Справа № 287/2081/21
провадження 1-кс/287/119/26
28 травня 2026 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді,
У провадженні судді Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_7 перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060520000055 від 20.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
14.05.2026 на адресу суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшла заява про відвід судді, яка обґрунтована тим, що суддя ОСОБА_7 не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки зі сторони головуючого судді до обвинуваченого та його захисника спостерігається необ'єктивне відношення, зацікавленість до результатів кримінального провадження, тому дії судді викликають сумнів у його неупередженості відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
На підставі наведеного захисник обвинуваченого заявив відвід судді ОСОБА_7 по справі № 287/2081/21 в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060520000055 від 20.06.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та просить справу передати на розгляд іншому судді в порядку ч. 3 ст. 35 КПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід судді передано судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 подану заяву про відвід судді ОСОБА_7 підтримав повністю з підстав у ній зазначених та просить задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 вважає, що у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити за безпідставністю.
Обвинувачений ОСОБА_4 заяву про відвід судді підтримав.
Потерпілий ОСОБА_6 вважає вирішення питання про відвід судді залишити на розсуд суду.
Представник потерпілого ОСОБА_8 та суддя ОСОБА_7 до суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про відвід судді повідомлені належним чином, що стверджується матеріалами справи.
Інші учасники кримінального провадження не заперечують стосовно розгляду заяви про відвід судді без участі представника потерпілого ОСОБА_8 та судді ОСОБА_7 .
Відповідно до частини 3 статті 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Водночас кримінальним процесуальним кодексом України не передбачена обов'язкова участь учасників провадження при розгляді заяви про відвід. Тобто, неявка учасників судового провадження, які були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджають вирішенню питання про відвід.
Таким чином суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді за відсутності представника потерпілого ОСОБА_8 та судді ОСОБА_7 .
Суд заслухав думку учасників кримінального провадження, дослідив заяву про відвід, а також надані матеріали та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Таким чином, положеннями ст.75 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. У ст. 129 Конституції України закріплено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
За об'єктивним критерієм визначається, з-поміж інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, пункт 38).
При цьому, процесуальний закон не покладає на суддю обов'язок переконувати учасників справи у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді.
За своєю природою сумнів в неупередженості судді є суб'єктивним явищем, виникнення якого цілком залежить від внутрішніх моральних настанов та уявлень судді, від його чесності, справедливості, порядності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявникам потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, тощо).
У даному випадку підставами для відводу судді, на думку заявника, є сумнів у неупередженості судді ОСОБА_7 , яка полягає в тому, що на переконання адвоката ОСОБА_5 його дії викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості розгляду справи по суті.
Проте, враховуючи наведені у заяві про відвід обставини, заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_7 , передбачених КПК України, та зводиться, зокрема, до незгоди із процесуальними діями судді ОСОБА_7 під час розгляду справи по суті. Проте, така обставина жодним чином не свідчить про наявність сумніву в об'єктивності, неупередженості чи безсторонності судді ОСОБА_7 , який є головуючим у справі.
Таким чином, захисником обвинуваченого не надано будь-яких об'єктивних даних про те, що суддя ОСОБА_7 проявляє упередженість чи має намір діяти упереджено під час розгляду справи.
Враховуючи наведене, у даному випадку відсутні докази та обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, а також в ході розгляду заяви адвоката про відвід, судом не встановлено наявність певної особистої зацікавленості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у зазначеному кримінальному провадженні, а також не встановлено можливого потенційного конфлікту інтересів.
Враховуючи зазначене, заява захисника обвинуваченого про відвід судді не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82, 372 КПК України, суд
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1