Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 травня 2026 року Справа№580/13206/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду за підсудністю надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 (один) мільйон гривень, передбаченої постановою № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану під час воєнного стану»;
зобов'язати видати наказ про виплату позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 (один) мільйон гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.03.2023 уклав контракт на проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 у віці 21 рік для того, щоб бути залученим до бойових дій і захищати суверенітет і територіальну цілісність Батьківщини. Позивач приймав безпосередню участь у бойових діях. В подальшому, з 23.04.2024 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_3 та був звільнений 23.11.2024 у запас за станом здоров'я.
В зв'язку з прийняттям постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» звернувся із заявою на виплату одноразової грошової допомоги відповідно, проте отримав відмову від Військової частини НОМЕР_1 . Позивач не згоден з аргументами відповідача та вважає, що положеннями Постанови КМУ № 153 чітко визначено його право на отримання вказаної винагороди, на підставі чого просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 28 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та наполягає на відсутності підстав для виплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, оскільки відповідно до постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 однією з обов'язкових умов для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн гривень за змістом абзацу 2 Постанови № 153 є проходження особою дійсної військової служби на момент набрання чинності зазначеною постановою та/або на дату звернення з відповідним рапортом. Проте станом на дату набрання чинності постанови № 153 (13.02.2025) та на дату подання звернення щодо здійснення нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень, позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем.
Відповідач зазначає, що метою прийняття Постанови № 153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього. При цьому йдеться не про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, звільненим із військової служби до моменту набрання чинності постановою № 153, а про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців, а також стимулювання діючих військовослужбовців, які прийняті на військову службу у віці до 25 років та продовжують проходити військову службу.
Позивач надав відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких підтримав доводи позовної заяви. Зауважує, що положеннями постанови № 153 не врегульовано питання отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень в разі звільнення з військової служби в зв'язку зі станом здоров'я, через отримані травми, хвороби, пов'язані із захистом Батьківщини. В той же час, відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України № 5601/уд, яким деталізується реалізація положень Постанови № 153, передбачено проведення перевірки та оформлення підтверджуючих документів для здійснення виплати військовослужбовцям, які були звільнені після 13.02.2025. Категорична заборона щодо виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень військовослужбовцям, звільненим до 13.02.2025 - відсутня.
Наполягає, що сам факт припинення служби не може слугувати меті прийнятої постанови № 153, оскільки звільнення відбулось в зв'язку з отриманням поранення при виконанні військового обов'язку.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив строкову військову службу в Збройних Силах України з 07.04.2021 по 01.03.2023 в складі Військової частини НОМЕР_2 та військову службу за контрактом в Збройних Силах України з 01.03.2023 по 23.11.2024 в складі Військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 (довідка № 1/157 від 05.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 має військове звання «солдат», зарахований з 01.03.2023 на посаду «стрілець».
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) № 329 від 23.11.2024 позивача звільнено із військової служби за станом здоров'я на підставі підпункту “б» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 .
Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 11.12.2024.
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 15.03.2025 № 238, підтверджується участь ОСОБА_1 у бойових діях в період часу 13.05.2024 по 19.05.2024, з 15.08.2024 по 16.08.2024, з 22.09.2024 по 23.11.2024, перебуваючи в с. Верхній Салтів Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області.
Під час безпосередньої участі в бойових діях позивач отримав поранення пов'язані із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_3 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.06.2025 № 275.
Згідно з довідкою МСЕК серії 12ААГ № 641857 позивачу встановлена 3 група інвалідності з 10.12.2024 строком до 01.01.2026, травма пов'язана із захистом Батьківщини.
До кримінальної відповідальності не притягувався згідно з витягом про наявність судимості.
16.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ВЧ НОМЕР_6 про виплату йому одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень.
Згідно службового листа Військової частини НОМЕР_1 № 169/7406 від 24.08.2025 відмовлено у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень, оскільки відповідно Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 однією з обов'язкових умов для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн гривень за змістом абзацу 2 Постанови № 153 є проходження особою дійсної військової служби на момент набрання чинності зазначеною постановою та/або на дату звернення з відповідним рапортом. Проте станом на дату набрання чинності Постанови № 153 (13.02.2025) та на дату подання звернення щодо здійснення нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень, позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем.
Зазначені обставини не є спірними.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини врегульовано, зокрема, Законом України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі Закон № 2232-XII) та Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі Закон № 2011-XII) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина 1 статті 9 Закону №2011-XII).
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу.
Пунктом 3 Постанови КМУ № 153 встановлено, що: 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Станом на час звернення позивача із рапортом до відповідача пункт 4 Постанови КМУ № 153 передбачав, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1000000 грн;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах 2 та 3 цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року № 942, яка набрала чинності 07.08.2025, внесено зміни до постанови КМУ № 153, зокрема у пункті 4: в абзаці другому слово «особам» замінено словами «громадянам України з числа осіб»;
в абзаці п'ятому слова «два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності» замінити словами «притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до»;
доповнено пункт абзацами такого змісту:
«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;
проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;
проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання».
Отже, з 07.08.2025 Кабінетом Міністрів України врегульовано питання права на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн, передбаченої постановою КМУ № 153, громадянами України-військовослужбовцями, зазначеними в абзаці 2 пункту 4 постанови КМУ № 153, які відповідають вимогам щодо виплати такої винагороди, та проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант.
Позивач у віці до 25 років (21 рік) добровільно уклав контракт для проходження військової служби під час воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та у відповідності до абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 отримав травму, пов'язану із захистом Батьківщини.
При цьому, суд зазначає, що постанова № 153 не містить жодних обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди колишніми військовослужбовцями за умови дотримання інших, передбачених умов.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач є особою з інвалідністю, причина інвалідності: травма, пов'язана із захистом Батьківщини, звільнений з військової служби саме за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
Тобто, позивач був звільнений з військової служби з незалежних від нього обставин, а саме за станом здоров'я у зв'язку з наявністю інвалідності, внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Суд зазначає, що тлумачення абзацу 4 пункту 4 постанови №153 у вузькому значенні, тобто лише відносно осіб, у яких наявне захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), одержаних під час захисту Вітчизни, але за умови подальшого проходження ними військової служби (тобто визнання таких осіб придатними до військової служби), буде дискримінаційним відносно осіб, які отримали інвалідність, пов'язану із захистом Батьківщини та є непридатними до подальшого проходження військової служби.
Суд зауважує, що у пункті 4 постанови КМУ № 153 визначено сукупність критеріїв, яким повинен відповідати військовослужбовець для отримання передбаченої грошової винагороди. До таких критеріїв включено:
особа рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил,
до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років була прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану;
проходить військову службу та брала безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора;
строк, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою (13.02.2025).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач відповідає умовам, визначеним постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди, через що заявлений позов підлягає задоволенню.
Через звільнення позивача від сплати судових витрат відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись статтями 2, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 (один) мільйон гривень, передбаченої постановою № 153 від 11.02.2025
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) одноразову грошову винагороду у розмірі 1 (один) мільйон гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/) відповідно до наявних умов електропостачання та функціонування програмного забезпечення через обставини збройної агресії проти України.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Г.А. Чекменьов