Справа № 202/2232/25
Провадження № 1-кс/202/3461/2026
19 травня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024042210000187 від 03.12.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 прозастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , відносно якого: 27.01.2021 Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України. 23.07.2025 Дніпровським апеляційним судом за ч. 2 ст. 162 КК України, кримінальне провадження направлено на новий розгляд,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України,
Слідчий слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відділом розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024042210000187 від 03.12.2024, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 08.10.2025 у ОСОБА_6 виник умисел на використання завідомо підроблених документів, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами, які належать ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 08.10.2025, отримав від невстановленої особи завідомо підроблені документи, а саме: договір позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_8 , укладений у приватного нотаріуса ОСОБА_9 ; виконавчий напис від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_8 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_9 .
Достовірно знаючи, що договір позики від 20.03.2025 та виконавчий напис від 14.04.2025, підроблені, в супереч ст. 3, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_6 , умисно використав договір позики від 20.03.2025 та виконавчий напис від 14.04.2025 для відкриття виконавчого провадження, яке послугувало подальшому заволодінню грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 , а саме у виконавчому провадженні №79307764 від 08.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_7 , а стягувачем ОСОБА_8 .
Продовжуючи свою злочинну діяльність, приватний виконавець ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.10.2025, перебуваючи у службовому приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд. 11, офіс №1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання наслідків, використовуючи надані йому повноваження та законний доступ до автоматизованої системи виконавчих проваджень (АВСП), використовуючи комп'ютерну техніку, інформацію, що оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, інших електронних ресурсів, що містять службову інформацію, всупереч вимогам ст. ст. 15 26, 28, 39, 44, 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 9, 10 Закону «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та внутрішніх регламентів, здійснив несанкціоновані зміни інформації в автоматизованій системі, щодо виконавчого провадження №79307764 від 08.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_7 , а стягувачем ОСОБА_8 , шляхом модифікації інформації у вищевказаному виконавчому провадженні та внесення недостовірних даних, про відкриття виконавчого провадження №79307764 від 08.10.2025 на підставі підроблених документів, а саме: договору позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_8 , укладеним у приватного нотаріуса ОСОБА_9 ; виконавчого напису від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_8 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_9 , модифікації записів у автоматизованій системі, зміни елементів бази даних, що забезпечує облік та фіксацію виконавчих дій.
У результаті вчинених дій приватного виконавця ОСОБА_6 відбулася несанкціонована зміна інформації, що призвело до фальсифікації даних шляхом її модифікації, неправомірної зміни статусів виконавчих документів, порушення прав та законних інтересів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заподіяння значної матеріальної шкоди в сумі 32 710 854, 55 грн.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 08.10.2025, умисно, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 в особливо великих розмірах, шляхом обману, в умовах воєнного стану, який діє з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022, для реалізації свого злочинного умислу, залучив до вчинення злочину невстановлених в ході досудового розслідування осіб.
Так, невстановлена в ході досудового розслідування особа, будучи співробітником банку, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, не пізніше 08.10.2025, використовуючи службовий доступ до банківського програмного забезпечення «АБС Б2», отримала інформацію про рахунки клієнта банку ОСОБА_7 та його фінансові операції, та передала останні невстановленим особам.
Інша невстановлена в ході досудового розслідування особа, не пізніше 08.10.2025 року, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, підшукав фізичну особу - ОСОБА_8 , у якого за грошову винагороду отримав анкетні відомості та передав невстановленим особам для виготовлення підроблених документів, а саме: договору позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_8 , укладеним у приватного нотаріуса ОСОБА_9 ; виконавчого напису від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_8 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_9 , для відкриття виконавчого провадження.
Крім того, вказана невстановлена в ході досудового розслідування особа, забезпечив відкриття рахунку у відділення банку для подальшого зарахування коштів з рахунку ОСОБА_7 .
В свою чергу, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленими особами, використовуючи свій статус та доступ до інформації щодо громадян, їхнього майна та виконавчих документів, забезпечила створення видимості правомірності подальших фінансових дій всіх учасників злочинної групи, а саме: виконавши всі дії, необхідні для реалізації єдиного злочинного умислу, ОСОБА_6 , використовуючи завідомо підроблені документи, а саме: договір позики від 20.03.2025 на суму 40 000 000, 00 грн. між боржником ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_8 , укладений у приватного нотаріуса ОСОБА_9 ; виконавчий напис від 14.04.2025 про стягнення заборгованості за договором позики з боржника ОСОБА_7 та стягувачем ОСОБА_8 в розмірі 3 114 000, 00 грн., зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_9 , шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, з порушеннями нормЗакону України «Про виконавче провадження», 08.10.2025 виніс рішення про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_7 , після чого вніс відповідні рішення до автоматизованої системи виконавчого провадження, а саме: виконавче провадження №79307764 від 08.10.2025 щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_7 на користь стягувача ОСОБА_10 заборгованості за договором позики в розмірі 40 000 000, 00 грн., зазначивши свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - UA583052990000026243050000315.
В подальшому, ОСОБА_6 перерахував грошові, належні потерпілому ОСОБА_11 , в розмірі 32 710 854, 55 грн., на свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - UA583052990000026243050000315.
17.10.2025 ОСОБА_6 перерахував грошові, належні потерпілому ОСОБА_11 , в розмірі 29 736 685, 96 грн. на рахунок фіктивної фірми ТОВ «ФІТЕХ АВТОМАТИЗАЦІЯ».
17.10.2025 на вказаному рахунку ОСОБА_6 залишається сума 2 974 168, 59 грн., яка є винагородою (платою) приватного виконавця.
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими особами, з корисливих мотивів, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах із використанням завідомо підроблених документів, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 32 710 854, 55 грн, що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковий мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 07.10.2025 у ОСОБА_6 виник умисел на використання завідомо підроблених документів, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами, які належать ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 07.10.2025, отримав від приватного виконавця, діяльність якої призупинена, ОСОБА_12 завідомо підроблену постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_7 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн.
Достовірно знаючи, що постанова №75786710 від 12.08.2024, підроблена, в супереч ст. 3, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_6 , умисно використав вказану постанову №75786710 від 12.08.2024 для відкриття виконавчого провадження, яке послугувало подальшому заволодінню грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 , а саме у виконавчому провадженні №79293097 від 07.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_7 , а стягувачем ОСОБА_12 .
Так, приватний виконавець ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 07.10.2025, перебуваючи у службовому приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, буд. 11, офіс №1, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання наслідків, використовуючи надані йому повноваження та законний доступ до автоматизованої системи виконавчих проваджень (АВСП), використовуючи комп'ютерну техніку, інформацію, що оброблюється в електронно-обчислювальних машинах, інших електронних ресурсів, що містять службову інформацію, всупереч вимогам ст. ст. 15 26, 28, 39, 44, 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 4, 9, 10 Закону «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та внутрішніх регламентів, здійснив несанкціоновані зміни інформації в автоматизованій системі, щодо виконавчого провадження №79293097 від 07.10.2025, де боржником виступав ОСОБА_7 , а стягувачем ОСОБА_12 , шляхом модифікації інформації у вищевказаному виконавчому провадженні та внесення недостовірних даних, про відкриття виконавчого провадження №79293097 від 07.10.2025 на підставі підробленої постанови №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_7 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн, модифікації записів у автоматизованій системі, зміни елементів бази даних, що забезпечує облік та фіксацію виконавчих дій.
У результаті вчинених дій приватного виконавця ОСОБА_6 відбулася несанкціонована зміна інформації, що призвело до фальсифікації даних шляхом її модифікації, неправомірної зміни статусів виконавчих документів, порушення прав та законних інтересів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заподіяння значної матеріальної шкоди в сумі 1 989 243, 80 грн.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 07.10.2025, умисно, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 в особливо великих розмірах, шляхом обману, в умовах воєнного стану, який діє з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022, для реалізації свого злочинного умислу, залучив до вчинення злочину ОСОБА_12 .
Так, невстановлена в ході досудового розслідування особа, будучи співробітником банку, діючи відповідно до єдиного злочинного умислу, умисно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, не пізніше 08.10.2025, використовуючи службовий доступ до банківського програмного забезпечення «АБС Б2», отримала інформацію про рахунки клієнта банку ОСОБА_7 та його фінансові операції, та передала останні невстановленим особам.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_12 здійснювала виконавче провадження №75786710 від 12.08.2024, де боржником виступає ОСОБА_7 , а стягувачем ОСОБА_13 , яке відкрито на підставі виконавчого листа Ворошиловського р/с м. Донецька від 01.10.2012 (Справа №0508/9256/2012) про стягнення з боржника ОСОБА_7 на користь стягувача ОСОБА_13 грошових коштів в розмірі 19 892 438, 00 грн. 15.08.2024 вказане виконавче провадження закрито ОСОБА_12 та винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та про зняття арешту з коштів.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , діяльність якої на 07.10.2025 призупинена, достеменно обізнані про факт закриття вказаного виконавчого провадження, що унеможливлювало будь-яке подальше законне стягнення з боржника, включаючи основну чи додаткову винагороду приватного виконавця.
Не пізніше 07.10.2025, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12 , з порушеннями нормст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, безпосередньо ч. 9: «Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розробили злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом використання свого службового становища та введення в оману банківських установ та самого боржника.
На виконання спільного умислу, ОСОБА_12 склала завідомо неправомірну постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_7 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн.
Ця постанова була недійсною, оскільки виконавче провадження, на підставі якого вона видавалась, було закрите, а підстави для стягнення винагороди - відсутні.
Так, ОСОБА_12 направила цю недійсну постанову №75786710 від 12.08.2024 про стягнення з боржника ОСОБА_7 основної / додаткової винагороди приватного виконавця у розмірі 1 989 243, 80 грн для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_6 .
В свою чергу, ОСОБА_6 , усвідомлюючи неправомірність документа, на підставі цієї постанови відкрив нове виконавче провадження №79293097 від 07.10.2025 та вчинив дії щодо примусового стягнення коштів з боржника ОСОБА_7 .
Надалі, ОСОБА_6 перевів грошові кошти, належні потерпілому ОСОБА_7 , в загальній сумі 1 982 243, 80 грн. на свій фінансовий рахунок, який емітований АТ КБ «ПриватБанк», - НОМЕР_1 , та, в подальшому, на рахунок ОСОБА_12 .
Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 з корисливих мотивів, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах із використанням завідомо підроблених документів, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на загальну суму 1 982 243, 80 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковий мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
17.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України
23.12.2025 ОСОБА_6 оголошено в розшук.
12.02.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 17.05.2026.
16.02.2026 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 год. 40 хв. 16.04.2026 із альтернативним видом запобіжного заходу у виді застави в розмірі 32 710 855 грн.
19.03.2026 колегією суддів Дніпровського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 16.02.2026 про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 16.04.2026 з покладенням обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України.
08.05.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 17.06.2026.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 13.04.2026 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 17.05.2026 із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, строк якого закінчився.
В той же час, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, ОСОБА_6 самовільно залишив місце проживання, не повідомив орган досудового розслідування про своє фактичне місцезнаходження, надавав суперечливу інформацію щодо місця проходження військової служби ,у зв'язку із чим посилаючись на наявність ризиків, визначених ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного більш суворий вид запобіжного заходу, аніж той, строк дії якого скінчився, у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання. Вказують на наявність обґрунтованої підозри відносно підозрюваного та ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому просили застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
Прокурор зазначив, що ОСОБА_6 може проходити військову службу ,про що прокурору відомо зі слів. На переконання прокурора, підозрюваний вживає заходів для ухилення від органу досудового розслідування та суду умисно не виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, перебуваючи під цілодобовим домашнім самовільно залишив місце проживання не повідомив орган досудового розслідування про своє місцезнаходження, надавав суперечливу інформацію щодо місця проходження служби.
На питання суду, слідчий повідомив що фактів неявки до неї за викликом, не зафіксовано.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що дійсно був мобілізований та наразі проходить службу у Дніпропетровській області. На всі виклики офіційні з'являвся.
Захисних заперечила проти задоволення клопотання та зазначила що після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції та звільнення з під варти, підозрюваний постійно на зв'язку зі слідством. Його було мобілізовано та направлено до військової частини, тому з 25 квітня 2026р. по теперішній час ОСОБА_6 перебуває на військові службі. Від явки не ухилявся, а слідчому та прокурору відомо про те, що він служить.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК України,у скоєнні яких йому повідомлено про підозру.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 190 КК Українипідтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами
-допитами потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_14 про факти заволодіння їх грошовими коштами, внаслідок відкриття виконавчих проваджень;
-допитами свідків, які повідомили обставини вчинення злочину;
-протоколами проведених обшуків за місцями мешкання та роботи ОСОБА_6 , у ході яких вилучено відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучено речі та документи, що становлять доказове значення у кримінальному провадженні, а також виконавчі провадження, в яких зазначено неіснуючі відомості щодо заборгованостей на користь стягувачів;
-протоколами оглядів вилучених в ході проведення обшуків речових доказів, а саме: виконавчих проваджень (вилучено за адресою роботи ОСОБА_6 );
-протоколами оглядів матеріалів тимчасових доступів до банківських рахунків у банківських установах, стосовно здійснених розрахункових операцій;
-протоколами за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які підтверджують факт вчинення злочину фігурантами злочину;
-виконавчими провадженнями, в яких зазначено неіснуючі відомості щодо заборгованостей на користь стягувачів;
-відповідями з судів, відповідно до яких зазначено, що рішень на підставі яких відкрито виконавчі провадження не існує;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, про наявність якого, на переконання суду, свідчить тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання його провини, тому розуміючи наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, підозрюваний матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Однак, при цьому, суд зважає, й процесуальну поведінку підозрюваного.
Так, слідчий суддя приймає до уваги те, що підозрюваний наразі проходить військову службу, самостійно з'явився до суду з метою розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.
Інші ризики, слідчий суддя вважає недоведеними прокурором та слідчим.
Суд також підкреслює, що згідно практики ЄСПЛ сама лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_6 , наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу, а також факт проходження військової служби, тому приходить до висновку про те, що тримання під вартою не відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу та доцільність застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки, на переконання слідчого судді, цей вид запобіжного заходу в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме встановленому під час розгляду клопотання ризику.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини порушення ОСОБА_6 умов домашнього арешту, зокрема відсутність за місцем проживання, визначеним ухвалою суду, не залежать від самого підозрюваного та не можуть розцінюватися як умисні дії, оскільки його було мобілізовано та направлено для проходження військової служби.
Між цим, слідчий суддя також приймає до уваги, що сам слідчий у судовому засіданні заперечив наявність неявок підозрюваного за викликами, а у судові засідання до суду ОСОБА_6 прибув добровільно.
Керуючись ст. ст. 177-178, 179, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України зобов'язання:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, перебування, роботи, несення служби,
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді діє в межах строку досудового розслідування, до 17 червня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обов'язки, зазначені у ухвалі, застосовуються до підозрюваного в межах строку досудового розслідування, до 17 червня 2026 року.
Відповідно ч.3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1