27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 761/40728/24
провадження № 61-13892св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року у складі судді Анохіна А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц, Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
У жовтні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1-1 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, посилається на порушення судами норм процесуального права, що полягає у неналежному дослідженні доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У листопаді 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до суду відзив, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 761/40728/24 без змін.
У грудні 2025 року Національне антикорупційне бюро України подало до суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 761/40728/24 без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 06 листопада 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року передано на розглядсудді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва матеріали справи № 761/40728/24; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву.
У грудні 2025 року матеріали справи № 761/40728/24 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Справу за позовом ОСОБА_2 до Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 03 червня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник