27травня 2026 року
м. Київ
справа № 351/372/25
провадження № 61-5676ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зленка Віталія Анатолійовича, на рішення Снятинського районного суду
Івано-Франківської області від 28 жовтня 2025 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 земельну ділянку, яка належить позивачці на підставі державного акту про право власності на землю серії ІІІ-ІФ № 025491, виданого 22 лютого 2001 року на підставі рішення сесії Геньківської сільської ради від 06 лютого 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 991.
Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2026 року, в задоволенні позову відмовлено.
У квітні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Зленка В. А., на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2025 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків для надання відомостей про вартість спірного майна (земельної ділянки), та в разі необхідності здійснити доплату судового збору.
У травні 2026 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 квітня 2026 року.
Усуваючи недоліки касаційної скарги, заявниця повідомила та надала відповідні документи на підтвердження вартості спірного майна, відповідно до яких оціночна вартість земельної ділянки складає 165 000 грн.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
За правилом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про у визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Предметом позову в цій справі є: витребування земельної ділянки, вартість якої складає 165 000 грн.
Отже, ціна позову у справі 165 000 грн, станом на 01 січня 2026 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328*250 = 832 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, рішення Снятинського районного суду
Івано-Франківської області від 28 жовтня 2025 року та постанова
Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2026 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зленка Віталія Анатолійовича, на рішення Снятинського районного суду
Івано-Франківської області від 28 жовтня 2025 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 26 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Заболотівської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Копію ухвали надіслати заявниці.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Сердюк