27 травня 2026 року м. Харків Справа № 905/1247/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,
розглянувши апеляційну скаргу відповідача, вх.486 д/1 , на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2026 (суддя Аксьонова К. І. ) у справі №905/1247/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс», м.Краматорськ, Донецька область,
до Товариства з додатковою відповідальністю «М-42», м. Краматорськ, Донецька область,
про стягнення заборгованості у сумі 54 850,20грн,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс», м.Краматорськ, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю «М-42», м.Краматорськ, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 54850,20грн.
Позов обґрунтований обставинами невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 в частині оплати вартості наданих послуг з управління багатоквартирним будинком у період листопад 2018 - жовтень 2023.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.02.2026 у справі було позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «М-42» (84301, Донецька область, м. Краматорськ, просп. Незалежності, б. 23, код ЄДРПОУ 42573693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Наді Курченко, б. 17, код ЄДРПОУ 40872929) заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у сумі 54850,20грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00грн.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням, апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення ,яким відмовити у позові . Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права , без урахування усіх обставин справи.
Апелянт зазначає, що ТОВ «М-42» не є мешканцем багатоквартирного будинку та не є стороною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018. Крім того, скаржник посилається , що між сторонами у 2021-2022 роках відбувались переговори щодо укладення окремого договору про відшкодування витрат управителя, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність належного договірного врегулювання правовідносин.
Також скаржник посилається на наступні обставини -
* позивачем не було надано належних та допустимих доказів фактичного надання послуг у спірний період, зокрема первинної технічної та облікової документації, актів виконаних робіт, журналів обслуговування тощо,нарахування здійснювались автоматично у фіксованому розмірі без урахування фактичного обсягу та періодичності надання послуг;
* частина робіт з утримання прибудинкової території, фасаду та прилеглої території виконувалась самим відповідачем,окремі послуги, зокрема освітлення місць загального користування у період воєнного стану, фактично не надавались;
* суд першої інстанції помилково визнав сам факт існування договору достатнім доказом реальності надання послуг та неправильно розподілив тягар доказування між сторонами.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О. І., суддя Хачатрян В. С., суддя Гетьман Р. А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 у справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, вх.486 д/1, на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2026 у справі №905/1247/25.Встановлено учасникам справи строк до 03.04.2026 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи. Витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали оскарження у справі .Розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. (заявники мають право подати відповідні заяви щодо розгляду у судових засіданнях) .
Колегія суддів зауважила , що на час винесення даної ухвали, в Україні введено дію воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, що може привести до подовження процесуальних строків розгляду справи.
На адресу суду апеляційної інстанції з Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи .
Через систему Електронний суд від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.
Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини справи.
Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 10.08.2018 №551 «Про призначення управителя для багатоквартирних будинків, які розташовані на території Краматорської міської ради» вирішено: призначити Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» управителем для багатоквартирних будинків, які розташовані на території Краматорської міської ради, за переліком згідно з додатком, зокрема багатоквартирного будинку № 1 по вул. Миколи Леонтовича (Марата); до затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» договори про надання послуг з управління багатоквартирними будинками строком на один рік за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об'єкт конкурсу, відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; уповноважити міського голову, Панкова А.В., підписати договори про надання послуг з управління багатоквартирними будинками міста Краматорська від імені співвласників багатоквартирних будинків.
15.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс» (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м.Краматорськ, вул. Марата, 1 (співвласники), укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - договір), відповідно до умов якого управитель зобов'язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі - послуга з управління), що розташований за адресою м.Краматорськ, вул.Марата, 1, а співвласники зобов'язались оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору (п.1 договору).
Відповідно до п.2 договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належним умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Послуга з управління багатоквартирним будинком надається відповідно до переліку складових послуги та періодичності їх надання згідно з додатком 2 до договору, що є його невід'ємною частиною.
Кожен зі співвласників зобов'язаний, зокрема, оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором (пп.3 п.5 договору).
Згідно з п.9 договору ціна послуги з управління становить 5,65 гривень (в тому числі ПДВ або єдиний податок), якщо управитель є його платником) на місяць з 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, якщо інша розрахункова одиниця послуги не погоджена сторонами, та включає: 1) витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, його поточний ремонт, на оплату послуг щодо енергопостачання спільного майна багатоквартирного будинку в розмірі 5,4892 гривень відповідно до розрахунку ціни складових послуги з управління багатоквартирного будинку (кошторис витрат), що міститься у додатку 1 до цього договору; 2) винагороду управителю в розмірі 0,1646 гривень на місяць.
Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.10 договору).
Відповідно до п.17 договору інформація про фактичні витрати відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території надається окремо на вимогу співвласника.
Пунктом 20 договору сторони встановили, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або зниження якості послуги з управління будь-який співвласник має право звернутися з відповідною заявою до управителя та викликати його (його представника) для складення і підписання акта-претензії. Управитель (його представник) зобов'язаний прибути за викликом співвласника не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається управителем (його представником) та співвласником і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття Управителя (його представника) в установлений договором строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію, такий акт підписується співвласником разом із не менш як двома іншими співвласниками і надсилається управителю рекомендованим листом. Управитель протягом 5 робочих днів вирішує питання про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або про здійснення перерахунку платежів та надсилає рекомендованим листом співвласникові обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання управителем відповіді в установлений строк претензії співвласника вважаються визнаними таким управителем.
Договір набирає чинності з 01 вересня 2018 та укладається строком на один рік (п.29 договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік (п.30 договору).
До вказаного договору сторонами укладено та підписано Додаток №1, в якому погоджено розрахунок ціни складових послуги з управління багатоквартирним будинком (кошторис витрат) будинку у м. Краматорську по вул. Марата, 1, а також Додаток №2, в якому погоджено перелік складових послуг з утримання багатоквартирного будинку та періодичність надання послуг.
Згідно з розрахунком ціни складових послуги з управління багатоквартирним будинком (кошторис витрат), який є додатком №1 до договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 загальна вартість всіх складових послуги з управління, разом з податком складає 5,65грн.
Вказаний договір та додатки до нього підписані сторонами, зокрема від імені співвласників будинку - міським головою Панковим А. В.
Відомостей про направлення сторонами договору заяв про відмову від договору матеріали справи не містять.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 451472005 від 11.11.2025) Товариство з обмеженою відповідальністю «М-42», код ЄДРПОУ 42573693, є власником нерухомого майна - приміщення магазину №63, вбудованого в жилий будинок, розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 1, загальною площею 161,8 кв.м; дата внесення запису про державну реєстрацію - 31.10.2018.
Виходячи з того, що з дати набуття у власність нерухомого майна відповідач став співвласником багатоквартирного будинку №1 у м.Краматорську Донецької області по вул.Миколи Леонтовича (Марата), а отже є стороною договору від 15.08.2018 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, позивач здійснив нарахування відповідачу плати за послуги з управління багатоквартирним будинком за період листопад 2018 - жовтень 2023 у загальній сумі 54850,20грн, нарахування здійснені щомісячно у сумі 914,17грн.
Оплати послуг, нарахованої позивачем, відповідач не здійснив, що не є спірним та визнано обома сторонами.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з чим він звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено , у справі позов задоволено .
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на нижче викладене.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Як визначено п.12 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком є результатом господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками. У випадках, визначених законом, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.
Частиною 5 ст.13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.
Наведеними нормами законів, на відміну від загального порядку укладання договору, передбачений спеціальний порядок укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком між його сторонами, а саме між управителем як виконавцем такої послуги та усіма співвласниками будинку, як замовниками (споживачами послуг), укладається один договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Такий договір від імені усіх співвласників підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) зборами співвласників, а у разі обрання управителя органом місцевого самоврядування за конкурсом - відповідною уповноваженою особою органу місцевого самоврядування.
Як свідчать матеріали справи та було встановлено судом першої інстанції , управителем багатоквартирного будинку за адресою: м.Краматорськ, вул. Миколи Леонтовича (Марата), 1, за результатами конкурсу, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Ладіс», з яким міським головою, уповноваженим рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 10.08.2018 №551, від імені співвласників будинку було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 451472005 від 11.11.2025) Товариство з обмеженою відповідальністю «М-42», код ЄДРПОУ 42573693, є власником нерухомого майна - приміщення магазину №63, вбудоване в жилий будинок, розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 1, загальною площею 161,8 кв.м. Дата внесення запису про державну реєстрацію - 31.10.2018.
Частиною 2 ст.382 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Як визначено в ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
У відповідності до положень ч.4 ст.319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України).
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ст. 360 Цивільного кодексу України).
Судова колегія зазначає, що виходячи з аналізу наведених законодавчих положень, відповідач, набувши у власність 31.10.2018 приміщення магазину №63, вбудоване в жилий будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Миколи Леонтовича (Марата), 1, став співвласником вказаного багатоквартирного будинку, а, отже, і стороною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018, умови якого є обов'язковими для виконання відповідачем як власником вказаного нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Вказані обставини спростовують заперечення відповідача щодо того, що він не є стороною договору від 15.08.2018.
Рішення співвласників про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя чи про розірвання договору матеріали справи не містять, у зв'язку з чим договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018 у спірний період був чинним. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Дослідивши зміст договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду , що цей договір містить в собі елементи договору про надання послуг та елементи договору підряду, тобто договір є змішаним в розумінні ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України.
Згідно з до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (змовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 9 договору передбачено, що ціна послуги з управління становить 5,65 грн на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, якщо інша розрахункова одиниця послуги не погоджена сторонами. Отже щомісячна вартість послуги з управління за договором складає: 161,8 кв.м х 5,65 грн = 914,17грн.
Виходячи з того, що відповідач є власником нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку, співвласниками якого 15.08.2018 був укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з управителем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія Ладіс», на відповідача покладається обов'язок дотримуватися умов такого договору та, відповідно, здійснювати оплату житлово-комунальних послуг у порядку і з урахуванням вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Укладення відповідачем з іншими обслуговуючими підприємствами договорів на виконання робіт з обслуговування приміщення магазину по вул. Миколи Леонтовича (Марата), 1, в м. Краматорську (у т.ч. ремонтні роботи інженерних комунікацій, прибирання навколо магазину, освітлення біля магазину тощо) не звільняє відповідача від виконання зобов'язань з оплати послуг з управління за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.08.2018, а також не спростовує надання позивачем як управителем послуг з управління багатоквартирним будинком.
З доводами відповідача про відсутність доказів надання позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком, апеляційний суд не погоджується, зазначаючи, що відповідно до п. 17 договору інформація про фактичні витрати відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території надається окремо на вимогу співвласника.
Тобто за умовами договору за наявності бажання отримати інформацію від позивача про фактичні витрати відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території відповідач мав звернутись до позивача з відповідною вимогою, проте доказів звернення відповідача до позивача з відповідним запитом матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Схожі за змістом умови також передбачені п. 20 договору.
Таким чином з огляду на відсутність надання відповідачем доказів звернення до позивача з претензіями щодо ненадання чи надання не в повному обсязі послуг з утримання будинку та прибудинкової території у спірний період, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту існування таких обставин.
Щодо посилання відповідача на його звернення у 2019 до позивача про відновлення ліпнини на фасаді багатоповерхового жилого будинку, у відповідь на що позивач листом №372 від 18.06.2019 відмовився проводити ремонтні роботи, апеляційний суд зазначає, що наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 10.08.2004 №150, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2004 за №1046/9645, затверджений Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.
До поточного ремонту згідно п.п. 1.2.3.1 вказаного переліку відноситься простукування, обшивання та укріплення окремих архітектурних деталей, які загрожують падінням, у перемичках, карнизах та інших частинах будівлі, що виступають; відновлення ліпнини та ліпних прикрас (п.п. 2.3.8) відноситься до капітального ремонту.
Слід вказати, що умови договору від 15.08.2018 містять положення щодо відповідальності управителя (п. 18 договору), при цьому відповідачем не надано доказів існування відповідного спору та притягнення управителя до відповідальності.
Крім того матеріали справи не доводять, що роботи, на виконанні яких наполягав позивач, відносились до поточного ремонту та стосувались саме будинку за адресою: вул.Миколи Леонтовича (Марата), 1, м. Краматорськ.
Апеляційний суд зазначає, що спір щодо окремого виду робіт в червні 2019 року не може свідчити про за весь спірний період.
Враховуючи викладене, посилання відповідача на неналежне виконання позивача умов договору від 15.08.2018 апеляційний суд розцінює як недоведені.
Як було встановлено судом першої інстанції, за умовами п.10 договору від 15.08.2018 плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Нарахування відповідачу зобов'язань з оплати послуги з управління багатоквартирним будинком здійснено щомісячно у розмірі 914,17грн за період листопад 2018 - жовтень 2023 у загальній сумі 54850,20грн.
Виходячи з погоджених сторонами умов договору, апеляційний суд дійшов погоджується з висновком господарського суду , що строк оплати за послуги з управління за спірні періоди є таким, що настав.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не здійснив оплати за послуги з управління за договором від 15.08.2018 за період листопад 2018 - жовтень 2023, внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість у сумі 54850,20грн. Протилежне матеріалами справи не доведено.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановивши обставини того, що відповідач не здійснив розрахунку за послуги з управління за договором від 15.08.2018 за період листопад 2018 - жовтень 2023 на суму 54850,20грн, апеляційний суд зазначає, що господарський суд дійшов правомірного висновку про обґрунтованість та доведеність матеріалами справи заявлених позовних вимог, отже, позов підлягає задоволенню.
Підсумовуючи та враховуючи вищенаведене у сукупності колегія суддів також зазначає.
Відповідач є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, а відтак - співвласником спільного майна такого будинку у розумінні положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Згідно зі статтями 7, 12 зазначеного Закону, а також положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги», співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані брати участь у витратах на управління та утримання спільного майна незалежно від факту проживання, використання приміщення чи укладення окремого індивідуального договору.
Отже, доводи апелянта про те, що ТОВ «М-42» не є мешканцем будинку та не є стороною договору, не звільняють його від обов'язку оплачувати послуги з управління багатоквартирним будинком.
Посилання апелянта на листування сторін та переговори щодо укладення у подальшому окремого договору про відшкодування витрат управителя також не спростовують наявності між сторонами правовідносин щодо управління багатоквартирним будинком та не свідчать про припинення статусу позивача як управителя будинку.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що позивач був призначений управителем відповідного багатоквартирного будинку рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради, а доказів припинення таких повноважень відповідачем не надано.
Щодо доводів апелянта про ненадання послуг та відсутність належної первинної документації колегія суддів зазначає таке.
Сам по собі факт укладення договору не є безумовним доказом фактичного надання послуг у повному обсязі. Разом з тим у спірних правовідносинах предметом доказування є не лише наявність окремих первинних документів, а й встановлення фактичного існування правовідносин з управління багатоквартирним будинком та обов'язку співвласника брати участь у витратах на утримання спільного майна.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що послуги з управління будинком у спірний період не надавались взагалі або що діяльність управителя була повністю відсутня.
Наведені апелянтом обставини щодо самостійного виконання окремих робіт, а також твердження про ненадання окремих складових послуг можуть свідчити про наявність спору щодо якості чи обсягу окремих послуг, однак самі по собі не спростовують обов'язку співвласника брати участь у витратах на управління багатоквартирним будинком та не є підставою для повного звільнення від оплати таких послуг.
Колегія суддів також враховує правові висновки Верховного Суду щодо необхідності оцінки реальності господарських операцій у сукупності з усіма доказами у справі, а також щодо обов'язку суду досліджувати фактичний характер спірних правовідносин.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив наявність у відповідача обов'язку зі сплати вартості послуг з управління багатоквартирним будинком, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду.
Саме лише посилання апелянта на відсутність окремих первинних документів не може свідчити про повне ненадання послуг з управління багатоквартирним будинком та бути безумовною підставою для звільнення співвласника від обов'язку брати участь у витратах на утримання спільного майна.
При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів повної відсутності управління будинком у спірний період, а також не подано контррозрахунку заявленої до стягнення суми чи доказів проведення передбаченої законом процедури фіксації ненадання або неналежного надання житлово-комунальних послуг.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків рішення суду першої інстанції , у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення відсутні.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то судовою колегією вони були досліджені про те не відображені у даній постанові враховуючи нижче викладене
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).
Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі № 800/527/16.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України)
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу відповідача, вх.486 д/1 , на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2026 у справі №905/1247/25 - залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2026 у справі №905/1247/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян