Справа №:755/13327/25
Провадження №: 2/755/2187/26
"20" травня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
за участі:
представника позивача - адвоката Сидоренка В.В.
представника відповідача - адвоката Корєнькова І.А.
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Віталія Вікторовича, про збільшення позовних вимог, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
16 травня 2026 року (вхід. від 18 травня 2026 року № 31255) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко В.В., подав до суду заяву про збільшення позовних вимог.
На обгрунтування заяви зазначив, що з огляду на предмет доказування у справі, з метою доведення реального розміру майнових втрат, завданих позивачу, проведено незалежну оцінку нерухомого майна
- 1-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , для визначення оціночної (ринкової) вартості станом на дату проведення оцінки. Станом на дату проведення оцінки - 03 березня 2026 року, вартість нерухомості, без урахування податку на додану вартість, становить 1 704 429,00 грн. Матеріальна шкода фактично існувала саме у розмірі 1 704 429,00 грн ще з моменту втрати позивачем спірного нерухомого майна. За таких обставин, збільшення позовних вимог у зв'язку з отриманням нового звіту про оцінку не змінює правову природу спірного зобов'язання, а лише уточнює обсяг відповідальності відповідача у межах вже існуючого зобов'язання щодо відшкодування збитків. Саме тому існують правові підстави для нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, передбачених статтею 625 ЦК України, саме на повний фактичний розмір матеріальної шкоди - 1 704 429,00 грн. Інфляційні втрати та 3 % річних підлягають нарахуванню з
10 вересня 2024 року, а саме: з дати втрати ОСОБА_1 права на нерухоме майно.
Таким чином, у даному випадку має місце виключно збільшення розміру позовних вимог у межах раніше заявленого предмета та підстав позову. Таким чином, загальна сума позовних вимог становить: матеріальні збитки в розмірі 1 704 429,00 грн + інфляційні втрати в розмірі 356 085,99 грн + 3% річних в розмірі 85 831,95 грн = 2 146 346, 94 грн.
З огляду на викладене клопотання просив задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 1 704 429,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 356 085,99 грн,
3 % річних в розмірі 85 831,95 грн та судові витрати.
18 травня 2026 року судом отримано підтвердження про зарахування судового збору, сплаченого за квитанцією від 16 травня 2026 року № 1.667295739.1 у розмірі 1 500,00 грн.
20 травня 2026 року у підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко В.В., вимоги заяви про збільшення позовних вимог підтримав та просив прийняти її.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Корєньков І.А., проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог не заперечував, просив надати час для надання заперечень на долучену заяву по суті спору.
Третя особа - ОСОБА_3 , у підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлявс яналежним чином, про причини неявки не повідомив. Конверт з ухвалою про залучення до складу учасників справи з повісткою про виклик до суду отримав 05 травня 2026 року.
Вивчивши матеріали справи та заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, заслухавши пояснення позивачів, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина третя статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
Частиною другою статті 49 ЦПК України встановлено, що: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (частина третя статті 49 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті
16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17.
Вивчивши заяву про збільшення позовних вимог у даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, сторона позивача змінила предмет позову шляхом збільшення раніше заявлених позовних вимог, а саме ціни позову, не змінюючи підстави позову, тому суд вважає за необхідне заяву позивачів задовольнити та прийняти до провадження заяву про уточнення позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 260, 279, 353 ЦПК України, суд, -
Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Віталія Вікторовича, про збільшення позовних вимог, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди.
Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Зобов'язати позивача ОСОБА_1 направити копію заяви про збільшення позовних вимог третій особі - ОСОБА_3 .
Відповідач має право у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Позивач має право у п'ятиденний строк з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів подати відповідь на відзив у порядку та з дотриманням вимог статті 179 ЦПК України. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, копію відзиву та доданих до неї документів позивач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
У разі надіслання (надання) відповіді на відзив відповідач має право у п'ятиденний строк з дня отримання її копії подати заперечення, у яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення у порядку та з дотриманням вимог статті 180 ЦПК України. Одночасно з надісланням заперечень до суду, копію заперечень та доданих до них документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має право у десятиденний строк викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти заяви про зміну предмету позову у поясненнях щодо позову або відзиву у порядку та з дотриманням вимог статті 181 ЦПК України. Одночасно з надісланням таких пояснень до суду, надіслати їх іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують таке надіслання (надання) іншим учасникам справи.
Направити учасникам справи копію ухвали.
Учасники судового розгляду можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою http://dn.ki.court.gov.ua.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Хромова