Справа № 932/2372/26
Провадження № 3/932/556/26
26 травня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Орчелота А.В., розглянув протокол про адміністративне правопорушення, разом із доданими до нього матеріалами, які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департамента патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130КУпАП, -
До Шевченківського районного суду міста Дніпро надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №585193 відносно ОСОБА_1 , за описом встановлених даних якого:
07 лютого 2026 року о 02 год. 32 хв. в м. Дніпро, вул. Тополина, буд. 7, ОСОБА_1 , керував т/з «VOLKSWAGEN» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушена координація рухів, зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Водій погодився пройти медичне освідування в КП «ДБКЛПД» ДОР та пройшов його не в повному обсязі, відповідно до висновку №332 від 07.02.2026, чим порушив вимоги п.2.5. ПДР України.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Левицький О.С. не з'явилися. Водночас від захисника до суду надійшла заява, в якій він просив здійснити розгляд справи за його відсутності та за відсутності ОСОБА_1 , а також врахувати подане ним письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заявленого клопотання захисник зазначив, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду особи на стан сп'яніння, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозаписи додані до протоколу, доходжу до висновку, що належних доказів на підтвердження кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130КУпАП, суду надано не було.
Згідно з положенням ст.7КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст.10КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Частиною 1 статті 130КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підставами для притягнення особи до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130КУпАП, є порушення:
-пункту 2.5ПДР України, який вказує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-пункту 2.9а ПДР України, який вказує, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За висновками Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого звинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Як вбачається з висновків Верховного Суду - наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинна бути обґрунтованою, тобто зроблена на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ст.245КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.2 ст.251КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1-3 ст.266КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України). Якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
За п.п.8,12 Розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Аналіз вищезазначених нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння є обов'язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків та/або відеофіксації складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що відповідає вимогам пункту 8 Порядку №1103 та Розділу IX Інструкції №1395.
Однак в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що працівником поліції у встановленому законом порядку не направлявся водій ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того особливостями оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130КУпАП за розділом IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 року за №1395(із змінами), встановлено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Відповідно до п.п.6,7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 11.11.2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.266КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно з ч.5 ст.266КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585193 від 07 лютого 2026 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння 07 лютого 2026 року о 02 годині 32 хвилин.
В якості доказів скоєння правопорушення до протоколу долучено Висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 07 лютого 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 07 лютого 2026 року о 04 годині 50 хвилин направлено на огляд та 07 лютого 2026 о 05 годині 50 хвилин оглянутий, тобто після спливу двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Таким чином, знайшов своє підтвердження факт проходження громадянином ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, проте, судом було ретельно вивчено Висновок від 07.02.2026 року, а також детально досліджено відеозапис, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому були зафіксовані події, які відбувалися у медичному закладі, а саме: на відеозаписі зафіксовано проходження медичного огляду ОСОБА_2 .
Відповідно до розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Також, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акту медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Так, із зазначеного вище Висновку щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 медичний огляд в повному обсязі не пройшов.
Із доданого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «VOLKSWAGEN» державний номерний знак НОМЕР_1 , перевіривши документи було встановлено особу водія, яким виявився ОСОБА_1 , працівниками поліції в ході спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан акогольного сп'яніння в медичному закладі, на що останній погодився.
Прибувши в медичний заклад після спливу двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, ОСОБА_1 запропонували здати аналіз сечі. В подальшому ОСОБА_1 зазначив, що наразі фізіологічно не може здати сечу, що було розцінено працівниками поліції як відмову від проходження огляду.
Враховуючи наданий працівниками поліції відеозапис та інші матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 повідомив лікаря-нарколога й працівників поліції про неможливість фізіологічної здачі сечі, проте останні, в порушення вказаної вище норми, не запропонували йому здати на аналіз інші біологічні матеріали, окрім сечі, зокрема, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров.
Разом із тим, відповідно до п.12 розділу ІІ вказаної вище Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктом 22 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені в порушення вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
На підставі викладеного, необхідно дійти висновку, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2026, складений з порушенням вимог Інструкції, а тому судом на доведення його вини не приймається.
Положеннями ст.280КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Згідно п.4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п.4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
В даному випадку, за наслідками розгляду справи відносно ОСОБА_1 наявність такого сумніву дійсно має місце, а тому підстав для притягнення останнього до відповідальності, на думку суду, немає, оскільки, як встановлено за вивченими матеріалами справи та відеозаписом - протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №585193 від 07 лютого 2026 року складений про відмову водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак судом зазначається, що будь-які належні та допустимі докази, на підтвердження саме того факту, що ОСОБА_1 умисно ухилився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я - відсутні.
Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу та/або позбавлення певного права.
Судовий розгляд проводиться в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд немає права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі та відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог діючого законодавства докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та Законами України, міжнародним договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої унаслідок істотного порушення прав та свобод людини є недопустимими.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження порушення ОСОБА_1 п.2.5.ПДР України, що призвело б до вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням процедури огляду особи на виявлення стану сп'яніння та через недоведеність належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не дає змоги встановити вину ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,9,130,247,280,284-285КУпАП, -
На підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Дніпра А.В. Орчелота