28 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11890/24
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 (головуючий суддя Пономаренко Є. Ю., судді Барсук М. А., Кропивна Л. В.)
у справі № 910/11890/24
за позовом керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва Єфімова Антона Анатолійовича в інтересах держави в особі Київської міської ради
до 1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,
11.05.2026 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 і ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 910/11890/24.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктами 1, 2, 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу, а за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на день подання скарги.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено в розмірі 3 028 грн (позов було подано у 2024 році).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 установлено в розмірі 3 328 грн (касаційну скаргу на ухвалу подано у 2026 році).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
04.12.2024 рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено повністю.
16.12.2024 додатковим рішенням Господарського суду міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
06.04.2026 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову, а також скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 про ухвалення додаткового рішення та стягнення 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийнято в цій частині нове, яким відмовлено в задоволенні заяви повністю.
20.04.2026 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
Як убачається з касаційної скарги скаржник просить скасувати постанову і ухвалу суду апеляційної інстанції.
Предметом позову у цій справі є (1) визнання недійсною Додаткову угоду № 1 від 10.04.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, (2) визнання недійсною Додаткову угоду № 2 від 03.06.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, (3) визнання недійсною Додаткову угоду № 3 від 28.07.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, (4) визнання недійсною Додаткову угоду № 4 від 17.08.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, (5) визнання недійсною Додаткову угоду № 5 від 08.09.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, (6) визнання недійсною Додаткову угоду № 6 від 19.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії від 01.02.2023 № 6, (7) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" на користь Київської міської ради безпідставно сплачені бюджетні кошти в розмірі 165 593,64 грн.
Отже, згідно з вимогами касаційної скарги та приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 45 720 грн.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Таким чином, з огляду на те, що касаційну скаргу скаржник подав в електронній формі через систему "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, отже належною до сплати сумою судового збору є 36 576 грн.
Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги додав платіжну інструкцію від 23.04.2026 № 598 про сплату судового збору у розмірі 33 913,60 грн, що не може вважатися належним доказом про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Щодо посилань скаржника на окрему думку до постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, щодо відсутності прямої вказівки щодо сплати судового збору на ухвалу про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, то у розумінні статті 232 ГПК України окрема думка судді не є судовим рішення, не має обов'язкового значення, не породжує юридичних наслідків, не може розглядатися як джерело права та судова практика (постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 9221393/19, від 24.06.2021 у справі № 916/3581/19 та інші), а тому в силу наведеного відповідні аргументи скаржника не можуть бути враховані як підстава для несплати судового збору за оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату (доплату) судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на надання доказів про сплату (доплату) судового збору у розмірі 2 662,40 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 і ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 910/11890/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "Інсол" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Случ