18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 квітня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/278/26
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Київ
до фізичної особи-підприємця Чупрова Олександра Миколайовича, м. Умань, Черкаська область
про стягнення 745 645,97 грн,
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Чупрова Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 736880550068 від 11.04.2025 станом на 27.02.2026 включно в розмірі 745645,97 грн, з яких 666666,68 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 999,98 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 541 666,70 грн та 78 979,29 грн простроченої заборгованості за комісією та понесених судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив неналежне виконання відповідачем його зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» № 736880550068 від 11.04.2025, а саме зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати комісійної винагороди за надання кредиту.
Ухвалою від 09.03.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
У судове засідання сторони не з'явилися.
09.04.2026 представник позивача подав заяву про проведення засідання за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Щодо належності повідомлення відповідача судом встановлено наступне.
З метою визначення місцезнаходження відповідача судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з яким адресою місцезнаходження відповідача є Черкаська обл., Уманський р-н, м. Умань, вул. Революції Гідності, буд. 25, кв. 21 (а.с. 44-46).
Копію ухвали про відкриття провадження від 09.03.2026 суд надіслав відповідачу за вказаною у позові адресою його місцезнаходження та відповідно витягу з Єдиного державного реєстру, проте цей рекомендований лист не був вручений адресату, а повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується трекінгом поштового відправлення з офіційного сайту АТ "Укрпошта"
Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція 1950 року) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі “Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Як видно із зазначеного вище, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судом з дотриманням вимог статті 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвалу про відкриття провадження по справі № 925/278/26 від 09.03.2026 , що вбачається за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 09.03.2026 у справі № 925/278/26 оприлюднена у реєстрі 11.03.2026.
Беручи до уваги, що копію ухвали від 09.03.2026 було надіслано за належною адресою, повідомленою позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі, та повернуто підприємством зв'язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов або будь-які інші письмові заперечення по суті спору не надав.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання.
Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, суд, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), дійшов висновку оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
В порядку ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 09.04.2026 ухвалено судове рішення, підписана вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
11.04.2025 між акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк» (банк) та фізичною особою - підприємцем Чупровим Олександром Миколайовичем (позичальник) було укладено кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС» № 736880550068 за допомогою системи “Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Відповідно до предмету договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами.
Цільове використання кредиту: на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1. договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п.1.1.4.1. договору (п.1.1.7 договору).
Сума кредиту 750 000 грн. 00 коп. (п. 1.1.1. договору).
Строк кредитування до 11 квітня 2028 року включно (п. 1.1.3. договору).
Комісійна винагорода за надання кредиту - 1%, від суми кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.6.3.1. Типових умов; комісійна винагорода за обслуговування кредиту - 1,6 % за один місяць користування кредитом (п.п.1.1.4.1, 1.1.4.2. договору).
Відповідно до п. 1.1.8 кредитного договору, термін “Типові умови» використовується в цьому договорі в наступному значенні: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС», укладеного в Системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк», що розміщуються на інтернет-сайті банку (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору визначення інших термінів, що використовуються в цьому договорі, мають значення, наведені у Типових умовах.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки зазначені в наведеному в договорі графіку платежів.
Згідно наведеного в договорі графіку позичальник починаючи з 11 травня 2025 року до 11 квітня 2028 року щомісячно, не пізніше 11 числа кожного місяця зобов'язаний був сплачувати банку суму у розмірі 32833 грн. 45 коп., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 20833 грн. 45 коп. та на погашення комісії по 12 000 грн. 00 коп.
Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 1 182 000 грн. 00 коп., з яких 750 000 грн.00 коп. на погашення основної суми (тіла) кредиту та 432000 грн. 00 коп., на погашення комісії.
Згідно з пунктом 1.5 кредитного договору повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань.
Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в пункті 1.1.1 договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту.
Також згідно з пунктом 2.2 кредитного договору банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в пункті 1.1.1 договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію.
Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору права та обов'язки сторін за договором регламентуються цим договором та типовими умовами.
Відповідно до п. 3.5. Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів у сумі зазначеній в п. 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5. договору, в строки зазначені в п. 2.2. договору (з урахуванням умов п.2.3. договору).
Цей договір складається з даного документа та типових умов. З моменту укладення договору типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та типовими умовами, умови договору та типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених типовими умовами стосовно банку (пункт 5.1. кредитного договору).
У пункті 5.3 кредитного договору сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи "Інтернет-Банкінг". Договір є оригіналом електронного документа після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника).
Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з договором в повному обсязі (пункт 5.4 кредитного договору).
Типовими умовами кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (діють з "02" грудня 2024 року) (далі - типові умови, а.с. 16-32) визначено наступне.
Відповідно до статті 1 типових умов:
- плата за кредит - проценти за користування кредитом і комісійні винагороди, які позичальник зобов'язаний сплатити банку за договором;
- сума платежу за кредитом - щомісячний платіж, який визначається відповідно до графіка платежів, наведеного в пункті 1.4 договору, та складається з платежу за основною сумою кредиту, комісійної винагороди за обслуговування кредиту, процентів за користування кредитом.
Згідно з пунктом 2.2 статті 2 типових умов погодження позичальником цих типових умов здійснюється шляхом укладення договору за встановленою банком формою. Належним чином підписаний позичальником договір розглядається сторонами як акцепт позичальника. Підписаний позичальником договір разом з цими типовими умовами, які викладені на сайті банку, складає укладений між банком та позичальником договір, що підтверджується підписом позичальника у договорі.
Пунктом 2.4 статті 2 типових умов визначено, що укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених цими типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених цими типовими умовами стосовно банку.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 типових умов оформлення кредиту позичальнику здійснюється за допомогою системи ІБ шляхом укладення в електронному вигляді між банком та позичальником договору, загальні умови якого визначаються цими типовими умовами (розміщеними на сайті банку), а окремі визначаються банком та позичальником в договорі.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 типових умов банк відповідно до умов договору зобов'язується надати позичальнику кредит з цільовим використанням відповідно до пункту 1.1.7 договору в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати плати за кредит в обумовлені договором строки/ терміни. Істотні умови договору (сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, сума платежу за кредитом, порядок їх сплати) зазначаються в договорі, а також доступні для огляду та завантаження в кабінеті Digital.
Відповідно до пункту 3.5 статті 3 типових умов надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в пункті 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в пункті 1.1.5 договору, в строки, зазначені в пункті 2.2 договору (з урахуванням умов пункту 2.3 договору).
Датою надання кредиту вважається дата списання коштів із позичкового рахунку позичальника (пункт 3.6 статті 3 типових умов).
Відповідно до пункту 3.8 статті 3 типових умов кредит надається позичальникові на непоновлювальній основі, тобто будь-яка достроково погашена сума заборгованості за кредитом за договором не може вимагатись позичальником знов до надання.
Згідно з підпунктом (1) пункту 4.1 статті 4 типових умов кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема: несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/ типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.
Пунктом 4.2. статті 4 типових умов визначено, що у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення пункту 1.1.3, пункту 1.4 договору, пункту 5.1.1 типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 1 (одного) банківського дня з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в статті 1 договору.
Також відповідно до пункту 6.1 статті 6 типових умов за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату в порядку і на умовах, обумовлених нижче.
Згідно з пунктом 6.3 статті 6 типових умов позичальник зобов'язаний сплатити банку комісійні винагороди, визначені пунктом 1.1.4 договору.
Відповідно до пункту 6.3.2 статті 6 типових умов позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в пункті 1.1.4.2 договору, на розмір суми кредиту, визначеної в пункті 1.1.1 договору.
Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно з графіком платежів, зазначеним в пункті 1.4 договору, за відповідний розрахунковий період - повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в пункті 1.4 договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний погасити комісійну винагороду за обслуговування кредиту за повний місяць, в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.
Відповідно до пункту 7.5 статті 7 типових умов для визначення суми кредиту та розміру плати за кредит, а також штрафних санкцій за порушення боргових зобов'язань за договором (якщо таке порушення буде мати місце), остаточною підставою будуть бухгалтерські облікові дані і рахунки банку. Сплата суми, що вимагається банком до сплати за договором, не може бути призупинена, а сплачена позичальником сума не може бути ним відкликана на підставі виникнення між сторонами спору щодо належної до сплати суми із збереженням зобов'язань банку по поверненню позичальнику надмірно перерахованих сум.
Згідно з пунктом 7.6 статті 7 типових умов платежі з повернення основної суми кредиту та плата за кредит повинні бути здійснені з датою валютування не пізніше строку платежу, встановленого договором. Платежі з повернення сум кредиту, плата за кредит, інші платежі, пеня та штрафні санкції за неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором сплачуються позичальником у національній валюті України.
Відповідно до пунктів 8.1, 8.1.1 статті 8 типових умов банк зобов'язується надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, обумовлених договором та типовими умовами.
Також відповідно до пункту 8.3 статті 8 типових умов позичальник зобов'язується, зокрема, виконувати всі зобов'язання, передбачені договором, іншими пунктами типових умов.
За невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність в порядку і на умовах, обумовлених договором та законодавством України (пункт 10.1 статті 10 типових умов).
На виконання умов Договору, банк зарахував на поточний рахунок позичальника кредитні кошти, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.95838681.52408.29514 вiд 11.04.2025, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 736880550068 від 11/04/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Чупров Олександр Миколайович", сума: 742 500,00 грн (а.с. 24).
Крім того, кредитні кошти були надані на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 7 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.95838681.52407.29514 вiд 11.04.2025, призначення платежу: "Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за догвором № НОМЕР_1 від 11/04/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Чупров Олександр Миколайович" (а.с. 25).
Також факт видачі кредиту та користування кредитом підтверджується випискою з рахунку (а.с. 33).
Відповідач зобов'язання за кредитним договором виконав частково, сплативши кредит у розмірі 83333,32 грн, комісію у розмірі 48306,40 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, який доданий позивачем до позовної заяви (а.с. 20) заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 27.02.2026 (включно) становить 745 645,97 грн, з яких:
- 666 666,68 грн. - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 999,98 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 541 666,70 грн.;
- 78 979,29 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення чергової частини кредиту, позивачем згідно з п. 4.2. Типових умов договору було прийнято рішення про дострокове повернення окрім простроченої заборгованості також і залишку по тілу кредиту.
Позивач направив відповідачу вимогу за вих. № 89 від 27.01.2026, в якій просив відповідача достроково повернути частину позики, що залишилася, сплатити прострочену заборгованість та проценти за кредитним договором, що підтверджується квитанцією про відправлення від 01.02.2026 та описом вкладення до конверту.
В позовній заяві позивач зазначив, що повністю виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, банк зарахував на поточний рахунок позичальника кредитні кошти, однак відповідачем допущено неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, зокрема, відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та комісії, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 745 645,97, що і стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 999,98 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 541 666,70 грн, 78 979,29 грн простроченої заборгованості за комісією.
Таким чином, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС» № 736880550068 від 11.04.2025.
Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина 3 статті 207 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Згідно з частиною 4 статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).
За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
З матеріалів справи судом встановлено, що 11.04.2025 між акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк» (банк) та фізичною особою - підприємцем Чупровим Олександром Миколайовичем (позичальник) було укладено кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС» № 736880550068 за допомогою системи “Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Відповідно до предмету договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору, банком надано позичальнику кредитні кошти за договором від 11.04.2025 № 736880550068 у розмірі 750 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією NTR.95838681.52408.29514 вiд 11.04.2025, призначення платежу: "Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 736880550068 від 11/04/2025 за позикою Фізична особа-підприємець Чупров Олександр Миколайович" та платіжною інструкцією NTR.95838681.52407.29514 вiд 11.04.2025 (а.с. 24- 25).
Крім того, суд зауважує, що матеріалами справи, зокрема, банківською випискою по рахунку Фізичної особи-підприємця Чупрова Олександра Миколайовича за період з 11.04.2025 по 27.02.2026 підтверджено часткове погашення відповідачем платежів за кредитом у розмірі 83333,32 грн, комісію у розмірі 48306,40 грн., що також свідчить про його отримання відповідачем та часткове виконання ним умов укладеного договору.
Отже, суд доходить висновку, що позивачем в повному обсязі виконано умови кредитного договору щодо видачі кредиту. Однак відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору, а саме: не здійснив належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість.
Внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" прийнято рішення про дострокове повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим відповідачу направлено вимогу від 27.01.2026 №89 про погашення простроченої заборгованості, яка не була виконана. Факт направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком та згрупованим списком поштових відправлень АТ "Укрпошта".
Господарським судом перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено, що позивачем вірно здійснено нарахування сум спірної заборгованості.
З огляду на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів, щодо своєчасної сплати комісії за користування кредитом підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 745 645,97 грн, з яких 666 666,68 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 999,98 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 541 666,70 грн та 78 979,29 грн простроченої заборгованості за комісією.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Чупрова Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (вул. Андріївська,4, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) - 124999,98 грн простроченої заборгованості за кредитом, 541 666,70 грн строкової заборгованості за кредитом, 78 979,29 грн простроченої заборгованості за комісією, 8 947,75 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено та підписано 28 травня 2026 року.
Суддя О.В. Чевгуз