Справа № 709/920/26
провадження № 1-кп/709/150/26
26 травня 2026 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, -
У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження №12026250370000236, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 27 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1
ст. 115 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку тримання під вартою. Посилалась на те, що остання обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з часу обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить їх запобіганню. Так, вона може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати на потерпілого та свідків, може змінити своє місце проживання. Є ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення. У справі наявні вагомі докази про причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 тягне за собою покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років. Додатково зазначила, що потерпілий ОСОБА_6 під час досудового розслідування категорично заперечував щодо подальшого спільного проживання з обвинуваченою. Іншого місця проживання, яке б давало змогу обвинуваченій з'являтися в судові засідання, в неї немає.
Обвинувачена ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечувала. Зазначила, що у слідчому ізоляторі не створені нормальні умови для життя. Стан її здоров'я перешкоджає перебуванню під вартою. Вона вже три місяці знаходиться під вартою. Вона могла б бути вдома, в АДРЕСА_1 , і з'являтися до суду.
Захисник ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечував. Вважав за можливе обрати обвинуваченій більш м'який запобіжний захід. Зазначив, що потеріплий ОСОБА_6 не просив захисту, відповідні заходи щодо нього правоохоронними органами не вживались. Безпосередні свідки вчинення злочину відсутні. Свідки, зазначені у матеріалах кримінального провадження, допитані під час досудового розслідування. Тому обвинувачена не може ні на кого впливати. Сторона обвинувачення намагається безстроково продовжити найбільш тяжкий запобіжний захід.
Потерпілий ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився.
Суд ухвалив проводити розгляд вищевказаного клопотання за відсутності потерпілого.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов такого висновку.
На всіх етапах кримінального провадження строк дії запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою повинен перебувати під контролем суду.
Періодичний судовий контроль забезпечує дотримання прав обвинуваченого чи особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру, згідно зі ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині реалізації права на забезпечення періодичного контролю за законністю застосування запобіжного заходу в судовому провадженні.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 лютого 2026 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався 23 квітня 2026 року.
Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, обвинувальний акт надійшов до суду лише 21 травня 2026 року, судовий розгляд не розпочато, потерпілий та свідки не допитані судом.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості обвинувачення, наявність ризиків, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду (загроза кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років і невідворотність покарання за кримінальне правопорушення), незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд не бере до уваги доводи сторони захисту про врахування обставин та фактів щодо вчинення кримінального правопорушення (зокрема, щодо відсутності безпосередніх свідків події)саме при розгляді питання продовження строку запобіжного заходу, оскільки наведене порушує принцип презумпції невинуватості та суперечить нормам кримінально-процесуального закону та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких рішення суду повинно бути викладено у формулюваннях, які забезпечують принцип невинуватості особи, і вважає, що під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд не вправі досліджувати докази і давати їм оцінку чи в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченої, розглядати й вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті обвинувачення.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченої виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, що узгоджується з правовими позиціями ЄСПЛ.
Окрім цього обвинувачена прохаючи про зміну тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, своїм домом зазначає домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у якому вона проживала без реєстрації до затримання. Разом з тим, за цією адресою проживає потерпілий ОСОБА_6 . Тобто до моменту затримання вони проживали разом. Суд вважає, що у разі скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою існує ризик вчининення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення щодо потерпілого
ОСОБА_6 . В судовому засіданні встановлено, що інше місце проживання у ОСОБА_4 відсутнє.
ОСОБА_4 неодружена, офіційно не працює.
Належних даних про стан здоров'я обвинуваченої, які б виключали застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту суду не надано.
А відтак, підстави для застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З огляду на те, що 27 травня 2026 року спливає строк дії обраного обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу, враховуючи неможливість з об'єктивних причин до вищезазначеної дати завершити розгляд даного провадження, беручи до уваги відсутність підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу на 60 днів, тобто до 24 липня 2026 включно. Даний строк є достатнім для здійснення судом завдань кримінального судочинства за умови належної процесуальної поведінки сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 196, 197, 331, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі "Черкаський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів - до 24 липня 2026 року включно.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - до 24 липня 2026 року включно.
Копію ухвали вручити учасникам та направити до Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор".
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1