18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 травня 2026 року м.Черкаси Справа №925/696/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Г.М.Скиби, розглянувши позовну заяву заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Черкаської міської ради, м.Черкаси, вул.Б.Вишневецького,36
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Гарант", м.Черкаси, вул.Віталія Вергая,8
про стягнення 241439,02 грн безпідставно збережених коштів пайової участі,
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави у особі Черкаської міської ради в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Гарант" з вимогами про стягнення 241439,02 грн, зокрема: 121302,00 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 100928,93 грн інфляційних втрат, 19262,09 грн - 3% річних, а також про відшкодування судових витрат.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає, що заяву подано з порушенням вимог ст.174 ГПК України.
Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.1 ст.162. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмету спору та їх обґрунтування;
п.5 ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
ч.2 ст.164. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві прокурор заявляє вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Гарант" безпідставно збережених коштів пайової участі, мотивовану тим, що:
у період з 12.04.2014 до 03.02.2020 відповідачем здійснено будівництво зблокованих двоповерхових житлових будинків типу таунхаус, за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Черкаська територіальна громада, м.Черкаси, просп.Перемоги,25/6, відповідність яких проектній документації та готовність до експлуатації підтверджено сертифікатом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів від 20.01.2021 №ЧК122210104359;
згідно з відомостями, зазначеним у сертифікаті, об'єкт будівництва "Будівництво заблокованих двоповерхових житлових будинків типу таунхаус, в тому числі: І черга - будівництво шестиквартирного житлового будинку типу таунхаус (поз. І); ІІ черга - будівництво шестиквартирного житлового будинку типу таунхаус (поз. 2); ІІІ черга - будівництво шестиквартирного житлового будинку типу таунхаус (поз. 3); ІV черга - будівництво чотирнадцятиквартирного житлового будинку типу таунхаус (поз. 4); V черга будівництво десятиквартирного житлового будинку типу таунхаус (поз. 5); VІ черга будівництво шістнадцятиквартирного житлового будинку типу таунхаус (поз. 6); VІІ черга - будівництво дванадцятиквартирного житлового будинку типу таунхаус (поз. 7); по вулиці 30-річчя Перемоги,25 в м.Черкаси Черкаської області, (V черга)": дата початку будівництва - 12.04.2017; дата завершення будівництва - 03.02.2020; строк введення об'єкта в експлуатацію - 18.01.2021;
згідно з відкритими відомостями з "Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва", пайова участь Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Гарант" до місцевого бюджету не сплачувалась, підстава для звільнення - пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.20196 №132-ІХ;
згідно з інформацією позивача, відповідач, як замовник будівництва житлового будинку за адресою: м.Черкаси, просп.Перемоги,25/6 із заявою щодо розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури не звертався, відповідний договір пайової участі та розрахунок розміру пайової участі у 2021 році не проводився, - відтак безпідставно збережені кошти підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України на користь Черкаської міської ради;
компетентним органом (Черкаською міською радою) жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, не вжито, натомість, останній, із посиланням на обмежені можливості міського бюджету по сплаті судового збору, просив про вжиття заходів представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Черкаської міської ради щодо стягнення заборгованості коштів пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Черкаси з відповідача;
Одночасно, у позовній заяві прокурор вказує, що ним дотримано вимоги абз.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом направлення на адресу позивача Черкаської міської ради листа від 05.05.2026 №54/1-2756вих-26 із відомостями про прийняте рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду позову.
Так, відповідно до ч.3, 4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно із Законом України "Про прокуратуру":
ч.1 ст.23. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
ч.3 ст.23. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини;
ч.4 ст.23. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. /.../;
п.1 ч.6 ст.23. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18).
Вказуючи на дотримання вимог абз.3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор посилається на направлення на адресу позивача листа від 05.05.2026 №54/1-2756вих-26.
Разом з тим, із змісту означеного листа вбачається, що він містить виклад обставин, за яких прокурору стало відомо про можливе порушення інтересів держави; про наміри скерування позову до суду в інтересах Черкаської міської ради прокурором останньому не повідомлено.
Одночасно суд зауважує на відсутність доказів направлення такого листа на адресу Черкаської міської ради та отриманої від останньої відповіді.
Вказана обставина є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви до суду постановляє ухвалу про залишення цієї позовної заяви без руху.
За таких обставин, керуючись ст.ст.162-164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Прокурору протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду доказів завчасного повідомлення позивача про намір звернутись до суду із позовом в його інтересах в порядку ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та докази надсилання такого листа.
3. Роз'яснити прокурору, що в разі неусунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою згідно з п.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М. Скиба