Справа № 497/1369/25
Категорія 69
12 травня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сідько І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Масловського Ігоря Миколайовича до ОСОБА_2 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів,
У червні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Масловського І.М. звернувся до Болградського районного суду Одеської області із вищезазначеним позовом.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 24.07.2025 зазначену справу передано за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 визначено головуючого суддю Петрова Д.В.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 16.11.2019 між сторонами було зареєстровано шлюб.
Від спільного шлюбу у сторін народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.08.2021 Подільський районний суд м. Києва у справі № 758/11240/21 видав судовий наказ, яким передбачалося стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.08.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
19.12.2022 Подільським районним судом м. Києва у справі № 758/4687/22 шлюб між сторонами було розірвано.
09.03.2024 позивач ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_4 та від даного шлюбу у сторін народилась спільна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що станом на цей час відповідна сума аліментів становить надмірний тягар для позивача, оскільки на його утриманні перебуває ще одна неповнолітня дитина.
Окрім цього, позивач зазначає, що утримує свого хворого батька, який стоїть на обліку в центрі зайнятості та хворіє на цукровий діабет та не може самостійно забезпечувати себе всім необхідним.
Таким чином, з урахуванням інтересів дитини та зважаючи на матеріальне становище позивача, останній просить суд визначити розмір аліментів у розмірі 3 000 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
23.02.2026 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечувала щодо задоволення позовним вимог, оскільки зменшення доходів платника аліментів жодним чином не погіршує його фінансового становища у зв'язку із стягненням із нього 1/4 частки доходів на утримання дитини, оскільки стягнення аліментів здійснюється в частці від заробітку, а не у твердій грошовій формі. Тобто, у разі зменшення доходів платника аліментів автоматично зменшується розмір аліментів, що з нього стягуються.
11.03.2026 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідку ОК-5 від 10 березня 2026 року, яка підтверджує зменшення постійних доходів позивача з жовтня 2025 року.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача в заяві на адресу суду просив розгляд справи проводити без участі сторони позивача, заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представник відповідача в заяві на адресу суду просив розгляд справи проводити без участі сторони відповідача та заперечував щодо задоволення позовних вимог з підставі наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.11.2019 між сторонами було зареєстровано шлюб.
Від спільного шлюбу у сторін народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.08.2021 Подільським районним судом м. Києва у справі № 758/11240/21 видано судовий наказ, яким передбачено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.08.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
19.12.2022 Подільським районним судом м. Києва у справі № 758/4687/22 шлюб між сторонами було розірвано.
09.03.2024 позивач ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_4 та від даного шлюбу у сторін народилась спільна дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що станом на цей час відповідна сума аліментів становить надмірний тягар для позивача, оскільки на його утриманні перебуває ще одна неповнолітня дитина.
Окрім цього, позивач зазначає, що утримує свого хворого батька, який стоїть на обліку в центрі зайнятості та хворіє на цукровий діабет та не може самостійно забезпечувати себе всім необхідним.
Таким чином, з урахуванням інтересів дитини та зважаючи на матеріальне становище позивача, останній просить суд визначити розмір аліментів у розмірі 3 000 грн.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182 СК «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», статті 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі»).
Аналіз змісту статті 192 СК України свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України (Постанова ВС від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження 61-51сво18)).
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Наведена правова норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, що він проживає з новою дружиною з якою у нього народилась дитина, яка має статус інваліда з дитинства та на даний час потребує значного матеріального забезпечення. Окрім цього зазначав, що на його утриманні перебуває також батько, який не працює, оскільки має значні проблеми зі здоров'ям.
Разом з тим, згідно зі ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отже, чинним законодавством визначено, що правом ініціювати спір про зміну способу стягнення аліментів наділений лише одержувач аліментів, тоді як платник аліментів наділений лише правом на зменшення (збільшення) розміру аліментів, які з нього стягуються у спосіб, що обраний одержувачем.
Таким чином, позивач звертаючись до суду із позовною заявою про зменшення розміру стягуваних аліментів з 1/4 часки доходу позивача на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн, фактично просить суд змінити спосіб стягуваних з нього аліментів, що є прерогативою особи, на користь якої стягуються аліменти.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у справі № 712/6313/21.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Суд також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.
Таким чином, позивач у даній справі ОСОБА_1 як платник аліментів не наділений правом ініціювати спір про зміну способу стягнення аліментів, оскільки прерогатива обрання того чи того способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), якщо останні вже визначені початково судовим рішенням, належить одержувачу аліментів, а тому підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Масловського Ігоря Миколайовича до ОСОБА_2 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ