Справа № 493/408/26
Провадження № 1-кп/493/137/26
29 травня 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балта клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури Одеської області про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Кармалюківка Подільського району Одеської області, громадянину України, непрацюючому, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженому, відповідно до ст.89 КК України немаючого судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.3 ст.369 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор») та його захисника адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з власного технічного пристрою)
В провадженні Балтського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження № 493/408/26 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.3 ст.369 КК України.
Прокурор Подільської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів, посилаючись на те, що 04.06.2026 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Під час підготовчого судового засідання прокурор підтримала подане клопотання та просила суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначеним розміром застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599040грн., оскільки ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та встановлені раніше ризики на даний час не зменшились й продовжують існувати, а саме передбачені у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: він може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, так як усвідомлює тяжкість можливого покарання, незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів чи відмову від них, у тому числі на особу, яка була залучена до конфіденційного співробітництва; може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки до суду; може продовжити вчиняти інші або аналогічні кримінальні правопорушення, з огляду на той факт, що він одночасно притягується до кримінальної відповідальності за вчинення низки злочинів, а отже є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки наведені в клопотанні ризики вигадані та необґрунтовані, з плином часу ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, зменшилися. Встановлений попередньою ухвалою розмір застави завищений без належного вмотивування, оскільки перевищує максимально встановлений розмір застави за вчинення тяжкого злочину. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, а при продовженні строку попереднього запобіжного заходу зменшити до мінімального розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Суд, вивчивши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
12.02.2026 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 10.04.2026, визначивши розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 599 040 гривень.
06.04.2026 суддею Подільського міськрайонного суду Одеської області продовжено відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 04.06.2026, визначивши розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 599 040 гривень.
Метою застосування та продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Підставою продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення таких дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, вагомість доказів, наданих прокурором, є достатньою підставою вважати, що у разі не продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість з метою уникнення покарання переховуватися від суду (п.1), незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни, наданих ними показань, в тому числі на особу, яка була залучена до конфіденційного співробітництва, (п.3), може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки до суду(п.4), може продовжити вчиняти інші або аналогічні кримінальні правопорушення, з огляду на той факт, що він одночасно притягується до кримінальної відповідальності за вчинення низки злочинів (п.5).
З врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_3 діяння, для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Із врахуванням існуючої практики Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також проведення і завершення судового розгляду справи протягом розумного строку, виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_3 під варту до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
ОСОБА_3 обвинувачується саме у вчиненні тяжкого злочину, а тому судом враховується тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченому та термін покарання, який може бути призначено останньому в разі доведення його вини, що може бути підставою для наявності у обвинуваченого наміру переховуватись від суду.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ризики наведенні в клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не відпали та продовжують існувати, а відтак, продовження обвинуваченому ОСОБА_3 такого виняткового виду запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, інші більш м'які запобіжні заходи не пов'язані з триманням під вартою, не забезпечать дієвого контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також ступінь встановлених ризиків, які певним чином зменшилися, суд приходить до висновку, що застава в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 266240 грн. зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого, наявні підстави для покладення на ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.24, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 28 липня 2026 року, з можливістю внесення застави.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3328 грн. х 80 = 266240 грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №493/408/26.
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_3 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти негайно повідомити прокурора та суд.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає: Одеська область, Подільський район, м.Балта, без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
Визначити термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави, строком на два місяці.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду, а особам, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії судового рішення.