Справа № 159/2897/26
Провадження № 3/159/1207/26
28 травня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Шишилін О.Г., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, (паспорт НОМЕР_1 від 25.07.2025, РНОКПП НОМЕР_2 ), місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: не відоме,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
07.05.2026 о 11год. ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинила умисні дії відносно своєї матері ОСОБА_2 , що полягали в образах нецензурними словами, штовхала та давала їй ляпаси, чим завдала їй психологічне і фізичне домашнє насильство. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності, що підтверджено поштовими відправленнями на її адресу , трекінг R067173910484. Про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у її відсутності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року по справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд щодо неї справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що з урахуванням дійсних обставин справ, не є порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантованих ст. 268 КУпАП.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а її вина в здійсненні даного правопорушення доведена зібраними доказами доданими до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №208562 від 08.05.2026, заявою та поясненням потерпілої ОСОБА_2 ,, рапортом чергового поліцейського про подію, що мала місце 07.05.2026, що в сукупності підтверджує вчинення ОСОБА_1 домашнього насилля.
Відповідно до п.3 ч.1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За приписами ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Частина 1 статті 173-2 передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У той же час Законом України № 3733-IX від 22 травня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набув чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до ст. 283 КУпАП, яку доповнено ч. 5, за якою постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб'єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.
Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
У п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Визначаючи вид стягнення для ОСОБА_1 враховую конкретні обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника, його вік та майновий стан, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин, вважаю, що єдиним дієвим стягненням за даних обставин є штраф.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, високий рівень ризику повторного вчинення домашнього насильства, суд вважає за необхідне, в порядку визначеному ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направити ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради.
Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням характеру скоєного правопорушення, ставлення до скоєного і ступеню вини, даних про особу правопорушника та обставин пом'якшувальних і обтяжливих відповідальність, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень на користь держави з наступними реквізитами: (Отримувач : ГУК у Волин.обл/м.Ковель/21081100; номер рахунку (IBAN) UA308999980313080106000003564; код отримувача (ЄДРПОУ): 38009371).
Скерувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до уповноважених осіб Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство в порядку визначеному ст.28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк 3 (три) місяці.
Роз'яснити, що у разі неявки ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України, для вжиття заходів.
Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050)» за розгляд справ у Ковельському міськрайонному суді Волинської області).
Копію постанови для відома скерувати до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області та до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради.
Відповідно до ст. 307 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
СуддяО. Г. Шишилін