29.05.2026 Справа № 756/454/26
Унікальний номер 756/454/26
Номер провадження 2/756/3551/26
29 травня 2025 року м.Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі :
головуючий суддя - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Макушева А.С.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Новікової Н.І.,
представника відповідача - Коцюби В.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів,
Короткий зміст позовним вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» щодо ненадання послуги з постачання гарячої води належної якості з 01 серпня 2024 року і донині через відсутність циркуляції гарячого водопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , порушенням прав споживача, передбачених чинним законодавством України та договором про надання послуг з постачання гарячої води №8373090001101100 від 24 вересня 2015 року; зобов'язати відповідача відновити циркуляцію гарячого водопостачання, шляхом встановлення та забезпечення належного функціонування насосного обладнання у груповому тепловому пункті та забезпечити надання послуги з постачання гарячої води належної якості; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуги з постачання гарячої води за період з 01 серпня 2024 року до дня фактичного відновлення належної якості послуги шляхом зменшення розміру плати за послугу; зобов'язати відповідача до відновлення температури гарячого водопостачання проводити нарахування по споживчому обсягу гарячої води із застосування тарифу по чотирьом температурним параметрам води встановленого багатотарифного лічильника води "Архимед"; стягнути понесені судові витрати, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Впродовж тривалого часу з 01 серпня 2024 року відповідач систематично не виконує взяті на себе договірні зобов'язання щодо надання послуги належної якості. Не забезпечує циркуляцію гарячого водопостачання у житловому будинку, що призводить до істотного зниження температури гарячої води нижче нормативних показників. В порушення п.7 укладеного Договору, показник гарячої води нижче 55 градусів. Позивач звертався до Головного управління Держпродспоживслужби, а також до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва» у відповіді яких зазначено, що параметри гарячого водопостачання на вході у житловий будинок відповідає нормативним показникам, та внутрішньо будинкова мережа гарячого водопостачання в задовільному стані. Актом обстеження внутрішньо будинкової системи встановлено відсутність насосного обладнання у груповому тепловому пункті, що спричиняє заниження температури гарячого водопостачання.
Позивач посилається на ту обставину, що на чисельні звернення відповідач відмовляється відновити циркуляцію гарячого водопостачання, здійснити перерахунок за неякісно надані послуги з 01 серпня 2024 року, відмовляється здійснювати нарахування по заниженому тарифу, з цих підстав позивач просить суд задовольнити заявлені вимоги.
Рух справи
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2026 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16 лютого 2026 року.
Від представника відповідач 30 березня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог через їх недоведеність.
В обґрунтування поданого відзиву зазначає, що ні позивач, ні мешканці будинку з Актом - претензією щодо якості наданих послуг не зверталися. Листом Держпродспоживслужба надала відповідь, що параметри гарячого водопостачання на вводі в будинок відповідають встановленим нормативам 59 градусів. За наявною технічною інформацією - циркуляційна лінія у житловому будинку не передбачена проектом забудови, зовнішній циркуляційний трубопровід відсутній, працює лише подавальний трубопровід, тому можливе тимчасове зниження температури гарячої води під час відсутності водозабору. Відсутність циркуляційної лінії гарячої води враховується шляхом нарахування меншої частки теплової енергії, витраченої на функціонування системи гарячого водопостачання, ураховується занижений коефіцієнт. Послуга гарячої води надається споживачам належної якості, права споживача не порушені. Витрати на правничу допомогу вважають необґрунтовано завищеними та співмірними. До відзиву долучений акт обстеження стану технологічного обладнання теплового пункту за адресою АДРЕСА_1 від 25 лютого 2026року.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва 30 березня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду на 27 травня 2026 р.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги з підстав та мотивів зазначених у позовній заяві, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заявлених вимог з мотивів викладених у поданому відзиві.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Вислухавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та користувачем послуг КП ВО Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», які надаються за цією адресою.
Між сторонам 24 вересня 2015 року укладений договір №837309000110100 про надання послуг з постачання гарячої води. Відповідно до умов укладеного договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції)в строки і на умовах, що визначені цим договором(п.5 договору ).
Пунктом 6 укладеного договору передбачено, вимоги до якості послуги: склад і якість гарячої води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил на питну воду; значення температури гарячої води повинні становити не нижче 55 градусів і не вище ніж 75 градусів на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку.
31 березня 2025 року позивач на підставі заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, ознайомився з умовами договору, які розміщені на офіційному сайті https://kte.kmda.gov.ua та приєднався до них. Як зазначено в заяві-приєднання послуга надається за допомогою системи індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку. Приміщення споживача обладнане вузлом розподільного обліку гарячої води АА3864.
З відповіді на звернення ОСОБА_1 Головне управління Держпродспоживслужби в м.Києві №06.4/809 від 22 січня 2025 року, встановлено, що спеціалістами служби проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) підприємства. Під час опрацювання інформації та наданих документів установлено, що споживання житлового будинку АДРЕСА_1 послугами гарячого водопостачання здійснюється на підставі індивідуальних договорів без обслуговування внутрішньо будинкових мереж. Фахівці підприємства 09 січня 2025 року провели обсеження роботи обладнання центрального теплового пункту, від якого здійснюється постачання гарячої води й установили, що параметри ГВП на вводі у житловий будинок відповідають нормативам (59 градусів), параметри теплоносія відповідають заданому режиму роботи теплових мереж.
Також роз'яснено, що за якісні параметри на внутрішньо будинковій системі приміщень/квартир споживачів відповідає балансоутримувач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонськогорайону м.Києва». Роз'яснений порядок здійснення перерахунку за надані послуги (а.с.25-26).
Позивач ОСОБА_1 23 липня 2025 року звернувся до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонськогорайону м.Києва» щодо забезпечення температурного режиму гарячого водопостачання та здійснення перерахунку (а.с.37-38).
Відповідно до відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонськогорайону м.Києва» на звернення ОСОБА_1 за №463/507 від 27 серпня 2025 року, встановлено що працівниками ОД-507 здійснений огляд внутрішньобудинкової мережі гарячого водопостачання за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що мережа гарячого водопостачання знаходиться в задовільному стані, витоки відсутні. Також сповіщено, що в будинку відсутня циркуляційна лінія гарячого водопостачання, відсутність циркуляції призводить до тимчасового зниження температури гарячої води у періоди мінімального водозабору. Інформація про відсутність циркуляційної системи передана до відповідний підрозділ постачальнику послуг для врахування під час проведення нарахувань за послугу (а.с.27).
Листом №463/507-120 начальник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» звернувся до директора КП «Київтеплоенерго» з проханням надати доручення на перевірку роботи вбудованого бойлера та вирішити питання щодо відновлення циркуляції гарячого водопостачання. До листа долучений Акт від 20 серпня 2025 року в якому сповіщено, що інженерами проведено обстеження системи гарячого водопостачання в житловому будинку АДРЕСА_1 й встановлено, що ГВ здійснюється від вбудованого бойлера (ІТП),який перебуває у господарському віддані КП «Київтеплоенерго». На момент обстеження встановлено, що внутрішньо будинкова система гарячого водопостачання знаходиться в задовільному стані, запірна арматура працює, витоки відсутні. Зазначають, що послуга гарячого водопостачання надається в неповному обсязі (незадовільна температура, так як відсутнє насосне обладнання в ІТП).
Позивач ОСОБА_1 05 вересня 2025 року звернувся до КП «Київтеплоенерго» щодо забезпечення циркуляції та температурного режиму гарячого водопостачання та здійснення перерахунку (а.с.34-35).
18 вересня 2025 року КП «Київтеплоенерго» на звернення ОСОБА_1 надало відповідь №4/03.2/10162, що через вичерпання нормативного терміну експлуатації централізована система опалення та гарячого водопостачання потребує капітального ремонту. Після проведення тендерної процедури закупівлі насосного обладнання, циркуляційний насос гарячого водопостачання у вказаному ІТП буде встановлено першочергово.
Щодо проведення перерахунку сповіщено,що підприємством врахована інформація щодо непрацюючої циркуляційної мережі гарячого водопостачання та зменшено частку теплової енергії, витраченої на забезпечення ФСГ на 10% згідно Методики №315.
Щодо проведення нарахувань відповідно до показань багато тарифного вузла розподільного обліку, то з 01 серпня 2024 року законодавчо відсутній механізм врахування обсягу води за температурними показниками, оскільки затверджений Кабміном порядок №127 від 06 лютого 2024 року передбачає, здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх не надання, та надання не в повному обсязі (а.с.30-32).
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем КП «Київтеплоенерго», як постачальником послуги з гарячого водопостачання належного виконання умов укладеного договору, та обов'язок здійснити перерахунок за надану послугу неналежної якості.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Порядок надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, нарахування плати та визначення обсягів за послуги регулюються Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про житлово- комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 22 листопада 2018 року, та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.
Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
28 березня 2018 року у газеті Київської міської ради "Хрещатик" № 34 (5085) розміщено оголошення про те, що КП "Київтеплоенерго" стає виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та розміщеного договір про надання таких послуг, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо його умов.
Таким чином, комунальні послуги для позивача надаються КП "Київтеплоенерго" на підставі публічного договору про приєднання, з урахуванням норм чинного законодавства України та Типового договору про надання послуг з ЦО та ЦПГВ населенню, розробленого відповідно до Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630, та оприлюдненого у газеті Київської міської ради "Хрещатик" № 34 (5085) від 28 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною собою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно зі ст. 5 зазначеного Закону, до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 затверджено Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання гарячої води, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримувати послуги з постачання гарячої води, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води, порядок оплати.
Відповідно до ст. 7 Порядку виконавець забезпечує постачання гарячої води у відповідній кількості та якості послуги, що встановлені нормативами: за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача; за колективним договором, договором з колективним споживачем, індивідуальним договором з власником (користувачем) будинку - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі).
За правилами ч. 2 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
Пунктом 9 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, передбачено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюються в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до абз. 1,2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
З дослідженої відповіді Головного управління Держпродспожив служби в м.Києві судом встановлено, що параметри ГВП на вводі в житловий будинок відповідають нормативам 59 градусів.
Окрім того, згідно акту обстеження технічного стану технологічного обладнання теплового пункту за адресою АДРЕСА_1 від 25 лютого 2026 року, яке проведено за участі представників ДзЕТМ №4 майстра та представника обслуговуючої компанії головного інженера ОД507, встановлено температура ГВП у подавальному трубопроводі - 59 градусів. Також зазначено, що циркуляція ГВП відсутня, система ГВ однолінійна, циркуляція не передбачена проектом.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази ненадання ОСОБА_1 відповідачем послуг з гарячого водопостачання неналежної якості, відсутність циркуляції гарячого водопостачання спричинена однолінійною системою гарячого водопостачання та не передбачена проектною документацією, тому в задоволенні заявлених позовних вимог (п.1 прохальної частини) суд відмовляє за недоведеністю.
Стосовно позовних вимог викладених у пункті 2, щодо зобов'язання відповідача відновити циркуляцію гарячого водопостачання, шляхом встановлення та забезпечення належного функціонування насосного обладнання у груповому тепловому пункті та забезпечити надання послуги з постачання гарячої води належної якості, суд вважає що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено з досліджених судом доказів, з актів комісійного обстеження системи гарячого водопостачання в житловому будинку АДРЕСА_1 представниками експлуатаційної організації, ДЕТМ-4 РТМ «Поділ» встановлено відсутність насосного обладнання в ІТП (а.с.29).
Даний факт також визнаний відповідачем у відповіді на звернення позивача в листі від 18 вересня 2025 року, в якому зазначено : «Після проведення тендерної процедури закупівлі насосного обладнання, циркуляційний насос гарячого водопостачання у ІТП буде встановлений першочергово» (а.с.30).
Отже, суд вважає доведений факт відсутності циркуляційного насосу в ІТП, від якого здійснюється подача гарячого водопостачання для обслуговування будинку АДРЕСА_1 , тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача встановити циркуляційний насос гарячого водопостачання в ІТП, яке обслуговує будинок АДРЕСА_1 подачею гарячої води.
Саме улаштування циркуляційного насосу дозволить воді залишатися гарячою біля точок водорозбору, при відсутності запланованої проектною документацією (зворотною) циркуляційною лінією гарячого водопостачання.
Щодо пункту 3 заявлених позовних вимог, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Згідно з п. 9 типового індивідуального Договору про надання послуги з постачання гарячої води (без обслуговування внутрішньобудинкової системи), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, виконавець забезпечує постачання гарячої води у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку. Підприємство не може нести відповідальність за якість послуги, що надається безпосередньо споживачам з використанням внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання.
Аналогічне положення міститься в умовах укладеного між сторонами договору,в п.9 договору №837309000110100 зазначено, що виконавець забезпечує постачання води у відповідній кількості та якості до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.
Отже, КП «Київтеплоенерго» не несе відповідальності за якість (параметри) послуги з постачання гарячої води, що надається безпосередньо споживачам з використанням внутрішньобудинкової системи приміщень/квартир, яка не утримується на балансі та технічному обслуговуванні КП «Київтеплоенерго».
Окрім того, з 06 лютого 2024 року набрав чинності Порядок здійснення перерахунку вартості комунальних послуг за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2024 року № 127, яким визначено механізм та умови здійснення перерахунку вартості послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, за період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості.
Відповідно до умов указаного Порядку передбачено визначення спожитого обсягу за розрахунковий період необхідно проводити по загальному спожитому обсягу гарячої води відповідно до даних вузлів розподільчого обліку без застосування температурних параметрів води.
Відповідно до свідоцтва про повірку, лічильник гарячої води багатотарифний електронний «Архімед», який улаштований в квартирі позивача, призначений для обліку обсягу спожитої гарячої води з контролем якості її підігріву. В принцип роботи лічильника «Архімед» закладено обрахунок обсягу гарячої води по чотирьох температурних групах. Також, конструктивно в лічильнику «Архімед» закладено обрахунок всього спожитого обсягу гарячої води (без розподілу на температурні режими), що у свою чергу є тотожним сумарному обсягу спожитої гарячої води розподіленої за чотирма температурними режимами.
Отже, власників квартир, у яких система постачання гарячої води оснащена багатотарифним вузлом розподільного обліку, КП «Київтеплоенерго» починаючи з червня 2024 року шляхом розміщення інформаційного сповіщення в рахунку- повідомленні на сплату комунальних послуг повідомляло, що з 01 серпня 2024 року по вузлах розподільного обліку гарячої води, які фіксують як об'єм спожитої води так і її температуру (багатотарифні лічильники типу «Архімед», ЛВ-4ТМ та ін.), визначення спожитого обсягу за розрахунковий період буде проводитися по загальному спожитому обсягу гарячої води, визначеному цими вузлами розподільного обліку без застосування температурних параметрів води.
В судовому засіданні позивачем надано для огляду й досліджений рахунок- повідомлення, яке надіслано на його адресу КП «Київтеплоенерго» сповістило про порядок обрахунків без урахування температурного режиму за загальним обсягом гарячого водопостачання.
Матеріалами справи доведено, що обрахунок спожитого обсягу гарячої води, що поставлена КП «Київтеплоенерго» позивачу до кв. АДРЕСА_1 з серпня 2024 року проводився відповідно до показань сумарного обсягу спожитої гарячої води, що визнав позивач, без урахування температурних показників.
Установлено, що КП «Київтеплоенерго», як виконавець несе відповідальність за постачання гарячої води та відповідній кількості і якості до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.
З акту обстеження внутрішньобудинкової мережі встановлено, що температура гарячої води в подавальному трубопроводі становить 59 градусів. Відповідач не утримує та не несе відповідальність за стан внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку.
Позивачем не надано суду доказів складання актів-претензії із зазначенням інформації про надання послуги неналежної якості, та або не в повному обсязі, як передбачають вимоги п.54 Правил надання послуги з постачання гарячої води, а також відповідно до постанови Кабміну № 127 від 06 лютого 2024 року.
В матеріалах справи відсутні акти-претензії до відповідача з указаних питань.
Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Верховний Суд у свої постановах зауважує, що пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Висновки суду не можть грунтуватися на припущенням. Позивачем не надано доказів, що гаряче водопостачання надається неналежної якості з вини відповідача, будь-які докази заміру температурного режиму гарячого водопостачання в квртирі позивача відсутні, доказів того, що відсутність циркуляційного насосу спричинило заниження температури гарячої води матеріали справи не місять, а тому, в задоволенні решти вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з позовом на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів» позивач був звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір за одну вимогу не майнового харакрету підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі 1331,20 грн.
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені витрати на правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничих послуг №1912202505 від 19 грудня 2025 року укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Амадео право» згідно п.1.2 замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги з написання процесуальних документів, а саме позовної заяви; Акт приймання-передачі за договором №1912202505 від 29 грудня 2025 року за проект позовної заяви, вартістю наданої послуги 12000,00 грн., квитанцію до прибуткового касового ордеру №3 від 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Амадео право» 12000,00 грн. Таким чином розмір витрат на правову допомогу є підтвердженим.
Під час розгляду справи стороною представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, задоволено одну з чотирьох заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація витрат на правничу допомогу, пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, задовольнити частково.
Зобов'язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» встановити циркуляційний насос гарячого водопостачання в індивідуальному тепловому пункті, яке забезпечує подачу гарячої води до будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь держави витрати зі сплаи судового збору 1331,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 29 травня 2026 року.
Суддя І. С. Шролик