Справа № 560/10935/24
29 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді, подану у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Фермерське господарство "Подільська марка" , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" про визнання протиправними та скасування розпоряджень,
У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду знаходиться справа №560/10935/24 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору) про визнання протиправними та скасування розпоряджень Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області.
28.05.2026 від імені ОСОБА_1 подана заява про відвід головуючому судді. Доводи заяви зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду з питань, які пов'язані з визначенням обсягу та характеру запитань, які пропонуються для дослідження в межах призначеної судом комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів. У заяві зазначається, що суд безпідставно призначив технічне дослідження документів, про яке позивач не просив, оскільки останній вважає, що почеркознавче дослідження є достатнім; суд відмовив у розшуку та виклику осіб - підписантів спірних документів для одержання експериментальних зразків їх підпису; через розширення обсягу експертного дослідження вартість експертизи для позивача буде вищою, на що він не погоджувався.
Інша заява про відвід судді, подана з аналогічних мотивів, раніше надійшла 19.05.2026 та була вирішена у порядку, встановленому вимогами КАС України.
Так, ухвалою головуючого судді від 20.05.2026 заяву про відвід було визнано необґрунтованою. В цій ухвалі судом було надано детальну правову оцінку аналогічним доводам заявника щодо призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, визначення кола питань, поставлених на вирішення експерту, необхідності проведення технічного дослідження документів, надано оцінку доводам заявника щодо вартості експертного дослідження, порядку отримання зразків підписів та меж реалізації судом дискреційних повноважень. У вказаній ухвалі суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду у зв'язку з власною суб'єктивною оцінкою достатності доказів та доцільності окремих процесуальних дій, а також до критики дій суду в частині реалізації повноважень, прямо передбачених статтями 9 та 102 КАС України. Судом також зазначалось, що визначення виду судової експертизи, її обсягу, кола питань, необхідних для повного та об'єктивного з'ясування обставин, визначення обсягу матеріалів для проведення експертного дослідження та інші питання належать до процесуальних повноважень суду та самі по собі не свідчать про упередженість чи необ'єктивність.
Ухвалою судді, якому було передано вказану заяву для вирішення, у задоволенні заяви про відвід відмовлено 20.05.2026.
Відтак, оскільки у вказаній частині доводи повторно поданої заяви про відвід є аналогічними тим, яким судом вже раніше надано процесуальну оцінку і щодо яких у відводі відмолено, суд не вважає необхідним ще раз детально обґрунтовувати підстави їх відхилення.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суд ще раз звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями суду не може бути підставою для відводу судді.
Водночас, в якості нової підстави, яка зазначена в заяві про відвід від 28.05.2026, автор заяви зазначає подання ним до Державного бюро розслідувань заяви щодо вчинення суддею кримінального правопорушення, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Зазначене, на думку автора заяви про відвід, виключає можливість подальшого розгляду справи цим суддею.
Так, у заяві до ДБР заявник зазначає такі вимоги:
"1. Внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно ст. 214 КПК України на підставі даної заяви про вчинення кримінального правопорушення суддею Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_9 , що містить ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367, КК України.
2. Внести відомості в Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно ст. 214 КПК України на підставі даної заяви про вчинення кримінального правопорушення керівництва примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що містить ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367, КК України.
3. Надати витяг з ЄРДР про внесення відомостей."
У заяві про відвід заявник зазначає, що сам факт звернення його до правоохоронного органу з вказаною заявою породжує сумніви у безсторонності судді під час подальшого розгляду справи.
З долученої заяви ОСОБА_1 до Державного Бюро розслідувань від 27.05.2026 (сторінка 6) вбачаються такі твердження ( далі цитується мовою оригіналу):
"Суддя вийшла за межі розгляду клопотання, вказала, що клопотання задоволено, але винесла ухвалу зовсім іншим текстом, ніж містився в клопотання.
Тобто формально заява задоволена, але по факту має зовсім інший зміст, що я не просив і не хотів, тим більше за це сплачувати.
Дана ситуація нагадала інформацію з новин як суддя Київського апеляційного суду запропонував одній стороні у справі задовольнити скаргу щодо скасування арешту майна приватного товариства. За це йому та трійці суддів у справі представник компанії мав надати неправомірну вигоду у розмірі 35 тис. дол. США. Після одержання неправомірної вигоди 10 тис. дол. США суддя-посередник залишив собі, а 25 тис. дол. США поклав у коробку з-під віскі для подальшої передачі колегам. Вони ж після отримання коштів розділили їх між собою.
Це не останнє, що нагадує ситуація, що склалась, оскільки в судах зустрічаються і колядники, через що судді змінюють свої рішення.
Неможливо задовольнити клопотання, але зовсім надати йому іншого змісту, свого, який зовсім не співпадає з тим, що просив позивач.
Враховуючи це, дії судді також підпадають і під ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб".
Оцінюючи наведені доводи, суд звертає увагу на те, що сам по собі факт звернення сторони до правоохоронних органів із заявою на суддю не є безумовною підставою для відводу у розумінні статті 36 КАС України.
Встановлено, що у заяві до ДБР та доданих матеріалах міститься обсяг певної інформації, що не має жодного відношення до головуючого судді та розглядуваної справи. У пункті 2 прохальної частини заяви до ДБР заявник просить відкрити провадження щодо "керівництва примусового виконання рішень... Міністерства юстиції України".
Це жодним чином не стосується дій судді у межах призначення експертизи.
Цитування новин про корупцію в Київському апеляційному суді ("коробки з-під віскі") та згадки про "суддів-колядників" є абстрактними оціночними судженнями, які не стосуються фактичних обставин цієї адміністративної справи.
Фотознімки стороннього корупційного скандалу долучені виключно для психологічного тиску та створення негативного емоційного фону, а не як докази у конкретній справі.
Водночас, звернення до ДБР від 27.05.2026 та негайне подання заяви про відвід 28.05.2026 свідчить про те, що кримінальне провадження ініційоване не з метою захисту порушеного права, а виключно як інструмент для усунення незручного судді від розгляду справи.
Відтак, дії позивача підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2 ч. 2 ст. 45 КАС України) у вигляді подання скарг на суддю з метою штучного створення підстав для відводу (самовідводу), а також використання недостовірної інформації з метою негативного впливу на авторитет Правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд не може бути інструментом для зловживань та свавільного приниження авторитету судової влади.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що суди є гарантами правосуддя, чия роль потребує довіри громадськості, а тому вони мають бути захищені від безпідставних, деструктивних атак та необґрунтованих звинувачень в упередженості (зокрема, рішення у справах «Салка проти Польщі» (Skalka v. Poland) та «Моріс проти Франції» (Morice v. France). Згідно з положеннями Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства (CCBE), представники сторін зобов'язані діяти чесно, з дотриманням професійних стандартів та виявляти належну повагу до суду. Свавільне використання в офіційному процесуальному документі образливих ярликів як "помста" за незручну для сторони ухвалу суду - це не реалізація права на захист, а примітивний процесуальний шантаж і грубе порушення стандартів етики.
Суд вважає, що заява про відвід не містить посилання на об'єктивні обставини, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Доводи заяви в частині фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями суду. Водночас, ці питання не можуть бути підставою для відводу з огляду на вже згадану норму ч. 4 ст. 36 КАС України.
Зміст заяви в іншій частині містить ознаки зловживання процесуальними правами (п. 1, 2 ч. 2 ст. 45 КАС України) та створення штучних перешкод для здійснення судочинства.
Керуючись вимогами частини 4 статті 40 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність передачі цієї заяви на вирішення іншому судді, визначеному в порядку статті 31 КАС України.
Керуючись статтями 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву від 28.05.2026 про відвід судді Козачок І.С., подану від імені ОСОБА_1 , визнати необґрунтованою.
Передати справу №560/10935/24 відповідно до порядку, встановленого ст. 31 КАС України, для визначення судді з метою подальшого вирішення заяви про відвід від 28.05.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя І.С. Козачок