Рішення від 29.05.2026 по справі 560/5861/23

Справа № 560/5861/23

РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Катіон" , до Хмельницької міської ради Хмельницької області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , ПП "НОВІНТЕХ-М" , ТОВ "ТАПІ" , ПФ "ВУД" , ТОВ "Кашмір" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із позовом, в якому просить:

-визнати протиправним і скасувати рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 року № 90 "Про розгляд звернення АТ "Катіон";

-зобов'язати Хмельницьку міську раду прийняти рішення про надання акціонерному товариству "Катіон" (ідентифікаційний код: 05470288) згоди (дозволу) на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, що перебуває у постійному користуванні акціонерного товариства "Катіон" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999 року.

В підтвердження позовних вимог представник позивача пояснив, що ПАТ "Катіон" є правонаступником заводу "Катіон", виробничого об'єднання "Катіон" і ВАТ "Катіон, що підтверджується статутом ПАТ "Катіон".

Згідно із рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 24.12.1998 року № 763, ВАТ "Катіон видано державний акт на право постійного користування землею площею 22,3539 га серії II-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 879 від 13.01.1999 року.

В свою чергу, відомості про межі земельної ділянки за вказаним державним актом не внесені в Державний земельний кадастр, тому у позивача виникла необхідність провести відновлення меж земельної ділянки та здійснити державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Позивач неодноразово звертався до Хмельницької міської ради з листами про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки згідно із державним актом на право постійного користування землею, але за всіма зверненнями відповідач приймав рішення про відмову у наданні згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в зв'язку із чим змушений був відстоювати свої права та інтереси в судовому порядку.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року в справі № 560/4775/22, відповідач прийняв рішення № 90 від 28.03.2023 року "Про розгляд звернення АТ "Катіон" яким втретє відмовив позивачу в наданні згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 22,3539 га у м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, що перебуває у постійному користуванні ПАТ "Катіон".

В оскаржуваному рішенні підстави для відмови наведені такі ж самі як і у попередніх рішеннях, а саме: вилучення та передача у користування частин земельної ділянки у користування інших юридичних та фізичних осіб.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач 07.04.2023 року звернувся в суд із вказаним позовом для захисту своїх право та інтересів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року вирішено відкрити провадження про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Хмельницька міська рада на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року про надання інформації щодо землекористувачів які є суміжними до земельної ділянки, що знаходиться по вул. Тернопільській, 19 у м. Хмельницькому (т.1 а.с. 116), листом № 02-24-569 від 23.05.2023 (т.1 а.с. 148) повідомила, що станом на час розгляду 07.02.2022 звернення АТ "Катіон", у постійному користуванні та оренді третіх осіб перебували такі земельні ділянки по вул. Тернопільській, 19, які входили в земельну ділянку площею 22,3539 га згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії II-ХМ № 001317 від 13.01.1999:

-земельна ділянка площею 0,3947 га, кадастровий номер 6810100000:29:001:0046 (договір оренди землі від 05.02.2019 № 25/01, укладений між Хмельницькою міською радою та ПФ "Вуд", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 07.02.2019 за № 30223936);

-земельна ділянка площею 1,2312 га, кадастровий номер 6810100000:29:001:0029 (договір оренди землі від 28.03.2019 № 105/01, укладений між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Тапі", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 02.04.2019 за № 31017944);

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.05.2023 року (т. 1 а.с. 52) вирішено залучити до участі в справі в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ "Кашмір", ПФ "ВУД", ТОВ "ТАПІ", ПП "НОВІНТЕХ-М", ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року (т. 2 а.с. 82) позов задоволено:

-визнано протиправним і скасовано рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 року № 90 "Про розгляд звернення АТ "Катіон";

-зобов'язано Хмельницьку міську раду прийняти рішення про надання акціонерному товариству "Катіон" згоди (дозволу) на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 та перебуває у постійному користуванні акціонерного товариства "Катіон" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (т. 2 а.с. 181) апеляційну скаргу Хмельницької міської ради задоволено повністю: рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року скасовано; прийнято нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року (т. 2 а.с. 265) касаційну скаргу Акціонерного товариства "Катіон" задоволено частково: рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року скасовано, а справу № 560/5861/23 направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 560/5861/23 за позовом акціонерного товариства "Катіон" до Хмельницької міської ради Хмельницької області, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ПП "НОВІНТЕХ-М", ТОВ "ТАПІ", ПФ "ВУД", ТОВ "Кашмір", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав в суд письмові пояснення від 07.08.2025 року, в яких просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на не дотримання відповідачем статті 55 Закону України "Про землеустрій" при розгляді звернення позивача про уточнення меж земельної ділянки, що залишилася в його користуванні.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

АТ "Катіон" є правонаступником заводу "Катіон", виробничого об'єднання "Катіон" і ВАТ "Катіон". Рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 24.12.1998 № 763 ВАТ "Катіон" видано державний акт на право постійного користування землею площею 22,3539 га, серії II-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999 року, дійсність якого неодноразово підтверджувалося рішеннями судів, наявних у матеріалах справи.

Позивач бажає відновити актуальні дійсні межі земельної ділянки яка перебуває в його користуванні на підставі правовстановлюючих документів, але не може цього зробити через бездіяльність відповідача, так як для замовлення технічної документації із землеустрою необхідне рішення розпорядника земельною ділянкою-Хмельницькою міською радою, відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій".

Тому позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу (згоди) на відновлення меж земельної ділянки і не претендує на землю третіх осіб під їх об'єктами нерухомого майна. Спір не порушує цивільних прав третіх осіб та стосується виключно дій суб'єкта владних повноважень стосовно невиконання ним своїх повноважень, визначених статтею 55 Закону України "Про землеустрій", отже виготовлена на підставі рішення власника (відповідача) земельної ділянки технічна документація із землеустрою буде погоджуватися із суміжними землекористувачами (третіми особами) та самим власником, і така документація буде враховувати зареєстровані в Державному земельному кадастрі земельні ділянки.

До Державного акта про право постійного користування землею площею 22,3539 га, серії II-ХМ № 001317 зміни не вносилися.

Згода на вилучення земельних ділянок із постійного користування землею, яке здійснюється на підставі Державного акта про право постійного користування землею площею 22,3539 га, серії II-ХМ № 001317, не надавалася.

У матеріалах справи наявний поданий представником відповідача відзив на позовну заяву від 12.05.2023 року (т. 1 а/с. 55), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

Обґрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача пояснила, що оскаржуване рішення Хмельницької міської ради прийняте в межах повноважень, у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 року у справі № 560/4775/22.

При прийняті рішення міською радою враховано, що згідно із відомостями реєстру речових прав на нерухоме майно ПАТ "Катіон" продав ряд об'єктів нерухомого майна, що відповідно до статті 120 Земельного кодексу України зумовило припинення права користування частинами земельної ділянки на яких розташовані продані об'єкти нерухомого майна.

Станом на час розгляду відповідачем 07.02.2022 звернення позивача, у постійному користуванні та оренді третіх осіб перебували наступні земельні ділянки по вул. Тернопільській, 19, які входили в земельну ділянку площею 22,3539 га згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.1999 року серії II-ХМ № 001317, а саме:

Вказані земельні ділянки, що входять в земельну ділянку площею 22,3539 га згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.1999 року серії II-ХМ № 001317 є об'єктами цивільних прав (об'єктами договорів оренди землі) так як є сформованими, із кадастровими номерами, зареєстровані в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав, а тому є реальною перешкодою у реалізації права позивача на проведення відновлення меж земельної ділянки відповідно до державного акта.

Крім того по вказаних земельних ділянках Хмельницька міська рада є орендодавцем з певним обсягом прав та обов'язків, які закріплені в договорах та в Законі України "Про оренду землі".

Хмельницька міська рада це колегіальний представницький орган територіальної громади міста. Відповідно до статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада проводить свою роботу сесійно. Рішення приймається більшістю голосів шляхом голосування кожного депутата самостійно за своїм внутрішнім переконанням. Зобов'язання вчинити конкретні дії є грубим втручанням в діяльність органу місцевого самоврядування, враховуючи, те що такі дії є порушенням вимог чинного законодавства та прав інших осіб.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю "КАШМІР" пояснень щодо позову або відзиву на позов не подав. Згідно із відповіддю № 2458172 від 13.03.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08.10.2008 припинено юридичну особу УП ТОВ "КАШМІР", номер запису про державну реєстрацію припинення-166681170007000411.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-товариства з обмеженою відповідальністю "ТАПІ" позовні вимоги не визнала та подала пояснення щодо позову або відзиву, в яких вказала, що ТОВ "ТАПІ" є власником частини земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, кадастровий номер-6810100000:29:001:0029, площею 1,2312 га. Право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 427627977 від 20.05.2025.

У разі задоволення позову виникає ризик порушення законних прав ТОВ "ТАПІ" як власника частини цієї ділянки.

Також у матеріалах справи наявні пояснення представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "ТАПІ" (т. 2 а.с. 11), в яких представник третьої особи позовні вимоги не визнав, та в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 05.07.2001 року відповідно до чинного договору купівлі-продажу укладеного між ВАТ "Катіон", (правонаступником якого є АТ "Катіон"), та ТОВ "Євро Трейд", останній придбав у ВАТ "Катіон" недобудоване приміщення корпусу очищення промислових стоків та недобудоване 3-х поверхове приміщення площею 648 кв. м.

ВАТ "Катіон" листом від 26.06.2002 № 556 надав згоду на відчуження земельної ділянки у ВАТ "Катіон" на користь ТОВ "Євро Трейд".

01.10.2002 року відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , придбали недобудоване житлове приміщення корпусу очищення промислових стоків.

Відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду від 07.02.2005 року припинено право користування земельною ділянкою розміром 1,6637 га ВАТ "Катіон", яка розташована по АДРЕСА_1 , згідно проекту відведення земельної ділянки № 76 від 22.10.2003 року, затвердженого відділом земельних ресурсів Хмельницького міськвиконкому.

31.12.2009 року між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , укладено договір оренди землі на підставі рішення міської ради від 28.05.2008 року № 32.

В зв'язку із передачею ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , недобудованого нежитлового приміщення до статутного капіталу ТОВ "ТАПІ", договір оренди земельної ділянки укладений між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 , № 040974200422 від 31.12.2009 року розірваний та укладений новий договір оренди земельної ділянки між Хмельницькою міською радою та ТОВ "ТАПІ" № 105/01 від 28.03.2019 року.

26.07.2022 між ТОВ "ТАПІ" та Хмельницькою міською радою укладено договір оренди землі № 312/01 згідно якого орендар - ТОВ "ТАПІ" приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 6810100000:29:0029, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Як вбачається із наведеного, земельна ділянка, що належить ТОВ "ТАПІ" входить в земельну ділянку площею 22,3539 га згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.1999 року серії II-ХМ № 001317, є об'єктами цивільних прав, оскільки є сформованими з кадастровими номерами, зареєстровані в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав, а тому є реальною перешкодою у реалізації позивачем свого права на проведення відновлення меж земель згідно із наведеним державним актом.

Враховуючи викладене, представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "ТАПІ" просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог АТ "Катіон".

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-приватної фірми "ВУД" пояснень щодо позову або відзиву на позов не подав, хоча третя особа була належним чином повідомлена про розгляд справи в спрощеному провадженні.

У матеріалах справи наявні пояснення представника ПФ "ВУД" (т. 2 а. с. 1), в яких представник третьої особи позовні вимоги не визнає.

В обґрунтування своїх заперечень позову, представник третьої особи пояснив, що за адресою АДРЕСА_1 , ПФ "ВУД" з 31.12.2003 року на праві власності належить об'єкт нерухомого майна (цегляні гаражі на 6 боксів) на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2003 року.

Згідно із договором оренди землі № 25/01 від 05.02.2019 року, укладеного між Хмельницькою міською радою та ПФ "ВУД", ПФ "ВУД" надано в оренду земельну ділянку площею 0,3947 га, кадастровий номер 6810100000:29:001:0046.

Вказана земельна ділянка є об'єктом цивільних прав, тому є перешкодою для реалізації позивачем своїх прав на проведення меж земельної ділянки.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 пояснень щодо позову або відзиву на позов не подав, хоча третя особа була належним чином повідомлена про розгляд справи в спрощеному провадженні.

У матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 38), в яких третя особа позовні вимоги не визнає.

В обґрунтування своїх заперечень позову ОСОБА_1 , вказав, що згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 65928056, ОСОБА_1 , на праві власності належить нежитлове приміщення-швейна майстерня загальною площею 903 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Приміщення придбане третьою особою у власність на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2006 року, справа № 2-4097 2006.

Належне приміщення розташоване на земельній ділянці площею 1767 кв.м., кадастровий номер 6810100000:29:001:0037, за адресою АДРЕСА_2 , яка в свою чергу є частиною земельної ділянки згідно із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.1999 року серії II-ХМ № 001317.

28.04.2017 року позивач надав розписку про те, що визнає за ОСОБА_1 , право власності на нерухоме майно та право оренди на земельну ділянку, та гарантує, що в нього немає та в подальшому не буде заперечень та претензій щодо підстав та порядку набуття третьою особою права власності та права оренди на вказані об'єкти.

Належна третій особі земельна ділянка сформована, їй присвоєно кадастровий номер, зареєстрована в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав.

Зазначені обставини є перешкодою у відновленні позивачем меж земельної ділянки згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.1999 року серії II-ХМ № 001317.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-приватного підприємства "НОВІНТЕХ-М" пояснень щодо позову або відзиву на позов не подав, хоча третя особа була належним чином повідомлена про розгляд справи в спрощеному провадженні.

У матеріалах справи наявні пояснення ПП "НОВІНТЕХ-М" (т. 2 а.с. 62), в яких представник третьої особи позовні вимоги не визнає.

В обґрунтування своїх заперечень позову представник третьої особи пояснив, що 02.10.2000 року згідно із біржовою угодою купівлі-продажу нерухомого майна, укладеною між ВАТ "Катіон" (правонаступником якого є АТ "Катіон") та ПП "НОВІНТЕХ-М", ПП "НОВІНТЕХ-М" придбав у ВАТ "Катіон" автомобільну стоянку по вул. Тернопільській, 19 загальною площею 3289 кв.м.

ВАТ "Катіон" листом від 10.10.2000 № 985 надав згоду про відчуження земельної ділянки на користь ПП "НОВІНТЕХ-М".

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.12.2000 року № 1147 у ВАТ "Катіон" вилучено та передано у тимчасове користування ПП "НОВІНТЕХ-М" земельну ділянку площею 3273 кв. м.

08.08.2007 року між Хмельницькою міською радою та ПП "НОВІНТЕХ-М" укладено договір оренди землі № 040774200187 на підставі рішення 11 сесії міської ради від 30.05.2007 року № 14.

23.08.2012 року договір оренди землі поновлений до 30.05.2022 року.

13.06.2022 року відповідно до рішення 19 сесії Хмельницької міської ради від 29.08.2012 року № 64, позачергової шістнадцятої сесії міської ради від 28.04.2022 року № 35, договір оренди № 040774200187 поновлений до 13.06.2027 року.

Належна ПП "НОВІНТЕХ-М" земельна ділянка площею 3273 кв. м. є сформована, їй присвоєно кадастровий № 6810100000:29:001:0002, зареєстрована в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав 14.04.2015 року за № 9372409.

Зазначена обставина є перешкодою у відновлені позивачем меж земельної ділянки згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 13.01.1999 року серії II-ХМ № 001317, в зв'язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Згідно з рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 24.12.1998 року № 763 ВАТ "Катіон", вул. Тернопільська, 19 видано державний акт на право постійного користування землею площею 22,3539 га, серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999.

ПАТ "Катіон" (в подальшому-АТ "Катіон") є правонаступником заводу "Катіон", виробничого об'єднання "Катіон" і ВАТ "Катіон", що підтверджується статутом ПАТ "Катіон".

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01 липня 2016 року в справі № 924/391/16 у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до публічного акціонерного товариства "Катіон" м. Хмельницький, Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317 від 13.01.1999 року по вулиці Тернопільській, 19 у місті Хмельницькому, виданого публічному акціонерному товариству "Катіон", відмовлено.

Представник ПАТ "Катіон", правонаступника ВАТ "Катіон", 16 грудня 2020 року листом № 204 звернувся до Хмельницької міської ради в якому просив прийняти рішення про надання згоди публічному акціонерному товариству "Катіон" на відновлення меж земельної ділянки згідно із державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317 від 13.01.1999 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999 року.

Управління земельних ресурсів та земельної реформи листом від 15 січня 2021 року №12-5263-02-20 повідомило ПАТ "Катіон", про те, що звернення про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ХМ № 897 від 13.01.1999, буде винесено на розгляд постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

Листом від 05 лютого 2021 року №12-5263-02-20 Управління земельних ресурсів та земельної реформи у відповідь на звернення від 16 грудня 2020 року № 204 повідомило ПАТ "Катіон" про те, що звернення про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки згідно із державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, на право постійного користування землею від 13.01.1999 відхилено на засіданні постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, яке відбулося 29.11.2021.

Відповідно до витягу з протоколу № 4 від 29 січня 2021 року засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, під час обговорення даного питання надійшла пропозиція відхилити звернення позивача щодо надання згоди на встановлення меж земельної ділянки площею 22,3539 га згідно з державним актом на право постійного користування серія ІІ-ХМ № 001317 №897 від 13.01.1999, в зв'язку із чим рішення не прийнято.

12 лютого 2021 року представник ПАТ "Катіон" звернувся до Хмельницької міської ради із листом № 19 в якому просив винести на четверту сесію Хмельницької міської ради восьмого скликання, яка відбудеться 17.02.2021, розгляд питання про прийняття рішення про надання ПАТ "Катіон" згоди на відновлення меж земельної ділянки згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999 та прийняти рішення про надання ПАТ "Катіон" згоди на відновлення меж земельної ділянки.

Хмельницька міська рада не розглянула зазначену заяву про надання згоди на відновлення меж спірної земельної ділянки.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суд від 29.04.2021 у справі № 560/2352/21 вирішено:

-визнати протиправною бездіяльність Хмельницької міської ради щодо розгляду звернення Публічного акціонерного товариства "Катіон" про надання згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 22,3539 га у м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, що перебуває в постійному ПАТ "Катіон" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317;

-зобов'язати Хмельницьку міську раду включити в порядок денний та розглянути на черговій сесії Хмельницької міської ради восьмого скликання, питання про надання чи відмову в надані згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 22,3539 га у м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, що перебуває в постійному ПАТ "Катіон" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ХМ № 897 від 13.01.1999 та прийняти відповідне рішення.

На виконання зазначеного рішення суду Хмельницька міська рада розглянула звернення позивача про надання згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 22,3539 га та прийняла рішення від 07.02.2022 № 3 "Про розгляд звернення ПАТ "Катіон", яким відмовила в надані згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 22,3539 га. Підставою для відмови слугувала відсутність можливості встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 22,3539 га у зв'язку з продажем позивачем розташованої на ній частини об'єктів нерухомого майна, що відповідно до статті 120 Земельного кодексу України зумовило припинення права користування частинами земельної ділянки, на яких знаходились продані об'єкти нерухомого майна.

Вважаючи рішення від 07.02.2022 № 3 "Про розгляд звернення ПАТ "Катіон" протиправним, позивач звернувся до суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 4775/22 від 19.07.2022 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Катіон" до Хмельницької міської ради про визнання протиправним і скасування рішення № 3 Хмельницької міської ради від 07.02.2022 року "Про розгляд звернення ПАТ “Катіон" відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 у справі №560/4775/22 постановлено:

-визнати протиправним і скасувати рішення № 3 Хмельницької міської ради від 07.02.2022 року "Про розгляд звернення ПАТ "Катіон";

-зобов'язати Хмельницьку міську раду повторно розглянути клопотання Акціонерного товариства "Катіон" про надання згоди (дозволу) на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, що перебуває в постійному користуванні АТ "Катіон" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ХМ № 897 від 13.01.1999 року, з урахуванням висновків суду.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 560/4775/22, Хмельницька міська рада на позачерговій двадцять п'ятій сесії прийняла рішення від 28.03.2023 № 90 "Про розгляд звернення АТ "Катіон", яким відмовила АТ "Катіон" в надані згоди на встановлення (відновлення) меж земельної/ділянки в натурі (на місцевості) площею 22,3539 га по вул. Тернопільській, 19, у м. Хмельницькому, що перебуває в постійному користуванні ПАТ "Катіон" згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 13.01.1999 ХМ № 897.

Рішення відповідача мотивоване тим, що станом на час розгляду Хмельницькою міською радою 07.02.2022 звернення АТ "Катіон" у постійному користуванні та оренді третіх осіб перебували такі земельні ділянки по вул. Тернопільській, 19, які входили в земельну ділянку площею 22,3539 га згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії II-ХМ № 001317 від 13.01.1999:

-земельна ділянка площею 1350 кв. м. (державний акт на право постійного користування землею Українсько-польського ТОВ "Кашмір" від 29.12.2001, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, серія ХМ № 1221). Земельна ділянка вилучена у ВАТ "Катіон" рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.12.2001 року № 1107 та передана в постійне користування Українсько-польському ТОВ "Кашмір";

-земельна ділянка площею 0,3273 га, кадастровий номер 6810100000:29:001:0002 (договір оренди землі від 08.08.2007 № 040774200187, укладений між Хмельницькою міською радою та ПП "Новінтех-М", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 14.04.2015 за № 9372409). Земельна ділянка вилучена у ВАТ "Катіон" рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.12.2000 року № 1147 та передана у тимчасове користування ПП "Новінтех-М";

-земельна ділянка площею 1,767 га, кадастровий номер 6810100000:29:001:0037 (договір оренди землі від 05.08.2015 № 751/01, укладений між Хмельницькою міською радою та ОСОБА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 12.08.2015 за № 10766581). Право постійного користування частиною земельної ділянки площею 1767 кв. м. ПАТ "Катіон" по вул. Тернопільській, 19 припинено рішенням Хмельницької міської ради від 04.03.2015 року № 60.

Згідно із відповіддю № 2458172 від 13.03.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08.10.2008 припинено юридичну особу УП ТОВ "КАШМІР", номер запису про державну реєстрацію припинення-166681170007000411.

За адресою вул. Тернопільська, 19 у м. Хмельницькому, ПФ "ВУД" з 31.12.2003 року на праві власності належить об'єкт нерухомого майна (цегляні гаражі на 6 боксів) на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2003 року.

Вказаним об'єктам нерухомості присвоєна адреса: Львівське шосе, 59.

Рішенням Хмельницької міської ради № 32 від 28.05.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано в короткострокову оренду земельну ділянку площею 16637 кв. м. по АДРЕСА_1 ; рішенням Хмельницької міської ради № 65 від 30.04.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано в оренду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 12312 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

05.07.2001 року відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між ВАТ "Катіон", та ПП "Євро Трейд", останній придбав у ВАТ "Катіон" недобудоване нежитлове приміщення корпусу очищення промислових стоків, яке розташоване по вул. Тернопільській, 19 у м. Хмельницькому.

01.10.2002 року відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кожен в рівних частинах придбали у ПП "Євро Трейд" недобудоване нежитлове приміщення корпусу очищення промислових стоків, яке розташоване по вул. Тернопільській, 19 у м. Хмельницькому.

Відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13.08.2004 року припинено право користування земельною ділянкою розміром 1,6637 га за ВАТ "Катіон", яка розташована по вул. Тернопільска, 19 у м. Хмельницькому, згідно проекту відведення земельної ділянки № 76 від 22.10.2003 року, затвердженого відділом земельних ресурсів Хмельницького міськвиконкому та передати її в запас земель Хмельницької міської ради.

Вказаним рішенням суду встановлено, що згоду на відчуження земельної ділянки у ВАТ "Катіон" на користь ПП "Євро Трейд", ВАТ "Катіон" надавав тільки ПП "Євро Трейд", покупцям вказаної нерухомості ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , така згода не надавалася, в зв'язку із чим спір вирішений судом.

ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , на загальних зборах учасників ТОВ "ТАПІ" створили установчий фонд товариства, шляхом внесення в установчий фонд нерухомого майна-недобудованого нежитлового приміщення корпусу очищення промислових стоків загальною площею 3692,3 кв.м., яке розташоване по вул. Тернопільській, 19 у м. Хмельницькому.

Рішенням позачергової шістнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 28.04.2022 року № 33 вирішено укласти на новий строк договір оренди земельної ділянки земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови із ТОВ "ТАПІ", розташованої по вул. Тернопільській, 19 у м. Хмельницькому, кадастровий номер 6810100000:29:001:0029, під недобудоване нежитлове приміщення корпусу очищення промислових стоків (договір оренди № 105/01 від 28.03.2019 із змінами внесеними додатковими угодами № 443/02 від 07.12.2020).

Відповідно до такого рішення, 26.07.2022 року між ТОВ "ТАПІ" та Хмельницькою міською радою укладено договір оренди землі № 312/01, а саме: ТОВ "ТАПІ" прийняло в оренду земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови із кадастровим номером 6810100000:29:001:0029, загальною площею 12312 м. кв., розташованої по вул. Тернопільській, 19 у м. Хмельницькому.

Строк дії договору завершився 26.07.2025 року.

02.10.2000 року згідно із біржовою угодою купівлі-продажу нерухомого майна, укладеною на Хмельницькій філії товарної біржі "Дніпродзержинська" між ВАТ "Катіон" та ПП "НОВІНТЕХ-М", ПП "НОВІНТЕХ-М" придбав у ВАТ "Катіон" автомобільну стоянку по вул. Тернопільській, 19 загальною площею 3289 кв. м.

ВАТ "Катіон" листом від 10.10.2000 № 985 на ім'я міського голови м. Хмельницького надав згоду про відчуження земельної ділянки на користь ПП "НОВІНТЕХ-М".

Договір оренди землі поновлений на 5 років відповідно до рішення позачергової шістнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 28.04.2022 року № 35.

Рішенням сімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 27.06.2012 року № 36 договір оренди поновлений терміном на 10 років.

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 65928056, ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення-швейна майстерня загальною площею 903 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Приміщення придбане третьою особою у власність на виконання рішення Хмельницього міськрайонного суду від 13.06.2006 року, справа № 2-4097 2006.

Рішенням п'ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради від 15.07.2015 року № 50 вирішено затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та укласти договір оренди земельної ділянки земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення із ОСОБА_1 , розташованої по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6810100000:29:001:0037, для обслуговування приміщення автомайстерні та швейної майстерні (рішення тридцять дев'ятої сесії міської ради від 25.06.2014 року № 64, рішення Рівненського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року, справа № 13/5025/886/12, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.02.2014 року, індексний номер 18337855).

Договір укладено на строк 10 років до 15.07.2025 року.

28.04.2017 року представник позивача надав розписку про те, що визнає за ОСОБА_1 , право власності на нерухоме майно та право оренди на земельну ділянку, та гарантує, що в нього немає та в подальшому не буде заперечень та претензій щодо підстав та порядку набуття третьою особою права власності та права оренди на вказані об'єкти.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі ЗК України № 2768-III), який набрав чинності з 01.01.2002 року, земельні відносини-це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 статті 3, статтею 4 ЗК України № 2768-III визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Одним із принципів землеустрою є дотримання законності (стаття 6 ЗК України № 2768-III).

Відповідно до статті 12 ЗК України № 2768-III, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;

д) організація землеустрою.

Частиною 3 статті 17-2 ЗК України № 2768-III, рішення органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, їх посадових осіб, на підставі яких виникають речові права на земельні ділянки, надається дозвіл (згода) на розроблення документації із землеустрою або відмова в його (її) наданні, надається погодження або відмова у погодженні документації із землеустрою, вносяться відомості до Державного земельного кадастру (зміни до таких відомостей), надаються такі відомості (відмова в їх наданні), можуть бути визнані недійсними, протиправними виключно за рішенням суду, крім випадків, коли скасування протиправних рішень в позасудовому порядку передбачено законодавчими актами у сфері земельних відносин, а також Законом України "Про адміністративну процедуру".

Відповідно до статті 78 ЗК України № 2768-III, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно із частинами 1, 2, 3, 4, 5, 7-10, 13 статті 79-1 ЗК України № 2768-III:

1. формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

2. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

7. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

8. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

9. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

10. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

-скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;

- якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Згідно із частиною 1, пунктом а) частини 2 статті 92 ЗК України № 2768-III, право постійного користування земельною ділянкою-це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, державні та комунальні некомерційні товариства.

Право оренди земельної ділянки врегульовано статтею 93 ЗК України № 2768-III.

Відповідно до частин 1, 3, 6 статті 106 ЗК України № 2768-III, спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Згідно із статтею 107 ЗК України № 2768-III, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 116 ЗК України № 2768-III, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України № 2768-III, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 141 ЗК України № 2768-III, передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою:

- добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

- вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

- припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, державних чи комунальних некомерційних товариств, крім перетворення державних чи комунальних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу;

- набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Припинення права постійного користування земельними ділянками державного підприємства, установи, організації, органу державної влади не припиняє права власності держави на відповідні земельні ділянки.

Згідно із частинами 3, 4 статті 142 ЗК України № 2768-III, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Частинами 1 та 2 статті 149 ЗК України № 2768-III встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально.

Згідно із статтею 181 ЗК України № 2768-III, землеустрій-це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до пункту а) статті 184 ЗК України № 2768-III, землеустрій передбачає:

- встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань;

- складання проектів відведення земельних ділянок;

- встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Відповідно до статті 185 ЗК України № 2768-III, землеустрій здійснюється суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

Землеустрій здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 5, 8, 10 частини 5 статті 186 ЗК України № 2768-III, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

У разі якщо протягом десяти робочих днів з дня одержання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в результаті проведення державної інвентаризації земель землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою і належить до підприємств, установ та організацій, що перебувають у державній власності, не надав свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на визначені цією статтею підстави відмови, така технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель вважається погодженою ним.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Згідно із статею 193 ЗК України № 2768-III, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Згідно із статтями 194, 196 ЗК України № 2768-III, призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Склад відомостей Державного земельного кадастру визначається законом.

Відповідно до статті 198 ЗК України № 2768-III, кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає:

-геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

-погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

-відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

-встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

-виготовлення кадастрового плану.

Відповідно до статей 202, 204 ЗК України № 2768-III, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

До 01.01.2002 року земельні відносини в Україні регулювалися Земельним Кодексом України від 18 грудня 1990 року № 561-XII, який в свою чергу набрав чинності з 15 березня 1991 року крім глави 5 яка набрала чинності з 1 липня 1992 року, та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього (далі ЗК України № 561-XII).

Згідно із статтею 10 ЗК України № 561-XII, до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить:

-передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;

-реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі;

-ведення земельно-кадастрової документації;

-припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною;

-організація землеустрою.

Згідно із статтею 19 ЗК України № 561-XII, міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.

У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Відповідно до статті 22 ЗК України № 561-XII, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до статті 27 ЗК України № 561-XII, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі:

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої та частиною третьою цієї статті, провадиться у межах населених пунктів відповідною Радою народних депутатів, а у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої цієї статті, - за рішенням Ради народних депутатів, що має право вилучати земельні ділянки.

Припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5-9 частини першої цієї статті, в разі незгоди землекористувача провадиться у судовому порядку.

Відповідно до статті 28 ЗК України № 561-XII, припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Відповідно до статті 30 ЗК України № 561-XII, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Згідно із статтею 31 ЗК України № 561-XII, вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої Ради народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку. При задоволенні позову рішення суду, арбітражного суду є підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, що посвідчує право власності або право користування землею.

Згідно із статтею 31 ЗК України № 561-XII, права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом.

Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу.

Втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов'язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства.

Права власників земельних ділянок і землекористувачів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтями 97, 98 ЗК України № 561-XII, державний земельний кадастр містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, за категоріями земель, про якісну характеристику і народногосподарську цінність земель.

Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань, реєстрацією землеволодінь та землекористувань і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням та економічною оцінкою земель.

Державний земельний кадастр ведеться за рахунок коштів державного, республіканського (Республіки Крим) і місцевих бюджетів.

Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Землеустрій передбачає складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок, підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею.

Згідно із пунктом 3 статті 102 ЗК України № 561-XII, проекти відведення земельних ділянок у власність або користування затверджуються Радами народних депутатів, які надають і вилучають земельні ділянки.

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою, затверджених у порядку, передбаченому пунктами 1-4 частини першої цієї статті, вносяться за рішенням Рад народних депутатів, які затвердили ці проекти.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-IV (далі Закон № 858-IV), землеустрій це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Пунктом в) статті 2 Закону № 858-IV встановлено, що землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до статей 4, 5 Закону № 858-IV, суб'єктами землеустрою є:

-органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування;

-юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій;

-землевласники та землекористувачі.

Об'єктами землеустрою є:

-територія України;

-території адміністративно-територіальних одиниць або їх частин;

-території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки;

-меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Згідно із статтею 8 Закону № 858-IV, регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин у межах повноважень, встановлених законом.

Відповідно до пункту б) статті 20 Закону № 858-IV, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

-встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою;

-встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою зобов'язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.

Згідно із статтями 21, 22 Закону № 858-IV, організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Землеустрій здійснюється на підставі:

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації);

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;

в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Відповідно до частини 1, пункту і) частин 2, 3 та 4 статті 25 Закону № 858-IV, документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Одним із видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Відповідно до статей 29, 30 Закону № 858-IV, документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов'язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються:

-інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру);

-інформація про наявні в межах об'єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень.

У графічній частині документації із землеустрою відображаються існуючі (за наявності) та проектні межі об'єктів землеустрою, відомості про які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", креслення технічних рішень (для робочих проектів землеустрою).

До документації із землеустрою, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, додається копія документа, на підставі якого набуто право власності, користування такою земельною ділянкою (за наявності).

Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Статтею 31 Закону № 858-IV передбачено, що зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.

Згідно із статтею 55 Закону № 858-IV, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) матеріали топографо-геодезичних робіт;

г) кадастровий план земельної ділянки;

ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

д) відомості про встановлені межові знаки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року № 3613-VI (далі Закон № 3613-VI), у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

-Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж;

-державна реєстрація земельної ділянки-внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

-кадастровий номер земельної ділянки-індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно із статтями 2, 4 Закону № 3613-VI, Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб в тому числі при здійсненні землеустрою.

Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, законів України "Про землеустрій", "Про оцінку земель", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", "Про захист персональних даних", інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно із статтею 10 Закону № 3613-VI, об'єктами Державного земельного кадастру в тому числі є земельні ділянки.

Статтею 15 Закону № 3613-VI встановлено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин 1, 2 та частин 5, 6 статті 16 Закону № 3613-VI, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 3613-VI, документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення крім інших, є також Поземельні книги.

Згідно із статтею 20 Закону № 3613-VI, відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Відповідно до частини 1, та частин 2, 9 статті 21 Закону № 3613-VI, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

-на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок-у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

-на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із статтею 24 Закону № 3613-VI, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3613-VI, земельні ділянки, право власності (користування), на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об'єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, у постійне користування зазначеній особі.

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Аналіз змісту наведених правових норм та їх застосування щодо встановлених у справі обставин, дає суду підстави зробити такі висновки.

Оскільки АТ "Катіон" як правонаступник ВАТ "Катіон" є користувачем земельної ділянки площею 22,3539 га по вул. Тернопільській, 19 у м. Хмельницькому на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999, ним 12 лютого 2021 року листом № 19 зроблено звернення до Хмельницької міської ради в якому позивач просив винести на четверту сесію Хмельницької міської ради восьмого скликання, яка відбудеться 17.02.2021 року розгляд питання про прийняття рішення про надання публічному акціонерному товариству "Катіон" згоди на відновлення меж земельної ділянки та прийняти рішення про надання публічному акціонерному товариству "Катіон" згоди на відновлення меж земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999.

Підставами для такого звернення заявник вказав такі: відомості про межі земельної ділянки згідно Державного акту не внесені в Державний земельний кадастр, тому необхідно провести відновлення меж земель згідно державного акту та здійснити державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Отже, позивач як землекористувач звернувся до відповідача із проханням прийняти рішення про надання згоди встановлення (відновлення) межі земельної ділянки, використовуючи своє право встановлене ЗК України № 2768-III, а відповідач в свою чергу зобов'язаний прийняте рішення про надання дозволу для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, використовуючи свої повноваження щодо належної організації землеустрою, зокрема формування земельної ділянки шляхом визначення меж земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, оскільки формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж за проектом землеустрою та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, а також встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Обов'язок відповідача таким чином здійснити організацію землеустрою за заявою позивача, в зв'язку із тим, що землеустрій здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, випливає із змісту наведених правових норм ЗК України № 2768-III, Закону № 3613-VI, Закону № 858-IV, зокрема пункту б) статті 20 Закону № 858-IV, а саме: землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою; встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Всупереч вимогам встановлених завдань чинним земельного законодавством завдань щодо регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю юридичних осіб, на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 560/4775/22, Хмельницька міська рада на позачерговій двадцять п'ятій сесії прийняла рішення від 28.03.2023 № 90 "Про розгляд звернення АТ "Катіон", яким відмовила АТ "Катіон" в надані згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 22,3539 га по вул. Тернопільській, 19, у м. Хмельницькому, що перебуває в постійному користуванні ПАТ "Катіон" згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 13.01.1999 ХМ № 897, оскільки на час розгляду заяви позивача у постійному користуванні та оренді інших осіб перебували земельні ділянки по вул. Тернопільській, 19 які входили в земельну ділянку площею 23,3539 га згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999.

Суд робить висновок про те, що таке рішення є протиправним, оскільки воно суперечить нормам земельного законодавства, зокрема ЗК України № 2768-III та Закону № 858-IV, про що наведено вище у мотивувальній частині рішення суду, враховуючи також те, що такими актами законодавства не передбачені правові підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, так як у разі розроблення такої документації законом передбачена процедура прийняття рішення щодо затвердження власником (розпорядником) земельної ділянки виготовленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і для прийняття рішення щодо затвердження технічної документації встановлені правові підстави для відмови у її погодженні та затвердженні у разі невідповідності положень технічної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації (пункт 8 статті 186 ЗК України № 2768-III).

Оскільки земельна ділянка, постійним користувачем якої є позивач, вважається сформованою, але відомості про неї не внесені до Державного реєстру земель, та відповідно не проведена державна реєстрація земельної ділянки за відсутності технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в зв'язку із прийняттям рішення відповідача про відмову у наданні згоди на розроблення та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), таке рішення також порушує право позивача передбачене пунктом 2 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3613-VI, а саме можливості внесення відомостей про земельну ділянку до Державного реєстру земель, та проведення її державної реєстрації, тому суд вважає, що такі обставини також свідчать про протиправність рішення Хмельницької міської ради, прийнятого на позачерговій двадцять п'ятій сесії від 28.03.2023 № 90 "Про розгляд звернення АТ "Катіон", в зв'язку із тим, що із змісту статті 55 Закону № 858-IV вбачається, що підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є рішення власника (розпорядника) земельної ділянки, тобто в даному випадку рішення відповідача.

Позивач позбавлений можливості внести в новостворені державні реєстри (Державний земельний кадастр і Державний реєстр прав) відомості про земельну ділянку, яка перебуває в його користуванні, що у свою чергу перешкоджає позивачу на належне користування земельною ділянкою і офіційне, реєстраційне її визнання.

Суд зазначає, що внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом № 3613-VI відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Відповідно до частини 1, та частин 2, 9 статті 21 Закону № 3613-VI, відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, тобто є обов'язковими відомостями земельного кадастру і такі відомості вносяться на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Державний акт на право постійного користування землею площею 22,3539 га, серії ІІ-ХМ №001317, який було видано ВАТ "Катіон" згідно з рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 24.12.1998 №763, не визнаний недійсним та не скасований у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав про те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12, від 04.08.2020 у справі №340/2074/19).

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Враховуючи те, що позивач неодноразово звертався до Хмельницької міської ради з проханням про надання згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, необхідно зобов'язати Хмельницьку міську раду прийняти рішення про надання позивачу згоди (дозволу) на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у м. Хмельницькому по вул. Тернопільській, 19, що перебуває в постійному користуванні AT "Катіон" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії II-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею серії ХМ № 897 від 13.01.1999.

Суд, при вирішенні спору звертає увагу на те, що землеустрій здійснюється також на підставі судових рішень, що передбачено статтею 22 Закону № 858-IV.

Суд, при вирішенні спору вважає, що представник відповідача та представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, заперечуючи позовні вимоги позивача, роблять передчасні висновки щодо порушення цивільних прав землекористувачів та орендарів земельних ділянок які у свій час були вилучені із користування позивача, у разі надання позивачу дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), адже при її розробці та виготовленні уповноважена особа щодо виготовлення технічної документації зобов'язана враховувати права власників, землекористувачів та орендарів суміжних земельних ділянок і у разі виготовлення технічної документації із порушенням чинного земельного законодавства, відповідач як власник земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача має право відмовити у затвердженні технічної документації у разі встановлення невідповідності положень технічної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Представники відповідача та третіх осіб, заперечуючи необхідність надання позивачу дозволу на виготовлення технічної документації на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у АДРЕСА_1 , посилаються на обставини, які згідно чинного земельного законодавства надають право землекористувачу на звернення до відповідного уповноваженого органу про прийняття рішення про надання позивачу згоди (дозволу) на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та в свою чергу зобов'язують відповідача прийняти відповідне рішення для здійснення впорядкування землеустрою.

Набуття іншими особами права землекористування та оренди земельних ділянок які необхідні для обслуговування придбаних такими особами у позивача об'єктів нерухомості (будівлі та споруди), розташованих на землі яка знаходиться у постійному користуванні позивача є правовою підставою для здійснення визначених чинним законодавством заходів щодо організації та впорядкування землеустрою, зокрема прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тому така відмова порушує права на визначення належних меж земельної ділянки позивача як власника земельної ділянки, користувачів та орендарів земельних ділянок які раніше були складовими частинами землі, що перебуває в постійному користуванні AT "Катіон" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії II-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею серії ХМ № 897 від 13.01.1999.

Суд не надає правової оцінки порядку вилучення земельних ділянок на користь власника або інших осіб, внесення чи відсутність внесення змін до державного акту користування земельною ділянкою позивачем в зв'язку із проведеними вилученнями земельних ділянок, визначення чи відсутність встановлення меж іншими особами в зв'язку із вилученням земельних ділянок, внесенням відомостей про вилучені земельні ділянки до Державного земельного кадастру, тощо, оскільки такі питання не є предметом даного спору.

Вказані обставини повинні бути встановлені при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Розмір земельних ділянок, вилучених у позивача на користь інших осіб наведений у матеріалах справи.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд робить висновок про те, що позов обґрунтований, доведений дослідженими доказами, тому підлягає задоволенню.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача в місячний строк подати звіт про виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, і має застосовуватися у виключних випадках.

Суд, вирішуючи таку вимогу враховує, що позивач зазначаючи про необхідність встановлення судового контролю не вказує обставини, які б свідчили, що рішення суду ухвалене у даній справі не буде виконано відповідачем. Враховуючи обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання цього судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2684,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частиною першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Відповідно частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

З матеріалів справи суд встановив, що позивачем 15.01.2021 укладено договір про надання правової допомоги. За змістом договору сторони досягли згоди, що оплата послуг (робіт) здійснюватиметься шляхом отримання винагороди адвокатським об'єднанням у формі гонорару, розмір якого визначається Додатком 1 на основі погодинної ставки з попереднім авансуванням, розмір якого сторонами погоджується.

Додатковою угодою №06/04/23 до договору про надання професійної правничої допомоги №25/01/21 від 25.01.2021 визначено, що сторони погодили, що незалежно від умов договору та додатків до нього, загальна вартість послуг за надання правової допомоги у судовій справі щодо визнання протиправним і скасування рішення № 90 Хмельницької міської ради від 28.03.2023 "Про розгляд звернення АТ "Катіон" становить 10000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат представником позивача надані:

- договір №25/01/21 про надання професійної правничої допомоги від 25.01.2021;

- додаткова угода №06/04/23 до договору про надання професійної правничої допомоги №25/01/21 від 25.01.2021;

- рахунок - фактура №11-25/01/21 від 06.04.2023 щодо здійснення оплати за договором №25/01/21 від 25.01.2021;

- заключна виписка від 06.04.2023 про здійснення оплати в сумі 10000 грн згідно із рахунком №11-25/01/21 від 06.04.2023;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 06 квітня 2023 року серії ВХ №1043804;

- свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю серії ХМ №000200 від 14.11.2018.

Суд зазначає, що розглянута справа характеризується значною складністю, оскільки стосується питань земельних відносин, встановлення та відновлення меж земельних ділянок, застосування норм Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про державний земельний кадастр». Справа передбачала глибокий аналіз багатьох юридичних актів, які діяли під час набуття позивачем прав на земельну ділянку, а також аналіз сучасного земельного законодавства.

Розглядаючи обсяг матеріалів справи, суд вважає цілком обґрунтованою оцінку адвокатом часу, необхідного для виконання всіх видів робіт, пов'язаних із справою, включаючи підготовку необхідних документів та матеріалів, а також участь в судових засіданнях.

Необхідно зауважити, що справа має значне матеріальне значення для позивача, оскільки стосується земельної ділянки площею 22,3539 гектара, яка перебуває у його постійному користуванні. Крім того, справа має істотне юридичне значення для позивача, оскільки торкається питань забезпечення права на землю, правомірності розпорядження органами місцевого самоврядування землями комунальної власності та впорядкування земельних відносин.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн, є доведеними та співмірними з обсягом наданої адвокатом правничої допомоги, відтак підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства "Катіон" до Хмельницької міської ради Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , приватне підприємство "НОВІНТЕХ-М", товариство з обмеженою відповідальністю "ТАПІ", приватна фірма "ВУД", товариство з обмеженою відповідальністю "Кашмір", - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення позачергової двадцять п'ятої сесії Хмельницької міської ради від 28.03.2023 № 90 року "Про розгляд звернення АТ "Катіон".

Зобов'язати Хмельницьку міську раду прийняти рішення про надання акціонерному товариству "Катіон" згоди (дозволу) на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 та перебуває у постійному користуванні акціонерного товариства "Катіон" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ № 001317, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею ХМ № 897 від 13.01.1999.

Стягнути з Хмельницької міської ради на користь акціонерного товариства "Катіон" судовий збір у розмірі 2684,00 грн, (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради.

Стягнути з Хмельницької міської ради на користь акціонерного товариства "Катіон" 10000 грн, (десять тисяч грн) судових витрат за надання професійної правничої допомоги за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Акціонерне товариство "Катіон" (вул. Тернопільська, 19,Хмельницький,Хмельницька область,29016 , код ЄДРПОУ - 05470288)

Відповідач:Хмельницька міська рада Хмельницької області (вул. Гагаріна, 3,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 33332218)

Треті особи:ТОВ "Кашмір" (с. Шаровечка, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31336 , код ЄДРПОУ - 31187413) ПФ "ВУД" (29018, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 , код ЄДРПОУ - 31156867) ТОВ "ТАПІ" (29018, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 , код ЄДРПОУ - 42582252) ПП "НОВІНТЕХ-М" (29018, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 , код ЄДРПОУ - 14167117) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Головуючий суддя В.К. Блонський

Попередній документ

136963893

Наступний документ

136963895

Інформація про рішення:

№ рішення:	136963894
№ справи:	560/5861/23
Дата рішення:	29.05.2026
Дата публікації:	01.06.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (29.05.2026)
Дата надходження:	21.07.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

17.10.2023 14:00	Сьомий апеляційний адміністративний суд
11.07.2025 00:00	Касаційний адміністративний суд

Запланованих засідань немає