28 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/14500/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 (колегія суддів: Яценко О. В., Горбасенко П. В., Спаських Н. М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 (суддя Котков О. В.)у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Київської міської ради, Державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування рішень, витребування земельної ділянки в постійне користування,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) звернулося до Київської міської ради (далі - Міська рада), Державного реєстратора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Державний реєстратор), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Держгеокадастр у Харківській області), Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - Держгеокадастр у Закарпатській області), Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - Держгеокадастр в Івано-Франківській області) з позовом про визнання незаконними та скасування рішень, витребування земельної ділянки в постійне користування.
09.10.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026, повний текст якої складений 16.04.2026, про задоволення позову.
14.05.2026 Міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина друга статті 288 ГПК України).
Як зазначалося раніше, Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову 15.04.2026 та склав її повний текст 16.04.2026, тому останній день для оскарження цієї постанови припав на 06.05.2026, тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою 14.05.2026 (дата формування документа в системі “Електронний суд“), тобто з пропуском визначеного статтею 288 ГПК України строку.
У касаційній скарзі Міська рада зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови надійшов в її електронний кабінет 16.04.2026.
У зв'язку з пропуском строк на касаційне оскарження, скаржник просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку та поновити процесуальний строк на касаційне оскарження.
Розглянувши аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).
В обґрунтування клопотання щодо підстав поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що представник Міської ради перебувала на лікарняному по догляду за дитиною у період з 04.05.2026 по 11.05.2026 включно, що підтверджується листком непрацездатності.
З огляду на наведене та враховуючи оголошений воєнний стан на території України скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на подання цієї касаційної скарги.
Колегія суддів вказані доводи оцінює критично, оскільки ведення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду.
Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).
До того ж, повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.
Окрім того, перебування представника Міської ради Литвиненко Ю. А. на лікарняному з 04.05.2026 по 11.05.2026 не свідчить про неможливість звернення в передбачений законом строк з належним чином оформленою касаційною скаргою, оскільки у скаржника було достатньо часу для її подання без урахування періоду перебування представника міськради на лікарняному.
При цьому Київська міська рада є юридичною особою, а тому не позбавлена права та можливості залучити іншого представника для своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії. Тимчасова непрацездатність одного з представників належить до суб'єктивних чинників організації роботи скаржника, ризики яких несе сам учасник справи, а тому не є поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Наведені у заяві обставини стосуються причин щодо виконання представником професійних обов'язків, однак вони не вказують на поважність причин пропуску процесуального строку Міською радою як учасником господарської справи.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тому доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження судового рішення, викладені в касаційній скарзі, не можуть вважатися поважними причинами пропуску такого строку, оскільки мають суб'єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.
Отже наведені обставини пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд визнає неповажними, у зв'язку з чим скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга Міської ради підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач