28 травня 2026 р.Справа № 440/4196/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
представника позивача Машкевич О.С.
представника відповідача Телятник Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Торгова компанія "Молімпекс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 (суддя: О.О. Кукоба, м. Полтава, повний текст складено 22.12.2025) по справі № 440/4196/25
за позовом Приватного підприємства "Торгова компанія "Молімпекс"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне підприємство "Торгова компанія "Молімпекс" (далі по тексту - позивач, ПП "ТК "Молімпекс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 №00092720706 про донарахування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 167136,96 грн..
В обґрунтування вимог адміністративного позову вказує на безпідставність висновків податкового органу про порушення ПП "ТК "Молімпекс" строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Вказує, що ГУ ДПС у Полтавській області помилково розраховано пеню, а також не враховані форс-мажорні обставини, що призвели до неможливості здійснення розрахунків у визначені законом строки.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/4196/25 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Торгова компанія "Молімпекс" відмовлено.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/4196/25 та прийняти нове судове рішення (постанову), яким позовні вимоги ПП «Торгова компанія «Молімпекс» задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що для притягнення до відповідальності платника податків контролюючий орган спочатку має доказати наявність вини, як такої, в діянні платника податків, а вже після цього довести наявність обставин, що вказують на наявність умислу, чого відповідачем не зазначено та не доведено, а судом першої інстанції даний факт залишеної поза увагою, як і той факт, що порушення строків розрахунків за контактом вчинено саме нерезидентом ТОВ «Агротрейд Інвест».
Також, з викладених підстав, зазначає, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що відповідачем невірно розрахована сума неотриманої валютної виручки, на яку відповідач нарахував пеню.
Крім того, судом першої інстанції не було враховано той факт, що товар, який поставлявся нерезиденту позивачем було повністю знищено внаслідок пожежі. При цьому, досі тривають розслідування вказаного факту за місцем події. Внаслідок виникнення форс-мажорних обставин у нерезидента - знищення товару, можливість своєчасного розрахунку з позивачем повністю відсутня. Тобто, в даному випадку чітко вбачається лише вина нерезидента ТОВ «Агротрейд Інвест», але не позивача.
Стверджує, що у контролюючого органу не було жодних підстав для нарахування позивачу у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, тобто до 01.07.2023.
У даному випадку, саме приписи абз. 11 п. 52-1, п.69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України є спеціальною нормою, якою запроваджено певну пільгу, як преференцію, і спрямовану на захист прав платників податків на період дії особливих умов.
Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу Приватного Підприємства "ТК "Молімпекс" залишити без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/4196/25 залишити без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що ПП "ТК "Молімпекс", ідентифікаційний код 35414234, зареєстроване як юридична особа та взяте на облік в органах державної податкової служби як платник податків.
ГУ ДПС у Полтавській області у період з 04.09.2023 по 08.09.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ТК "Молімпекс", результати якої оформлені актом від 15.09.2023 №9018/16-31-07-06-02/35414234 /т. 1, а.с. 154-158/.
За висновками акта перевірки, відповідач встановив порушення ПП "ТК "Молімпекс" вимог частини другої статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" щодо несвоєчасного надходження/ненадходження валютної виручки в установлені НБУ граничні строки розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, укладених з нерезидентом ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТ", Польща.
Заперечення ПП "ТК "Молімпекс" на акт перевірки відхилені листом ГУ ДПС у Полтавській області від 12.10.2023 /а.с. 164-166/.
На підставі висновків акта перевірки відповідач сформував та надіслав платнику податків податкове повідомлення-рішення від 19.10.2023 №00092720706 про донарахування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 167136,96 грн. /т. 1, а.с. 161-162, 158 - зі звороту/.
Позивач не погодився з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Основним законодавчим актом, що регулює засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, є Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі по тексту - Закон № 2473-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За змістом ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIIІ, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Національний банк України затвердив дві постанови, якими встановлено відповідні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів: Постанову правління Національного банку України від 02.01.2019 за № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» та Постанову правління Національного банку України від 24.02.2022 за № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».
Постановою Правління Національного банку України від 04.04.2022 за №68 Постанову №18 доповнено, зокрема пунктами такого змісту: «142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2022 за №113 та Постановою Правління Національного банку України від 07.07.2022 за №172 до п.142 Постанови №18 внесені чергові зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180".
Отже, за загальним правилом імпорт товарів до України має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).
До 05.04.2022 такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів.
З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту.
Відповідно до вказаних змін, у період з 05.04.2022 по 07.06.2022 такі строки становили 90 календарних днів, з 07.06.2022 по 07.07.2022 - 120 календарних днів, з 07.07.2022 - 180 календарних днів.
При цьому, змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05.04.2022.
Пункт 14-3 постанови № 18 визначає, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Відповідно до п.14-4 Постанови №18, розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Порядок зарахування коштів встановлено Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 28.07.2009 за № 216 (далі по тексту -Постанова № 216).
В силу спеціального застереження, наведеного у ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Надалі, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Рішенням президії ТПП України 15.07.2014 за №40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП, регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат/відповідної регіональної ТПП.
Верховним Судом у постанові від 12.12.2024 (справа № 380/839/24) та у постанові від 14.01.2025 (справа № 440/17191/23) із посиланням на постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22 зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17), підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
Судовим розглядом встановлено, що між ПП "ТК "Молімпекс" (продавець) та нерезидентом ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТ", Польща, (покупець) укладено експортний контракт від 27.09.2022 №3 на поставку олії соняшникової /т. 1, а.с. 192, 194-200/.
Документальною позаплановою перевіркою (акт від 02.08.2023 №7842/16-31-07-06-02/35414234) перевірено МД, згідно з якими нерезиденту ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТ", Польща, відвантажено товар на загальну суму 33158,40 євро/1179149,18 грн. (МД ЕК10 від 30.09.2022 №6462) з граничним терміном надходження валютної виручки 28.03.2023.
Оплата за товар надійшла на валютний рахунок ПП "ТК "Молімпекс", відкритий в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, IBAN НОМЕР_1 , на загальну суму 32928,00 євро/1305538,30 грн..
За результатами документальної позапланової перевірки (акт від 02.08.2023 №7842/16-31-07-06-02/35414234) контролюючим органом нарахована пеня у розмірі 76337,94 грн, правомірність нарахування якої не є предметом цього спору.
Водночас, у ході подальшого виконання контракту ПП "ТК "Молімпекс" відвантажило олію соняшникову рафіновану дезодоровану, виморожену марки П, код товару 15121990, на загальну суму 66316,80 євро/2361574,41 грн., згідно з МД типу ЕК10:
- №6764 від 11.10.2022 на суму 33158,40 євро/1175753,76 грн. з граничним терміном отримання валютної виручки 08.04.2023;
- № 6975 від 20.10.2022 на суму 33158,40 євро/1185820,65 грн. з граничним терміном отримання валютної виручки 17.04.2023.
Оплата за товар надійшла на валютний рахунок ПП "ТК "Молімпекс", відкритий в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, IBAN НОМЕР_1 на загальну суму 4988,00 євро/200918,14 грн. на підставі платіжного доручення від 13.07.2023.
У ході перевірки встановлено, що при виконанні експортного контракту від 27.09.2022 №3, укладеного з нерезидентом ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТ", Польща, має місце ненадходження та несвоєчасне надходження валютної виручки за товар, а саме: в сумі 33158,40 євро на 96 днів з 09.04.2023 по 13.07.2023; в сумі 28170,40 євро на 53 дні з 14.07.2023 по 04.09.2023; в сумі 33158,40 євро на 140 днів з 18.04.2023 по 04.09.2023, що є порушенням частини другої статті 13 Закону №2473-VIII.
Сума пені за контрактом від 27.09.2022 №3 становить 1119005,86 грн. /т. 1, а.с. 233, 234/.
Крім того, перевіркою встановлено, що між ПП "ТК "Молімпекс" (продавець) та нерезидентом ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТ", Польща, (покупець) укладено експортний контракт від 24.10.2022 №4 на поставку олії соняшникової рафінованої дезодорованої, вимороженої, марки П, код товару 15121990 /т. 1, а.с. 181-188/.
На виконання умов експортного контракту від 24.10.2022 №4, ПП "ТК "Молімпекс" відвантажено товар нерезиденту ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТ", Польща, загальною вартістю 34214,40 євро (1234469,24 грн.), згідно з МД від 26.10.2022 №7124, з граничним терміном надходження валютної виручки 23.04.2023 /т. 1, а.с. 179, 189-191/.
Оплата за товар від нерезидента ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТ", Польща, не надходила.
З урахуванням наведеного, контролюючий орган зазначив, що у ході виконання експортного контракту від 24.10.2022 №4, укладеного з нерезидентом ТОВ "АГРОТРЕЙД ІНВЕСТ", Польща, має місце ненадходження валютної виручки за товар в сумі 34214,00 євро на 134 дні з 24.04.2023 по 04.09.2023, що є порушенням частини другої статті 13 Закону №2473-VIII.
Сума пені за контрактом від 24.10.2022 №4 становить 552231,10 грн. /т. 1, а.с. 233/.
Разом з тим, як вбачається з наданих позивачем доказів, 04.05.2026 ПП «ТК «Молімпекс» було отримано від Польсько-української господарчої палати підтвердження № PUIG/2026/WJ/05/147 форс-мажорних обставин індивідуально для ПП «Торгова компанія «Молімпекс», які виникли 30.11.2022 в результаті загоряння складських приміщень MARKET ALBAZI SPRL, що призвело до знищення товару на загальну суму 100531,20 євро, що в свою чергу вплинуло на порушення за дотримання резидентом України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту.
Надалі, 06.05.2026 позивач отримав сертифікат Полтавської ТПП № 5300 26-1045 про форс-мажорні обставини та сертифікат Полтавської ТПП № 5300-26-1044 про форс-мажорні обставини для ПП «Торгова компанія «Молімпекс» щодо обов'язку дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів в частині завершення протягом законодавчо встановленого строку експортних операцій по зовнішньоекономічним контрактам № 3 від 27.09.2022 та № 4 від 24.10.2022, що укладені з ТОВ «Агротрейд Інвест». Період дії форс-мажорних обставин: з 30.11.2022 по 03.11.2023 та з 30.11.2022 по 06.11.2023 відповідно.
Таким чином, в періоди виконання обов'язків щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів за згаданими контрактами № 3 від 27.09.2022 та № 4 від 24.10.2022 діяли форс-мажорні обставини, що підтверджені відповідними сертифікатами Полтавської торгово-промислової палати.
За висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 04 липня 2024 року у справі № 380/8597/23 сертифікат торгово-промислової палати може підтверджувати наявність форс-мажорних обставин, що мали місце до його видачі, шляхом зазначення конкретного періоду часу, протягом якого існували надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини.
Оскільки форс-мажор, відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Постанова Правління НБУ № 5 від 02.01.2019, зі змінами та доповненнями), звільняє резидента від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків, суд вважає, що порушення граничних строків розрахунків за контрактом відбулося не з вини позивача, а внаслідок об'єктивних обставин непереборної сили.
Колегія суддів звертає увагу, що підтвердження Польсько-української господарчої палати № PUIG/2026/WJ/05/147 від 04.05.2026, сертифікати Полтавської ТПП від 06.05.2026 № 5300 26-1045 та № 5300-26-1044 були отриманий вже після складання акта перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення. Водночас, колегія суддів вважає їх такими, що мають зворотну дію у доказуванні, оскільки такі підтверджують обставини, які фактично існували на момент перевірки.
При цьому, наявність сертифікатів ТПП не створює форс-мажор, а лише підтверджує його об'єктивне існування, тому навіть якщо такі документи видані після проведення перевірки, вони мають враховуватись судом як доказ наявності форс-мажорних обставин у відповідний період.
Згідно з п.109.1, п.109.2 ст.109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.112.1, 112.2, 112.7, 112.8 ст.112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 1251 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв'язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, за умови виконання обов'язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету; самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу); вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Відповідальність за вчинення правопорушення у межах порушення податкового або іншого законодавства, що регулюється у тому числі Законом №2473, настає у разі коли дія порушення вчинена умисно, без наявності непереборних та незалежних від платника обставин.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені до контролюючого органу обставини, які свідчать, що платник податків не удавано, не цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки надані підтвердження та сертифікат про форс-мажорні обставини підтверджують законні підстави для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків валютних розрахунків
Відтак, адміністративний позов ПП "ТК "Молімпекс" належить задовольнити.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є не повне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи, колегія суддів доходить висновку про задоволення скарги ПП "ТК "Молімпекс", скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/4196/25 з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгова компанія "Молімпекс" задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 по справі № 440/4196/25 скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства "Торгова компанія "Молімпекс" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 19.10.2023 №00092720706 про донарахування пені за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 167136,96 грн...
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова