Справа № 686/15907/26
Провадження № 1-кп/686/1915/26
29 травня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт, із доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні №12026243060000117 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
встановив:
ОСОБА_2 , діючи умисно та незаконно, в порушення вимог ст. ст. 2, 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких діяльність з обігу психотропних речовин, включених до Списку № 2 Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 р., на території України заборонена, 19 квітня 2026 року, близько 12 год. 00 хв., перебуваючи неподалік будинку № 22, що по шосе Староконстянтинівське у місті Хмельницькому, на поверхні земельної ділянки помітив один поліетиленовий зіп-лок пакет із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - «PVP», масою 0,684 г., яку він, достовірно знаючи, що виявлена ним речовина є психотропною, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підняв і помістив у долоню лівої руки, таким чином умисно, незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, та умисно, незаконно зберігав її при собі з метою власного вживання, без мети збуту, до 14 год 23 хв 19 квітня 2026 року - часу її вилучення працівниками поліції неподалік будинку№ 22, що по шосе Староконстянтинівське у місті Хмельницькому.
За незаконні придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_2 підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.309 КК України.
ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, погодився з розглядом обвинувального акта за його відсутності та ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України.
Вищевказані, встановлені органом досудового розслідування обставини, не оспорюються й іншими учасниками кримінального провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, оцінені відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку про те, що мало місце діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, наявність фактичних підстав для визнання ОСОБА_2 винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконні придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Обвинувачений ОСОБА_2 на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності, які б позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час. Тому суд визнає ОСОБА_2 осудним та відповідальним за скоєне.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, судом враховуються визначенні ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, у тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа виного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив умисне кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичного засобу, яке визначається високим ступенем небезпечності для суспільства, проте ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку та щиро розкаявся, що пом'якшує йому покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.
Також суд враховує, що ОСОБА_2 є раніше не судимою особою, яка негативно характеризується, неодружений, військовослужбовець, утриманців не має, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії проступків, від якого негативні наслідки для життя і здоров'я людей не настали.
Норми кримінального законодавства наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Така функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.01.2024 р. у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримають його в подальшому від вчинення нових кримінальних правопорушень. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Санкція ч.1 ст.309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного та його майнового стану, обставин, які пом'якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч.1 ст.309 КК України у мінімальному розмірі та покласти на нього передбачені ч.2 ст.59-1 КК України обов'язки.
Таке покарання, у виді пробаційного нагляду терміном на один рік, на переконання суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для призначення обвинуваченому менш суворого та більш суворого виду покарання, з передбачених ч.1 ст.309 КК України, у виді штрафу, виправних робіт та обмеження волі, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також положення ст.65 КК України, суд не вбачає.
Відповідно до вимог ст.100 КПК України, речовий доказ: психотропну речовину - «PVP», масою 0,684 г., (поміщену до сейф-пакету №6993071 та, згідно з квитанцією №4392 від 05.05.2026 р. (а.с.36), передану до кімнати зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області) слід знищити.
Надані сторонами документи, у тому числі й DVD-R диски з відеозаписами, слід зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта становлять 1925 грн. 44 коп., у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється.
Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся, запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 368 - 371, 374 - 376, 381 - 382, 394, 395, 532 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
У відповідності до ч.2 ст.59-1 КК України, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ: психотропну речовину - «PVP», масою 0,684 г., (поміщену до сейф-пакету №6993071 та передану до кімнати зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області на підставі квитанції №4392 від 05.05.2026 р.) - знищити.
Документи, надані сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1925 грн. 44 коп. процесуальних витрат.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя