29 травня 2026 р. Справа № 520/1424/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 (суддя Ніколаєва О.В.; м. Харків) по справі № 520/1424/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Вуд Процесінг» (надалі також - позивач, ТОВ «Євро Вуд Процесінг») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області) в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.09.2023 №0288650414, прийняте ГУ ДПС у Харківській області.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що на його думку, відповідачем безпідставно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 14.07.2022 № 58, оскільки на вказану податкову накладну було зареєстровано розрахунок коригування, який знімав всю суму ПДВ з цієї податкової накладної з підстав її помилкової реєстрації без відсутності будь-яких операцій з активами. Проте, зазначені обставини щодо реєстрації розрахунку коригування не були враховані при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 18.09.2023 № 0288650414.
Рішенням від 02 вересня 2025 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов ТОВ «Євро Вуд Процесінг».
Визнав протиправним та скасував повідомлення-рішення від 18.09.2023 №0288650414, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Стягнув з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Вуд Процесінг» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 520/1424/24, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ЄВРО ВУД ПРОЦЕСІНГ» відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що податкова накладна від 14.07.2022 № 58 зареєстрована в ЄРПН із порушенням граничного терміну реєстрації на 17 днів - 17.08.2022 замість 31.07.2022 про що свідчить квитанція про реєстрацію від 17.08.2022 о 15 год 06 хв., за № 9161568461. Звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 804/5969/16, в якій Верховний Суд підтримав позицію податкового органу та висновував, що норми Податкового кодексу України не містять норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі помилковості її складення та подання розрахунку коригування до такої податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Тобто помилковість складення податкової накладної, у зв'язку з чим позивачем у подальшому було сформовано розрахунок коригування до податкової накладної, не може покладатися в основу звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасність реєстрації податкової накладної.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку, є платником податку на додану вартість та має статус платника податку на загальних умовах відповідно до Податкового кодексу України.
Уповноваженими особами податкового органу проведено камеральну перевірку позивача щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 31.07.2023 № 23059/20-40-04-14-04-03.
Під час перевірки контролюючий орган встановив порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме - порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 58, складеної позивачем 14.07.2022 та зареєстрованої в ЄРПН 17.08.2022, сума ПДВ - 133 333,33 грн, кількість днів порушення термінів реєстрації податкової накладної - 17 днів.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2023 № 0288650414, яким застосувало до позивача штраф у розмірі 26 666,67 грн.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна від 14.07.2022 № 58 складена помилково і така помилка виправлена платником податку.
За висновком суду, помилкове складання податкової накладної не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, тому підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відсутні та, як наслідок, прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункту 20.1.4 пункт 20.1 статті 20 ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абз.4 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з абз.14 пунктом 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Приписами статті 120-1 ПК України передбачена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З системного аналізу правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством, а саме: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Таким чином, порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
З аналізу наведених норм ПК України випливає, що у випадку допущення помилок при складанні податкової накладної на операцію з постачання товарів / послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку на додану вартість, на адресу якого виписано помилкову податкову накладну.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації в ЄРПН, встановлених п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкової накладної від 14.07.2022 № 58.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ним 17.08.2022 помилково створено та направлено на реєстрацію податкову накладну від 14.07.2022 № 58, вказана податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 17.08.2022. Вказав, що за договором купівлі-продажу від 21.06.2022 № 21/06/22-1 на один і той же товар на суму 800 000,00 грн, з ПДВ позивачем зареєстровано дві податкові накладні: 1) податкова накладна від 28.06.2022 на підставі зарахування від покупця 100% попередньої оплати на товар, 2) податкова накладна від 14.07.2022 № 58 за якою не відбулось жодне постачання товарів або находження попередньої оплати.
У зв'язку із помилковістю податкової накладної від 14.07.2022 № 58, позивач склав та відправив на реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 14.09.2023 № 58, яким скореговано в сторону зменшення суму податкового зобов'язання за податковою накладною від 14.07.2022 № 58.
Проте 03.10.2023 позивач отримав квитанцію, відповідно до якої «.. документ збережено, реєстрація зупинена..» оскільки, «…РК складена платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)…». Також платнику податку було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою розблокування розрахунку коригування від 14.09.2023 № 58, позивач подав контролюючому органу пояснення та копії документів, які підтверджували правомірність реєстрації даного РК. За розглядом даних пояснень податковим органом прийнято рішення від 17.10.2023 № 9726791/40233962 щодо реєстрації розрахунку коригування від 14.09.2023 № 58.
Відтак, позивачем самостійно виправило допущену ним помилку і зареєстрована в ЄРПН розрахунок коригування із від'ємним значенням до помилкової податкової накладної від 14.07.2022 № 58.
Крім того, позивач 14.09.2023 подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітній період липень 2022 року та довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (Д2) за період липень 2022 року, що підтверджується квитанцією від 14.09.2023 № 2.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду відповідні докази, які підтверджують той факт, що податкова накладна від 14.07.2022 № 58 складена помилково і така помилка виправлена платником податку.
Як встановлено судом, у липні 2022 між позивачем та ТОВ «МВМ ГРУП ДНІПРО» не здійснювалося господарських операцій за відображеною в податковій накладній від 14.07.2022 № 58 сумою ПДВ 133333, 33 грн.
При цьому, за результатом господарської операції у червні 2022 року, позивачем на користь ТОВ «МВМ ГРУП ДНІПРО» була своєчасно складена та без порушень встановлених граничних строків реєстрації зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідна податкова накладна № 95 від 28.06.2022 на суму ПДВ 133333, 33 грн.
Аналіз зазначених вище норм ПК України у сукупності дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну у зв'язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу. Відсутність у платника податків податкового обов'язку виключає елемент протиправності та відповідно склад податкового правопорушення.
Аналогічний правовий підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 06.08.2018 у справі № 802/1198/16-а, від 26.06.2018 у справі № 813/4556/16, від 22.08.2018 у справі № 804/1366/17, від 27.11.2018 у справі № 821/676/17, від 29.01.2019 року у справі № 825/2102/18, від 05.03.2019 у справі № 806/2975/16, від 28.03.2019 у справі № 809/1420/17, від 14.05.2020 у справі № 804/3513/17, від 10.12.2020 у справі № 520/10744/19, від 06.10.2025 у справі № 320/32216/23.
За таких обставин, оскільки у позивача був відсутній обов'язок скласти та реєструвати спірну податкову накладну, помилкове виписування останньої не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та, як наслідок, протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 18.09.2023 №0288650414.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 по справі № 520/1424/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко