Тальнівський районний суд Черкаської області
справа № 704/1827/25
(про залишення позовної заяви без руху)
28 травня 2026 р. м. Тальне
Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду,
Керівник Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у якому просить:
1. Усунути перешкоди Тальнівській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7124082600:02:001:0150, площею 0,15 га, яка розташована в адміністративних межах Тальнівської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути її на користь Тальнівської територіальної громади в особі Тальнівської міської ради;
2. Усунути перешкоди Тальнівській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7124082600:02:001:0150, площею 0,15 га, яка розташована в адміністративних межах Тальнівської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області шляхом скасування державної реєстрації речового права приватної власності на неї за ОСОБА_1 ;
3. Усунути перешкоди Тальнівській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124082600:02:001:0150, площею 0,15 га, яка розташована в адміністративних межах Тальнівської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області з одночасним припиненням всіх речових прав на неї.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року головуючою суддею у цій справі визначена суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В. після задоволення самовідводу головуючої судді Воронкової І.Г.
Під час вивчення документів справи, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Також під час прийняття заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ч.4 ст.177 ЦПК України, а саме до заяви не було долучено документ про сплату судового збору у належному розмірі.
Як вбачається зі змісту позовних вимог заявлено дві вимоги немайнового характеру (скасування державної реєстрації речового права приватної власності на неї за ОСОБА_1 та визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7124082600:02:001:0150) та одну вимогу майнового характеру (усунути перешкоди Тальнівській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7124082600:02:001:0150, площею 0,15 га, яка розташована в адміністративних межах Тальнівської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути її на користь Тальнівської територіальної громади в особі Тальнівської міської ради).
Пп.2 п.1 ч. 2 ст. 4 України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позову немайнового характеру юридичною особою розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто позивачем за дві немайнові вимоги має бути сплачено 6056 грн. (або 4844,80 грн. при поданні документів в електронній формі).
Ч. 2 ст. 4 України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позову немайнового характеру юридичною особою розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пп.1п.1 ч. 2 ст. 4 України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позову майнового характеру юридичною особою розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У постанові Верховного Суду від 2 грудня 2020 року у справі № 905/105/20 викладено висновок, що судовий збір за подання позовної заяви з вимогами про витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях визначається з урахуванням вартості спірного майна.
У постанові від 5 листопада 2024 року у справі № 278/2607/24(провадження № 61-10697св24) Верховний Суд дійшов висновку, що вимога прокурора про повернення земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади є майновою.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.12 «а» Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності-за дійсною вартістю майна на час розгляду спору; під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Відповідно до положень ст.ст.19, 20 Закону України «Про оцінку земель», експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та норм і правил та за її результатами складається звіт про оцінку.
Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна. Ціна позову визначається на день подання позову і саме з такої ціни позову визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті.
Подана позовна заява не містить відомостей щодо ціни позову (вартості земельної ділянки з кадастровим номером 7124082600:02:001:0150).
Слід зазначити, що без надання позивачем обґрунтованих відомостей щодо дійсної ціни позову, суддя позбавлена можливості визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позову.
За таких обставин позивачу необхідно вказати ціну позов, сплатити (доплатити) судовий збір за позовну вимогу майнового характеру та надати докази (звіт про оцінку), які б підтвердили вартість спірної земельної ділянки.
Судовий збір слід сплатити за наступними банківськимиреквізитами Отримувач коштів: ГУК у Черк обл/тг м.Тальне/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566 ; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача:UA048999980313181206000023615; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
В підтвердження чого надати суду оригінал квитанції.
Під час доплати судового збору особі, яка подала позовну заяву, необхідно врахувати вже сплачений судовий збір у розмірі 7267,20 грн.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам закону, суддя вважає, що її слід залишити без руху, і надати строк позивачу для виправлення вищевказаних недоліків, після усунення яких подати на адресу суду заяву в необхідній кількості екземплярів (відповідно до кількості учасників) з виправленими по ній недоліками.
Керуючись ст.260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду - залишити без руху, і надати позивачу строк для виправлення недоліків тривалістю в десять днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Москаленко