Справа № 465/2045/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/474/26 Доповідач: ОСОБА_2
25 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року щодо ОСОБА_6 ,
за участю: прокурора ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції).
встановила:
вищевказаною ухвалою клопотання прокурора задоволено та продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст.350, ч. 2 ст. 350, ч. 2 ст. 263 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 10.07.2026 включно, без визначення розміру застави. У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовлено.
Не погоджуючись з цією ухвалою, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що стороною обвинувачення не надано вагомих доказів, які підтверджують наявності хоча б одного з ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а наведені у клопотанні доводи є не більше ніж припущеннями, які нічим не підтверджуються.
Стверджує, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень у скоєнні яких він обвинувачується є необґрунтованою, оскільки 03.12.2025 на вул. Єфремова, поблизу будинку №10 у м. Львові близько 20.00 год. обвинувачений перебуваючи в стані необхідної оборони захищався від нападу групи осіб.
Звертає увагу, що 04.04.2026 органом досудового розслідування внесено до ЄРДР відомості з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України за заявою ОСОБА_6 від 11.02.2026 про те, що 03.12.2025 перебуваючи по вул. Євремова у м. Львові працівники РТЦК спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді саден та забоїв.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу сторони захисту, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного перегляду, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.
З матеріалів провадження убачається, що на розгляді Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст.350, ч. 2 ст. 350, ч. 2 ст. 263 КК України.
У межах цього кримінального провадження ОСОБА_9 ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 05.12.2025 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, востаннє оскаржуваною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.05 2026.
Продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер пред'явленого обвинувачення, суворість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі.
Суд першої інстанції, із врахуванням вищенаведеного, не знайшов підстав для застосування інших запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою, як таких, що не достатні для запобігання ризиків та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає оскаржуване судове рішення обґрунтованим та вмотивованим, мотиви прийнятого рішення є такими, що відповідають вимогам статей 193-194, 196, 199 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Доводи апеляційної скарги захисника колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого, встановлена наявність ризиків, визначених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, та в апеляційній скарзі не наведені.
Що стосується тверджень захисника про необґрунтованість пред'явленого обвинувачення, то такі не беруться до уваги колегією суддів, оскільки питання щодо доведеності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, яка ґрунтується на належних, допустимих та достатніх доказах, вирішується в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку у справі, а не на стадії її розгляду, зокрема і під час вирішення питання про необхідність продовження застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також доводи, наведені в апеляційній скарзі, про те, що органом досудового розслідування внесено до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 від 11.02.2026, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі виходять за межі процесуальних повноважень суду апеляційної інстанції при апеляційному перегляді ухвали суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підлягають вирішенню судом за результатами розгляду кримінального провадження по суті.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, зі справи не вбачається.
Керуючись ст. ст.376,404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
постановила :
апеляційну скаргузахисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 12 травня 2026 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: