29.05.2026 Справа № 756/668/25
Провадження № 2/756/296/26
Справа № 756/668/25
Іменем України
29 травня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Діденка Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації,
16 січня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:
1. Визнати недостовірною, та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію громадянина Німеччини ОСОБА_4 , інформацію, яка була розповсюджена стосовно Позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 год. 32 хв. на Інтернет-порталі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у розділі «Блоги» - « ОСОБА_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у статті під назвою (заголовком) « ІНФОРМАЦІЯ_6», та яка була подана у тому числі у формі таких стверджень:
1) «Є такий собі російський олігарх ОСОБА_6 , власник групи ІНФОРМАЦІЯ_1, найбільшого у світі виробника металевого хрому. А в нього є партнер - швейцарський бізнесмен українського походження ОСОБА_4 ».
2) «Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію».
3) «Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури ОСОБА_4 й ОСОБА_6 продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни».
4) «Таким чином, схема ОСОБА_4 й ОСОБА_6 сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових спроможностей РФ, що становить загрозу національній безпеці України й усього ЄС».
5) «Упевнена, що доказова документальна база, зібрана ОСОБА_9 і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України)».
2. Зобов'язати Відповідача ОСОБА_2 , публічно спростувати інформацію, яка була розповсюджена стосовно Позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 год. 32 хв. на Інтернет-порталі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у розділі «Блоги» - « ОСОБА_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у статті під назвою (заголовком) « ІНФОРМАЦІЯ_6» шляхом опублікування у Розділі «Блоги» - « ОСОБА_12 » інтернет-порталу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», а саме, що «Інформація, поширена в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у відношенні ОСОБА_4 , зокрема, у наступних ствердженнях:
1) «Є такий собі російський олігарх ОСОБА_6 , власник групи ІНФОРМАЦІЯ_1, найбільшого у світі виробника металевого хрому. А в нього є партнер - швейцарський бізнесмен українського походження ОСОБА_4 ».
2) «Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію».
3) «Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури ОСОБА_4 й ОСОБА_6 продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни».
4) «Таким чином, схема ОСОБА_4 й ОСОБА_6 сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових спроможностей РФ, що становить загрозу національній безпеці України й усього ЄС».
5) «Упевнена, що доказова документальна база, зібрана ОСОБА_9 і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України)» - є недостовірною та не відповідає дійсності».
3. Визнати недостовірною, та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію громадянина Німеччини ОСОБА_4 , інформацію, яка була розповсюджена стосовно Позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 54 хв. на Інтернет-порталі під назвою « ОСОБА_17 », у розділі «Блоги» - « ОСОБА_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у статті під назвою (заголовком) « ІНФОРМАЦІЯ_9 », та яка була подана у тому числі у формі таких стверджень:
1) «Є такий собі російський олігарх ОСОБА_6 , власник групи ІНФОРМАЦІЯ_1, найбільшого у світі виробника металевого хрому. А в нього є партнер - швейцарський бізнесмен українського походження ОСОБА_4 ».
2) «Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію».
3) «Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури ОСОБА_4 й ОСОБА_6 продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни».
4) «Таким чином, схема ОСОБА_4 й ОСОБА_6 сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових спроможностей РФ, що становить загрозу національній безпеці України й усього ЄС».
5) «Упевнена, що доказова документальна база, зібрана ОСОБА_9 і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України)» - є недостовірною та не відповідає дійсності».
4. Зобов'язати Відповідача ОСОБА_2 , публічно спростувати інформацію, яка була розповсюджена стосовно Позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 год. 54 хв. на Інтернет-порталі під назвою « ОСОБА_17 », у розділі «Блоги» - « ОСОБА_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 » у статті під назвою (заголовком) « ІНФОРМАЦІЯ_9 », шляхом опублікування у Розділі «Блоги» - « ОСОБА_5 » інтернет-порталу «ОСОБА_17» ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ) спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ», а саме, що «Інформація, поширена в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у відношенні ОСОБА_4 , зокрема, у наступних ствердженнях:
1) «Є такий собі російський олігарх ОСОБА_6 , власник групи ІНФОРМАЦІЯ_1, найбільшого у світі виробника металевого хрому. А в нього є партнер - швейцарський бізнесмен українського походження ОСОБА_4 ».
2) «Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію».
3) «Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури ОСОБА_4 й ОСОБА_6 продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни».
4) «Таким чином, схема ОСОБА_4 й ОСОБА_6 сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових спроможностей РФ, що становить загрозу національній безпеці України й усього ЄС».
5) «Упевнена, що доказова документальна база, зібрана ОСОБА_9 і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України)» - є недостовірною та не відповідає дійсності».
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 13 год. 32 хв., на Інтернет-порталі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у розділі «Блоги/ Всі блоги» - « ОСОБА_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було опубліковано статтю під назвою (заголовком) - « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Також, ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 16 год. 54 хв., на Інтернет-порталі під назвою « ОСОБА_17 », у розділі «Блоги» - « ОСОБА_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_12 » було опубліковано статтю під назвою (заголовком) - « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
Про існування вказаних публікацій у форматі статті на вказаному Інтернет-порталі Позивачу ОСОБА_4 (громадянин Німеччини, що має зареєстроване та фактичне місце проживання у Швейцарії), стало відомо від третіх осіб, які виявили ці статті випадково під час роботи із мережею Інтернет, що відбулося відповідно 08 січня 2025 року. Після чого Позивач самостійно ознайомився із вказаними публікаціями (статтями), та дізнався про факт порушення своїх законних прав та інтересів. У даних публікаціях (статтях) була оприлюднена інформація, яка є недостовірною, має явно виражений негативний характер та принижує честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації Позивача. А саме, описані публікації (статті) мають ідентичний зміст і містять вислови у формі стверджень, в яких у негативному контексті згадується Позивач (у цих статтях він називається по оригінальному імені та прізвищу як « ОСОБА_4 » або « ОСОБА_4 » або « ОСОБА_4 »). Позивач ОСОБА_4 безпосередньо згадується: «Є такий собі російський олігарх ОСОБА_6 , власник групи ІНФОРМАЦІЯ_1, найбільшого у світі виробника металевого хрому. А в нього є партнер - швейцарський бізнесмен українського походження ОСОБА_4 . Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію. Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури ОСОБА_4 й ОСОБА_6 продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни. Участь у схемі також брали інші компанії й фігуранти, такі як німецький бізнесмен ОСОБА_20 і естонська MBR Metals OU. При цьому на документах вказується інша країна походження продукції, що дозволяє уникати заборон на російські феросплави, критично важливі для військово-промислового комплексу Росії. Так, металевий хром, що виробляється на заводах ІНФОРМАЦІЯ_1, використовується для виробництва військової техніки та озброєння. Саме тому його експорт приносить значні доходи російському оборонному сектору. У розслідуванні ОСОБА_9 йдеться, що керівництво ключового заводу компанії відкрито підтримує проведення так званої спеціальної воєнної операції проти України, що ще більше підкреслює роль цієї продукції у фінансуванні війни. Таким чином, схема ОСОБА_4 й ОСОБА_6 сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових спроможностей РФ, що становить загрозу національній безпеці України й усього ЄС. Саме тому я подаю до Служби безпеки України й Офісу генерального прокурора заяви про злочин і прошу вважати цю публікацію додатком до цих заяв. Упевнена, що доказова документальна база, зібрана ОСОБА_9 і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України). Триматиму читачів у курсі щодо реакції правоохоронців на цю заяву».
Публікації містять негативні вислови у формі тверджень, які позивач просить спростувати. Позивач не вчиняв жодних дій, які можуть підпадати під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110-2, що є особливо тяжким злочином. Зазначена інформація є неправдивою, жодним чином не підтвердженою та надуманою, а заява Відповідача про вчинення даного злочину Позивачем, яка вже нібито подана до СБУ та Офісу Генерального прокурора, є явно безпідставною, а згадка про цю заяву у статті є маніпуляцією із суспільною думкою та намаганням створити у читача уявлення про нібито правдивість зазначеного у статті. Негативний контекст вказаної інформації полягає в тому, що автор публікації виставляє таким чином Позивача як особу, яка нібито вчинила особливо тяжкий злочин проти української держави, хоча особа не може бути звинувачена у вчиненні злочину без наявних на то підстав, без достатніх доказів та тим більше без наявності судового вироку, але саме по собі ствердження про нібито вчинення такого злочину, тим більше під час війни, викликає у суспільстві резонанс, а для Позивача має наслідком суттєву шкоду його репутації. У зв'язку із чим, зазначені ствердження, викладені у вказаних вище публікаціях, направлені на умисне створення явно негативного посилу даного матеріалу та його направленість на умисну дискредитацію Позивача, на нанесення шкоди його честі, гідності та діловій репутації.
Наведена у публікаціях інформація щодо Позивача у формі вказаних вище стверджень, є неправдивою, спотвореною та провокаційною, але Позивач не має та і не може мати письмових та інших доказів на її спростування та доведення її неправдивості, так як більшість із цих стверджень є просто голослівними та взагалі не мають жодного доказового підґрунтя. Факт розміщення публікацій у форматі статті на вказаних вище Інтернет-порталах (сайтах) підтверджується копією даних публікацій із збереженням форматування публікації статті на відповідному Інтернет-порталі (сайті), яка була отримана шляхом збереження змісту веб-сторінки сайту через функції відповідного Інтернет-браузеру. Інтернет-портал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташований за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та існує у форматі Інтернет ресурсу (сайту). Як зазначено у розділі «Контакти» на сайті: «Site.ua - платформа, створена українськими блогерами для українських блогерів. Ми віримо, що коли людина пише на тему, в якій розуміється та якою щиро переймається, вона нічим не гірша за професійного журналіста. Саме для таких людей ми й створили цей майданчик. Адреса редакції: 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 21/27, офіс 405». Також зазначено, що «Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст матеріалів, розміщених користувачами. Адміністрація сайту не може нести відповідальність за блоги, опубліковані на ньому, оскільки вони, за вийнятком новин та редакційних матеріалів, є плодом творчості сторонніх користувачів. Разом з тим, адміністрація сайту може банити користувачів та видаляти їх статті, а також змінювати належність автора до групи, спираючись на свій здоровий глузд, закони України та розуміння рамок пристойності. Якщо ви не довіряєте здоровому глузду адміністрації, рекомендуємо утриматися від реєстрації на нашому сайті.». Як вбачається, у Розділі «Блоги» зареєстрований «Блог» ОСОБА_5 , в якому у формі «блогу» і було розміщено вказану вище спірну публікацію. Надалі, що стосується Інтернет-порталу під назвою « ОСОБА_17 », то він розташований за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_11 », та існує у форматі Інтернет ресурсу (сайту). Як вбачається, на вказаному інтернет-сайті також існує розділ «Блоги», в якому також зареєстрований « Блог » ОСОБА_5 , в якому у формі «блогу» і було розміщено вказану вище спірну публікацію. Таким чином, вбачається, що в першу чергу відповідальність за розміщення та зміст інформації на вказаних вище сайтах у розділі «Блоги» несе саме автор «Блогу» та автор відповідних публікацій, у даному випадку - це громадянка ОСОБА_5 . Досліджуючи змістовне навантаження інформації, що розповсюджена для необмеженого кола читачів, вбачається, що вона направлена на висвітлення відомостей, що свідчать про вчинення Позивачем аморальних вчинків (якісь махінації, схеми, корупція, незаконні прибутки, допомога в уникненні санкцій, сприяння РФ як державі-агресору і т.п.), а ще гірше про те, що за ствердженням автору Позивач навіть є зрадником державних інтересів країни в умовах військової агресії з боку росії та навіть заслуговує на відкриття у відношенні нього справи за ст. 110-2 КК України. Оспорювана інформація сформульована способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів). Також необхідно ураховувати, що достовірність і точність подання інформації є одними з основоположних засад професійної та етичної журналістики. В даному випадку оспорювана інформація за своїм змістом не може бути віднесена до критики, оскільки не вбачається жодних підстав наявність підґрунтя для такої «критики».
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 03.04.2025 року.
24.02.2025 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач позов не визнала. Зазначила, що відповідачем проведене власне журналістське розслідування (інтернет-видання «Конфлікти і закон» з використанням відкритих першоджерел інформації, яке підтвердило партнерство позивача з російським олігархом ОСОБА_6 , власником групи компаній ІНФОРМАЦІЯ_1. Зокрема, ОСОБА_4 є членом наглядової ради двох швейцарських компаній, які є торговими домами російського металургійного холдингу ІНФОРМАЦІЯ_1, який належить російському олігарху ОСОБА_6 . Як і було зазначено у статтях, відповідач проаналізувала інформацію з реєстру експортних операцій зазначених у розслідуванні компаній і з'ясувала, що існує заплутана схема обходу санкцій ЄС, організована навколо постачання російського ферохрому на міжнародні ринки. Ключову роль у цьому відіграє швейцарська компанія Phoenix Resources AG, яка за даними ImportGenius систематично закуповує продукцію російського металургійного холдингу ІНФОРМАЦІЯ_1 і перепродає індійській компанії Vardhman Ferro Alloys. Примітно, що в 2023 році в низці поставок вказувались країни походження товару РФ і Нідерланди, в яких взагалі не виробляється ферохром. Компанія Interchrome AG входила до переліку афільованих з російською групою ІНФОРМАЦІЯ_1 і згідно даних реєстрів, експортно-імпортних баз даних тощо займалася трейдингом сировини. ОСОБА_4 був членом Наглядової Ради цієї компанії. Контакти компанії раніше розміщувалися на офіційному сайті російської ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, мережа торгових домів ІНФОРМАЦІЯ_1 до 2021 року складалась з двох основних компаній - RusChrome Gmbh (Німеччина) та INTERCHROME AG (Швейцарія). Швейцарську INTERCHROME AG очолював ОСОБА_4 , раніше в цій же компанії директором був ще один громадянин Німеччини ОСОБА_20. Еккерт окрім INTERCHROME AG був також і управляючим директором в німецькій RusChrome Gmbh. В березні 2022 року ОСОБА_4 та Еккерт стають членами наглядової ради в швейцарській Phoenix Resources AG, яка перейняла функції ключової торгівельної компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 в експорті продукції. ОСОБА_20 є в переліку афільованих осіб з групою ІНФОРМАЦІЯ_1. Як Відповідач вже зазначала в статтях, ця тема, піднята ОСОБА_9 викликала резонанс в українському суспільстві, що спонукало Позивача, як журналіста, перевірити викладену інформацію. В результаті перевірки було підтверджено усі факти, про що йде мова вище. Лише провівши ретельну перевірку вказаної інформації, Відповідачем були опубліковані статті, про які йде мова в позові, у суворому дотриманні до журналістських стандартів. Розслідування проти ОСОБА_4 в Україні здійснювали і інші журналісти. Отже, аналіз наведених іноземних офіційних джерел дав змогу Відповідачу встановити бізнес-зв?язки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Інфорімація про те, що ОСОБА_4 був/є членом наглядової ради двох швейцарських компаній, які є торговими домами російського металургійного холдингу ІНФОРМАЦІЯ_1, який належить олігарху ОСОБА_6 , може давати підстави назвати їх партнерами в загальноприйнятому розумінні цього слова.
По-друге, Позивач стверджує, що ніби-то відповідач написала у своїх статтях наступне: «Є такий собі російський олігарх ОСОБА_6 , власник групи ІНФОРМАЦІЯ_1 , найбільшого у світі виробника металевого хрому. А в нього є партнер - швейцарський бізнесмен українського походження ОСОБА_4 . Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію». Очевидно що Позивач не досить уважно читав зміст статтей, адже насправді текст звучить так: «Цій темі присвятив ґрунтовне двосерійне розслідування засновник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 . У його статті ідеться про те, що найбільший виробник металевого хрому, без якого неможливе жодне оборонне підприємство, обходить секторальні санкції, введені проти російських феросплавів, і спокійно продає їх по світу, залучаючи доходи до російського бюджету на сотні мільйонів доларів. При цьому, як свідчать дані розслідування, він робить це за допомогою бізнесмена українського походження. Отже, Позивач у своєму позові неправдиво виклав обставини справи. Відповідач чітко пише у своїй статті, що таку інформацію зазначає ОСОБА_9 у своїх досліженнях. І лише здійснюючи переказ розслідування ОСОБА_9 , переказ його слів та висновків, Відповідач не може порушити ніяких прав Позивача, оскільки цим він просто переказує слова третьої особи. Це зрозуміло по таким фразам: «Цій темі присвятив ґрунтовне двосерійне
розслідування засновник ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 »; «Отже, про що пише ОСОБА_9 », «Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему…»; «Розслідування свідчить, що …».
По-третє, Позивач побачив порушення своїх прав і у наступних цитатах з статтей Відповідача: «Упевнена, що доказова документальна база, зібрана ОСОБА_9 і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України). Триматиму читачів у курсі щодо реакції правоохоронців на цю заяву.» Однак, на думку Відповідача, взагалі не є предметом даного спору перевірка того, чи вчиняв Позивач кримінальні правопорушення. Це питання віднесено до компетенції органів, що здійснюють досудове розслідування. Не можна також погодитись і з ніби-то негативним забарвленням даної частини публікації, оскільки вона містить лише роздуми автора статті про достатність доказової бази для відкриття кримінального провадження. В цій частині статті не надається характеристика Позивача, однак інформування читачів про те, що буде подана заява про вчинення кримінального провадження, є обґрунтованим і необхідним в світлі високого суспільного резонансу для країни, що перебуває кілька років в стані війни з країною-агресором. Також роздуми про достатність доказової бази є лише міркуваннями Відповідача, його суб'єктивною думкою, на висловлення якої Відповідач має право, і це не порушує прав Позивача, оскільки їх не було висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію.
По-четверте, Відповідач також у статтях вказує наступне: «Ця схема дозволяє змінити країну походження товару, щоб обійти санкції ЄС проти російської продукції. MBR Metals OU, яка займається торгівлею ферохромом, на своєму сайті не розкриває інформації про постачальників продукції. Це ускладнює спроби визначити кінцевих покупців металу. Є припущення, що продукція надходить до європейських клієнтів без обов'язкового митного декларування. Ба більше, дані свідчать, що маршрут із Роттердама до Мумбаї може бути лише формальністю, адже є імовірність, що вантаж одразу відправляється до одного з європейських портів.» Отже, Позивач в тих питаннях, де проведене розслідування не дає стовідсоткову можливість стверджувати про кінцевих покупців металу, не стверджує про це, а вживає вирази «є припущення», «є імовірність», «може бути».
03.04.2025 року підготовче засідання відкладене на 22.05.2025 року через неявку представника позивача.
22.05.2025 року суд ухвалив закрити підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 12.08.2025 року.
11.08.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
12.08.2025 року судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача, на 23.09.2025 року.
23.09.2025 року судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача, на 13.11.2025 року.
13.11.2025 року суд розпочав розгляд справи по суті, в судовому засіданні оголошена перерва за клопотанням представника відповідача на 27.01.2026 року.
27.01.2026 року судове засідання не відбулось через відсутність в суді електроенергії, справа призначена на 19.03.2026 року.
19.03.2026 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі.
19.03.2026 року судове засідання відкладене за клопотанням представника позивача, на 23.04.2026 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов із викладених у ньому підстав.
Відповідач і її представник заперечили проти позову із підстав, викладених відзиві.
Після дослідження доказів, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та доводи учасників справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 13 год. 32 хв., на Інтернет-порталі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у розділі «Блоги/ Всі блоги» - « ОСОБА_5 » за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_3» було опубліковано статтю під назвою (заголовком) - « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Також, ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 16 год. 54 хв., на Інтернет-порталі під назвою « ОСОБА_17 », у розділі «Блоги» - « ОСОБА_5 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_12 » було опубліковано статтю під назвою (заголовком) - « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
Публікації (статті) мають ідентичний зміст і містять вислови, в яких у негативному контексті згадується Позивач (у цих статтях він називається по оригінальному імені та прізвищу як « ОСОБА_4 » або « ОСОБА_4 » або « ОСОБА_4 »).
Позивач ОСОБА_4 безпосередньо згадується:
«Отже, про що пише ОСОБА_9 . Є такий собі російський олігарх ОСОБА_6 , власник групи ІНФОРМАЦІЯ_1 , найбільшого у світі виробника металевого хрому. А у нього є партнер швейцарський бізнесмен українського походження ОСОБА_4 . Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС та США через Естонію. Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури ОСОБА_4 і ОСОБА_6 продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни. Участь у схемі також брали інші компанії та фігуранти, такі як німецький бізнесмен ОСОБА_20 та естонська MBR Metals OU.
При цьому на документах вказується інша країна походження продукції, що дозволяє уникати заборон на російські феросплави, критично важливі для військово-промислового комплексу росії. Так, металевий хром, що виробляється на заводах ІНФОРМАЦІЯ_1, використовується для виробництва військової техніки та озброєння. Саме тому його експорт приносить значні доходи російському оборонному сектору. У розслідуванні ОСОБА_9 йдеться, що керівництво ключового заводу компанії відкрито підтримує проведення так званої «спеціальної військової операції» проти України, що ще більше підкреслює роль цієї продукції у фінансуванні війни. Таким чином, схема ОСОБА_4 та ОСОБА_6 сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових спроможностей РФ, що становить загрозу національній безпеці України та всього ЄС».
«Розслідування ОСОБА_9 спонукало мене також взятися за цю тему. Я проаналізувала реєстри експортних операцій зазначених у розслідуванні компаній, і от що з'ясувала. Існує складна та заплутана схема обходу санкцій ЄС, організована навколо постачання російського ферохрому на міжнародні ринки. Ключову роль у цій схемі відіграє швейцарська компанія Phoenix Resources AG, яка, за даними ImportGenius, систематично закуповує продукцію російського металургійного холдингу ІНФОРМАЦІЯ_1 і перепродає її індійській компанії Vardhman Ferro Alloys. Примітно, що у 2023 році в низці поставок вказувались країни походження товару рф та Нідерланди, в яких взагалі не виробляється ферохром».
Далі, в публікації відповідач наводить аналіз отриманої інформації з відкритих джерел.
«Саме тому я подаю до Служби безпеки України й Офісу генерального прокурора заяви про злочин і прошу вважати цю публікацію додатком до цих заяв. Упевнена, що доказова документальна база, зібрана ОСОБА_9 і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України). Триматиму читачів у курсі щодо реакції правоохоронців на цю заяву».
У висновку експерта № 55/25 ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" за результатами семантико-текстуальної експертизи за заявою АО «Адвокатське та ріелтерське об'єднання України» від 24.07.2025 вказано, що тексти статей, розміщені за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_3» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6», та за посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_3» з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», містять висловлювання, в яких наявна інформація негативного характеру щодо особи ОСОБА_4 , і такі висловлювання викладені у формі фактичних тверджень.
Відповідно до встановлених правовідносин, суд керується такими нормами права.
Згідно зі статтею 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
Статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлено, що кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір. Користування передбаченими в пункті 2 цієї статті правами накладає особливі обов'язки і особливу відповідальність. Воно може бути, отже, пов'язане з певними обмеженнями, які, однак, мають встановлюватися законом і бути необхідними: а) для поважання прав і репутації інших осіб; b) для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення.
Статтею 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно зі статтею 15 глави 3 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав наведені у статті 16 ЦК України.
Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (частина перша статті 302 ЦК України).
Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності (абзац перший частини другої статті 302 ЦК України).
Статтею 30 Закону України «Про інформацію» передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
В пункті 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 року у справі № 905/902/20 вказано, що поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
У постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 521/3841/21 зазначено, що негативною потрібно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 759/16306/21-ц зазначено, що для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів. Будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
У справі «Axel Springer AG проти Німеччини» (07.02.2012 р. заява № 39954/08), Велика Палата Європейського суду з прав людини зазначила, що свобода вираження поглядів є однією із важливих основ демократичного суспільства, однією з основних умов для його прогресу і для самореалізації кожної людини. У відповідності до п. 2 ст. 10, не застосовується не тільки до інформації або ідеям, які позитивно сприймаються або оцінюються як нейтральні, але й до інформації та ідей, які ображають, шокують або викликають тривожність. Це вимоги плюралізму, терпимості та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства. Як вказано в статті 10, свобода вираження поглядів може підлягати обмеженням, які водночас повинні звужено тлумачитись, та необхідність будь-яких обмежень повинна бути переконливо обґрунтована (п. 78).
Слід робити принципове розмежування між заявою про те, що когось просто підозрюють у скоєнні якогось злочину, і однозначною заявою, за відсутності остаточного вироку, що певна особа скоїла даний злочин (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ізмойлов та інші проти Росії» (Ismoilov and Others v. Russia), § 166).
У справі «Жвавий проти України» (20.09.2022 р. заява 6781/13), Європейський суд з прав людини вказав, що використання заявником таких фраз, як «по скільки мені відомо», «бистріше всього», «вважаю» та «виходячи з наведеного», свідчить, що деякі з його тверджень були оціночними судженнями, які відображали його суб'єктивну оцінку поведінки особи і доведення щодо цих тверджень, вочевидь, було неможливо задовольнити.
Оцінка доказів і мотиви суду.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд зазначає, що під час розгляду справи знайшло підтвердження публічне поширення відповідачем інформації стосовно позивача.
Позивач поставив питання про недостовірність такої інформації:
1) «Є такий собі російський олігарх ОСОБА_6 , власник групи ІНФОРМАЦІЯ_1, найбільшого у світі виробника металевого хрому. А в нього є партнер - швейцарський бізнесмен українського походження ОСОБА_4 ».
2) «Згідно з розслідуванням, ОСОБА_4 організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС і США через Естонію».
3) «Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури ОСОБА_4 й ОСОБА_6 продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни».
4) «Таким чином, схема ОСОБА_4 й ОСОБА_6 сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових спроможностей РФ, що становить загрозу національній безпеці України й усього ЄС».
5) «Упевнена, що доказова документальна база, зібрана ОСОБА_9 і доповнена мною, є цілком достатньою для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України)».
Суд визнає, що поширена інформація є негативною для позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що тема публікації відповідача має посилений суспільний інтерес в умовах збройної агресії росії проти України.
Встановлено, що за змістом висловлювання стосовно позивача, згадані у пунктах 1-4 позовних вимог, є переказом іншого журналістського розслідування, викладеного за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4/.
Наведене підтверджується такими формулювання, як: «Отже, про що пише ОСОБА_9», «Згідно з розслідуванням …», «Розслідування свідчить …».
У цій справі, суд не може визнати фактом узагальнені посилання відповідача на відомості з іншого журналістського розслідування (вказані у пунктах 1-4 інформації, яку просить спростувати позивач), а тому визнає такі висловлювання оціночними судженнями, які містять посилання на факти з іншого джерела.
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на висновок експерта № 55/25 за результатами семантико-текстуальної експертизи, оскільки оцінка змісту оскаржуваних висловлювань у цій справі не потребує спеціальних знань.
У Тлумачному словнику української мови слово «партнер», тлумачиться, як зокрема компаньйон, товариш у якій небудь-справі, якому небудь занятті.
Інформація про зв'язок позивача та ОСОБА_6 обґрунтована посиланням на наведені у іншій публікації факти, і суд не вважає, що використане відповідачем слово «партнер» є недостовірною інформацією.
Крім того, у публікації відповідач наводить власну перевірку діяльності згаданих у іншому журналістському розслідуванні компаній, спираючись на відкриті джерела. Однак, саме такі факти, які є предметом власного журналістського розслідування відповідача, позивач у цій справі не оскаржує.
Інформація, вказана у пункті 5 є оціночним судженням відповідача, яке стосується того, що отримана інформація може бути достатньою для відкриття кримінального провадження стосовно позивача. Однак, такий допис не містить будь-яких фактичних тверджень про винуватість позивача у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, у цій справі відсутні пропорційні підстави для обмеження, які би переважали право відповідача на свободу вираження поглядів, що гарантовано ст. 34 Конституції України, статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір компенсації не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Є.В. Діденко