Справа № 182/6154/25
Провадження № 2/201/2193/2026
(заочне)
29 травня 2026 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Піняєва В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог Банк посилався на те, що ОСОБА_1 звернулася до Банку щодо отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК». 13.08.2024 року, будучи клієнтом Банку, ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір № АВН0СТ155101723534994894, щодо надання останній кредиту в розмірі 22000 грн., строком на 36 місяців (до 12.08.2027 року), зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконала, не повернула позику, а також відсотки за користування кредитом, а тому станом на 24.09.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 45029,81 грн., з яких: 22000 грн. - заборгованість за тілу кредиту, 20033,31 грн. - заборгованість за відсотками, 2996,50 грн. - заборгованість за пенею, яку Банк просив стягнути з відповідача на свою користь та судові витрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.01.2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О.
Ухвалою судді від 26.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено її до розгляду по суті.
Представник АТ «АКЦЕНТ-БАНК» разом з позовом надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи булав повідомлена належним чином, причин не явки суду не повідомила.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2024 року ОСОБА_1 підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
13.08.2024 року ОСОБА_1 підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101723534994894.
Відповідно п.4 заяви сума кредиту становить 22000 грн., кредит надається строком на 36 місяців з 13.08.2024 р. по 12.08.2027 р. включно (п.5), процентна ставка фіксована та становить 85% на рік (п.6).
13.08.2024 року також підписала паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка».
Матеріали справи містять меморіальний ордер №TR.38781065.31618.65455, з якого вбачається, що 13.08.2024 року ОСОБА_1 отримала від Банку кредитні кошти за заявою № АВН0СТ155101723534994894 у сумі 22000 грн.
Однак, ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови кредитного договору, а тому станом на 24.09.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 45029,81 грн., з яких: 22000 грн. - заборгованість за тілу кредиту, 20033,31 грн. - заборгованість за відсотками, 2996,50 грн. - заборгованість за пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № ОСОБА_1 від 13.08.2024 року та випискою по кредиту.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, згідно із ч. 3 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 була обізнана та погодилася із умовами надання банківських послуг, зокрема, це підтверджується тим, що боржник користувалась наданими банком коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 648 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
У судовому засіданні з'ясовано, що відповідач зобов'язання щодо повернення суми кредиту не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 24.09.2025 року складає суму у розмірі 45029,81 грн., з яких: 22000 грн. - заборгованість за тілу кредиту, 20033,31 грн. - заборгованість за відсотками, 2996,50 грн. - заборгованість за пенею.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи у судовому засіданні, та приймаючи до уваги те, що відповідачем було порушено умови користування кредитними коштами, а саме не виконані зобов'язання стосовно погашення кредиту та сплати відсотків за його користування, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 24.09.2025 року у розмірі 42033,31 грн., з яких: 22000 грн. - заборгованість за тілу кредиту, 20033,31 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2996,50 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
За змістом частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Зі системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що предметом регулювання відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування» не є правовідносини щодо нарахування пені у кредитних спорах під час дії воєнного стану, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Судом встановлено, що кредитний договір укладено 13.08.2024 року, відповідно і пеня нарахована після 24.02.2022 року. Відтак, відповідач звільняється від обов'язку її сплати на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за кредитними договорами є безпідставними.
З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору, суд вважає за необхідне стягнути в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2261,20 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 202, 207, 525, 625, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України, ст. 13, 76-78, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101723534994894 від 13.08.2024 року станом на 24.09.2025 року у розмірі 42033,31 грн., з яких: 22000 грн. - заборгованість за тілу кредиту, 20033,31 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 14360080) у рахунок повернення судових витрат судовий збір у розмірі 2261,20 грн.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації, як внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць