“19» травня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області, відбуває покарання у Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням ст. 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, визначених вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025, призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 9 місяців.
Строк покарання обчислювати з 26 квітня 2024 року.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
Прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника ДУ «Казанківська ВК (№ 93)» щодо застосування покарання за наявності вироків Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року та Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 року, та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_8 вважає, що ухвала суду є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Зазначив, що вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 162 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, а на підставі ч.4 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 7 місяців.
Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 ОСОБА_7 засуджено за ст. 395 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців.
Вказав, що суд може вирішувати на стадії виконання вироків лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого.
Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.
Вважає, що визначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції неправильно визначив принцип призначення покарання за сукупністю злочинів - шляхом часткового складання призначених покарань. Відтак судом неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 4 ст. 70 КК України.
Зазначив, що суд вказаних вимог закону не дотримався, фактично втрутився у суть вироку, призначивши більш суворе покарання, ніж визначено кожним вироком, чим погіршив становище засудженого.
Зважаючи, що застосування принципу часткового або повного складання призначених покарань замість принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим погіршує становище засудженого, прокурор вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До Казанківського районного суду Миколаївської області звернувся начальник ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» із поданням про приведення вироків у відповідність відносно засудженого ОСОБА_7 , мотивуючи своє звернення тим, що при ухваленні вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року судом не врахований вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 засуджений вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області за ч. 1 ст. 162 КК України від 08 грудня 2025 року до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за вказаним вироком та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 7 місяців. Ухвалено початок строку рахувати з дня фактичного затримання. Вирок набрав законної сили 08.01.2026.
Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_9 засуджений за ст. 395 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених за вказаним вироком та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2025, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців. Початок строку рахувати з дня його фактичного затримання. Вирок набрав законної сили 09.01.2026. Початок строку: 26.04.2024.
Суд першої інстанції встановив, що при ухваленні вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року не врахований вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 року.
Суд першої інстанції ОСОБА_7 визначив остаточне покарання, пославшись на вимоги ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, визначених вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 року, у виді позбавлення волі строком на 5 років 9 місяців.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу.
Засуджений ОСОБА_7 належним чином повідомлений про дату та час апеляційного розгляду про що свідчить розписка, яка надійшла на адресу суду. Заяву про бажання брати участь в судовому засіданні не подавав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційні скарзі доводи, суд дійшов таких висновків.
Положення закону, яким керувався суд під час при постановленні ухвали.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Частиною 2 ст. 539 КПК України визначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається, зокрема, до суду, який ухвалив вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 14 ч. 1 ст. 537, ст. 538 цього Кодексу.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
До Казанківського районного суду Миколаївської області звернувся начальник ДУ «Казанківська виправна колонія (№ 93)» із поданням про приведення вироків у відповідність щодо засудженого ОСОБА_7 , мотивуючи своє звернення тим, що при ухваленні вироку від 09 грудня 2025 року не врахований вирок від 08 грудня 2025 року.
Просив за наявності двох вироків, які набрали законної сили, вирішити питання про призначення засудженому ОСОБА_7 покарання за наявності цих вироків.
Подання начальника ВК та апеляційна скарга прокурора підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_9 засуджений вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 року за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 7 місяців. Початок строку ухвалено рахувати з дня фактичного затримання. Вирок набрав законної сили 08.01.2026.
Вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_9 засуджений за ст. 395 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців. Початок строку рахувати з дня його фактичного затримання. Вирок набрав законної сили 09.01.2026.
Таким чином, є слушними доводи прокурора, що при ухваленні вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року остаточне покарання визначено без врахування вироку того ж суду від 08 грудня 2025 року.
Разом з тим, вказані вироки не оскаржені в апеляційному порядку та набрали законної сили.
Колегія суддів вважає, що визначаючи остаточне покарання на підставі ч.4 ст. 70 КК України за вищевказаними вироками, в порядку ст. 537 КПК України, суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
При цьому, суд першої інстанції визначив остаточне покарання, яке перевищує покарання за вироком від 09.12.2025, чим погіршив становище засудженого, що є неприпустимим.
Колегія суддів зауважує, що під час виконання вироків суд не має права вирішувати питання про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, а лише може вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків. Суд може вирішувати на стадії виконання вироків лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вирок від 08 грудня 2025 року та вирок від 09 грудня 2025 року, кожен, щодо ОСОБА_7 слід виконувати самостійно, та в порядку виконання зазначених вироків слід визначити, що остаточне покарання до відбування покарання ОСОБА_7 підлягає 5 років 8 місяців позбавлення волі, тобто найбільш суворе покарання. За такого апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 424, ч. 1 п. 14 ст. 537 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою подання начальника ДУ «Казанківська ВК (№93) щодо визначення покарання засудженому ОСОБА_7 за наявності вироків Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року та Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, - задовольнити частково.
Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, а підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю цього вироку та вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 7 місяців - виконувати самостійно.
Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 грудня 2025, яким ОСОБА_7 засуджено за ст. 395 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю цього вироку та вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 травня 2025 року визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців - виконувати самостійно.
В порядку виконання зазначених вироків до відбування слід визначити остаточне покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 5 років 8 місяців.
Строк покарання ОСОБА_7 слід рахувати з моменту фактичного затримання в порядку виконання вказаних вироків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10