г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1312/26
Номер провадження 1-кп/213/197/26
29 травня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 05.02.2026 року за № 12026041740000028 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білоусове Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
У підготовчому судовому засіданні прокурор висловила думку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Зазначила, що підстав для закриття, зупинення провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається, дане кримінальне провадження підсудне Інгулецькому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Захисник не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. Обвинувачений відмовився висловлювати свою думку.
Суд, перевіривши матеріали обвинувального акту з додатками, вислухавши думку учасників процесу, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вирішивши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді та вчинивши всі необхідні дії, приходить до висновку про те, що кримінальне провадження підсудне Інгулецькому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору, закритого судового розгляду не встановлено. Наявна необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Прокурор зазначила, що обвинувачений тривалий час не працює, не має соціальних зв'язків, раніше судимий, у його відношенні є інші кримінальні провадження, є ризик впливу на свідків які його викривають, за іншим провадженням вносив заставу, проте обвинувачений порушив покладені на нього обов'язки. Прокурор просить суд продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з визначенням застави.
Захисник ОСОБА_5 проти клопотання заперечував, та вважав можливим застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього решту або альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів. Обвинувачений відмовився висловлювати свою думку.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно дост.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне
пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , надійшов до суду 23 березня 2026 року.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4ст. 186 КК України.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція частини 4 статті 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Заявлені стороною обвинувачення ризики, визначені у пунктах 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України заслуговують на увагу.
Ризик втечі суд оцінює у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Суд вважає доведеним, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження.
Приймаючи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним і пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення обвинуваченим покладених на нього обов'язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до обвинуваченого та накладає відповідні зобов'язання не тільки на нього, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за обвинуваченого (заставодавця).
Враховуючи майновий стан підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не має законних джерел доходу, та тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, а також встановлені ризики, слідча суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 232960 гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Керуючись ст.ст.176-178,182-184,193,194,196, 314-316, 331, 371, 372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за №12026041740000028 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 10 червня 2026 року на 12 годину 00 хв.
В судове засідання викликати обвинуваченого, прокурора, свідків.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, а саме до 27 липня 2026 року включно, в умовах Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)».
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, в разі сплати якої вважати обраним запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому обвинувачений зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- не відвідувати бари, ресторани, кафе, а також інші нічні розважальні заклади;
- здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього може бути застосовано інший запобіжний захід.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу.
Строк дії ухвали та термін дії покладених на обвинуваченого обов'язків визначити до 01.06.2026р. включно.
Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошений 29 травня 2026 року о 14 годині 20 хвилин.
Суддя ОСОБА_1