26.05.2026 Справа № 756/9085/26
Справа № 756/9085/26
№ 1-кс/756/1668/26
26 травня 2026 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотанн я старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 травня 2026 року за № 12026100050001062, за підозрою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ташкент, Республіки Узбекістан, громадянин України, здобув вищу освіту, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.296 КК України, -
Слідчій судді Оболонського районного суду міста Києва 26 травня 2026 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 травня 2026 року за № 12026100050001062 стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з мотивів, викладених у ньому.
Захисник заперечував проти запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, задля надання можливості ОСОБА_5 здійснювати обов'язки, пов'язані з військовою службою.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та просив застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Вказав, що працює у військовій частині, яка розташована в межах м. Києва, де забезпечує функціонування документообігу.
Обґрунтування клопотання та правова кваліфікація.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що ОСОБА_5 , 20.01.2025, наказом КС ТрО ЗС України №30 призначений на посаду командира групи роти спеціального призначення в/ч НОМЕР_1 . Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.05.2026 приблизно о 00 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебували поблизу багатоквартирного будинку який розташований за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, 2 - В, де в той час перебував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, у той час та в тому ж місці, у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник умисел, направлений на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене за допомогою заздалегідь підготовленого предмету. Реалізуючи наведений умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, ОСОБА_5 , перебуваючи у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи явну неповагу до існуючих правил поведінки, діючи з особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки в суспільстві, підійшов до водійських дверцят транспортного засобу в якому перебував ОСОБА_9 та розпочав словесний конфлікт, який супроводжувався нецензурною лайкою, в цей момент ОСОБА_7 перебуваючи неподалік від транспортного засобу зі сторони правих пасажирських дверцят взяв до рук предмет схожий на пістолет та наставивши в бік ОСОБА_10 здійснивши один постріл, в цей момент ОСОБА_11 боючись за своє життя почав рух на транспортному засобі. В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, сіли до власного транспортного засобу «Land rover», з закріпленим на ньому номерним знаком « НОМЕР_2 » та поїхали до АЗС «КЛО» яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 29-А, де очікували на потерпілого. Приблизно о 01 год. 00 хв., на вказану АЗС приїхав потерпілий ОСОБА_9 , та ОСОБА_5 підійшов до його транспортного засобу, продовжував словесний конфлікт, принижуючи словами потерпілому та виражаючись нецензурною дайкою, в цей момент ОСОБА_7 почав обходити транспортний засіб потерпілого, та ОСОБА_11 розуміючи, що його життю чи здоров'ю загрожує небезпека вирішив поїхати, в цей момент ОСОБА_5 дістав з сумки яку тримав при собі предмет схожий на пістолет, ОСОБА_7 в свою чергу дістав з під ременя предмет схожий на пістолет та направивши його в сторону потерпілого здійснили декілька пострілів. В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покинули місце вчинення кримінального правопорушення у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Слід урахувати, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Тож, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позицій Європейського суду з прав людини, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути і достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Це вказує, що обґрунтованість підозри містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється за наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Дії, ОСОБА_5 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні матеріали:
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 25.05.2026;
-протокол пред'явленням особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 25.05.2026;
-протокол пред'явленням особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 25.05.2026;
-протокол огляду місця події від 25.05.2026, за адресою: м. Київ, вул. Василя Макуха, поблизу буд. 8;
-протокол огляду місця події від 25.05.2026, за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, поблизу буд. 29-А;
-протокол обшуку від 25.05.2026;
-протокол обшуку від 25.05.2026 транспортного засобу «Land rover», з закріпленим на ному номерним знаком « НОМЕР_2 »;
-протокол огляду від 25.05.2026;
-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 26.05.2026.
Відповідно до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
Згідно зі до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також обставини, визначені статтею 178 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується зазначеними вище матеріалами кримінального провадження, які орган досудового розслідування долучив до клопотання. Долучені матеріали кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості пред'явленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. При цьому, слідча суддя акцентує увагу, що не вирішує питання винуватості останнього у вчиненні злочинів, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ним злочинів. На даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні;
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, оскільки, ОСОБА_5 , усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду з метою уникнення відповідальності.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Також, слідча суддя враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вище вказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Ризиком того, що ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання та місце роботи, оскільки останній отримав додатки, а саме протокол допиту потерпілого, і знаючи його анкетні дані та місце проживання може впливати на нього шляхом умовлянь чи погроз, щоб останній змінив показання для уникнення відповідальності за скоєне.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків снує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрюваний ОСОБА_5 ознайомлений з їх показаннями, а також йому відомо анкетні дані, місця проживання потерпілого та свідків, оскільки протоколи допитів із зазначенням анкетних даних таких осіб вручено стороні захисту з даним клопотанням.
Вказані обставини формують у слідчої судді переконання щодо наявності зазначеного ризику у цьому кримінальному провадженні.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідча суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_5 має постійне місце проживання, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб не має, здобув вищу освіту, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , рота вогневої підтримки на посаді кулеметника за контрактом, за час служби зарекомендував себе як дисциплінований та сумлінний військовослужбовець, користується повагою в колективі, раніше не судимий.
Також суд бере до уваги стан здоров'я дружини підозрюваного, ОСОБА_14 , яка відповідно до висновку МРТ до та з введенням контрастного засобу може страждати на мікроаденому гіпофізу.
Під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу слідча суддя враховує: вагомість на даному етапі наявних доказів про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється та альтернативність видів покарання, які можуть бути йому призначені.
Беручи до уваги, визначені ст. 178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, зважаючи на поведінку підозрюваного та аналізуючи наведене у сукупності, слідча суддя доходить висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не є доцільним, та прокурором не доведено підстав для його застосування. Враховуючи наведене клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Слідча суддя враховує те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Для попередження ризику переховування та впливу на потерпілих та свідків, слідча суддя вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. Переміщення ОСОБА_5 має бути обмеженим на час проведення розслідування у нічний час доби.
Слідча суддя не вбачає підстав для застосування такого запобіжного заходу, як особиста порука - у зв'язку із відсутністю осіб, які заслуговують на довіру.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного , на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Щодо адреси місяця проживання підозрюваного, суд звертає увагу, що зазначена адреса проживання вказана органом досудового розслідування безпосередньо в повідомленні про підозру ОСОБА_5 .
Крім того, матеріали клопотання містять договір оренди квартири, яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 між підозрюваним та власником житла.
З огляду на вище викладене, підозрюваному ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання у нічний час, а саме з 23 год.00 хв. до 07 год.00 хв.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 травня 2026 року за № 12026100050001062, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.296 КК України - задовольнити частково.
2. У застосуванні до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, а саме з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. строком на 2 місяця, тобто до 25 липня 2026 включно, за адресою: АДРЕСА_2 .
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду негайно.
Покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не залишати місце проживання з 23 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за виключенням випадків необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги, відвідування лікарень, аптек та магазинів - з метою забезпечення життєдіяльності (лікування, придбання медикаментів, продуктів харчування);
- прибувати за викликом до визначеної службової особи - слідчого, прокурора, слідчого судді, суду - в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних державних органів документи, які надають право на виїзд за межі України.
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
3. Направити копію ухвали до СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону - ОСОБА_3 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 29.05.2026 о 12 год. 00 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1