Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 травня 2026 року Справа№200/1484/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, юридична адреса: 65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) про визнання протиправним та скасування рішення № 052530003391 від 27.01.2026, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 13.05.2004 по 27.05.2004, з 27.09.2004 по 04.10.2004, з 01.12.2008 по 13.09.2009, з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.07.2015 по 31.12.2015, з 29.07.2022 по 31.07.2022, з 01.03.2024 по 09.01.2026 року; а також зарахувати у пільговому обчисленні 1 місяць за 3 місяці до страхового та до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 18.06.2019 року по 01.08.2019 року, з 13.08.2019 по 08.05.2020 року, з 15.05.2020 по 03.08.2020, з 18.08.2020 по 19.10.2020, з 03.11.2020 по 06.05.2021, з 10.05.2021 по 21.07.2021, з 26.07.2021 по 01.08.2021, з 16.08.2021 по 20.12.2021, з 06.01.2022 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 06.12.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022, та повторно розглянути заяву від 19.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Зазначає про неправильне обчислення тривалості страхового та пільгового стажу під час вирішення питання про призначення йому пенсії за віком.
Вказує на протиправність неврахування періоду його занятості на підземних гірничих роботах в шахті протягом повного робочого дня до пільгового стажу для призначення пенсії незалежно від віку згідно з постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 та неврахування періоду проходження ним військової служби та участі у заходах, необхідних для забезпечення України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України до страхового та пільгового стажу за кратністю 1 місяць служби за 3 місяці стажу.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вказує, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж особи склав 44 роки 7 місяців 5 днів, в тому числі пільговий стаж на підземних і відкритих гірничих роботах з врахуванням навчання за фахом та військової служби- склав 21 рік 10 місяців 15 днів, підземні роботи за провідними професіями - 2 місяці 19 днів. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
Враховуючи наведене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 052530003391 від 27.01.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
19.01.2026 року позивач звернувся до ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.3 ст.114 Закону №1058.
27.01.2026 року відповідачем прийнято рішення №052530003391 про відмову у призначенні пенсії позивачу з підстав недостатності стажу.
За наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж особи склав 44 роки 7 місяців 5 днів, в тому числі пільговий стаж на підземних і відкритих гірничих роботах з врахуванням навчання за фахом та військової служби- склав 21 рік 10 місяців 15 днів, підземні роботи за провідними професіями - 2 місяці 19 днів.
Згідно довідок від 09.02.2022 року №31, від 09.01.2026 року №08 про участь у здійсненні заходів із забезпечення націаональної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області, забезпеченні їх здійснення під час військової служби позивач брав участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області, забезпеченні їх здійснення; у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України: -з 08.06.2019 року по 01.08.2019 року , з 13.08.2019 по 08.05.2020 року, з 15.05.2020 по 03.08.2020, з 18.08.2020 по 19.10.2020, з 03.11.2020 по 06.05.2021, з 10.05.2021 по 21.07.2021, з 26.07.2021 по 01.08.2021, з 16.08.2021 по 20.12.2021, з 06.01.2022 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 06.12.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022.
Спірним у даній справі є зарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 13.05.2004 по 27.05.2004, з 27.09.2004 по 04.10.2004, з 01.12.2008 по 13.09.2009, з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.07.2015 по 31.12.2015, з 29.07.2022 по 31.07.2022, з 01.03.2024 по 09.01.2026 року; а також зарахувати у пільговому обчисленні 1 місяць за 3 місяці до страхового та до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 18.06.2019 року по 01.08.2019 року, з 13.08.2019 по 08.05.2020 року, з 15.05.2020 по 03.08.2020, з 18.08.2020 по 19.10.2020, з 03.11.2020 по 06.05.2021, з 10.05.2021 по 21.07.2021, з 26.07.2021 по 01.08.2021, з 16.08.2021 по 20.12.2021, з 06.01.2022 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 06.12.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
В пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058 ), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно частини другої статті 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно частини першої статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:
1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру;
2) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
4) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
4-1) працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження;
5) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
6) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об'єднаннях та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на таких посадах;
7) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
8) особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини;
9) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
10) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, а також особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
11) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу", особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
12) патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
13) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
14) непрацюючий інший з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника;
15) громадяни України, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Пунктами 1, 2, 5 частини першої статті 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1 (крім фізичних осіб, які використовують працю домашніх працівників), 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону; підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону; застраховані особи, зазначені у пунктах 2, 3 і 13 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1058-IV особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Частиною першою статті 15 Закону №1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згдіно частини 1 ст. 24 Закону № 1058 1 страховий стаж є періодом (строком), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами 2 та 4 цієї статті встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 розділу ХІV-І Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і при стажі роботи після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років".
Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 36 та від 24.06.2016 № 461.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/1173, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (зі змінами) (далі - Порядок №637).
Положеннями пункту 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 вказаної статті визначено види військової служби, до яких віднесено: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06.12.1991 №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. "а" пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - один місяць служби за три місяці.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26.04.1986 до 01.01.1988;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки";
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 30 "Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН" (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992№ 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей".
Відповідно до ст. 114 Закону № 1058 необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, що передбачені списком, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Під час визначення правомірності обчислення пільгового стажу роботи позивача та наявності врахування до пільгового стажу підземної роботи згідно з постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 періодів роботи позивача з 13.05.2004 по 27.05.2004, з 27.09.2004 по 04.10.2004, з 01.12.2008 по 13.09.2009, з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.07.2015 по 31.12.2015, з 29.07.2022 по 31.07.2022, з 01.03.2024 по 09.01.2026, у т.ч. у пільговому обчисленні суд виходить із такого.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 22.11.2000 року позивач:
з 13.05.2004 по 27.05.2004 працював у відкритому акціонерному товаристві "Укруглестрой» на посаді «Електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті на дільницю ШТ (сторінка №8-9 трудової книжки);
з 27.09.2004 по 04.10.2004 працював на шахті О.Г.Стаханова Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на посаді електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті (сторінка 10-11 трудової книжки);
з 01.12.2008 по 13.09.2009 працював у відкритому акціонерному товаристві "Укруглестрой» на посаді «Електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті на дільницю ШТ (сторінка №14-15 трудової книжки);
з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.07.2015 по 31.12.2015 працював у ВАТ «Вугільна компанія «Красноармійська-Західна№1» на посаді електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті на дільницю ШТ (сторінка №14-17 трудової книжки);
з 05.11.2018 року прийнятий на роботу в ТОВ «Краснолиманське» на посаду електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті тимчасово, з 06.12.2018 року переведений на посаду електрослюсар 4 розряду підземний з повним робочим днем в шахті постійно ( запис 34-37 трудової книжки);
з 08.06.2019 року і по теперішній час перебуває на військовій службі за контрактом у 8 окремій автомобільній санітарній роті.
Вказане підтверджується Довідкою №6 від 09.01.2026 року, виданою 8 окремою автомобільною санітарною ротою та військовим квитком.
Записи в трудовій книжці позивача виконані без виправлень, у чіткій послідовності та відповідності даті, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Наведені записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, містять відомості про його зайнятість на підземних роботах протягом повного робочого дня. При цьому, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день на підземних роботах, або свідчили про перебування позивача у безоплатних відпустках в матеріалах справи відсутні.
Суд зазначає, що записи трудової книжки про роботу позивача є належними та допустимими доказами підтвердження його зайнятості на підземних роботах.
Аналогічні правові висновки наведені Верховним судом у постановах від 20.01.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.208 у справі №233/2084/17, що підлягають врахуванню згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт (усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю)) входять до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою КМУ від 31.03.1994 №202.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для незарахування до пільгового стажу згідно постанови від 31.03.1994 №202 періодів роботи позивача з 13.05.2004 по 27.05.2004, з 27.09.2004 по 04.10.2004, з 01.12.2008 по 13.09.2009, з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.07.2015 по 31.12.2015, з 29.07.2022 по 31.07.2022, з 01.03.2024 по 09.01.2026.
Щодо зарахування у пільговому обчисленні 1 місяць за 3 місяці до страхового та до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 18.06.2019 року по 01.08.2019 року, з 13.08.2019 по 08.05.2020 року, з 15.05.2020 по 03.08.2020, з 18.08.2020 по 19.10.2020, з 03.11.2020 по 06.05.2021, з 10.05.2021 по 21.07.2021, з 26.07.2021 по 01.08.2021, з 16.08.2021 по 20.12.2021, з 06.01.2022 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 06.12.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022, суд враховує наступне.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що період проходження військової служби підлягає врахуванню до пільгового стажу за спеціальністю.
Оскільки на час початку проходження військової служби позивач працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (підземні гірничі роботи, що передбачена Списком робіт, затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202) період проходження позивачем військової служби підлягає врахуванню до спеціального стажу.
Щодо вимог позивача про врахування періодів проходження позивачем військової служби до страхового та пільгового стажу у пільговому обчисленні один місяць служби за 3 місяці суд зазначає наступне.
Положення абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у сукупності із приписами підпункту 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" від 17.07.1992 №393, Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 у їх взаємозв'язку із положеннями статті 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» якими передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі, до якої відповідно до частини шостої цієї статті віднесено також військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються судом при розгляді даної справи.
Згідно довідок від 09.02.2022 року №31, від 09.01.2026 року №08 про участь у здійсненні заходів із забезпечення націаональної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області, забезпеченні їх здійснення під час військової служби позивач брав участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області, забезпеченні їх здійснення; у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України: -з 08.06.2019 року по 01.08.2019 року , з 13.08.2019 по 08.05.2020 року, з 15.05.2020 по 03.08.2020, з 18.08.2020 по 19.10.2020, з 03.11.2020 по 06.05.2021, з 10.05.2021 по 21.07.2021, з 26.07.2021 по 01.08.2021, з 16.08.2021 по 20.12.2021, з 06.01.2022 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 06.12.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022, що свідчить про наявність підстав для їх врахування до страхового та пільгового стажу у кратному обчисленні (один місяць служби за три місяці).
Відтак, позовні вимоги щодо врахування до страхового та стажу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 у кратному розмірі (із розрахунку один місяць служби за три місяці) вищевказаних періодів також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що під час розгляду справи, що відповідач приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу не врахував всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, підтвердження в ході розгляду справи неправомірності неврахування до страхового та пільгового стажу роботи позивача певних періодів його зайнятості свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в в Одеській області № 052530003391 від 27.01.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 13.05.2004 по 27.05.2004, з 27.09.2004 по 04.10.2004, з 01.12.2008 по 13.09.2009, з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.07.2015 по 31.12.2015, з 29.07.2022 по 31.07.2022, з 01.03.2024 по 09.01.2026 року; а також зарахувати у пільговому обчисленні 1 місяць за 3 місяці до страхового та до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 18.06.2019 року по 01.08.2019 року, з 13.08.2019 по 08.05.2020 року, з 15.05.2020 по 03.08.2020, з 18.08.2020 по 19.10.2020, з 03.11.2020 по 06.05.2021, з 10.05.2021 по 21.07.2021, з 26.07.2021 по 01.08.2021, з 16.08.2021 по 20.12.2021, з 06.01.2022 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 06.12.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022, та повторно розглянути заяву від 19.01.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності прийняття рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, юридична адреса: 65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.01.2026 року № 052530003391 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2026 року про призначення пенсії за віком та зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 13.05.2004 по 27.05.2004, з 27.09.2004 по 04.10.2004, з 01.12.2008 по 13.09.2009, з 01.07.2014 по 07.07.2014, з 01.08.2014 по 05.08.2014, з 01.07.2015 по 31.12.2015, з 29.07.2022 по 31.07.2022, з 01.03.2024 по 09.01.2026 року; а також зарахувати у пільговому обчисленні 1 місяць за 3 місяці до страхового та до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 та Постановою КМУ №202 періоди з 18.06.2019 року по 01.08.2019 року, з 13.08.2019 по 08.05.2020 року, з 15.05.2020 по 03.08.2020, з 18.08.2020 по 19.10.2020, з 03.11.2020 по 06.05.2021, з 10.05.2021 по 21.07.2021, з 26.07.2021 по 01.08.2021, з 16.08.2021 по 20.12.2021, з 06.01.2022 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 12.08.2022, з 18.08.2022 по 06.10.2022, з 07.10.2022 по 06.12.2022, з 14.12.2022 по 31.12.2022, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко