного повідомлення про відкриття провадження по даній справі.
Судова колегія звертає увагу, що, як було підкреслено вище, одним із доводів апеляційної скарги позивача є саме неналежне його повідомлення про розгляд справи судом першої інстанції, що, з урахуванням встановлених вище обставин є підставою для скасування судового рішення на підставі п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України.
Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 137 КАС України є обов'язковою підставою для скасування рішення та, з урахуванням положень ч. 3 ст. 312 КАС України, вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Стосовно вимог позивача про передачу справи на розгляд іншого судді суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що статтею 320 КАС України не передбачено передачу справи іншому складу суду.
Крім того, відповідно до ч. 1 та 13 статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 160/33775/25 - скасувати.
Ухвалити постанову, якою справу №160/33775/25 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.М. Ральченко