8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
29 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1504/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР - сервіс агро" про забезпечення позову (вх.№ 12851)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР - сервіс агро"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про визнання додаткової угоди укладеною
Товариство з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в якій просить визнати укладеною додаткову угоду № 18 до Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) № УБГ 223/035-18 від 06-04-2018 з додатками між Товариством з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО» (Ідентифікаційний код юридичної особи 44305134) та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (Ідентифікаційний код юридичної особи 30019775) у редакції викладеній в позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
28.05.2026 до суду через систему Електронний Суд від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ 12851) відповідно до якої позивач просить заборонити Акціонерному товариству «Укргазвидобування» (Ідентифікаційний код юридичної особи 30019775), його посадовим особам, працівникам, будь-яким іншим третім особам, в тому числі тим, як діють в інтересах Акціонерного товариства «Укргазвидобування» вчиняти дії спрямовані на перешкоджання здійсненню сільськогосподарських робіт, передбачених Договором про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) № УБГ 223/035-18 від 06 квітня 2018 року, в тому числі Додатковою угодою № 18 та Програмами ефективності на 2025, 2026 рік, Товариством з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 44305134), його працівниками, особами, що діють в інтересах останнього, зокрема, але не виключно, заборонити Акціонерному товариству «Укргазвидобування» блокувати, обмежувати або унеможливлювати в'їзд, виїзд, прохід чи проїзд Товариству з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО» його працівниками, особами, що діють в інтересах останнього, сільськогосподарської техніки, транспорту, обладнання останнього на територію Об'єкта - земельних ділянок з кадастровими номерами 6323380500:01:000:0011, 6323380500:01:000:0012, 6323380500:01:000:0013, 6323380500:01:000:0014, 6323380500:01:000:0015, 6323380500:01:000:0016, 6323380500:01:000:0017, 6323380500:01:000:0018, 6323380500:01:000:0027, 6323380500:02:000:0020, 6323380500:02:000:0021, 6323380500:02:000:0022, 6323380500:02:000:0023, 6323380500:02:000:0024, 6323380500:02:000:0025, 6323380500:02:000:0027, 6323380500:02:000:0028, 6323380500:03:000:0001, 6323380500:03:000:0002, 6323380500:03:000:0003, 6323380500:03:000:0004, 6323380500:03:000:0005, 6323380500:03:000:0007, 6323380500:03:000:0009, 6323380500:03:000:0010, 6323380500:09:000:0160, 6323380500:11:000:0125, 6323380500:11:000:0126, 6323380500:11:000:0140, 6323380500:11:000:0141, 6323380500:11:000:0142, 6323380500:11:000:0143, угіддях (рілля) площею 2 911,1848 га, що є частиною земельних угідь загальною площею 3544,4 га на території Володимирівської сільської ради Красноградського (Берестинського) району Харківської області, які знаходиться в користуванні відповідача на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 3544,4 га №9 ( Серія ХР -17-18-000665) від 18.12.1995, тракторної бригади № 2 селища Копанки ПСГ «Україна», обєктів в селищі Копанки (що належать Акціонерному товариству «Укргазвидобування») надавати усні чи письмові вказівки працівникам, охороні, представникам або іншим особам щодо недопуску Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО» його працівників, осіб, що діють в інтересах останнього, до зазначеного Об'єкта; встановлювати або застосовувати шлагбауми, огорожі, блокпости, замки, інші технічні чи фізичні засоби обмеження доступу, якщо наслідком таких дій є недопуск або обмеження доступу до зазначеного Об'єкта; перешкоджати переміщенню, ввезенню, розміщенню або використанню на Об'єкті сільськогосподарської техніки, транспорту, обладнання, матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин та іншого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО», необхідного для виконання сільськогосподарських робіт; вчиняти дії, наслідком яких є забруднення, засмічення, пошкодження, погіршення стану земельних ділянок, посівів, ґрунтового покриву, сільськогосподарської продукції, незавершеного виробництва, а також залишення на Об'єкті відходів, сторонніх предметів, матеріалів, речовин чи інших об'єктів, які можуть перешкоджати виконанню сільськогосподарських робіт або спричинити втрату чи пошкодження посівів; відключати, обмежувати, припиняти, блокувати або іншим чином унеможливлювати доступ Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО», його працівників, осіб, що діють в інтересах останнього до електричної енергії, електромереж, точок підключення, електрообладнання та інших ресурсів, які фактично використовувалися або необхідні для виконання сільськогосподарських робіт на Об'єкті, зокрема для роботи техніки, обладнання, зберігання, обслуговування, охорони майна, посівів та сільськогосподарської продукції; а також здійснювати будь-які інші дії, спрямовані на перешкоджання виконанню ТОВ «АДР - СЕРВІС АГРО» сільськогосподарських, у тому числі підготовчих, посівних, технологічних та інших агротехнічних робіт, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що між сторонами існували тривалі господарські правовідносини на підставі Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) № УБГ223/035-18 від 06.04.2018, в межах якого сторонами щорічно укладалися додаткові угоди та Програми ефективності щодо виконання сільськогосподарських робіт на земельних ділянках відповідача.
Позивач зазначає, що у період останнього річного циклу ним 15.08.2024 було направлено відповідачу пропозицію щодо укладення додаткової угоди про продовження строку дії Договору та затвердження Програм ефективності на 2025-2026 роки, однак відповідні документи підписані відповідачем не були.
Разом із тим, за твердженням позивача, сторони фактично приступили до виконання Програми ефективності на 2025 рік, у зв'язку з чим позивача було допущено до проведення підготовчих робіт до посівного сезону 2025 року, а саме: дискування, глибокого рихлення, оранки та боронування земельних ділянок. На підтвердження виконання вказаних робіт позивач посилається на звіт про хід виконаних робіт та акт виконаних робіт №4 від 20.12.2024, які, за твердженням позивача, були направлені відповідачу.
Також позивач зазначає, що 27.02.2025 ним повторно направлено відповідачу пропозицію щодо укладення додаткової угоди про продовження строку дії Договору та затвердження Програми ефективності на 2025 рік, однак відповідач письмової відповіді на вказану пропозицію не надав.
Крім того, позивач вказує, що у березні 2025 року ним здійснено посів соняшнику на площі 1930,00 га та кукурудзи на площі 981,1848 га, що, за твердженням позивача, підтверджується звітами про хід виконаних робіт та актами виконаних робіт №1, №2, направленими відповідачу.
Позивач зазначає, що виконання сільськогосподарських робіт за Договором пов'язане із безперервним виробничим циклом та залежить від сезонних і агротехнічних строків, у зв'язку з чим несвоєчасне проведення відповідних робіт може призвести до втрати господарського результату та унеможливлення досягнення мети Програм ефективності на 2025-2026 роки.
На обґрунтування наявності ризику перешкоджання здійсненню господарської діяльності позивач посилається на умови пункту 2.5 Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) № УБГ223/035-18 від 06.04.2018, з урахуванням додаткової угоди №1 від 23.05.2018, відповідно до яких сторони погодили розміщення виробничих потужностей виконавця, зокрема сільськогосподарської техніки, устаткування та механізмів, на території замовника, а саме на території тракторної бригади №2 селища Копанки ПСГ «Україна», з використанням ресурсів відповідача, у тому числі водо- та електропостачання.
Крім того, умовами договору передбачено право виконавця на безоплатне використання об'єктів у селищі Копанки, що належать відповідачу, для розміщення власних виробничих потужностей, а також можливість облаштування тимчасових будівель та споруд для розміщення інвентарю і працівників, залучених до виконання сільськогосподарських робіт.
При цьому позивач зазначає, що 20.05.2026 працівниками АТ «Укргазвидобування» нібито було вчинено дії, спрямовані на перешкоджання доступу до території тракторної бригади №2, де знаходиться техніка, обладнання та товарно-матеріальні цінності позивача, а саме: не допущено представників позивача на територію, заварено ворота та встановлено замки. На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на подану до правоохоронних органів заяву, письмові пояснення та протокол огляду місця події від 20.05.2026.
Також позивач посилається на те, що у вересні 2025 року відповідачем нібито було відключено електропостачання на відповідних об'єктах, у зв'язку із чим позивачем також подано відповідну заяву до правоохоронних органів.
На думку позивача, вказані обставини свідчать про наявність реальної загрози подальшого перешкоджання доступу працівників, техніки, транспорту, обладнання, насіння, добрив та засобів захисту рослин до земельних ділянок та об'єктів, необхідних для виконання сільськогосподарських робіт.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зриву виробничого циклу, втрати можливості проведення сезонних агротехнічних робіт у встановлені строки та, як наслідок, до істотного ускладнення або фактичного унеможливлення ефективного захисту його прав у разі задоволення позову.
29.05.2026 від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову (вх.№ 13002), в яких просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АДР-СЕРВІС АГРО". Обгрунтовуючи свої заперечення на заяву посилається на те, що строк дії Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) № УБГ223/035-18 від 06.04.2018 закінчився 31.12.2024, а тому у позивача відсутні правові підстави для здійснення діяльності на земельних ділянках та об'єктах, що перебувають у користуванні та власності АТ «Укргазвидобування». При цьому зазначає, що обставини користування позивачем земельними ділянками після закінчення строку дії договору без належних правових підстав уже встановлені судовими рішеннями у справі № 922/3725/25, які набрали законної сили. Крім того вказує на неможливість продовження строку дії договору після його припинення, відсутність у нього обов'язку укладати спірну Додаткову угоду № 18, а також на наявність кримінальних проваджень щодо обставин використання позивачем земельних ділянок та майна відповідача. Водночас відповідач вважає, що заявлені заходи забезпечення позову не відповідають вимогам статті 137 ГПК України, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами та фактично спрямовані на реалізацію позивачем прав за спірною Додатковою угодою № 18 до вирішення спору по суті, а відтак є тотожними задоволенню позовних вимог.
Суд, розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї документи, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №916/3444/20, від 12.08.2021 у cправі №908/309/21 та інші).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 28.10.2019 у справі №916/1845/19, від 10.09.2020 у справі №922/3502/19).
Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Так, позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, тому має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18).
Предметом позову у справі №922/1504/26 є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР-СЕРВІС АГРО» про визнання укладеною Додаткової угоди №18 до Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) № УБГ223/035-18 від 06.04.2018 разом із Програмами ефективності на 2025-2026 роки у редакції, запропонованій позивачем, якою, зокрема, передбачено продовження строку дії договору, визначення порядку та умов виконання сільськогосподарських робіт, використання земельних ділянок, а також здійснення повного циклу сільськогосподарського виробництва на об'єкті відповідача.
При цьому, суд звертає увагу, що підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов'язаністю з позовною вимогою. Статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а з урахуванням ефективності захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звертається позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами (постанова Верховного Суду від 10.10.2019р. у справі №910/4103/18).
Водночас, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".
Суд зазначає, що з огляду на предмет та підстави заявленого позову запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не відповідають характеру позовних вимог, для забезпечення яких вони заявлені.
Як убачається із п. 8.1 Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) №УБГ 223-035-18 від 06.04.2018, цей Договір укладався для виконання сільськогосподарських Робіт (послуг) на строк протягом 5 (п'яти) річних циклів сільськогосподарського товаровиробництва. Договір набував чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками (за наявності) та діяв протягом 5 (п'яти) річних циклів, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. За взаємною згодою Сторін, Сторони можуть продовжити строк дії цього Договору, що оформляється відповідною додатковою угодою до нього.
Додатковою угодою № 8 від 25.02.2020 пункт 8.1 Договору викладено в новій редакції: «Цей Договір укладається для виконання сільськогосподарських Робіт (послуг) на строк протягом 7 (семи) річних циклів сільськогосподарського товаровиробництва і набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх печатками (за наявності) та діє протягом 7 (семи) річних циклів, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. За взаємною згодою Сторін, Сторони можуть продовжити строк дії цього Договору, що оформляється відповідною додатковою угодою до нього».
Відповідно до п. 16 додатку 1 до додаткової угоди № 17 від 18 липня 2024 року, ця угода вступає в силу з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками сторін (за наявності), і діє до 31 грудня 2024 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по ній.
Так, предметом спору у даній справі є вимога про визнання укладеною Додаткової угоди №18 до Договору про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) №УБГ223/035-18 від 06.04.2018 разом із Програмами ефективності на 2025-2026 роки.
Водночас, заявлені позивачем заходи забезпечення позову фактично спрямовані на забезпечення можливості здійснення сільськогосподарських робіт саме на підставі спірної Додаткової угоди №18 та Програм ефективності на 2025-2026 роки, укладеність та чинність яких є безпосереднім предметом судового розгляду у даній справі.
Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову може застосовуватися лише у випадку, коли заявник вже є носієм відповідного права на виконання робіт та користування об'єктом у межах спірних правовідносин, тоді як наявність або відсутність такого права підлягає встановленню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин запропоновані позивачем заходи забезпечення позову фактично спрямовані на реалізацію прав, існування яких оспорюється відповідачем та ще не встановлено судом, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених заходів забезпечення позову із предметом та характером заявлених позовних вимог.
Крім того, вжиття таких заходів фактично призведе до надання позивачу можливості реалізовувати спірну Додаткову угоду №18 та Програми ефективності на 2025-2026 роки до вирішення спору по суті, що суперечить приписам частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО» про забезпечення позову, у зв'язку з її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АДР - СЕРВІС АГРО» про забезпечення позову (вх.№ 12851 від 28.05.2026) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Ухвалу складено та підписано 29.05.2026
СуддяЮ.Ю. Мужичук