Справа № 712/13900/25
Провадження № 2/712/693/26
22 травня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М., за участі секретаря судового засідання - Саса Л.О.,
представника позивача - адвоката Бреславець М.Г.
представника відповідача 1 Черкаської міської ради та відповідача 2 Виконавчого комітету Черкаської міської ради - Кирмана В.О.,
представника відповідача 3 Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради - Зінченка О.В. Литвиненко І.М.,
представника відповідача 4 КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради - Чуприни В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради про стягнення спричинених збитків та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради, у якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну ушкодженням автомобіля у розмірі 265 990,22 грн, моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн, а також судові витрати у розмірі 5 687,91 грн та витрати на професійну правничу допомогу.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 09.03.2025 приблизно о 14-00 ОСОБА_1 рухався на автомобілі «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Руставі в м. Черкаси, біля будинку 1 на автомобіль впало дерево, яке зростало на території комунальної власності. Внаслідок цього автомобіль отримав значні пощкодження: деформація даху, пошкодження капоту, лобового скла, передніх крил та інших елементів кузова.
На місце пригоди були викликані працівники управління патрульної поліції в Черкаські області Департаменту патрульної поліції, які зафіксували вказану подію, склали схему місця пригоди, провели обстеження ділянки, опитали очевидців події та склали відповідні документи, де зафіксували місце падіння дерева та його контактування з автомобілем позивача.
Відповідно до акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.03.2025 складеного о 15 год.00 хв. подія сталася за адресою: вул. Руставі, 1 м. Черкаси. Дорожнє покриття: сухе. Дерево впало та обірвало тролейбусну лінію мережі, чим перекрило рух та пошкодило транспортні засоби.
Відповідно до схеми місця ДТП від 09.03.2025, складеної о 14 год 00 хв. за адресою: вул. Руставі, 1 м. Черкаси падінням дерева пошкоджено транспортні засоби: «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 , «MERSEDES BENZ VITO» державний номерний знак НОМЕР_2 , електромережі. Стан покриття проїзної частини: сухе.
02.04.2025 за результатами розгляду звернення щодо вказаної події начальником Департаменту партрульної поліції в Черкаській області повідомлено про відсутність порушень норм та стандартів в сфері безпеки дорожнього руху та складу адміністративного правопорушення, на підставі того, що дерево яке спричинило пошкодження транспортного засобу зростало на відстані 5 метрів від краю проїзної частини, відповідно до вимог ДБН В.2.3.5.2018.
Відповідно до відповіді Виконавчого комітету Черкаської міської ради №7962/11296-01-21 від 22.04.2025 зелені насадження вздовж дороги по вул. Руставі, 1 на баланс підприємств, установ та організацій комунальної форми власності не передавалися.
Згідно з відповіддю Рускополянської сільської ради Черкаської області № 1559/02 від 19.06.2025 Руськополянська сільська рада не є балансоутримувачем зелених насаджень вздовж дороги по АДРЕСА_1 , за межами населеного пункту с. Герономівка в адміністративних межах Руськополянської сільської ради.
Відповідно до листа № 1767/02-17 від 14.07.2025 територія за адресою: вул. Руставі, 1 м. Черкаси знаходиться за межами території Руськополянської селищної територіальної громади.
Власником транспортного засобу «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
11.08.2025 судовим експертом Старинець М.В. проведений огляд транспортного засобу «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 з метою визначення вартості матеріальних збитків та вартості відновлювального ремонту, на який запрошувалися представник Черкаської міської ради та Руськополянської селищної територіальної громади.
На підставі висновку судового експерта №60 від 27.08.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок падіння дерева станом на 27.08.2025 складає 156825,28 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 265990,22 грн.
Виходячи з обов'язків виконавчого органу міської ради щодо організації благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень обов'язок відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева повинен бути покладений на виконавчий комітет Черкаської міської ради.
Виходячи з повноважень Черкаської міської ради та Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради та Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, визначених відповідно до положення, Черкаська міська рада та Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради не забезпечили належний благоустрій міста Черкаси, а тому є також винними у падінні дерева, внаслідок чого було заподіяно майнової шкоди, належному позивачеві транспортному засобу та нанесеній моральній шкоді.
Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 визначено, що ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями. Відповідно до публічної інформації Черкаської міської ради визначено балансоутримувачем об'єктів вулично-дорожньої мережі міста Черкаси комунальне підприємство «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів Черкаської міської ради.
Внаслідок падіння дерева на автомобіль «SUBARU OUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 09.03.2025 позивач ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, які виразилися у відчутті небезпеки для життя та здоров'я, оскільки подія сталася поблизу місця його перебування, постійних хвилюваннях , пов'язаних із втратою можливості користування автомобілем, вимушених значних втратах часу на врегулювання спору з органами влади, проведення експертиз, відвідування СТО та судових засідань, психологічній напрузі через ризик фінансових втрат та тривалий процес відновлення справедливості. Моральну шкоду позивач оцінює у 100 000 грн.
Посилаючись на ст.ст. 22, 1166, 1167 ЦК України, Закон України «Про благоустрій населених пунктів, Закон України «Про місцеве самоврядування», Правила благоустрою міста Черкаси , затверджені рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2023, практику Верховного Суду позивач просив стягнути матеріальну, моральну шкоду та судові витрати з відповідачів.
У позовній заяві позивачем викладений попередній розрахунок судових витрат, який складається з витрат на сплату судового збору в сумі 5 687,91 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 25 000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
24.10.2025 до суду від представника відповідача Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, сформований у системі Електронний суд 23.10.2025, у якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив Відмовити у повному обсязі ОСОБА_1 у солідарному стягненні з Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради матеріальної та моральної шкоди, судових витрат.
Відзив аргументований тим, що Рішенням Черкаської міської ради від 28.03.2023 №39-17 було затверджено Положення про департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради у новій редакції (додаток №5). Дане положення було зареєстроване у встановленому чинним законодавством порядку про, що внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 06.04.2023 № запису 1000261070023009732.
Відповідно до редакції Положення про Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради від 28.03.2023 повноваження, які озвучуються Позивачем та представником Позивача (створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій і балансоутримувачів, відповідальних за утримання об'єктів благоустрою), як повноваження департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради -БУЛИ ПЕРЕДАНІ департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради іншому департаменту.
Відтак, рішенням Черкаської міської ради від 28.03.2023 №39-17, затверджено Положення про Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради. Відповідно до Положення про Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради (далі - ДТІЕ), затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 18.05.2023 №41-38 серед повноважень ДТІЕ визначено: 1. П.5 «організація благоустрою міста та озеленення»; 2. П.9 «Організація контролю за благоустроєм та утриманням прилеглих територій та інших територій, які знаходяться в утриманні, користуванні, оперативному управлінні комунальних підприємств органом управління яких є Департамент».
Тобто з 28.03.2023 року Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради не має повноважень, які б визначали його належним Відповідачем з позиції обґрунтування Позивача та представника Позивача.
Крім того, позивач не вказав в позовній заяві, чи звертався він та повідомляв власну страхову компанію про факт настання ДТП заради прямого врегулювання страхового випадку (це система відшкодування збитків спричинених внаслідок ДТП, в рамках якої потерпілийможе отримати страхову виплату за шкоду заподіяну транспортному засобу від свого страховика якого він обрав і застрахував свою цивільно-правову відповідальність).
Виходячи зі змісту ч.2 ст.1166 ЦК України та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на Позивача покладено обов'язок доведення факту заподіяння шкоди та її розміру. При існуванні множинності осіб у зобов'язанні виникає часткове зобов'язання. Солідарне (від лат. solidus - цілий, увесь) зобов'язання виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання (стаття 541 ЦК України). В даній судовій справі - неподільність предмета зобов'язання у визначеному Позивачем розмірі не можна виконати по частинах, а тому він не може бути виконаний і розділений між чотирма Відповідачам, які не являються боржниками.
29.10.2025 представником відповідачів Черкаської міської ради та Виконавчого комітету Черкаської міської ради направлений до суду відзив на позовну заяву, у якому представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відзив аргументований тим, що Відповідно до п. 5.5 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах», затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях установ установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях є ці установи, організації, підприємства. Рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2023 № 47-14 затверджені «Правила благоустрою міста Черкаси» (надалі - Правила благоустрою). Відповідно до п. 4.1.4. Правил благоустрою визначено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, видалення сухостійних, фаутних та аварійних дерев є: 1) на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; 2) на територіях підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та прилеглих територіях - керівники підприємств, установ, організацій, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності; 3) на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, та прилеглих до них ділянок - забудовники чи користувачі (власники) цих територій; 4) на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники; 5) на прибудинкових територіях співвласників багатоквартирного будинку - особа, яка здійснює управління або утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно п. 2.2 Статуту Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 01.12.2022 № 33-14, один з напрямків діяльності комбінату є виконання робіт, пов'язаних з благоустроєм територій цвинтарів міста та інших територій міста.
Отже, відповідно до Правил благоустрою і Статуту Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради, встановлено, що територією, де росло дерево, повинно опікуватись саме Комунальним підприємством «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради. Крім того, варто звернути увагу, що у відповідності до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», організація благоустрою населених пунктів не є виключною компетенцією Виконавчого комітету Черкаської міської ради.
Крім того, органи місцевого самоврядування діють на підставі делегованих повноважень. Відповідні повноваження покладені на Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради. Департамент є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольний та підзвітний Черкаській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету та міському голові м. Черкаси. Рішенням Черкаської міської ради від 18.05.2023 № 41-38 затверджено «Положення про департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради»
Відповідно п. 1.7. Положення Департамент забезпечує реалізацію державної політики (в межах власних і делегованих повноважень) у сфері вулично-дорожнього господарства, охорони навколишнього природного середовища, міського транспорту, тощо. До повноважнь департементу належить, зокрема організація та проведення обстеження зелених насаджень на предмет їх видалення чи пересадки ( п. 44 Положення); здійснення контролю за утриманням в належному стані зелених насаджень ( п. 47 Положення). Отже, аналізуючи норми чинного законодавства, можна дійти до висновку, що Черкаська міська рада, Виконавчий комітет Черкаської міської ради не є належними відповідачами в справі.
Автомобіль «SUBARU OUTBACK», який належить ОСОБА_1 , державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 був ввезений на територію України з території США. В США вказане авто було викуплене з аукціону «IAAI» з пошкодженнями (про що є згадка у висновку експерта). Авто мало пошкодження передньої частини кузова, також були наявні подряпини на лівій частині автомобіля. До прикладу, пошкодження вказані у висновку експерта та пошкодження з аукціону збігаються (наприклад, подряпина на передніх лівих дверях під ручкою) про таке ж пошкодження було вказано в висновку експерта. Не відомо, до якого стану Позивач відновив своє авто після ДТП в США. Позивачем не було надано жодних підтверджуючих доказів, що транспортний засіб не був пошкоджений до означеної події.
Також, слід зазначити, що пошкодження автомобіля відбулося 09.03.2025 року, оцінювачем огляд проводився 13.07.2025 року та 11.08.2025 року. Тобто розрив по часу між подією та оглядом становить більше 4 місяців. Відповідач враховуючи розрив по часу між можливою подією та оцінкою, вважає за можливе, що автомобіль зазнав пошкоджень в інший час та за інших обставин.
У справі, яка розглядається, позивач не надав належних доказів, що пережиті ним негативні емоції досягли рівня «страждань», що може бути підставою для стягнення моральної шкоди, що виражена в грошовому еквіваленті в сумі 100 000 грн.
07.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача КП «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради, у якій представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відзив аргументований тим, що відповідно до п. 2.2. Статуту Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради основними напрямками діяльності Підприємства є, зокрема: виконання робіт, пов'язаних з благоустроєм територій цвинтарів міста; виконання робіт по знесенню аварійних та сухостійних дерев на території цвинтарів міста. При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки. Таким чином, об'єкти благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прилеглій території до міського цвинтарю №2 утримуються комунальним підприємством «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради.
У матеріалах справи відсутні докази того, що конкретно визначене дерево, яке зростало вздовж вул. Руставі, поблизу буд. №1 в м. Черкаси, на прилеглій території до міського цвинтарю №2 та впало на автомобіль позивача, за актом прийому-передачі уповноваженими особами було передано на баланс КП «ЧЕЛУАШ» .
Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів того, що Комунальне підприємство «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради є відповідальною особою за належне утримання зелених насаджень на прилеглій території до міського цвинтарю №2 в межах якої відбулось падіння дерева на автомобіль позивача, оскільки відповідні об'єкти благоустрою (зелені насадження) не передавались КП «ЧЕЛУАШ» на баланс і на нього не покладалось обов'язку з утримання відповідних зелених насаджень.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Бреславець М.Г. позов підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у позові, розмір матеріального збитку встановлений висновком судового експерта №60 від 27.08.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, експертом проводився огляд автомобіля, на який запрошувалися представники відповідачів. Розмір моральної шкоди підтверджений викладеними обставинами події, відповідач отримав негативні емоції у зв'язку з суттєвим пошкодженням автомобіля, тривалими зусиллями щодо відшкодування шкоди.
У судовому засіданні представник відповідача Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради - Кирман В.О. заперечував проти позову з підстав, зазначених у відзиві, просив у задоволенні позовну відмовити повністю, оскільки позов пред'явлений до неналежних відповідачів, а якщо суд все ж прийде до висновку про задоволення позовних вимог врахувати, що розмір збитків необхідно визначати з урахуванням фізичного зносу складників, просив врахувати висновки суду у справі № 711/4545/24.
Представник відповідача Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради - Зінченка О.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача КП «ЧЕЛУАШ» - Чуприна В.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, вказав, що КП «ЧЕЛУАШ» не є належним відповідачем у справі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, експерта, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
09.03.2025 приблизно о 14-00 ОСОБА_1 рухався на автомобілі «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Руставі в м. Черкаси, біля будинку 1 на автомобіль впало дерево, яке зростало на території комунальної власності. Внаслідок цього автомобіль отримав пошкодження.
Управлінням патрульної поліції в Черкаські області Департаменту патрульної поліції на адвокатський запит Бреславець М. за вих. № 45-Аз/41/24/01-2025 від 21.04.2025 надані матеріали зареєстровані в ІТМ «Інформаційний портал Національної поліції України» ЦП в Черкаській області ДПП (ЄО за № 1287 від 09.03.2025).
Відповідно до акта обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.03.2025 складеного о 15 год.00 хв. поліцейським взводу № 2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП Коваленком К.М., подія сталася за адресою: вул. Руставі, 1, м. Черкаси. Дорожнє покриття: сухе. Дерево впало та обірвало тролейбусну лінію мережі, чим перекрило рух та пошкодило транспортні засоби. Забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на КП «ЧЕЛУАШ». Дорожні роботи не проводилися.
Відповідно до рапорту поліцейського взводу № 2 роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП Коваленка К.М. прибувши на місце виклику виявлене ДТП за адресою: м. Черкаси, вул. Руставі, 1, навпроти міського кладовища №1, між тз Mersedes-benz vito д.н.з. НОМЕР_5 , на яке впало дерево та тз Subaru д.н.з. НОМЕР_1 , на яке також впало вищевказане дерево. Також вказане дерево пошкодило мережу освітлення проїзної частини та мережу тролейбусної мережі. Опитавши водіїв встановлено, що вище вказані транспортні засоби рухалися по вул. Руставі у напрямку вул. Корольова та під час руху не змогли уникнути зіткнення з деревом, яке впало на проїзну частину під час їх руху.
Відповідно до схеми місця ДТП від 09.03.2025, складеної о 14 год 00 хв., за адресою: вул. Руставі, 1 м. Черкаси падінням дерева пошкоджено транспортні засоби: «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 , «MERSEDES BENZ VITO» державний номерний знак НОМЕР_2 , електромережі. Стан покриття проїзної частини: сухе. На схемі відображено місце росту дерева: 5 м. від краю проїзної частини. Відображені видимі пошкодження автомобілів, зокрема транспортного засобу «SUBARU OUTBACK», серед яких: пошкодження переднього бампера, капота, лобового скла, переднього правого крила, дзеркало, дверці, заднє праве крило, переднє ліве крило.
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 09.03.2025, вона була пасажиркою автомобіля «SUBARU OUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 . Під час руху по вул. Руставі, в напрямку вул.Академіка Корольова на транспортний засіб впало дерево, яке стояло праворуч, чим пошкоджено транспортний засіб. Аналогічні пояснення надав водій автомобіля «SUBARU OUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Відповідно до листа від 02.04.2025 вих. № 2559/41/24/01-2025 начальника Управління Патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції на звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повідомлено про відсутність порушень норм та стандартів в сфері безпеки дорожнього руху та складу адміністративного правопорушення, оскільки дерево яке спричинило пошкодження транспортного засобу зростало на відстані 5 метрів від краю проїзної частини відповідно до вимог ДБН В.2.3.5.2018.
До матеріалів справи долучені фотозображення проїзної частини із впавшим деревом та транспортними засобами.
Відповідно до відповіді Виконавчого комітету Черкаської міської ради вих.№7962/11296-01-21 від 22.04.2025, адресованої адвокату Бреславець М., виконавчим комітетом на адвокатський запит від 15.04.2025 щодо майнової шкоди внаслідок падіння дерева на автомобіль (д.н.з. НОМЕР_1 ) повідомлено, що зелені насадження вздовж дороги по вул. Руставі, 1 на баланс підприємств, установ та організацій комунальної форми власності не передавалися.
Згідно з відповіддю Рускополянської сільської ради Черкаської області № 1559/02 від 19.06.2025 вих. № 1559/02-09 Руськополянська сільська рада не є балансоутримувачем зелених насаджень вздовж дороги по АДРЕСА_1 , за межами населеного пункту с. Герономівка в адміністративних межах Руськополянської сільської ради.
До матеріалів справи долучене Викопіювання з плану міста з показом земельної ділянки орієнтовною площею 0,44 га на розі АДРЕСА_1 та вул. Одеської для визначення власників та землекористувачів земельної ділянки, на якому зображене місце розташування земельної ділянки, відомості про власників та землекористувачів відсутні.
Відповідно до листа Рускополянської сільської ради № 1767/02-17 від 14.07.2025 комісією Рускополянської сільської ради 11 липня 2025 року під час виїзду на місце події та вивчення схеми ДТП на місцевості виявлено, що дерево, яке спричинило дорожньо-транспортну пригоду при падінні на автомобіль було розташоване на відстані орієнтовно 3,5-4 метрів від бордюри комунальної вулиці Руставі м.Черкаси (напроти входу в кладовище № 1, 2 м. Черкаси). Відповідно до бази даних автоматизованого аудиту земель «Feodal.Onlain», додаткового інструменту для перегляду кадастрових даних kadastr.live та інших джерел, територія, на якій було розташоване дерево, що спричинило пошкодження автомобіля «SUBARU OUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває поза межами території Рускополянської СТГ, а отже, не перебуває у її віданні та розпорядженні. До листа долучене викопіювання, на якому відмічене місце зростання дерева, що впало.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 11.07.2025 судовим експертом Старинець М.В. та ОСОБА_1 укладено договір про проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи.
13.07.2025 та 11.08.2025 судовим експертом Старинець М.В. проведені огляди транспортного засобу «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 з метою визначення вартості матеріальних збитків та вартості відновлювального ремонту, на який запрошувалися представник Черкаської міської ради та Руськополянської сільської ради, що підтверджене долученими повідомленнями, Дефектною відомістю № 60, фотозображеннями пошкоджень.
Відповідно до Висновку судового експерта №60 від 27.08.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 унаслідок падіння дерева станом на дату проведення експертизи складає 156 825,28 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого унаслідок падіння дерева станом на дату проведення експертизи складає 265 990, 22 грн.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що вартість завданого матеріального збитку та відновлювального ремонту проведена відповідно до встановлених положень законодавства України, Інструкції та методик. Вартість відновлювального ремонту вирахувана виходячи з вартості нових деталей, що підлягали заміні у зв'язку із пошкодженнями, кожна деталь описана у експертизі. Вартість матеріального збитку визначена як сума вартості відновлювального ремонту та фізичного зносу. Визначення чи підлягали деталі заміні або ремонту проводилося виходячи з наявних пошкоджень та методики. Із пошкодженнями, як були наявні у автомобіля експлуатуватися автомобіль не міг.
Суму моральної шкоди позивач оцінив у 100 000 грн та аргументував тим, що внаслідок падіння дерева на автомобіль «SUBARU OUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 09.03.2025 позивач ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, які виразилися у відчутті небезпеки для життя та здоров'я, оскільки подія сталася поблизу місця його перебування, постійних хвилюваннях , пов'язаних із втратою можливості користування автомобілем, вимушених значних втратах часу на врегулювання спору з органами влади, проведення експертиз, відвідування СТО та судових засідань, психологічній напрузі через ризик фінансових втрат та тривалий процес відновлення справедливості.
У Розділі 2 Положення про Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 18.05.2023 № 41-65 викладені повноваження департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.
У Розділі 2 Положення про Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 18.05.2023 № 41-38 викладені повноваження департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради.
У п. 2.2 Статуту Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради закріплені повноваження підприємства.
У п. 2.2 Статуту Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради закріплені повноваження підприємства.
До справи долучені Правила благоустрою м. Черкаси, затверджені рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2023 № 47-14.
Аналізуючи вказані обставини суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі за текстом - Закон) суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Статтею 13 Закону визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної спадщини, меморіали, меморіальні комплекси, місця пам'яті Українського народу; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Відповідно до ст. 15 Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.
Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.
Статтею 18 Закону передбачені права та обов'язки підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів.
Так, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів мають право: 1) брати участь у розробленні планів соціально-економічного розвитку населених пунктів та заходів з благоустрою їх територій; 2) брати участь в обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з благоустрою населених пунктів; 3) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням правил благоустрою території населених пунктів або призводять до її нецільового використання; 4) вимагати негайного виконання робіт з благоустрою в разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю або здоров'ю громадян, їх майну та майну юридичної особи; 6) вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення благоустрою населених пунктів.
Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; 2) утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини); 3) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; 4) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; 5) проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 6) у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані; 7) відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України; 8) допускати на об'єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону передбачено, що елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.
Згідно із ст. 28 Закону охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.
Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 1, 2 р. ІІІ Типових правил благоустрою території населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.11.2017 № 310, підприємства, установи, організації, які розміщуються на території об'єкта благоустрою, можуть утримувати закріплену за ними територію або брати пайову участь в утриманні цього об'єкта на умовах договору, укладеного із балансоутримувачем.
Підприємства, установи й організації на власних та закріплених територіях повинні здійснювати увесь комплекс робіт, спрямованих на забезпечення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень.
Пунктами 1.2, 1.3 Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.12.2001 № 226, передбачено, що інвентаризація об'єктів зеленого господарства здійснюється з метою: одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на території населеного пункту; посилення відповідальності за збереження зелених насаджень балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, підприємств, організацій, установ, на території яких розташовані зелені насадження; сприяння створенню та формуванню високодекоративних і екологічно ефективних та стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень; використання даних інвентаризації під час розроблення у населених пунктах програм розвитку зеленого господарства; відновлення, реконструкції та експлуатації об'єктів зеленого господарства та проведення в необхідних випадках профілактичних, лікувальних заходів; організації невиснажливого використання озеленених територій; установлення відповідності кількості зелених насаджень чинним будівельним та санітарним нормам.
Ця Інструкція є обов'язковою під час виконання робіт з інвентаризації всіх насаджень у межах населеного пункту. Відповідальними за проведення інвентаризації зелених насаджень в межах повноважень, визначених законодавством, є органи місцевого самоврядування, балансоутримувачі, власники чи користувачі земельних ділянок, підприємства, організації, установи, на території яких розташовані зелені насадження.
Пунктом 2.1 р. 2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 № 105 (далі за текстом - Правила), передбачено, серед іншого, що балансоутримувач - спеціально вповноважені та конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства; зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту; зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку.
Відповідно до розділу 5 Правил о ргани державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності.
Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
На території об'єктів відповідно до містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм земельної ділянки, а також на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання закріпленої за ними прилеглої території або брати пайову участь в утриманні об'єкта.
На об'єктах державної чи комунальної власності межі закріпленої території та обсяги пайової участі визначають місцеві органи влади, а в м. Києві та Севастополі державні адміністрації.
Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Елементи благоустрою входять до складу об'єктів благоустрою, за винятком меморіальних комплексів та об'єктів монументального мистецтва, фонтанів.
Догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.
Відповідно до п. 1.1 Правил благоустрою міста Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2023 № 47-14, ці Правила благоустрою міста Черкаси (далі - Правила) встановлюють вимоги щодо благоустрою території міста Черкаси, містять загальнообов'язкові норми, що регулюють належне утримання та раціональне використання території міста, за порушення яких настає відповідальність, передбачена чинним законодавством України.
Пунктом 1.4 Правил визначено, що благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території міста Черкаси. Рішення міської ради та її виконавчого комітету щодо благоустрою міста Черкаси є обов'язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають, або перебувають.
Відповідно до п. 1.5 Правил балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка згідно договору або відповідного акту з власником утримує на балансі певне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно закону; зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
Розділом 2 Правил закріплено порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою.
Пунктами 2.1.1.-2.1.4. Правил передбачено, що благоустрій територій міста Черкаси здійснюється з урахуванням особливостей таких територій відповідно до вимог законодавства та нормативно-технічних документів. Власник та/або балансоутримувач об'єктів, елементів благоустрою забезпечує утримання їх у належному стані та своєчасний ремонт власними силами або може на договірних засадах залучати для цього інших суб'єктів господарювання. На території об'єкта благоустрою, згідно з затвердженою містобудівною документацією, можуть розташовуватися будівлі та споруди торгівельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення виключно за умови отримання всіх необхідних документів виданих відповідно до встановленого порядку. Власники та/або балансоутримувачі цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території або брати пайову участь в утриманні об'єкта, елемента благоустрою. Порядок розподілу обов'язків між підприємствами, організаціями, установами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, громадянами щодо організації робіт з утримання належних їм, закріплених та прилеглих територій у належному стані базується на тому, що кожна особа зобов'язана утримувати у належному стані територію, право користування якою їй надано чинним законодавством, або обов'язок з утримання якої закріплено відповідним документом. Утримання може здійснюватися спільно на підставі договору відповідної форми. У разі доручення утримання об'єктів та елементів благоустрою третім особам на підставі відповідних договорів або розпорядчих актів, воно повинно здійснюватися з додержанням вимог та умов цих Правил.
Розділом 6 Правил передбачені вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування.
Пунктами 4.1.1., 4.1.3., 4.1.4. Правил передбачено, що утримання зелених насаджень здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства України та цих Правил. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також знесення дерев, утримання зелених насаджень, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету в залежності від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на територіях, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, та прилеглих територіях - за рахунок коштів їх власників або користувачів. 4.1.4. Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, видалення сухостійних, фаутних та аварійних дерев є: 1) на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; 2) на територіях підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та прилеглих територіях - керівники підприємств, установ, організацій, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності; 3) на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, та прилеглих до них ділянок - забудовники чи користувачі (власники) цих територій; 4) на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники; 5) на прибудинкових територіях співвласників багатоквартирного будинку - особа, яка здійснює управління або утримання багатоквартирного будинку.
Згідно із п. 4.1.6. Правил догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, скверах, майданах, парках повинен проводитися балансоутримувачами відповідних територій або спеціалізованими підприємствами, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18), зазначено, що, «…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку. Місцевий суд установив, що відповідач КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради №45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року №53/17 «Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_3 , проте не об'єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку. Покладаючи на Дніпровську міську раду обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
У постанові ВС у справі № 552/2219/19 від 17.02.2021 зроблено висновок про те, що предметом спору та доказування у цій справі є також визначення відповідача, відповідального за завдану позивачеві шкоду, з огляду на місце знаходження дерева, падіння якого спричинило позивачеві шкоду.
Системний аналіз наведеного вище законодавства дає підстави дійти висновку про те, що суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
Долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами - актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.03.2025, схемою місця ДТП від 09.03.2025, іншими матеріалами зареєстрованими в ІТМ «Інформаційний портал Національної поліції України» ЦП в Черкаській області ДПП (ЄО за № 1287 від 09.03.2025), викопіюванням з плану міста, викопіюванням з автоматизованого аудиту земель «Feodal.Onlain» та додаткового інструменту для перегляду кадастрових даних kadastr.live доведено, що дерево, яке впало 09.03.2025, у тому числі, на проїжджу частину вул. Руставі, 1, м. Черкаси, зростало на земельній ділянці комунальної власності в межах м. Черкаси. Доказів протилежного сторонами суду не надавалося.
Про передачу земельної ділянки у користування інших осіб, передачу на баланс інших осіб земельної ділянки та зелених насаджень на вказаній земельній ділянці сторонами не зазначалося, доказів такого суду не надавалося.
Відповідно до відповіді Виконавчого комітету Черкаської міської ради вих.№7962/11296-01-21 від 22.04.2025, адресованої адвокату Бреславець М., виконавчим комітетом на адвокатський запит від 15.04.2025 щодо майнової шкоди внаслідок падіння дерева на автомобіль (д.н.з. НОМЕР_1 ) повідомлено, що зелені насадження вздовж дороги по вул. Руставі, 1 на баланс підприємств, установ та організацій комунальної форми власності не передавалися.
Отже, власником (особою, яка зобов'язана утримувати майно, що їй належить) зелених насаджень є власник земельної ділянки, на якій вони розташовані, тобто у даному разі, територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування - Черкаської міської ради.
Посилання представників відповідачів, що належним відповідачем у справі може бути Департамент дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради, оскільки до повноважень Департаменту відноситься організація благоустрою міста, озеленення та організація контролю за благоустроєм та утриманням прилеглих територій та інших території, які знаходяться в утриманні, користуванні оперативному управлінні комунальних підприємств органом управління яких є Департамент, суд відхиляє, оскільки відомостей про передання до обслуговування Департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради об'єкту благоустрою, до якого відноситься дерево, що впало: вул. Руставі, 1, м. Черкаси, зелених насаджень, що розташовані вздовж дороги по вул. Руставі, 1, м. Черкаси суду не надавалося.
Посилання представників відповідачів, що належним відповідачем є КП «Комбінат комунальних підприємств, оскільки одним з напрямків діяльності комбінату є виконання робіт, пов'язаних з благоустроєм територій цвинтарів міста та інших територій міста суд відхиляє, оскільки доказів того, що саме це підприємство є балансоутримувачем зелених насаджень вздовж вул. Руставі, 1 м. Черкаси, користувачем або власником земельної ділянки, на якій росло дерево, суду не надані.
Вимоги про солідарне стягнення шкоди з відповідачів: Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської радизадоволенню не підлягають з огляду на їх недоведеність, оскільки суду доказів покладення обов'язків саме на цих осіб щодо обслуговування об'єкта благоустрою по АДРЕСА_1 не надано.
Водночас, порядок утримання та збереження зелених насаджень регламентований Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, яким затверджено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України.
Згідно з пунктом 5.2 вказаних Правил утримання зелених насаджень балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Перелік дій щодо догляду за зеленими насадженнями передбачений розділом 9 Правил. Зокрема, догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.
Пунктом 6.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлений обов'язок балансоутримувачів проводити інвентаризацію та паспортизацію об'єктів благоустрою, брати участь у роботі комісії з обстеження зелених насаджень з метою їх знесення тощо.
Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне (пункт 9.1.11 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).
Відповідно до пункту 9.1.11.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.
Згідно з Розділом 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.
Матеріали цивільної справи не містять доказів проведення вищевказаних заходів уповноваженим підприємством, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень за адресою: вул. Руставі, 1 в м. Черкаси, де сталася дорожньо-транспортна пригода (балансоутримувачем та/або підприємством за яким закріплена вказана територія) та відповідно заходів контролю за їх проведенням з боку органу місцевого самоврядування (Розділ 15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).
Наведене свідчить про недотримання компетентними органами місцевого самоврядування принципу належного врядування в питанні утримання зелених насаджень міста.
У справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога більш послідовний спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Рисовський проти України, заява № 29979/04, п. 70-71)
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», пункт 74).
Отже, ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
За таких умов, оскільки дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, суд приходить до висновку про покладення на Черкаську міську раду обов'язку по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди.
Причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю Черкаської міської ради як органу місцевого самоврядування, до обов'язків якої входить організація озеленення та якими не було належним чином забезпечено організацію роботи з питань благоустрою, встановлено судом на підставі зібраних у справі доказів та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.
Суд враховує, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.
У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об'єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов'язується відшкодувати таку шкоду.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №372/1891/17.
Доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку її відшкодувати, зокрема, фактів, що заподіяння такої шкоди мало місце у зв'язку із дією об'єктивних обставин, зокрема те, що падіння дерева на автомобіль відбулося внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів тощо суду не надавалося.
Таким чином, враховуючи, що дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста, дані, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації відсутні, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування обов'язок по відшкодуванню завданої шкоди має саме Черкаська міська рада.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №522/2891/20.
Щодо розміру матеріальної та моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Відповідно до Висновку судового експерта №60 від 27.08.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SUBARU OUTBACK» державний номерний знак НОМЕР_1 унаслідок падіння дерева станом на дату проведення експертизи складає 156 825,28 грн, вартість відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого унаслідок падіння дерева станом на дату проведення експертизи складає 265 990, 22 грн.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому, приписи статті 1192 ЦК України передбачають, що розмір збитків відшкодовується до відновлення пошкодженої речі, тобто, приведення її у той стан, який існував до пошкодження (у даному випадку до падіння дерева). Тобто, таке відновлення не є поліпшенням стану пошкодженої речі у порівнянні із тим, який існував до падіння дерева. Між тим, якщо автомобіль мав певний знос, у тому числі й його пошкоджені деталі, що підлягають заміні, то заміна їх саме на нові буде поліпшенням стану вказаного автомобіля, тобто, по суті, необґрунтованим збагаченням його власника за рахунок відповідача.
Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затв. Наказом Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, з подальшими змінами та доповненнями) визначає, що вартість матеріального збитку визначається як суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ (п.8.3 Методики, у якому також наводиться відповідна формула).
Отже, у методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ, а власник пошкодженого майна має право на відшкодування саме матеріального збитку. Вартість такого збитку визначається саме із урахуванням зносу складників транспортного засобу, оскільки заміна таких складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшенням у порівнянні зі станом до, у даному випадку, падіння дерева. Тому відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку.
Оскільки розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «SUBARU OUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок події яка сталася 09.03.2025, згідно Висновку експерта №60 від 27.08.2025 складає 156 825, 28 грн, саме вказаний розмір матеріальної шкоди підлягає стягненню з Черкаської міської ради на користь позивача.
При вирішенні даного спору судом до уваги приймається Висновок судового експерта №60 від 27.08.2025 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, складений судовим експертом Старинець М.В., оскільки Висновок відповідає вимогам закону, є таким, що підтверджує розмір завданого позивачу матеріального збитку та не був спростований у встановленому порядку стороною відповідача.
Таким чином, до стягнення з відповідачів підлягає матеріальна шкода, що завдана позивачу в розмірі 156 825, 28 грн.
В обґрунтування заподіяної моральної шкоди позивач зазначає, що внаслідок падіння дерева на автомобіль «SUBARU OUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 09.03.2025 позивач ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, які виразилися у відчутті небезпеки для життя та здоров'я, оскільки подія сталася поблизу місця його перебування, постійних хвилюваннях , пов'язаних із втратою можливості користування автомобілем, вимушених значних втратах часу на врегулювання спору з органами влади, проведення експертиз, відвідування СТО та судових засідань, психологічній напрузі через ризик фінансових втрат та тривалий процес відновлення справедливості. А тому просить стягнути відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Питання про відшкодування моральної шкоди, вирішується відповідно до ст.23 ЦК України, а саме при визначенні розміру грошового відшкодування враховується характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, і інші обставини, що заслуговують уваги.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд, виходить з положень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року і враховує характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла особа, стан її здоров'я, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках та вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки виникнення такої моральної шкоди у потерпілого є наслідком певних дій відповідача.
Оцінюючи розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності і справедливості та вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 10 000 грн.
Щодо стягнення з відповідача та користь позивача судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору, витрат пов'язаних із розглядом справи.
Витрати позивача складаються із оплатою висновку експерта в сумі 6000 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 2.257891197.1 від 12.08.2025 та судового збору в сумі 5 687,91 грн, що підтверджується квитанціями № 1.346133817.1 та № 1.346117859.1 від 09.10.2025.
Відповідно до ст.141 ЦПК України - судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки висновок експерта взятий судом до уваги, вимога про стягнення суми матеріальної шкоди задоволена у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6000 грн, витрачених на проведення експертизи.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2 592,66 грн (166825,28/365990,22*5687,91) сплаченого судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Крім того, позивач заявляв про стягнення витрат на правничу допомогу. До позовної заяви долучені: договір про надання правової допомоги від 09.04.2025, ордер та свідоцтво, інших доказів суми понесених судових витрат на правничу допомогу позивач не надавав, тому підстави для стягнення витрат на правову допомогу відсутні.
З урахуванням викладеного, відповідно до ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 15, 81, 133, 137, 263-265, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» Черкаської міської ради про стягнення спричинених збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул.Байди Вишневецького, 36, ЄДРПОУ 25212542) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля у розмірі 156 825, 28 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000,00 гривень, судовий збір у розмірі 2 592,66 грн, витрати на проведення експертизи в розмірі 6 000,00 гривень, а всього - 175 417, 94 гривень (сто сімдесят п'ять тисяч чотириста сімнадцять грн 94 коп).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 29.05.2026.
Суддя Н.М. Чапліна