Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
29 травня 2026 р. справа № 520/4392/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 № 231850003544 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії в разі втрати годувальника на підставі її заяви від 16.02.2026 року № 366;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 16.02.2026 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», шляхом переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду у цієї справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України від 24.02.2026 № 231850003544 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника за її заявою. На думку позивача, зазначене рішення є протиправним, оскільки прийняте без належного врахування обставин, що мають значення для вирішення питання про її право на пенсійне забезпечення. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати зазначене рішення протиправним та скасувати його, а також зобов'язати відповідача вчинити відповідні дії.
Ухвалою від 16.03.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про правомірність оскаржуваного в даній справі рішення та про відсутність підстав для його скасування. Відповідач зазначив, що подана позивачем заява не відповідає вимогам чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову.
Позивач подала до суду відповідь на відзив, згідно якої виклала свої заперечення проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та підтримала свої позовні вимоги. Просить позов задовольнити.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом установлено, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами.
Позивач 17.02.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Заява позивача була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та за результатом такого розгляду було прийнято рішення від 24.02.2026 № 231850003544, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з тим, що заявник є отримувачем пенсії за віком.
Уважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 № 231850003544, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Зважаючи на доводи позивача, викладені в позовній заяві, спірним у даній справі є питання щодо призначення їй пенсії в разі втрати годувальника саме на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», про що позивачем було зазначено в заяві про призначення пенсії, поданій до пенсійного органу.
За положеннями статті 29 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон № 2262-ХІІ) пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Виходячи зі змісту статті 30 Закону № 2262-ХІІ, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Згідно із пунктом «а» частиною четвертою статті 30 Закону № 2262-ХІІ, непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Відповідно до пункту 14 Порядку подання та оформлення документів для призначення перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.
Пунктом 4 Порядку № 3-1 визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 3-1, для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються такі документи: заява; копія свідоцтва про смерть годувальника; витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю; висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби); довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні; документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев'ятим пункту 7 цього Порядку.
Для призначення пенсії в разі втрати годувальника особам, зазначеним у пункті «а» статті 30 Закону № 2262-ХІІ, додатково подаються такі документи: копія свідоцтва про народження; довідка з навчального закладу про навчання із зазначенням дати його закінчення, а також про перебування на повному державному утриманні; довідка Лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини інвалідом або довідка МСЕК про визнання особи інвалідом з дитинства; копії свідоцтв про смерть батьків або інші документи, які підтверджують відсутність батьків (у разі призначення пенсії братам, сестрам, онукам); рішення суду про всиновлення; копія рішення про опіку чи піклування (у разі призначення пенсії дітям, які втратили обох батьків).
Відповідно до пунктів 17, 18 Порядку № 2-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
Судом установлено, що позивач звернулася до Пенсійного фонду України через вебпортал електронних послуг із заявою, встановленої форми, про призначення пенсії, зазначивши вид пенсії - «у разі втрати годувальника». До заяви також було додано окрему заяву з проханням призначити їй пенсію саме на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем прийнято рішення від 24.02.2026 № 231850003544 про відмову в призначенні пенсії.
При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови стало посилання на те, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому підстави для призначення пенсії відсутні.
Тобто, фактично зміст оскаржуваного рішення відповідача зводиться до оцінки наявності чи відсутності підстав для призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, таке рішення не містить жодних доводів щодо надання відповідачем оцінки наявності підстав для призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, під час судового розгляду відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем не було дотримано спеціального порядку звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки відповідні документи через уповноважений орган до органів Пенсійного фонду не надходили. Також, у відзиві зазначено про недотримання позивачем вимог щодо форми заяви та порядку звернення.
Суд зазначає, що наведені у відзиві обставини не були покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення та не зазначені як підстава для відмови у призначенні пенсії, тому відповідні доводи не досліджуються судом при вирішенні питання про правомірність чи протиправність оскаржуваного рішення.
Оскаржуване в даній справі рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 24.02.2026 № 231850003544 не містить належної оцінки підстав та обставин звернення позивача із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки відповідач фактично обмежився посиланням на те, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Разом із тим, оскаржуване рішення не містить відомостей щодо перевірки відповідачем обставин, на які посилалася позивач у своїй заяві, зокрема, щодо правового статусу її сина як особи, зниклої безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, можливості застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також щодо наявності чи відсутності у позивача права на пенсійне забезпечення відповідно до зазначеного Закону.
За викладених обставин суд доходить висновку, що відповідачем не здійснено повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, що свідчить про необґрунтованість та передчасність рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 24.02.2026 № 231850003544 та є підставою для його скасування.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не надано належної оцінки всім обставинам та документам, поданим позивачем на підтвердження права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Разом із тим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути саме заяву позивача від 17.02.2026, а не від 16.02.2026, як зазначила позивач, оскільки саме ця дата звернення (17.02.2016) зазначена в оскаржуваному рішенні від 24.02.2026 №231850003544.
При цьому, суд зазначає, що питання щодо наявності або відсутності в позивача права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, перевірка повноти поданих документів та дотримання встановленого законодавством порядку звернення належать до компетенції органів Пенсійного фонду України, а саме, в даному випадку, до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як органу, визначеного за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії в разі втрати годувальника, та відповідне питання підлягає вирішенню під час повторного розгляду заяви позивача.
З огляду на викладене, вимога позивача про безпосереднє зобов'язання відповідача призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника є передчасною та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності пере законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактично обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляд справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.02.2026 № 231850003544 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії в разі втрати годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.02.2026 про призначення пенсії в разі втрати годувальника та прийняти рішення за результатами її розгляду, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 532,48 (п'ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 29 травня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ