25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 296/8558/21
провадження № 61-4202вно26
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Поліський національний університет,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Поліського національного університету про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Поліського національного університету про визнання права на приватизацію квартири, зобов'язання здійснити розгляд заяви про оформлення передачі квартири у приватну власність.
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поліського національного університету (далі також - університет), у якому просив суд визнати за ним право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , зобов'язати відповідача здійснити розгляд заяви про оформлення передачі вказаної квартири у приватну власність.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що із серпня 2006 року він перебуває у трудових правовідносинах із Поліським національним університетом, працює за контрактом на посаді завідувача кафедри.
Згідно з договором від 11 квітня 2007 року відповідач передав йому в найм квартиру АДРЕСА_1 строком на 10 років за умови перебування у трудових правовідносинах з університетом. Після закінчення договору відповідач зобов'язався передати йому право власності на квартиру.
Рішенням вченої ради університету від 24 травня 2017 року надано згоду на передачу квартири у власність ОСОБА_1
03 грудня 2020 року та 12 лютого 2021 року позивач звертався до відповідача із заявами про передачу квартири у приватну власність шляхом приватизації, однак його звернення фактично не були розглянуті, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав та просив позов задовольнити.
Корольовський районний суд м. Житомира рішенням від 12 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовив.
Рішення суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний суд, мотивував тим, що визнання у судовому порядку за позивачем права на приватизацію спірної квартири, яке по суті не заперечується відповідачем, не є ефективним способом захисту прав, оскільки фактично не створює для позивача чи іншої особи будь-яких правових наслідків, а тому вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
При цьому суд вважав помилковими твердження позивача, що саме університет є належним органом приватизації, який наділений повноваженнями ухвалювати рішення про передачу квартири у приватну власність, оскільки органом приватизації є не державна установа, у повному господарському віданні якої знаходиться житлове приміщення, а спеціальний уповноважений на це орган, який лише створюється такою державною установою.
Ураховуючи, що заява позивача про оформлення передачі спірної квартири у приватну власність була адресована не органу приватизації, а ректору університету, який її розглянув та надав позивачу відповідь по суті питання, суд дійшов висновку про відсутність бездіяльності відповідача і, як наслідок, підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача здійснити розгляд заяви про оформлення передачі вказаної квартири у приватну власність.
Постановою від 06 листопада 2023 року Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 липня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року скасував, ухвалив нове рішення про задоволення позову. Визнав за ОСОБА_1 право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Зобов'язав Поліський національний університет розглянути заяву про оформлення передачі квартири АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_1 .
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду постанову мотивував тим, що згідно умов договору найму житлового приміщення, укладеного 11 квітня 2007 року між ОСОБА_1 (професором, завідувачем кафедрою) та державним вищим навчальним закладом «Державний агроекологічний університет» (нині - Поліський національний університет), у ОСОБА_1 виникло право вимагати передання йому у власність спірної квартири і таке право ґрунтується насамперед на принципі свободи договору (статті 3, 627 Цивільного кодексу України) та загальному імперативі про обов'язковість договору до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Короткий зміст вимог заяви про перегляд постанови Верховного Суду
за нововиявленими обставинами та її рух у Верховному Суді
30 березня 2026 року Поліський національний університет через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в зазначеній справі. У поданій заяві просить скасувати вказану постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Підставою перегляду зазначеного судового рішення заявник указує пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме - істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Верховний Суд ухвалою від 31 березня 2026 року відкрив провадження за нововиявленими обставинами у вказаній справі, витребував із районного суду цивільну справу, призначив її до судового розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала заяву про перегляд постанови Верховного Суду
за нововиявленими обставинами
Заява Поліського національного університету про перегляд постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами мотивована тим, що на час судового розгляду цієї справи позивач вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, про що університету стало відомо з архівної копії наказу відділу у справах комунальної власності Таращанської районної державної адміністрації № 85-Ж від 19 квітня 1993 року.
На переконання відповідача, виконання постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного судупро визнання за ОСОБА_1 права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 суперечить положенням Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», яким передбачено, що скористатись таким правом громадянин може лише один раз.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення, подані представником ОСОБА_1 , а також ним особисто. У вказаних письмових поясненнях зазначено про відсутність підстав для зміни чи скасування постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами та прохання відмовити у задоволенні заяви.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною другою статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами
для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні
для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
За змістом частини другої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Отже, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову.
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Суди не уповноважені здійснювати повторну оцінку фактичних даних,
на які посилається заявник як на підставу для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, які вже були предметом розгляду судів першої, апеляційної інстанцій, перевірені та оцінені ними.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Устименко проти України» від 29 січня 2016 року) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Як на підставу для перегляду постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду за нововиявленими обставинами відповідач вказує, що на час судового розгляду цієї справи позивач вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, що унеможливлює повторне визнання за ним права на приватизацію у судовому порядку.
Проте обставина, на яку посилається Поліський національний університет
не є нововиявленою обставиною в розумінні статті 423 ЦПК України.
Наведені заявником підстави не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, а фактично зводяться до посилань на необхідність дослідження судом нового доказу - архівної копії наказу відділу у справах комунальної власності Таращанської районної державної адміністрації № 85-Ж від 19 квітня 1993 року.
Більше того, висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду стосується прав сторони у зобов'язанні щодо отримання у власність квартири, яке виникло із укладеного договору. При цьому підставою для звернення ОСОБА_1 із цим позовом до суду є зволікання відповідача у виконанні договірних зобов'язань, враховуючи попереднє надання ним згоди на передачу квартири, оформлену відповідним рішенням вченої ради університету від 24 травня 2017 року.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду наголошує, що посилання заявника на ту обставину, що ОСОБА_1 використав право на безоплатну приватизацію в обсязі 7,65 кв. м, не впливає на юридичну оцінку встановлених судами фактичних обставин, яка здійснена під час касаційного розгляду справи та ухвалення постанови від 06 листопада 2023 року.
Враховуючи наведене, підстави для перегляду остаточного судового рішення відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з частиною четвертою статті 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року.
Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви Поліського національного університету про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року відмовити.
Постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року залишити в силі.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. І. Грушицький
СуддіА. Ю. Зайцев
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
Є. В. Синельников
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська