19 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3826/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Заболотного А. М.,
відповідача - Андрощука Б. М.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі
за первісним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання"
про стягнення 1 954 395,00 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про стягнення 12 797 732,22 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У жовтні 2024 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод нафтогазового обладнання" (далі - ТОВ "Завод нафтогазового обладнання") про стягнення пені та штрафу за договором поставки від 22.05.2023 (далі - договір) в сумі 1 954 395, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем строків поставки товару за договором, що стало підставою для нарахування на підставі пункту 7.8 договору за прострочення поставки товару штрафних санкцій в сумі 13 447 047,00 грн. У зв'язку з несплатою штрафних санкцій на підставі пункту 7.11 договору позивач утримав кошти, які мав сплатити за поставлений товар в сумі 11 492 652,00 грн. Таким чином, пред'явленою до стягнення є сума 1 954 395,00 грн.
2. ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" звернулося до суду з зустрічним позовом до АТ "Укргазвидобування" (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), у якому просить:
1) скасувати оперативно-господарську санкцію, яку було застосовано АТ "Укргазвидобування" на підставі повідомлення від 27.05.2024 № 305.4-305-2-3746 до ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" за договором, яка полягає в утриманні нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, яка становить 11 492 652,00 грн;
2) стягнути з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в сумі 12 797 732,22 грн, з яких: 11 492 652,00 грн - основного боргу, 29 274,18 грн - пені, 239 952,24 грн - 3% річних, 1 035 853,80 грн - інфляційних.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що АТ "Укргазвидобування" безпідставно застосувало пункт 7.11 договору та утримало належні до сплати за поставлений товар кошти у сумі 11 492 652,00 грн як оперативно-господарську санкцію, ці кошти підлягають стягненню з позивача за первісним позовом.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суду Харківської області рішенням від 01.04.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025, первісний позов задовольнив частково: стягнув з ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" на користь АТ "Укргазвидобування" штрафні санкції у сумі 210 076, 65 грн; зустрічний позов задовольнив частково: скасував оперативно-господарську санкцію, яку було застосовано АТ "Укргазвидобування" на підставі повідомлення вих. № 305.4-305-2-3746 від 27.05.2024 до ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" за договором, яка полягає в утриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, яка становить 11 492 652, 00 грн; стягнув з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в сумі 12 789 604, 50 грн, з яких: 11 492 652, 00 грн основного боргу, 21 146, 48грн пені, 239 952, 24 грн трьох процентів річних, 1 035 853, 80 грн інфляційних втрат, за невиконання обов'язку щодо сплати поставленого товару; в іншій частині позовних вимог за первісним та зустрічним позовом відмовив; здійснив зустрічне зарахування стягуваних сум на підставі частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом стягнення різниці між задоволеними сумами первісного та зустрічного позову та стягнув з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" грошові кошти в сумі 12 579 527, 85 грн, з яких 11 282 575, 35 грн боргу, 21 146, 48 грн пені, 239 952, 24 грн трьох процентів річних, 1 035 853,80 грн інфляційних втрат.
Верховний Суд постановою від 11.09.2025 скасував рішення Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у справі №922/3826/24, справу № 922/3826/24 направив на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили взаємозв'язку між наявними у справі доказами та обставинами, на які посилався відповідач, не дали оцінки цим доказам на предмет їх належності та допустимості в розрізі обставин, на підтвердження яких відповідач надав ці докази, а також не проаналізували, як змінились обставини (та які саме) у спірний період (період дії для відповідача форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та, відповідно, як така зміна (якщо вона відбулась) вплинула на можливість відповідача виконувати свої договірні зобов'язання з поставки товару.
4. За результатами нового розгляду справи, Господарський суд Харківської області рішенням від 21.01.2026 (суддя Ольшанченко В. І., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.03.2026), яке Східний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2026 залишив без змін, у задоволені первісного позову відмовив частково; стягнув з ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" на користь АТ "Укргазвидобування" штраф за договором поставки (графік поставки) від 22.05.2023 № 23Т-078 в сумі 1 854 395,00 грн; у задоволенні зустрічного позову відмовив частково: скасував повністю оперативно-господарську санкцію, яку застосувало АТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" за договором поставки (графік поставки) від 22.05.2023 № 23Т-078 на підставі повідомлення від 27.05.2024 № 305.4-305-2-3746 про зарахування нарахованих штрафних санкцій в сумі 11 492 652,00 грн в рахунок оплати заборгованості за цим договором; стягнув з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" заборгованість за договором поставки (графік поставки) від 22.05.2023 № 23Т-078 в сумі 11 492 652,00 грн, пеню за період з 07.04.2024 по 26.10.2024 в сумі 21 146,48 грн, 3% річних за період з 07.04.2024 по 15.12.2024 в сумі 239 952,24 грн, інфляційні нарахування за період з квітня 2024 року по листопад 2024 року в сумі 1 035 853,80 грн. Суд також ухвалив здійснити зустрічне зарахування стягуваних сум за первісним та зустрічним позовами, внаслідок чого стягнув з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" заборгованість за договором поставки (графік поставки) від 22.05.2023 № 23Т-078 в сумі 1 048 222,15 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що на момент направлення відповідачем повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції у вигляді права покупця утримати нараховані штрафні санкції із суми, що підлягає сплаті позивачу, зобов'язання з поставки товару були виконані у повному обсязі. Це свідчить про те, що мета застосування позивачем такого заходу не відповідає меті оперативно-господарської санкції, передбаченої статтею 235 Господарського кодексу України, а саме: припинення або запобігання повторенню порушення зобов'язання. Тому суди визнали обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, зустрічні позовні вимоги ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» щодо скасування оперативно-господарської санкції, яка полягає в утриманні суми нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті постачальнику, та становить 11 492 652,00 грн.
Проаналізувавши розрахунок АТ "Укргазвидобування", дослідивши наявні в матеріалах справи розрахунки та контррозрахунки, перевіривши їх на відповідність чинному законодавству та враховуючи визнання ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 210 076,65 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за первісним позовом штрафу за порушення строків поставки товару в сумі 1 954 395,00 грн, нарахованих на підставі пункту 7.8 договору. З урахуванням клопотання ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" щодо зменшення штрафних санкцій, в якому останній просить зменшити нараховану пеню до 100 000,00 грн, зважаючи на відсутність у позивача за первісним позовом - АТ "Укргазвидобування" збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань, майновий стан ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", ступень виконання основного зобов'язання, значний розмір штрафних санкцій та їх неспівмірність, поставку товару відповідачем під час дії форс-мажорних обставин, а також враховуючи, що наявність значного розміру дебіторської заборгованості ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" не свідчить про скрутне фінансове становище останнього, суд дійшов висновку про часткове задоволення відповідного клопотання та зменшення суми штрафу на 100 000,00 грн.
Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" в частині стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" 11 492 652,00 грн основного боргу, суд зазначив, що з огляду на скасування застосованої до ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" оперативно-господарської санкції яка полягає в утриманні грошових коштів у сумі 11 492 652,00 грн та відсутність в матеріалах справи доказів сплати зазначених коштів у встановлений умовами договору строк, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у відповідній частині.
Проаналізувавши заявлений позивачем за зустрічним позовом розрахунок пені в сумі 29 274,18 грн та перевіривши його на відповідність вимогам чинного законодавства, суд зазначив, що він здійснений без урахування обмежень щодо строку нарахування пені, передбачених статтею 232 ГК України, отже, до стягнення підлягає пеня в сумі 21 146,48 грн. Заявлений розмір 3% річних на суму 239 952,24 грн та інфляційних нарахувань у сумі 1 035 853,80 грн суд визнав розрахованим правильно, а отже, стягнув повністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі АТ "Укргазвидобування" просить:
1) скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2026;
2) скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 в частині відмови у задоволенні первісного позову; у цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" на користь АТ "Укргазвидобування" штраф в сумі 100 000,00 грн;
3) скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 в частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", а саме в частині скасування оперативно-господарської санкції, яку було застосовано АТ "Укргазвидобування" до ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" на підставі договору поставки від 22.05.2023 № 23Т-078 за повідомленням від 27.05.2024 № 305.4-305-2-3746 про зарахування нарахованих штрафних санкцій у сумі 11 492 652,00 грн в рахунок оплати заборгованості за цим договором; стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" заборгованості за договором поставки від 22.05.2023 № 23Т-078 у сумі 11 492 652,00 грн, пені за період з 07.04.2024 по 26.10.2024 у сумі 21 146,48 грн, 3% річних за період з 07.04.2024 по 15.12.2024 у сумі 239 952,24 грн, інфляційних втрат за період з квітня 2024 року по листопад 2024 року в сумі 1 035 853,80 грн; у цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" відмовити в повному обсязі;
4) у решті рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права, а саме:
- статей 3, 6, 627- 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 216, 217, 235, частини 2 статті 236, частин 1, 2 статті 237 Господарського кодексу України (далі - ГК України), оскільки суди при вирішенні питання щодо правомірності застосування оперативно-господарської санкції застосували наведені норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного суду від 10.04.2018 у справі № 916/804/17, від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 18.12.2019 у справі № 905/2336/18, від 12.03.2024 у справі № 910/12017/23, адже судами фактично нівельовано свободу та обов'язковість договору та визначене ним право покупця на застосування оперативно-господарської санкції;
- частини 3 статті 551, статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218, частини 2 статті 233 ГК України, оскільки суди застосували наведені норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 04.02.2020 у справі № 908/116/19, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23, при вирішенні питання щодо зменшення штрафних санкцій, що також не узгоджується з вимогами частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Скаржник наголошує на тому, що у цьому випадку суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, безпідставно зменшив розмір заявленого АТ "Укргазвидобування" до стягнення штрафу до 1 854 395,00 грн за відсутності виняткових обставин.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, зазначає про відсутність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27.04.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі № 922/3826/24 та призначив розгляд справи у судовому засіданні на 19.05.2026.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. 22.05.2023 за результатами проведеної процедури відкритих торгів з особливостями № 23Т-078_42120000-6 - Насоси та компресори (Агрегати насосні дозуючі в асортименті) ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-09-002558-a між ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" (постачальник) та АТ "Укргазвидобування" (покупець) укладено договір поставки № 23Т-078, за умовами якого:
- постачальник зобов'язується поставити покупцеві агрегати насосні дозуючі в асортименті (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем (пункт 1.1);
- найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару зазначаються у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною (пункт 1.2);
- загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить 78 699 444,00 грн з ПДВ (пункт 3.2);
- розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної на відповідний обсяг товару та пред'явлення постачальником рахунку (інвойсу) на оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника на умовах, зазначених у специфікації (пункт 4.1);
- до рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі товару або видаткова накладна. Покупець не здійснює оплату за прийнятий товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення (пункт 4.2);
- постачальник зобов'язаний в документі, на підставі якого здійснюється оплата, зазначати номер замовлення з системи SAP, у випадку надання такого номеру замовлення покупцем. Номер такого замовлення є десятизначним та починається з 45 (пункту 4.3);
- строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів зазначаються в специфікації та графіку поставки до цього договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені договором (пункту 5.1);
- датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 4 до цього договору, який є невід'ємною частиною (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом України) або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки зазначена у відповідному товаро-транспортному документі або дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товаротранспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акта приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем). У випадку, якщо покупець виявить помилки в документах, що передбачені пунктами 5.4, 5.5.1 - 5.5.4 та/або відсутність одного з документів, передбачених пунктами 5.4, 5.5.1 - 5.5.4, постачальник зобов'язаний виправити такі помилки та/або надати відсутні документ/-ти (застосовується якщо постачальник є нерезидентом в Україні). Строк поставки не буде подовжено на час виправлення помилок та/або надання відсутніх документів (пункт 5.2);
- постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (пункт 6.3.1);
- у разі прострочення постачальником виконання зобов'язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов'язання (пункт 7.8);
- за порушення оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. На вимогу постачальника покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (пункт 7.10);
- при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених цим договором, покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку постачальник зобов'язаний перерахувати покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв'язку, через яке надсилалась така вимога. При несплаті постачальником штрафних санкцій та/або збитків протягом строку, зазначеного у пункті 7.11 договору, покупець має право застосувати до постачальника оперативно-господарську санкцію, а саме отримати суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків, спричинених невиконанням та/або несвоєчасним виконанням договору та/або порушенням умов договору із суми, що підлягає сплаті постачальнику. Про застосування оперативно-господарської санкції покупець зобов'язаний письмово повідомити постачальника. Датою направлення такого повідомлення є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв'язку, через яке надсилається таке повідомлення (пункт 7.11);
- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання стороною зобов'язань, передбачених умовами договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Не вважаються обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), зокрема, порушення зобов'язань контрагентами сторони - правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у сторони - боржника необхідних коштів, фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, тощо (пункт 8.1);
- сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити у письмовій формі або листом на електронну пошту про це іншу сторону. В такому повідомленні має бути зазначена така інформація: конкретні обставини непереборної сили, дата та місце виникнення таких обставин, їх очікувану тривалість (якщо таку можна визначити), реквізити цього договору (номер та дату). Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) або відсутність інформації, яку повинно мати таке повідомлення, є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань (пункт 8.2);
- доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим на це органом країни розташування сторони, яка постраждала внаслідок таких обставин, та/або країни у якій виникли такі обставини, внаслідок чого постраждала сторона. З такого документу повинно вбачатися, що він стосується неможливості виконання стороною, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), конкретних зобов'язань по договору внаслідок дії таких обставин, із зазначенням конкретної обставини та тим, що така обставина є обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами), місце, початок виникнення і строк дії такої обставини непереборної сили (форс-мажорної обставини), а також причинно-наслідковий зв'язок між обставиною непереборної сили (форс-мажорними обставинами) і неможливістю виконання такою стороною своїх зобов'язань за цим договором (пункт 8.3);
- у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із стороні має право розірвати цей договір. Договір припиняє свою дію з дати направлення повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку якою вважається дата відправлення, зазначена в документі (в тому числі, але не виключно фіскальний чек, квитанція, накладна, опис вкладення в цінний лист, декларація) підприємства зв'язку, через яке надсилається таке повідомлення (пункт 8.5);
- договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2 цього договору і діє до 31.12.2023 (включно) (пункт 10.1);
- забезпечення виконання зобов'язань за договором постачальником здійснюється до укладання договору в один із способів: надання банківської гарантії або стендбай акредитив повинна/ен відповідати вимогам, зазначеним у Типовій формі банківської гарантії/стендбай акредитиву виконання зобов'язань постачальником за договором, яка є додатком № 6 до договору та її/його сума повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) договору (пункт 10.2);
- якщо договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, зазначені в розділі ХІV цього договору (пункт 11.13).
10. У забезпечення виконання зобов'язань за договором постачальником було надано безвідкличну та безумовну банківську гарантію АТ "Акціонерний Банк "РадаБанк" від 19.05.2023 № 5523/15Г-Вз/0 на суму 3 934 972,20 грн.
11. Відповідно до специфікації від 22.05.2023 № 1 (додаток № 1 до договору) постачальник зобов'язався поставити покупцю такий товар:
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250 у кількості 10 шт, вартістю 4 956 952,80 грн (у тому числі ПДВ 826 158,80 грн);
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 39 шт, вартістю 33 174 180,00 грн (у тому числі ПДВ 5 529 030,00 грн);
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 у кількості 4 шт вартістю 3 836 140,80 грн (у тому числі ПДВ 639 356,80 грн);
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400 у кількості 17 шт, вартістю 31 074 136,80 грн (у тому числі ПДВ 5 179 022,80 грн);
- насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700 у кількості 3 шт, вартістю 5 658 033,60 грн (у тому числі ПДВ 943 005,60 грн).
12. Загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає: 78 699 444,00 грн, у т.ч. ПДВ 13 116 574,00 грн.
13. Пунктами 2 - 4 специфікації визначені умови поставки товару: DDP (для резидентів) склад вантажоотримувача. Транспортні витрати по доставці товару до місця призначення включені в ціну товару (предмету закупівлі).
Строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару.
Умови та строки оплати: поетапна оплата покупцем вартості прийнятого товару з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної на відповідний обсяг товару та пред'явлення постачальником рахунку (інвойсу) на оплату товару, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 30 календарних днів.
Згідно з графіком поставки від 22.05.2023 (додаток №3 до договору т.1 а.с.45 на звороті) поставка товару здійснюється за адресою: 63011, Харківська область, смт Старий Мерчик, склад №3, ГПУ "Шебелинкагазвидобування", та встановлено строк поставки - протягом 150 календарних днів з дати підписання договору.
Отже, кінцевою датою поставки відповідачем позивачу товару є 19.10.2023.
14. 29.12.2023 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою пункт 3.2 договору викладено в такій редакції: "Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору та становить до 77744565,60грн. у т. ч. ПДВ 12957427,60грн".
Також зазначеною додатковою угодою сторони погодили змінити пункт 10.1 договору поставки (графік поставки) №23Т-078 від 22.05.2023 та викласти його в такій редакції: "10.1. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором, які відповідають вимогам пункту 10.2 цього договору, і діє до 15.03.2024 (включно)".
15. Суди попередніх інстанцій встановили, що з оголошення UA-2023-03-09-002558-a-b1 вбачається, що зміни у договір вносились у зв'язку зі зміною ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); продовженням строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.
16. На виконання умов договору постачальником було поставлено товар на всю суму договору, визначену додатковою угодою (загальна сума 77 744 565,60 грн), однак з порушенням строку поставки, а саме: 24.11.2023, 04.12.2023, 10.01.2024, 05.02.2024, 07.03.2024 та 26.03.2024.
17. Відповідно до видаткової накладної від 24.11.2023 № НГ-000000062 відбулася часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250 у кількості 4 шт на загальну суму 3 836 140,80 грн (разом з ПДВ).
18. Відповідно до видаткової накладної від 04.12.2023 № НГ-000000063 відбулася часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250 у кількості 10 шт на загальну суму 4 956 952,80 грн (разом з ПДВ).
19. Відповідно до видаткової накладної від 10.01.2024 № НГ-000000001 відбулася часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 12 шт на загальну суму 10 079 784,00 грн (разом з ПДВ).
20. Відповідно до видаткової накладної від 05.02.2024 № НГ-000000005 відбулася часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 20 шт та насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400 у кількості 17 шт на загальну суму 47 379 036,00 грн (разом з ПДВ).
21. Відповідно до видаткової накладної від 05.03.2024 № НГ-000000009 відбулася часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250 у кількості 7 шт на загальну суму 5 879 874,00 грн разом з ПДВ, фактична дата поставки - 07.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем.
22. Відповідно до видаткової накладної від 14.03.2024 № НГ-000000010 відбулася часткова поставка товару з порушенням терміну поставки, а саме: насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700 у кількості 3 шт на загальну суму 5 612 778,00 грн (разом з ПДВ), фактична дата поставки - 26.03.2024, про що свідчить дата підписання накладної покупцем.
23. Покупець провів оплату за поставлений товар на загальну суму 66 251 913,60 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 28.12.2023 № 696483 на сумі 4 956 952,80 грн, від 19.01.2024 № 704417 на суму 3 836 140,80 грн, від 16.02.2024 № 1000004345 на суму 10 079 784,00 грн, від 01.03.2024 № 1000008348 на суму 47 379 036,00 грн.
24. Товар на суму 11 492 652,00 грн замовником оплачено не було.
25. З метою досудового врегулювання спору, у зв'язку із порушенням строків поставки товару, 15.05.2024 покупець направив на адресу постачальника вимогу № 305.4-305-2-3447, в якій на підставі пункту 7.11 договору вимагав перерахувати на поточний рахунок АТ "Укргазвидобування" 15 269 783,16 грн штрафних санкцій.
Проте, постачальником не було сплачено суму нарахованих штрафних санкції.
26. У зв'язку із зазначеними обставинами, 27.05.2024 покупець направив на адресу постачальника повідомлення № 305.4-305-2-3746 про те, що y зв'язку з несплатою штрафних санкцій відповідно до вимоги АТ "Укргазвидобування" вимушене застосувати відносно ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" оперативно-господарську санкцію, а саме утримати суму нарахованих штрафних санкцій із суми, що підлягає сплаті.
Таким чином, АТ "Укргазвидобування" застосувало оперативно-господарську санкцію у вигляді отримання суми нарахованих штрафних санкцій за порушення умов договору із суми, що підлягала сплаті ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", у зв'язку з чим здійснено утримання грошових коштів у сумі 11 492 652,00 грн, які фактично нараховані за період з 20.10.2023 на підставі повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції - 27.05.2024.
27. Оскільки ТОВ “Завод нафтогазового обладнання» не сплатило в добровільному прядку суму нарахованих штрафних санкцій, 28.10.2024 АТ "Укргазвидобування" звернулося до Господарському суду Харківської області з позовом до ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" про стягнення штрафних санкцій у сумі 1 954 395,00 грн.
28. 31.12.2024 ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" звернулося до Господарському суду Харківської області з зустрічним позовом до АТ "Укргазвидобування" про стягнення 12 797 732,22 грн, з яких: 11 492 652,00 грн - основного боргу, 29 274,18 грн - пені, 239 952,24 грн - 3 % річних, 1 035 853,80 грн - інфляційних нарахувань.
29. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що АТ "Укргазвидобування" безпідставно застосувало положення пункту 7.11 договору поставки від 22.05.2023 № 23Т-078 та утримало грошові кошти у сумі 11 492 652,00 грн, оскільки позивач (за зустрічним позовом) направив повідомлення про настання форс-мажорних обставин 18.10.2024, які в подальшому було підтверджено сертифікатом ТТП від 25.12.2023 № 3200-23-4858.
30. Як на форс-мажорну обставину позивач за зустрічним позовом посилався на те, що 18.10.2023 встановлено порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із використанням невстановленого типу озброєння снарядами дальньої дії ураження невстановленого калібру по території за адресою: Харківська обл, м. Харків, Немишлянський район, вул. Даниленка, буд. 22, внаслідок чого пошкоджено високовольтні лінії електропередач, а також вилучено фрагменти, ймовірно ракети 9М723 ОТРК "Іскандер-К". Поранена фізична особа. Відповідно до матеріалів ЖЄО № 12988, що надійшли з ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області встановлено, що внаслідок зазначеного обстрілу домоволодіння за адресою: Харківська обл., м. Харків, Немишлянський район, вул. Даниленка, буд. 5 пошкоджено будинок (зазначені обставини вбачаються з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням 22023220000001437, зареєстрованим 18.10.2023).
31. 18.10.2023 директор ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" видав розпорядження № 18/10/23-1 "Про встановлення форс-мажорних обставин на підприємстві та зменшення обсягів виготовлення продукції", яким затвердив, що Товариство починаючи з 18.10.2023 перебуває під впливом обставин непереборної сили (форс-мажору) пов'язаного з непередбаченим відключенням в системі електромереж, до яких відключені виробничі потужності ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", постійних обстрілів та сповіщень про сигнал "Повітряної тривоги". Що позбавляє можливості безперебійно проводити господарську діяльність та має наслідком неможливість виконання своїх зобов'язань перед контрагентами. А також затвердив допустиму можливість зменшення виготовлення виробничими потужностями Товариства обладнання не більше ніж 20% (двадцять відсотків) від загального плану/потреб виробництва на 2023/2024 рік.
32. 18.10.2023 постачальник направив на адресу покупця лист № 400 про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), в якому на виконання пункту 8.2 договору повідомив про те, що 18.10.2023 виникло непередбачене відключення в системі електромереж, які розміщені у місті Харкові, та до яких підключені виробничі потужності ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", внаслідок чого відсутнє електропостачання, що унеможливлює проведення робіт зі збірки, комплектації та випробувань насосних агрегатів, які є предметом договору поставки (графік поставки) від 22.05.2023 № 23Т-078 та зміщує терміни їх постачання покупцю. Очікуваний термін усунення зазначеної аварійної ситуації в системі електромереж (очікувана тривалість зазначених вище форс-мажорних обставин) - 21 - 30 календарних дні.
33. 20.10.2023 покупець надав відповідь на лист № ШГВ7869/003.1.1-05, в якій зазначено про те, що станом на 20.10.2023 не отримано офіційне підтвердження доказів виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), у зв'язку з чим просив до 24.10.2023 надати листа із зазначенням дати надання підтвердження доказів виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
34. 25.10.2023 постачальник направив на адресу покупця лист № 412, в якому зазначив про те, що на виконання вимог пункту 8.3 договору ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" формує необхідний пакет документів для звернення до ТПП для отримання відповідних документів, які засвідчують настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які будуть надані одразу після отримання.
35. Крім того, 15.12.2023 постачальник направив на адресу покупця лист № 500, в якому повідомив про те, що не дивлячись на наявність форс-мажорних обставин, насосні агрегати фактично виготовлені та будуть поставлені після успішного проведення параметричних випробувань, що орієнтовно займе до 30 календарних днів. У зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, що зумовлюють необхідність продовження строку дії договору просив укласти відповідну додаткову угоду щодо зменшення ціни не поставленого товару (без зміни кількості (обсягу) та якості) та продовження строку дії договору до 15.03.2024.
36. 25.12.2023 постачальник направив на адресу покупця лист № 512, до якого додав сертифікат № 3200-23-4858 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 25.12.2023 № 811/03.23, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин з 18.10.2023 та які тривали станом на 25.12.2023.
Зі змісту зазначеного сертифікату вбачається, що Київська обласна (Регіональна) торгово-промислова палата на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, сертифікатом № 3200-23-4858 (вих. № 811/03.23) від 25.12.2023 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, вихід з ладу технологічного електричного обладнання у зв'язку із короткочасними скачками напруги у електромережі через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу рф, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно із специфікацією від 22.05.2023 № 1 (додаток № 1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору за договором поставки (графік поставки) від 22.05.2023 № 231-078, укладеним з АТ "Укргазвидобування".
У цьому сертифікаті зазначено, що період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 18.10.2023; дата закінчення - тривають на 25.12.2023.
37. 26.02.2024 постачальник направив на адресу покупця лист № 48, яким повідомив про те, що станом на 25.12.2023 форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) ще тривають та ТОВ "Завод нафтогазового обладнання" буде додатково надано відповідний документ про закінчення дії форс-мажорних обставин для коректного розрахунку строку затримки постачання товару.
38. 05.03.2024 постачальник направив на адресу покупця лист від 05.03.2024 № 58, в якому зазначено, що сертифікатом № 3200-24-0456 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 29.02.2024 (вих. № 126/03.23), засвідчено період дії форс-мажорних обставин з 18.10.2023 до 26.02.2024.
Зі змісту зазначеного сертифікату вбачається, що Київська обласна (Регіональна) торгово-промислова палата на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами та доповненнями, сертифікатом від 29.02.2024 № 3200-24-0456 (вих. № 126/03.23) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): ракетні обстріли та повітряні тривоги в зв'язку з цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, вихід з ладу технологічного електричного обладнання у зв'язку із короткочасними скачками напруги у електромережі через пошкодження високовольтних ліній електропередач внаслідок ракетного обстрілу РФ, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів, сповільнення здійснення господарської діяльності, зрив термінів постачання сировини і обладнання ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити агрегати насосні дозуючі в асортименті згідно специфікації від 22.05.2023 № 1 (додаток № 1 до договору): насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 40/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 100/250, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/400, насосний агрегат дозуючий з подвійною мембраною НДР-2М 75/700, у термін: протягом 150 календарних днів з дати підписання договору за договором поставки (графік поставки) від 22.05.2023 № 231-078, укладеним з АТ "Укргазвидобування". Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 18.10.2023; дата закінчення - 26.02.2024.
Таким чином, з наведених вище обставин вбачається, що в період дій форс-мажорних обставин, постачальник поставив товар на всю суму договору, визначену додатковою угодою, однак замовник частково оплатив товар на загальну суму 66 251 913,60 грн, а товар на суму 1 149 2652,00 грн залишився без оплати, що і стало підставою для звернення до суду з зустрічним позовом.
Позиція Верховного Суду
39. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
41. Пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
42. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права, а саме:
- статей 3, 6, 627- 629 ЦК України, статей 216, 217, 235, частини 2 статті 236, частин 1, 2 статті 237 ГК України, оскільки суди при вирішенні питання щодо правомірності застосування оперативно-господарської санкції застосували наведені норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 916/804/17, від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 18.12.2019 у справі № 905/2336/18, від 12.03.2024 у справі № 910/12017/23;
- частини 3 статті 551, статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218, частини 2 статті 233 ГК України, оскільки суди застосували наведені норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 04.02.2020 у справі № 908/116/19, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23.
43. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
44. Зміст касаційної скарги свідчить про те, що, на думку скаржника, у цьому випадку судами попередніх інстанцій фактично нівельовано свободу та обов'язковість договору та визначене ним право покупця на застосування оперативно-господарської санкції, а зменшення розміру заявленого АТ "Укргазвидобування" до стягнення штрафу до 1 854 395,00 грн за відсутності виняткових обставин є безпідставним, та таким, що не узгоджується з вимогами частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
45. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
46. Помилково посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми права, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
47. Як вбачається із змісту оскаржуваних судових рішень, у цій справі суди попередніх інстанцій досліджували та оцінювали доводи учасників справи через призму предмету, підстав позову та кола доказування, які входять у таку категорію справ.
48. Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Верховний Суд вважає, що господарські суди під час розгляду справи № 922/3826/24 на підставі встановлених ними обставин (відсутність у АТ "Укргазвидобування" збитків пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань, майновий стан ТОВ "Завод нафтогазового обладнання", ступень виконання основного зобов'язання, значний розмір штрафних санкцій та їх неспівмірність) самостійно оцінили обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій конкретній справі, та ухвалили рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм, а тому посилання скаржника на неправильне застосування статей 3, 6, частини 3 статті 551, статей 617, 627-629 ЦК України, статей 216, 217, частини 2 статті 218, частини 2 статті 233, статті 235, частини 2 статті 236, частин 1, 2 статті 237 ГК України, частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є необґрунтованими.
49. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки судів попередніх інстанції у цій справі концептуально не суперечать правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 916/804/17, від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 18.12.2019 у справі № 905/2336/18, від 12.03.2024 у справі № 910/12017/23, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 04.02.2020 у справі № 908/116/19, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23.
50. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суди попередніх інстанцій, посилаючись на норму права, застосували її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Сама по собі різниця судових рішень не свідчить про безумовне підтвердження незастосування правового висновку.
51. Верховний Суд виходить з того, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 статті 311 ГПК України).
52. Цитування скаржником окремих висновків суду касаційної інстанції, викладених у постановах у справах, фактичні обставини в яких є відмінними, а правовідносини - неподібними до правовідносин, що склалися у справі № 910/11598/23, не є належним правовим обґрунтуванням передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження.
53. При цьому щодо застосування статей 3, 6, 627- 629 ЦК України, статей 216, 217, 235, частини 2 статті 236, частин 1, 2 статті 237 ГК України у справах:
- № 916/804/17 суди встановили, що ПП "Хлібопродукт" не поставило ТОВ "Олсідз Груп Україна" продукцію належної якості та у кількості, що визначена умовами укладених між сторонами договорів, а також не передало ТОВ "Олсідз Груп Україна" одночасно з поставкою продукції документи, передбачені пунктом 6.1 договорів, зокрема: засвідчену печаткою ПП "Хлібопродукт" копію витягу з реєстру платників єдиного податку на поточну дату, який підтверджує, що ПП "Хлібопродукт" відноситься до платників єдиного податку четвертої групи та засвідчені підписом керівника та печаткою ПП "Хлібопродукт" статутні та реєстраційні документи останнього, умовами укладених між сторонами договорів визначено обов'язок ТОВ "Олсідз Груп Україна" здійснити оплату за поставлену продукцію лише з настанням останньої з подій, перерахованих в пункті 5.1 договорів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що строк оплати продукції не настав, у зв'язку з чим відмовлено в задоволенні позовних вимог за первісним позовом. ПП "Хлібопродукт" всупереч погодженій сторонами умові договорів щодо кількості товару, поставило товар в меншій кількості, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог в частині зобов'язання ПП "Хлібопродукт" виконати умови договору № 0601742 на поставку сільськогосподарської продукції від 21.10.2016 та поставити ТОВ "Олсідз Груп Україна" 26,20 (двадцять шість МТ 200 кілограм) МТ насіння соняшнику, а також виконати умови договору № 0601777 на поставку сільськогосподарської продукції від 24.10.2016 та поставити ТОВ "Олсідз Груп Україна" 45,68 (сорок п'ять МТ 680 кілограм) МТ насіння соняшнику;
- № 905/2464/17 суди встановили, що у зв'язку з порушенням об'ємів виконуваних робіт, що також підтверджується неспівпадінням обсягів наданої продукції на переробку та отриманої продукції після порізки згідно з відомостями, зазначеними в актах приймання-передачі та приймально-здавальних актах, на підставі пункту 14.8. договору, відповідачем було застосовано до позивача штрафи, що підтверджується відповідними повідомленнями, який останній надсилав на адресу підрядника;
- № 905/2336/18 суди встановили, що позивачем, з урахуванням умов укладеного між сторонами договору, фактично втрачено право на забезпечення зобов'язань у вигляді оперативно-господарської санкції, а тому у цьому випадку не застосували до оперативно-господарських санкцій строк позовної давності і не відмовляли в позові з цих підстав, а дійшли висновку, що недопустимо застосовувати оперативно-господарські санкції щодо права утримання штрафних санкцій, якщо ці штрафні санкції нараховані поза межами строку позовної давності;
- № 910/12017/23 у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 відсутні посилання на статті 235, 237 ГК України, якими скаржник обґрунтовував свою правову позицію, та не мотивується потреба їх застосування чи незастосування у спірних правовідносинах, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 також не містить належних мотивів відхилення аргументів скаржника щодо правомірності застосування ним оперативно-господарських санкцій. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій неповно та неналежним чином дослідили зібрані у справі докази, не встановили на їх підставі фактичні обставини, не спростували та не відхили аргументи скаржника (не надали їм належну оцінку), що мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, фактичні обставини у справах № 916/804/17, № 905/2464/17, № 905/2336/18, № 910/12017/23 та справі № 922/3826/24 є різними.
54. Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії. Отже, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині 3 статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
55. Колегія суддів, проаналізувавши висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 04.02.2020 у справі № 908/116/19, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23, на які посилається скаржник, перевіривши аргументи скаржника щодо неправильного застосування господарськими судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права, а саме частини 3 статті 551, статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218, частини 2 статті 233 ГК України, визнає їх необґрунтованими, оскільки висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновками Верховного Суду щодо застосування цих норм права, на неврахування яких судами попередніх інстанцій послалося АТ "Укргазвидобування" у касаційній скарзі.
56. Отже, ці доводи не можуть бути враховані як належне та достатнє обґрунтування визначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
57. Інші ж доводи, наведені у касаційній скарзі АТ "Укргазвидобування", фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлення інших, ніж встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами, фактичних обставин задля ухвалення іншого рішення по суті заявлених позовних вимог.
58. Проте суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
59. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Про це зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.
60. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
61. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена АТ "Укргазвидобування" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
62. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
63. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
64. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
65. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є правильними по суті і підлягають залишенню без змін, а подана касаційна скарга - залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат
66. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у справі № 922/3826/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай