Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 травня 2026 року Справа № 520/3292/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період протиправними;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025 року №2162 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2025 року №363 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 10.02.2026 року №41 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування адміністративного позову покликається на те, що 15.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією та направлений для проходження базової загальновійськової підготовки до військової частини НОМЕР_1 . У зв'язку із наявністю дитини з інвалідністю, позивачу надавалась відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому останній перебував на військовому обліку та постійно продовжувалась у встановленому законодавством порядку. Однак, позивач не зміг подати документи на оформлення відстрочки від призову на військову службу у зв'язку із призовом на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому позивач не перебував на військовому обліку. На даний час позивач направлений для проходження подальшої військової служби до військової частини НОМЕР_2 . У зв'язку із наведеним просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.
ІНФОРМАЦІЯ_4 подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що 14.12.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 та Національної поліції України під час проведення оповіщення було зупинено громадянина ОСОБА_1 та запропоновано прослідувати до зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відтак ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії та визнано придатним до військової служби від 14.12.2025 довідка ВЛК № 2025-1214-1826-3279-0. Оскільки, позивач не мав оформленої належним чином відстрочки від призову на військову службу підчас мобілізації, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та визнаний придатним до військової служби 15.12.2025 був направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Відповідач зазначає, що на момент призову позивача на військову службу 15.12.2025, в останнього не було належним чином оформленого права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації рішення про відстрочку не існувало. Просив позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити без задоволення.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить аргументи про те, що відзив на позовну заяву подано з порушенням вимог ч. 3 ст. 162 КАС України щодо надання копії відзиву учасникам справи одночасно з надісланням до суду. Документи, що підтверджують надіслання копії відзиву учасникам справи до відзиву не додані. Крім того, до відзиву не долучені документи, які підтверджують повноваження представника, яким подано відзив. Просив повернути відповідачу відзив на позовну заяву як такий, що поданий з порушенням встановленого КАС України порядку та поданий представником, повноваження якого належним чином не підтверджені.
ІНФОРМАЦІЯ_4 подано до суду заперечення на відповідь на відзив до якого надано документи, які підтверджують повноваження представника, яким подано відзив, а саме - довіреність у порядку передоручення від 09.02.2026 та витяг із наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про самопредставництво у судах від 31.12.2025 №360.
Військовою частиною НОМЕР_2 подано до суду заяву в якій зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.02.2026 №45 рядовий ОСОБА_2 , кулеметник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, вважається таким, що самовільно залишив частину (місце служби) 14.02.2026.
Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець. Позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2025 №363 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення. Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов'язаний набуває статусу військовослужбовця. При цьому, оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.12.2025 №363 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. Також відповідач зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2025 №42 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Просив в задоволенні позовних вимог позивача до військової частини НОМЕР_1 відмовити в повному обсязі.
23.02.2026 ухвалою судді адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
11.03.2026 ухвалою суду адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
31.03.2026 ухвалою суду у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про повернення відзиву на позовну заяву відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 без розгляду - відмовлено.
29.05.2026 ухвалою суду клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на подачу відзиву на адміністративний позов - задоволено. Поновлено Військовій частині НОМЕР_1 строк на подачу відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
29.05.2026 ухвалою суду клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку - задоволено. Поновлено процесуальний строк звернення до суду із адміністративним позовом у справі № 520/3292/26.
Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , виховує неповнолітню дитину з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується медичним висновком про дитину-інваліда віком до 18 років, № 130 від 06.10.2020.
14.12.2025 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 та Національної поліції України під час проведення оповіщення було зупинено громадянина ОСОБА_1 та запропоновано прослідувати до зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про що зазначено у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 та визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 14.12.2025 № 2025-1214-1826-3279-0.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 15.12.2025 № 2162 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період до в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.12.2025 №363 з 15 грудня 2025 року вважати такими, що прийняли справи та посади і приступили до виконання службових обов'язків за посадами з визначеними посадовими окладами: 83.10. Рядового ОСОБА_1 курсантом навчального взводу навчальної роти НОМЕР_4 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, призваного ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , НОМЕР_5 . Встановити оклад за посадою - 2470 грн.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.02.2026 №41 зараховано на продовольче забезпечення (триразове харчування за каталогом) зі сніданку 11 лютого 2026 року до 47 запасної роти рядового ОСОБА_1 ( НОМЕР_5 ).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.02.2026 №45 рядовий ОСОБА_1 , кулеметник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону, вважається таким, що самовільно залишив частину (місце служби) 14.02.2026.
Вважаючи протиправними накази відповідачів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною десятою статті 1 Закону №2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із статтею 1 Закону України Про оборону України від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, було введено воєнний стан, який на час розгляду цієї справи був продовжений.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 Про загальну мобілізацію оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
В силу абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч.3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 8 пункту 1 Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).
За пунктами 56-57 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до пункту 59 Порядку №560 за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підстави даних, отриманих з інших державним реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Додатком 5 до Порядку №560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
З урахуванням зазначеного, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Водночас, суд зазначає, що ні Порядком №1487, ні Порядком №560 не передбачено обов'язку особистого відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Пунктом 7 Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації .
Пунктом 9 Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення координують та здійснюють контроль за діяльністю підпорядкованих територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, контролюють дотримання ними вимог законодавства, виконання наказів і директив Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, наказів і директив Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил та інших органів військового управління (пункт 10 Положення).
Відповідно до пункту 11 Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Системний аналіз нормативно-правових актів свідчить, що право на відстрочку від військової служби під час мобілізації кореспондується з обов'язком дотримання правил військового обліку, який в даному випадку полягає в особистому повідомленні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про наявність підстав для відстрочки, поданні відповідних документів для оформлення рішення.
Аналогічні правові висновки підтримані Верховним Судом у постановах від 18.01.2024 у справі №280/6033/22, від 01.10.2024 у справі №200/4189/22 , від 01.10.2024 у справі №160/10728/23, суть яких полягає у тому, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом.
При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
Суд повторно відмічає, що позивач виховує неповнолітню дитину з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується медичним висновком про дитину-інваліда віком до 18 років, № 130 від 06.10.2020.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що у зв'язку із зміною законодавства щодо порядку оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач мав намір оформити відстрочку шляхом подання відповідних документів через Центр надання адміністративних послуг. Однак, позивач не зміг подати документи на оформлення відстрочки від призову на військову службу у зв'язку із призовом на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивачу надавалась відстрочка від призову на військову службу на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме - з 27.08.2024 до 09.11.2024, з 29.11.2024 до 07.02.2025, з 18.02.2025 до 09.05.2025, з 23.05.2025 до 07.08.2025, з 09.09.2025 до 05.11.2025
З 09.09.2025 до 05.11.2025 позивачеві надавалась відстрочка від призову на військову службу на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак 06.11.2025 анульована у зв'язку із завершенням дії відстрочки.
14.12.2025 ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 та визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 14.12.2025 № 2025-1214-1826-3279-0.
Відтак станом на 14.12.2025 ОСОБА_1 не мав оформленої належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд не заперечує право позивача та відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак прийшов переконання про те, що фактично право на надання відстрочки від призову, на час його призову на військову службу, позивачем не реалізовано.
Доказів звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» матеріали справи не містять.
Суд відмвчає
Відтак у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.12.2025 року №2162 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період слід відмовити.
Щодо позовних вимог про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2025 року №363 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду, скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 10.02.2026 року №41 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду та зобов'язання військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, суд зазначає наступне.
Після видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період, виникли правовідносини щодо проходження військової служби, особливості якої визначаються та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення №1153/2008).
Натомість, цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби у зв'язку з визнанням незаконним рішення щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
З метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі - Інструкція №280).
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу XII Інструкції №280, для обліку особового складу в особливий період використовуються:
1) на особовий склад, який перебуває на військовій службі (здійснює трудову діяльність), а також військовослужбовців, які проходили службу у військовому резерві за контрактом та призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - облікові документи, які велися на нього у військовій частині в мирний час;
2) на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.
Пунктами 30-32 розділу II Інструкції №280 визначено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.
Зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:
1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;
2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено, - виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;
3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.
До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.
Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.
Отже, організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов'язаний набуває статусу військовослужбовця.
Абзацом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що "... процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу" (пункт 56).
Отже, правовідносини щодо зарахування до списку особового складу військової частини військовослужбовця не є релевантними щодо правовідносин щодо оскарження призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано доказів звернення до командира військової частини із рапортом про звільнення з військової служби, а тому суд не вбачає правових підстав для зобов'язання військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
Однак, суд зазначає, що позивач має право у встановленому законом порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби шляхом звернення до військової частини з відповідним рапортом.
Суд зазначає, що Законом №2232-ХІІ та Положенням №1153/2008 не передбачено звільнення з військової служби шляхом зобов'язання військової частини виключити позивача зі списків особового складу військової частини задоволенню не підлягають, а відтак у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.
Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, а тому у таких необхідно відмовити.
У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати понесені позивачем необхідно покласти на останнього.
Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У адміністративному позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частина НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 покласти на останнього.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач ІНФОРМАЦІЯ_11 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ;
відповідач Військова частина НОМЕР_1 (адреса листування через Міністерство оборони України, місцезнаходження - АДРЕСА_3 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ;
відповідач Військова частина НОМЕР_2 (адреса листування через Міністерство оборони України, місцезнаходження - місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок №6), код ЄДРПОУ 24974072.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.05.2026.
Суддя М. І. Садова