Справа №:740/1313/26
Провадження №: 2-о/755/378/26
про залишення заяви без руху
"27" травня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про скасування рішення про визнання особи недієздатною та поновлення часткової цивільної дієздатності фізичної особи,
Заявник ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області із заявою окремого провадження про скасування рішення про визнання особи недієздатною та поновлення часткової цивільної дієздатності фізичної особи.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 березня 2026 року справу передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
У поданій заяві ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 січня 2010 року та поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цивільну часткову дієздатність.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката (частина четверта статті 300 ЦПК України).
Суд враховує, що вимоги про скасування рішення про визнання фізичної особи недієздатною та встанволення над нею опіки є продовженням процедури визнання особи недієздатною та потребують такого самого рівня процесуальних гарантій.
Частиною першою статті 299 ЦПК України встановлено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Між тим, до складу учасників справи взагалі не залучено відповідний територіальний орган опіки та піклування.
За змістом частини п'ятої статті 293 ЦПК України розгляд справ проводиться судом за обов'язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання.
Також, у поданій заяві ОСОБА_1 не зазначено про наявність чи відсутність у особи, стосовно якої розглядається справа - ОСОБА_2 , адвоката або про необхідність призначення такого адвоката судом.
З огляду на викладене, заявнику необхідно залучити до участі у справі орган опіки та піклування, зазначити про наявність чи відсутність адвоката у особи, стосовно якої розглядається справа (у разі відсутності заявити клопотання про залучення адвоката через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги) та подати заяву про скасування рішення про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її цивільної дієздатності у новій редакції.
При прийнятті до провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (частина перша статті 177 ЦПК України).
Частиною п'ятою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу заявника, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи.
Таким чином, у заяві про скасування рішення про визнання особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про видужання або значного поліпшення її психічного стану.
Таким чином, предметом доказування в даній категорії справ є: факт видужання або значного поліпшення психічного стану особи, яку визнано недієздатною за рішенням суду.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
Водночас, до заяви не долучено медичну документацію ОСОБА_2 , а саме щодо перебувати на обліку у психоневрологічних лікарнях чи інших медичних закладах, його медичної картки, яка слід долучити до матеріалів справи задля проведення психіатричної експертизи.
Відсутність зазначених даних позбавить суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про скасування рішення про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення її цивільної дієздатності.
Також, відповідно до пункту 10 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом з тим, у матеріалах заяви відсутнє підтвердження того, що заявником не подано будь-якої іншої заяви, не залежно від її підсудності, із аналогічним даній заяві предметом розгляду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 293, 299 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про скасування рішення про визнання особи недієздатною та поновлення часткової цивільної дієздатності фізичної особи, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова