?
20 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/2720/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2025 (колегія суддів: Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А., Чередко А. Є.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 (суддя Бондарєв Е. М.) у справі
за позовом виконувача обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу", 2) ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєва Ганна Олегівна, про визнання недійсним договору, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
за участю:
прокурора - Гудименко Ю. В.,
представника відповідача-1 - Мовчана О. С.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2022 року виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу" (далі - ТОВ "Солар Гоу"), ОСОБА_1 про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2021 з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099 площею 0,611 га, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Солар Гоу", з одночасним припиненням речового права власності ТОВ "Солар Гоу" (номер запису: 2619087);
- витребування у ТОВ "Солар Гоу" на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099 площею 0,611 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099 площею 0,611 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що право приватної власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.1998 № 278, яке не приймалося. Надалі, за доводами прокурора, право власності на земельну ділянку перейшло до ТОВ "Солар Гоу" на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2021 № 793. Таким чином, прокурор зазначав, що земельна ділянка належить до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, а рішення уповноваженого органу на розпорядження земельною ділянкою про передачу її будь-якій фізичній або юридичній особі не приймалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Дніпропетровська місцева прокуратура № 3 (наразі Центральна окружна прокуратура міста Дніпра) розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні від 09.09.2019 № 42019041440000050 за фактом використання завідомо підроблених документів з метою заволодіння земельними ділянками за ознаками складу злочинів, передбачених частиною четвертою статті 358, частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України.
4. Під час досудового розслідування встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099, державний реєстратор приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєва Г. О. 15.10.2019 зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099 площею 0,611 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.1998 № 278 "Про надання приватному підприємцю Кулиненку Т. П. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), земельної ділянки по АДРЕСА_2 у приватну власність для улаштування торгівельного центру та автостоянки".
5. Відповідно до інформації Дніпровської міської ради від 18.05.2020 № 7/22-1176, від 07.02.2020 № 7/11-351, від 24.01.2020 № 7/11-204 рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.1998 № 278 "Про надання приватному підприємцю Кулиненку Т. П. (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), земельної ділянки по АДРЕСА_2 у приватну власність для улаштування торгівельного центру та автостоянки" не приймалося, оскільки в дійсності рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.1998 № 278 мало заголовок "Про затвердження Програми розвитку легкої промисловості міста на період до 2005 року", тобто питання щодо надання земельної ділянки у приватну власність приватному підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) для улаштування автостоянки не вирішувалося взагалі. Зазначена інформація підтверджується протоколом засідання виконкому міської ради від 19.02.1998 № 2.
6. Право приватної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.1998 № 278, яке не приймалося, номер запису про право власності: 49171782.
7. Згодом право власності на земельну ділянку площею 0,611 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099, розташовану за адресою: вул. Терещенківська (до перейменування - вул. Червоного Козацтва), 23-А, м. Дніпро, перейшло до ТОВ "Солар Гоу" (код ЄДРПОУ 42260977) на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2021 № 793, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Н. М.
8. Судами встановлено, що зазначена земельна ділянка належить до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу про передачу її в оренду будь-якій фізичній чи юридичній особі не прийнято та не приймалося.
9. Наведені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом до суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,611 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099, розташованої за адресою: вул. Терещенківська (до перейменування - вул. Червоного Козацтва), 23-А, м. Дніпро, витребування зазначеної земельної ділянки та скасування державної реєстрації прав на майно.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Справа розглядалася судами неодноразово.
11. 20.02.2023 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про задоволення позову.
12. 29.05.2023 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023, закрив провадження у справі. Надав роз'яснення позивачу про можливість пред'явлення ним позову до суду загальної юрисдикції.
13. 12.09.2023 Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2023, справу передав до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
14. У ході нового розгляду справи прокурор подав до апеляційного суду заяву про зміну резолютивної частини рішення, в якій просив суд за результатами розгляду апеляційної скарги змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 у частині витребування земельної ділянки та її скасування у Державному земельному кадастрі шляхом викладення резолютивної частини у такій редакції: "Витребувати від ТОВ "Солар Гоу" (код ЄДРПОУ 42260977) на користь територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) земельні ділянки площею 0,5344 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0106 та площею 0,0766 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0105, які утворено внаслідок поділу земельної ділянки площею 0,611 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок площею 0,5344 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0106 та площею 0,0766 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0105, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Терещенківська (колишня назва - Червоного Козацтва), 23А, загальною площею 0,611 га, які утворено внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099". У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
15. Заяву прокурор обґрунтував тим, що ТОВ "Солар Гоу" 14.01.2024 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєструвало відомості про закриття об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099 у зв'язку з її поділом, а також зареєструвало за товариством право власності на новоутворені земельні ділянки площею 0,5344 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0106 та площею 0,0766 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0105. У зв'язку зі здійсненням відповідачем поділу спірної земельної ділянки й утворення двох нових ділянок після ухвалення Господарським судом Дніпропетровської області рішення по суті справи первісні позовні вимоги прокурора не повною мірою забезпечують захист порушених прав та інтересів держави в особі Дніпровської міської ради. Отже, з метою належного та ефективного захисту інтересів держави в особі Дніпровської міської ради необхідною є зміна резолютивної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 в частині витребування земельної ділянки та її скасування у Державному земельному кадастрі.
16. Суд апеляційної інстанції відхилив цю заяву прокурора та дійшов висновку, що така заява по суті є зміною предмета позову в апеляційному суді, а відповідно до частини п'ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
17. 03.07.2024 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023, прийняв нове рішення про відмову у позові.
18. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що поділ спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:563:0099 унеможливлює виконання рішення господарського суду в частині витребування від ТОВ "Солар Гоу" на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради земельної ділянки площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, та скасування державної реєстрації земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Терещенківська, 23-А, м. Дніпро, загальною площею 0,611 га, кадастровий номер 1210100000:01:563:0099, у Державному земельному кадастрі, що є підставою для відмови прокурору у задоволенні позовних вимог у цій частині. Оскільки оспорюваний договір є виконаним, то визнання його недійсним без одночасного застосування наслідків недійсності правочину (з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог прокурора про повернення спірної земельної ділянки) не призведе до поновлення майнових прав держави, а тому суд апеляційної інстанції відмовив і у задоволенні позову про визнання недійсним договору з підстав обрання прокурором неефективного способу захисту.
19. 23.10.2024 Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
20. Скасовуючи постанову апеляційного суду від 03.07.2024, Верховний Суд зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про неможливість задоволення позовної вимоги про витребування спірної земельної ділянки у зв'язку з її поділом відповідачем є передчасним та суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц. При цьому апеляційний суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально. Верховний Суд також зауважив про ненадання судом апеляційної інстанції належної правової оцінки добросовісності дій відповідачів як набувачів спірної земельної ділянки, а також діям відповідача ТОВ "Солар Гоу" щодо поділу спірної земельної ділянки в контексті дотримання ним принципу добросовісності при реалізації своїх прав та чи не є такі дії зловживанням правом, які в майбутньому порушили права іншої особи (позивача).
21. 18.12.2025 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою змінив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023, виклавши абзац третій резолютивної частини у такій редакції: "Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар гоу" на користь Дніпровської міської ради земельну ділянку площею 0,5344 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0106 та земельну ділянку площею 0,0766 га з кадастровим номером 1210100000:01:563:0105, розташовані по вул. Терещенківська (Червоного Козацтва), 23-а, у м. Дніпрі".
22. Апеляційний суд виходив із того, що спірна земельна ділянка вибула із власності Дніпровської міської ради поза її волею, що свідчить про недобросовісні дії ОСОБА_1 . Тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що з огляду на положення пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України позивач має право витребувати спірну земельну ділянку навіть у випадку, якщо ТОВ "Солар Гоу" є добросовісним набувачем.
23. Апеляційний суд зазначив, що формування ТОВ "Солар Гоу" двох земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів шляхом поділу спірної земельної ділянки не впливає на можливість захисту права власності на цю землю Дніпровської міської ради у визначений цивільним законодавством спосіб. При цьому дії ТОВ "Солар Гоу" щодо поділу земельної ділянки, спір стосовно якої є предметом судового розгляду, містять ознаки недобросовісності та зловживання правом, оскільки спрямовані на унеможливлення виконання рішення суду.
24. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що заява прокурора про зміну резолютивної частини оскаржуваного рішення місцевого господарського суду щодо об'єкта цивільних правовідносин, витребування якого є предметом позову у справі, підлягає задоволенню.
Короткий зміст касаційної скарги
25. ТОВ "Солар Гоу" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
26. Підставою касаційного оскарження ТОВ "Солар Гоу" визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, наполягаючи на ухваленні апеляційним судом постанови без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:
- у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 569/1221/16-ц, від 23.10.2023 у справі № 932/1591/20, від 09.10.2024 у справі № 201/9336/22, від 09.12.2025 у справі № 904/5799/23, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 18.09.2025 у справі № 922/82/20 - щодо застосування статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у поєднанні з положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно добросовісності набувача майна та заборони втручання у мирне володіння;
- у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23 - щодо застосування статей 79, 86 ГПК України та дотримання "стандарту доказування";
- у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20, від 10.09.2025 у справі № 906/127/24, від 27.08.2023 у справі № 552/7368/21 - щодо застосування статей 46, 80, 269 ГПК України в контексті заборони розгляду судом апеляційної інстанції позовних вимог, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, та прийняття у якості нових доказів документів, що не існували на момент прийняття рішення.
27. Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу, скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Солар Гоу" про зупинення провадження у справі № 904/2720/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/5241/21.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
28. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що ТОВ "Солар Гоу" не є добросовісним набувачем і не може посилатися на захист мирного володіння майном; під час судового розгляду ТОВ "Солар Гоу" здійснило поділ спірної ділянки на дві нові, що має розцінюватися як недобросовісна поведінка для унеможливлення виконання рішення суду.
29. Прокурор зазначає, що надав офіційні листи міської ради та протокол засідання виконкому, які підтверджують, що рішення про виділення землі у 1998 році не розглядалося і не приймалося. Натомість відповідач не надав жодного належного доказу (оригіналу) існування цього рішення. Відсутність вироку у кримінальному провадженні не спростовує цих обставин у господарському процесі.
30. Щодо зміни предмета позову та прийняття нових доказів в апеляції, то прокурор вказує, що подання в апеляції доказів щодо поділу ділянки не є зміною предмета позову, а є єдиним ефективним способом захисту порушеного права у відповідь на зловживання процесуальними правами з боку відповідача, адже формальна зміна об'єкта віндикації (поділ, зміна кадастрового номера) не впливає на можливість захисту права власності шляхом віндикації.
Позиція Верховного Суду
31. Предметом спору у цій справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та витребування у ТОВ "Солар Гоу" земельної ділянки (новоутворених внаслідок її поділу земельних ділянок), яка, за твердженням позивача, вибула з комунальної власності незаконно та поза волею територіальної громади.
32. ТОВ "Солар Гоу" у касаційній скарзі стверджує про те, що воно є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок і правомірно покладалося на дані державних реєстрів. Крім того, скаржник наголошує про відсутність належних доказів підробки рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.1998 № 278, на підставі якого було первинно зареєстровано право власності за відчужувачем ( ОСОБА_1 ), а також посилається на порушення судами попередніх інстанцій стандарту вірогідності доказів.
33. Верховний Суд частково погоджується з доводами касаційної скарги та зазначає таке.
34. Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
35. Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
36. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
37. За змістом частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
38. Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
39. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
40. За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
41. Суди попередніх інстанцій на підставі належної, всебічної та повної оцінки зібраних у справі доказів достеменно встановили, що спірне рішення від 19.02.1998 № 278 уповноваженим органом місцевого самоврядування (Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради) ніколи не приймалося. Судами надано належну правову оцінку доказам, наданим позивачем на підтвердження цієї обставини, зокрема, відповідній офіційній інформації Дніпровської міської ради.
42. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", а отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
43. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
44. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи про недоведеність факту підробки чи відсутності вказаного рішення зводяться виключно до незгоди з оцінкою доказів, здійсненою судами першої та апеляційної інстанцій, а також до намагання переконати касаційний суд здійснити їх переоцінку та встановити інші обставини у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень.
45. Однак відповідно до імперативних приписів частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, переоцінка доказів і встановлення обставин справи перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.
46. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов про витребування спірних земельних ділянок, апеляційний господарський суд виходив із того, що, оскільки рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.1998 № 278 ніколи не приймалося, майно вибуло з володіння ради поза її волею, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України є безумовною підставою для його витребування. При цьому суд апеляційної інстанції акцентував увагу на недобросовісній поведінці ТОВ "Солар Гоу", що виявилася у здійсненні поділу спірної ділянки під час судового розгляду з метою ускладнення виконання майбутнього рішення суду.
47. Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним з огляду на таке.
48. Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
49. Частиною першою статті 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
50. Отже, факторами, з якими закон (стаття 388 ЦК України) пов'язує можливість віндикації майна, є добросовісність (недобросовісність) набувача майна та наявність обставин, за яких витребування можливе також у добросовісного набувача.
51. Кожен із цих факторів досліджується послідовно стосовно кожного набувача у ланцюгу набувачів, якщо про існування відповідних обставин стверджує сторона, яка несе тягар їх доведення.
52. Тобто якщо майно було набуто добросовісним набувачем за відплатним правочином і за положеннями статті 388 ЦК України воно не могло бути витребуване у цієї особи власником, то подальше розпорядження цією особою майном (в тому числі відчуження його за безвідплатним правочином) не створює підставу для витребування у нового набувача.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21, яку Суд застосовує на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України.
53. У цій справі № 922/5241/21 Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що у частині третій статті 388 ЦК України зазначено: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
54. Добросовісний набувач, який далі відчужив майно за безвідплатним правочином, не є "особою, яка не мала права відчужувати майно". Навпаки, Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника згідно з приписами статті 346 ЦК України).
55. Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього (див. підпункт 6.7 постанови Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).
56. Добросовісний набувач набуває право власності або інше речове право на нерухоме майно вільним від прав інших осіб та обтяжень, про які набувач не знав і не мав знати (див. mutatis mutandis висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункт 38), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16).
57. Отже, за сталою практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц), під час розгляду віндикаційного позову суди мають здійснювати послідовну оцінку добросовісності кожного набувача у ланцюгу відчуження майна.
58. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21, хоча зміна сторін спору внаслідок відчуження спірного майна під час розгляду спору є, як правило, негативним явищем, як і будь-яка зміна спірної ситуації, яка її ускладнює, тому для сторін бажано зберігати status quo до часу, поки суд остаточно не вирішить спір, однак слід визнати, що можливі випадки, у яких такі зміни є необхідними або неминучими (припинення юридичної особи-сторони із заміною її правонаступником, відчуження стороною спірного майна інший особі, яка має ресурси для продовження захисту тощо).
59. Така зміна не має порушувати засад добросовісності у господарському процесі, не має суперечити заходам, яких суд вжив для запобігання змінам (заходи забезпечення позову), а відповідні особи мають добросовісно заявити про свої права та вчасно вступити у справу з відповідним статусом.
60. Із наведеного вбачається, що для застосування положень статті 388 ЦК України до спірних правовідносин має значення не лише те, що ОСОБА_1 (перший набувач) набув спірне майно в особи, від якої воно вибуло поза її волею.
61. У контексті дотримання балансу інтересів та принципу пропорційності втручання у право на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а також з огляду на необхідність послідовної оцінки добросовісності кожного набувача у ланцюгу ключове значення для вирішення цього спору має встановлення обставин добросовісності набуття майна ТОВ "Солар Гоу" саме в момент вчинення правочину - укладення договору купівлі-продажу від 22.06.2021, а не оцінка його процесуальної поведінки під час судового розгляду.
62. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку поведінці ТОВ "Солар Гоу", обмежився лише аналізом дій відповідача щодо поділу земельної ділянки після відкриття провадження у справі. Проте така поведінка хоча і може свідчити про процесуальну недобросовісність, однак не є вирішальною для цілей віндикації майна у розумінні статті 388 ЦК України. Вирішальним у цій справі є з'ясування питання про те, чи знав або чи міг знати відповідач про дефекти у титулі власності першого набувача - ОСОБА_1 , зокрема про відсутність у архівах міської ради первісного рішення про передачу землі.
63. Суд зазначає, що конструкція "міг знати" передбачає, що набувач діяв би з достатньою обачністю, яку можна було б очікувати від добросовісного покупця за подібних обставин. Суди попередніх інстанцій не дослідили, чи була у відповідача об'єктивна можливість перевірити легітимність підстав набуття права власності відчужувачем, враховуючи значний проміжок часу (понад 20 років) між нібито прийнятим рішенням та моментом продажу ділянки товариству.
64. Колегія суддів звертає увагу, що якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності даних про те, що набувач майна знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, цей набувач, добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуває відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункт 38), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.46), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 54)).
65. Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Для повного і всебічного розгляду справи важливим є встановлення та аналіз сукупного зв'язку зазначених вище обставин, а їх відсутність не дає змогу розглянути спір відповідно до вимог законодавства та встановити наявність підстав для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог.
66. Оскільки фактичні обставини щодо добросовісності ТОВ "Солар Гоу" під час первісного набуття землі не були предметом ретельного дослідження судами попередніх інстанцій, а Верховний Суд в силу приписів статті 300 ГПК України не наділений повноваженнями встановлювати нові обставини та збирати докази, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими.
67. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, належним чином дослідити докази і за результатами такого розгляду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
68. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
69. Пунктом 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Судові витрати
70. Відповідно до приписів частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у цій справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Гоу" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 скасувати, а справу № 904/2720/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач