Номер провадження: 33/813/805/26
Номер справи місцевого суду: 521/17676/25
Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.
Доповідач Комлева О. С.
20.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,
за участю секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,
адвоката Аблова Івана Євгенійовича, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Гавриш Олександра Вікторовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03 березня 2026 рок
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
ПостановоюХаджибейського районного суду м. Одеси від 03.03.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погоджуючись із вказаною постановоюХаджибейського районного суду м. Одеси від 03.03.2026 року, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відсутність доучених до матеріалів справи працівниками поліції свідоцтва, технічної документації щодо технічного приладу «відеокамери» не дають можливості встановити той факт, що відеозапис щодо особи проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються підрозділами поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, з огляду на що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також скаржником зауважується щодо позбавлення його права на правову допомогу, що вбачається з долучених відеозаписів, згідно яких працівники поліції повідомили, що на вказаній стадії допомога адвоката не потрібна, оскільки вказана справа ними не розглядається та лише збираються матеріали для направлення до суду.
Апеляційне скарга також мотивована не проведення належним чином огляду на стан сп'яніння, акт огляду на стан сп'яніння не складався та особі не вручався, не підписувався та до матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення не долучався, що свідчить про порушення проведення такого огляду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Аблова І.Є., перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина особи підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 467041; відеофіксацією порушення на 1 -му диску та направленням водія на огляд на стан сп'яніння.
З огляду на наявні встановлені судом першої інстанції обставини справи та в подальшому досліджені апеляційним судом, судом першої інстанціях в повній мірі дотримано вищенаведені вимоги КУпАП та як результат винесено законну та обґрунтовану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 467041 ОСОБА_1 27.09.2025 року близько 22 год 27 хв в м. Одеса по вул. Івана та Юрія Лип 17 керував транспортним засобом Chevrolet Captiva, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів і мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 6 розділ 2 Інструкція № 1452/735).
За змістом положень ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» працівників поліції під час виконання службових обов'язків застосовують такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; тощо.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Відповідні положення такого містяться в Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису № 1026, згідно якої метою застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, є: попередження, виявлення або фіксування правопорушення; охорони громадської безпеки та власності; забезпечення безпеки осіб; забезпечення публічної безпеки і порядку.
Згідно п. 5 розділу 1 Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення. працівниками поліції здійснювалася відео фіксації вказаних в протоколі подій за участю ОСОБА_1 на бодікамери поліцейських та матеріали відеозапису долучені в якості додатків до вказаного протоколу. Пункт 10 протоколу містить зазначення відомостей щодо технічного засобу відеозаписів, а саме: 470608 та 471507.
Проаналізувавши долучені до матеріалів справи відеозаписи подій, апеляційним судом встановлено, що з даних відеозаписів вбачається повна фіксації подій, що відбувалися в день складення протоколу відносно ОСОБА_1 , починаючи з моменту зупинки транспортного засобу та подальшої фіксації складення протоколу з додатками, у зв'язку із чим, враховуючи вищевикладене та положення ст. 251 КУпАП, доводи апеляційної скарги в частині невідповідності наданим відеозаписам подій та відсутності доказів на підтвердження фіксації вчинення особою адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, з відеозапису подій також вбачається, що після зупинки транспортного засобу та повідомлення ОСОБА_1 підстави зупинки, працівники поліції звернулися до особи із запитанням щодо вживання алкогольних напоїв та відповідно пропозицією щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що останній відповів відмовою, зазначивши про вживання алкогольних напоїв напередодні, а саме дослівно «вчора ввечері» (відео 471507, 22 год 30 хв). При цьому, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності після його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки,працівниками поліції, повідомивши наслідки відмови, повторно звернулися із вимогою щодо проходження такого огляду, роз'яснивши порядок проходження огляду та його право на проходження огляду також в медичному закладі (відео 471507, 22 год 37 хв, 22 год 40 хв). Однак ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився (відео 470608, 23 год 09 хв), після чого особі роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що також міститься відмітка в протоколі (відео 470608, 23 год 09 хв).
Акт огляду працівниками поліції не складався та відповідно особі, яка притягується до адміністративної відповідальності не вручався, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на долучені до матеріалів справи відеозаписи подій, у зв'язку із чим доводи апеляційної скарги у відповідній частині відхиляються апеляційним судом. При цьому, факт відмови від проходження такого огляду ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечується та не спростовується.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині позбавлення ОСОБА_1 його права на правову допомогу, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити щодо наявності фіксування на долучені до матеріалів справи відеозаписи повідомлення працівниками поліції особі щодо його права на звернення до адвоката з метою отримання правової допомоги (відео 470608, 22 год 53 хв). При цьому, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності неодноразово зазначав про наявність в нього юридичної освіти та обізнаності щодо прав та обов'язків, передбачених положення Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі й щодо права на користування юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця в галузі права.
Будь-яких інших належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не надано.
За положеннями п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростували правильні по суті висновки суду першої інстанції щодо підтвердження наявними матеріалами справи наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргуособи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 03 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 29 травня 2026 року.
Суддя О.С. Комлева