29 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/3876/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі
за первісним позовом Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
до Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича
про усунення перешкод у користуванні майном,
та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича
до: 1) Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, 2) Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"
про визнання недійсним одностороннього правочину,
28.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/3876/25. Вказана касаційна скарга подана скаржником безпосередньо до Верховного Суду.
Фізична особа - підприємець Міркевич Юрій Матвійович також до касаційної скарги долучив клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 910/3876/25.
Під час перевірки матеріалів касаційної скарги колегія суддів установила, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 910/3876/25 відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв'язку із чим, Верховний Суд ухвалою від 14.05.2026 витребував з Господарського суду міста Києва / Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/3876/25.
26.05.2026 від Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича до Верховного Суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме звіту про експертну грошову оцінку ремонтних робіт нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Інженера Бородіна, буд. 5А, загальною площею 642,40 кв.м.
28.05.2026 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14.05.2026 надійшли матеріали справи Господарського суду міста Києва № 910/3876/25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються.
Фізична особа - підприємець Міркевич Юрій Матвійович у тексті касаційної скарги предметом касаційного оскарження визначив рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 910/3876/25. Водночас у назві та в прохальній частини касаційної скарги скаржник просить суд скасувати, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2025 у справі № 910/3876/25, проте таке судове рішення згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень у справі № 910/3876/25 не ухвалювалося.
За таких умов касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник неправильно зазначив судове рішення, яке він просить скасувати.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установив Верховний Суд, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація подала 27.03.2025 позовну заяву, предметом якої є вимога немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, а саме: нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Інженера Бородіна, 5-А, (С.Лазо), шляхом виселення Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича у зв'язку із закінченням 30.04.2017 строку дії договору оренди від 01.03.2010 № 1486. Крім того, 09.05.2025 від Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича надійшла зустрічна позовна заява до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва" про визнання недійсним одностороннього правочину - листа-заперечення від 26.05.2017 № 4641/26/1/103 щодо користування майном після закінчення дії договору від 01.03.2010 № 1486 оренди нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 910/3876/25, первісний позов Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено повністю; вирішено усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, а саме: нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Інженера Бородіна, 5-А (С.Лазо), загальною площею 642,40 кв. м шляхом виселення Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича у зв'язку із закінченням 30.04.2017 строку дії договору оренди від 01.03.2010 № 1486; у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича відмовлено повністю.
Фізична особа - підприємець Міркевич Юрій Матвійович у касаційній скарзі просить Суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 910/3876/25, а справу № 910/3876/25 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 12 112,00 грн, розрахований за формулою: 3028,00 грн х 2 х 200 % де 3028,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 2 - кількість вимог немайнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору скаржник подав квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 28.04.2026 № 76086463 на суму 9735,00 грн. Таким чином, судовий збір сплачено не в повному розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Фізичній особі - підприємцю Міркевичу Юрію Матвійовичу необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід зазначити правильну дату судових рішень, що оскаржуються;
- докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме в розмірі недоплаченої суми - 2377,00 грн за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Міркевича Юрія Матвійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 у справі № 910/3876/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай