26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/2818/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Красножон О. М. (прокурор за посвідченням),
відповідача-1 - Руденко Д. Ю. (у порядку самопредставництва),
відповідача-2 - Квартенка О. Р. (адвокат),
третя особа - не з'явилися,
розглянув касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова
до: 1) Харківської міської ради,
2) Обслуговуючого кооперативу "КІМ",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Державний біотехнологічний університет,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки.
У липні 2021 року керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Харківської міської ради, Обслуговуючого кооперативу "КІМ" про:
- визнання незаконним та скасування пункт 9 додатку 1 до рішення 9 Харківської міської ради від 19.06.2019 № 1605/19 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд", яким змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га на вул. Буковій, 4-Б на "для будівництва учбових майстерень", яким надано Обслуговуючому кооперативу "КІМ" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) площею 2,0722 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва учбових майстерень на вул. Буковій, 4-Б до 17.04.2022, а також визначено, що будівництво необхідно виконати за рахунок знесення існуючих будівель літ. "А-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-2" на вул. Буковій, 4-Б, які належать на праві приватної власності Обслуговуючому кооперативу "ЖБК КІМ" (на теперішній час Обслуговуючий кооператив "КІМ");
- визнання недійсним договору б/н від 14.11.2019 оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6310136300:12:00360067, на вул. Буковій, 4-Б в м. Харкові, площею 2,0722 га, укладеного між Харківською міською радою та Обслуговуючим кооперативом "КІМ";
- зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "КІМ" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Букова, 4-Б, площею 2,0722 га, кадастровий номер 6310136300:12:003:0067, Харківській міській раді.
Позовні вимоги мотивовано тим, що пункт 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 19.06.2019 за № 1605/19 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Проте, як зазначає прокурор, земельні торги проведені не були, а право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 6310136300:012:003:0067, було надано Обслуговуючому кооперативу "КІМ" за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва учбових майстерень на вул. Буковій, 4-Б Харківською міською радою всупереч вимог законодавства.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 у позові відмовлено через недоведеність заявлених вимог.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2024 у справі № 922/2818/21 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено частково: зобов'язано Обслуговуючий кооператив "КІМ" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Харків, вул. Букова, 4-Б, площею 2,0722 га, кадастровий номер 6310136300:12:003:0067, Харківській міській раді.
Постанову мотивовано тим, що Харківською міською радою внаслідок прийняття пункту 9 додатку 1 до оспорюваного рішення Харківської міської ради було порушено вимоги чинного законодавства, а саме статті 124 Земельного кодексу України, частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, які передбачають передачу в оренду земель комунальної власності на підставі земельних торгів, які Харківською міською радою проведені не були. Водночас оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки є неналежним способом захисту, оскільки таке рішення вже реалізовано шляхом укладення договору оренди, а тому не створює для орендаря жодних правових наслідків, як не створить їх і його скасування. Оскільки оспорюваний договір оренди за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці 2 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги в частині повернення спірної земельної ділянки Обслуговуючим кооперативом "КІМ" Харківській міській раді, як ефективного способу захисту, яке в повній мірі забезпечує захист права власності на спірну земельну ділянку територіальної громади міста Харкова.
У касаційній скарзі Харківська міська рада просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2025, а рішення Господарського суду міста Харківської області від 16.10.2024 залишити без змін.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови застосував норми матеріального та процесуального права без урахування відповідних висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема:
- неврахування висновку щодо застосування норм права, а саме застосування положень статей 19 та 131-1 Конституції України, а також статті 216 Цивільного кодексу України у їх системному зв'язку, викладених Великою Палатою Верховного Судом у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 щодо суб'єктів, наділених повноваженнями захищати інтереси держави, які порушені або можуть бути порушені вчиненням правочину;
- неврахування висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, щодо застосування належного способу захисту та пред'явлення позовних вимог спрямованих на уникнення застосування положень статей 387, 388 або 391 Цивільного кодексу України;
- неврахування висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, щодо застосування положень частини 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі пред'явлення позову в інтересах особи, яка має повноваження на захист інтересів держави, у випадку заявлення вимоги про визнання недійсними правочину, стороною якого є даний орган;
- неврахування висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, щодо стандарту доказування при оцінці доказів, що стосувались неможливості здійснити поділ земельної ділянки;
- неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.01.2022 у справі № 922/461/21, від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г, щодо необхідності проведення експертизи для належного обґрунтування позову, пред'явленого з підстав перевищення площі земельної ділянки відносно площі об'єкта нерухомого майна та/або встановлення обставин наявності недоліків або неточностей у розробленій документації із землеустрою.
Крім того, Харківська міська рада зазначає, що касаційна скарга також подається з підстави, визначеної пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме через неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Принциповим, на думку скаржника, для необхідності відступлення від висновків, викладених у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 (у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача) є те, що у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21 Велика Палата Верховного Суду у пункті 10 дійшла такого висновку щодо застосування норм права: "Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 19 та 131-1 Конституції України, а також статті 216 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб'єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб'єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно".
Верховний Суд ухвалою від 28.04.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 922/2818/21 та призначив справу до розгляду.
Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 09.04.2026 прийнято постанову у справі № 922/511/24, яку було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.04.2026.
Верховний Суд ухвалою від 30.04.2026 поновив провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 922/2818/21 та призначив справу до розгляду на 26.05.2026.
Разом із тим під час розгляду касаційної скарги Харківської міської ради у справі № 922/2818/21 Верховний Суд установив, що судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 09.04.2026 передала справу № 922/1414/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому Палата вважала за необхідне передати справу № 922/1414/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 ГПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему щодо комплексного застосування положень статті 53 ГПК України (щодо визначення статусу прокурора як самостійного позивача у випадках, коли уповноважений орган є відповідачем у справі) та статті 226 цього Кодексу (щодо уніфікації процесуальних наслідків відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором), яка сформульована так:
"1) чи має право прокурор звертатися до суду в інтересах держави (територіальної громади) у статусі самостійного позивача, якщо орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (зокрема, орган місцевого самоврядування), є одночасно і учасником спірних правовідносин, і відповідачем у справі, оскільки саме його рішення чи дії оскаржуються як незаконні?
2) яким має бути процесуальний наслідок у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі дійде висновку про відсутність визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва прокурором інтересів держави: відмова у задоволенні позову по суті чи залишення позову без розгляду на підставі пунктів 1 або 2 частини 1 статті 226 ГПК України?
3) чи підлягає судовому розгляду спір за позовом прокурора в інтересах територіальної громади до органу місцевого самоврядування в контексті того, що саме орган місцевого самоврядування представляє інтереси громади в межах своїх повноважень і приймає рішення від її імені, тобто фактично на розгляд суду передається приватноправовий спір між носієм місцевого самоврядування та органом місцевого самоврядування, який його представляє?"
Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України передбачено право суду з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі).
З огляду на те, що висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1414/20, а саме щодо правильного застосування положень статті 226 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (у контексті визначення статусу прокурора як самостійного позивача у випадку, коли уповноважений орган місцевого самоврядування є відповідачем у справі), сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є правова визначеність, та принципу пропорційності, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 922/2818/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку судових рішень у справі № 922/1414/20 та оприлюднення в установленому законом порядку повного судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 922/2818/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 922/1414/20 та оприлюднення в установленому законом порядку повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай