Справа № 161/7267/26
Провадження № 2/161/4558/26
(заочне)
29 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Рудської С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
І. Описова частина.
1.1. Позиція позивача.
02 квітня 2026 року Комунальне підприємство «Луцьке підприємство електротранспорту» (далі - позивач, КП «ЛПЕ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , 22.02.2025, близько 21:30 год., перебуваючи на прилеглій території будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Chevrolet», моделі «Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 164 959,79 грн., законним володільцем якого є ОСОБА_2 , із застосуванням насильства відносно потерпілого, що не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, а саме наніс йому один удар у праву частину обличчя, після чого незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом, тим самим протиправно вилучив його у законного володільця, а саме у ОСОБА_2 , всупереч його волі, внаслідок чого спричинив йому майнову шкоду на вказану суму.
Вказані обставини підтверджується вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2025 року у судовій справі № 161/5046/25, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України.
Позивач вказує, що в ході вчинення злочину, відповідач, керуючи автомобілем «Chevrolet», моделі «Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодив опору контактної мережі по вул. Глушець, 39 у м. Луцьку, яка перебуває на балансі позивача.
Звернувшись до страховика ТДВ СК «Альфа-Гарант» позивач отримав відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки автомобілем керувала особа, яка незаконно заволоділа ним.
Посилаючись на вищевикладене позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 46 644,30 грн завданої матеріальної шкоди.
1.2. Позиція відповідача.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав.
1.4. Рух справи та її заочний розгляд.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та встановлено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомленням (виклику) учасників справи.
З врахуванням приписів частини другої статті 279 ЦПК України, розгляд справи по суті розпочався 06 травня 2026 року.
Оскільки відповідач не подав відзиву, але був повідомлений про розгляд справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі статті 280 ЦПК України.
ІІ. Мотивувальна частина.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю, з таких підстав.
2.1. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 22.02.2025, близько 21:30 год., перебуваючи на прилеглій території будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Chevrolet», моделі «Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 164 959,79 грн., законним володільцем якого є ОСОБА_2 , із застосуванням насильства відносно потерпілого, що не є небезпечним для життя чи здоров'я останнього, а саме наніс йому один удар у праву частину обличчя, після чого незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом, тим самим протиправно вилучив його у законного володільця, а саме у ОСОБА_2 , всупереч його волі, внаслідок чого спричинив йому майнову шкоду на вказану суму.
Вказані обставини підтверджується вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2025 року у судовій справі №161/5046/25, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України. Вирок набрав законної сили 01 січня 2026 року.
З наявної у справі фотофіксації події слідує, що автомобіль марки «Chevrolet», моделі «Nubira», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 39, 22 лютого 2025 року близько 21 год. 42 хв. пошкодив опору контактної мережі, а саме зіткнувся з нею.
За фактом пошкодження КП «ЛПЕ» був складений акт від 23 лютого 2025 року.
Згідно акту виконаних робіт по заміні опори контактної мережі від 30 червня 2025 року, вартість робіт по заміні опори контактної мережі склала 46 644,30 грн.
Листом від 12 грудня 2025 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» відмовило у виплаті страхового відшкодування, оскільки страхова подія сталася внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення.
2.3. Позиція суду.
Частинами першою - третьою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У частинах першій та другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зважаючи на те, що відповідач 22 лютого 2025 року в ході вчинення злочину із незаконного заволодіння транспортним засобом Chevrolet Nubira, НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з опорою контактної мережі за адресою м. Луцьк, вул. Глушець, 39, чим завдав матеріальної шкоди позивачу, на балансі якого перебуває відповідна опора, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
Оскільки суд повністю задовольнив позов, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, який був сплачений при зверненні до суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 265, 280ЦПК України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» 45 644,30 грн (сорок п'ять тисяч шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Луцьке підприємство електротранспорту» судовий збір у розмірі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Комунальне підприємство «Луцьке підприємство електротранспорту», м. Луцьк, вул. Івасюка Володимира, буд.1/52, код ЄДРПОУ 03327931.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено та підписано 29 травня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська