65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/39/26
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-АГРО» (66740, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Затишшя, вул. Центральна, 57, код ЄДРПОУ 37530883)
До відповідача: Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області (66800, Одеська обл., Березівський р-н, с. Ширяєве, вул. Грушевського, буд. 102А, код ЄДРПОУ 04378994)
про визнання недійсним та скасування рішення, визнання договорів поновленими
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Граненко М.М.
Представники сторін:
Від позивача: Дінова А.В. - на підставі довіреності №2412 від 24.12.2025 р.; Гарасюта І.О. - на підставі ордера серії ВЕ №1184622 від 09.02.2026р.;
Від відповідача: Кіптик В.О. - в порядку самопредставництва.
В засіданні брали участь:
Від позивача: Дінова А.В. - на підставі довіреності №2412 від 24.12.2025 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РАЙЗ-АГРО» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про:
- визнання протиправним та скасування Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2567-VIII від 31.10.2025 р. та визнання поновленим договору оренди № 336 від 15.11.2018 р. на той самий строк та на тих самих умовах;
- визнання протиправним та скасування Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2568-VIII від 31.10.2025 р. та визнання поновленим договору оренди № 338 від 15.11.2018р. на той самий строк та на тих самих умовах;
- визнання протиправним та скасування Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2569-VIII від 31.10.2025 р. та визнання поновленим договору оренди № 339 від 15.11.2018 р. на той самий строк та на тих самих умовах.
Ухвалою суду від 12.01.2026р. позовну заяву залишено без руху.
15 січня 2026р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 16.01.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/39/26, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.02.2026р. Ухвалою суду від 10.02.2026р. відкладено підготовче засідання на 05.03.2026р. Протокольною ухвалою суду від 05.03.2026р. відкладено підготовче засідання на 19.03.2026р. Протокольною ухвалою суду від 19.09.2026р. оголошено перерву у підготовчому засіданні на 20.03.2026р. Протокольною ухвалою суду від 20.03.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 09.04.2026р. Протокольною ухвалою суду від 09.04.2026р. відкладено судове засідання на 28.04.2026р. Протокольною ухвалою суду від 28.04.2026р. відкладено судове засідання на 19.05.2026р.
Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи викладене, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач - ТОВ «РАЙЗ-АГРО», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, яка надійшла до суду 09.02.2026р.
Відповідач - Ширяївська селищна рада Березівського району Одеської області, проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 30.01.2026р., запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 13.03.2026р.
Позивач у справі зазначає, що у 2018 році, після проведення земельних торгів, які були організовані Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області, між ТОВ «РАЙЗ-АГРО» (Орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області були укладені договори оренди землі, а саме:
Відповідно до протоколу проведення земельних торгів за лотом № 914 від 15.11.2018 р. №1/228 був укладений договір оренди землі за № 336 від 15.11.2018р., за умовами якого Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Березівського району (колишня назва Ширяївського району) за межами населеного пункту за кадастровим номером 5125481900:01:001:0639, загальною площею 5,3120 га;
Згідно із протоколом проведення земельних торгів за лотом № 689 від 15 листопада 2018 року №1/689 був укладений договір оренди землі за № 338 від 15.11.2018р., за умовами якого Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Березівського району (колишня назва Ширяївського району) за межами населеного пункту за кадастровим номером 5125481900:01:003:0403, загальною площею 24,7358 га;
Відповідно до протоколу проведення земельних торгів за лотом № 914 від 15 листопада 2018 року №1/914 був укладений договір оренди землі за № 339 від 15.11.2018 року, за умовами якого Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Березівського району (колишня назва Ширяївського району) за межами населеного пункту за кадастровим номером 5125455100:01:005:0287, загальною площею 54,30 га.
Позивач зауважує, що протягом терміну дії договорів оренди земельними ділянками відбулися зміни у законодавстві, які регулюють земельні відносини та постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" було зобов'язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом та ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність.
Тому, вищезазначені земельні ділянки сільськогосподарського призначення були передані із державної власності Головного управління Дергеокадастру Одеської області до комунальної власності Ширяївської селищної ради Березівського району (колишня назва Ширяївського району) Одеської області (Орендодавець).
Позивач зазначає, що як вбачається із пункту 3.1. Розділу «Строк дії договору» договорів, договори оренди укладено строком на 7 (сім) років, тобто до 15.11.2025 р. (включно).
Відповідно до п. 3.3. договорів оренди після закінчення строку дії договору Орендар, за умови належного виконання обов'язків, відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар зобов'язаний письмово (листом повідомленням) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору.
Згідно із п. 3.4. договорів оренди при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право Орендаря на укладення договору оренди на новий строк припиняється.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «РАЙЗ-АГРО» зазначає, що 10 жовтня 2025 року ним були направлені до Ширяївської селищної ради листи-повідомлення про поновлення укладених договорів оренди на новий строк шляхом підписання додаткових угод: за вих. № 09-10 від 09.10.2025 р. (лист зареєстровано у селищній раді за вх. № 734) - поновлення договору оренди землі № 339 від 15.11.2018 р., кадастровий номер земельної ділянки: 5125455100:01:005:0287, загальною площею 54,30 га; за вих. № 09-10/1 від 09.10.2025 р. (лист зареєстровано у селищній раді за вх. № 733) - поновлення договору оренди землі № 338 від 15.11.2018 р., кадастровий номер земельної ділянки: 5125481900:01:003:0403, загальною площею 24,7358 га; за вих. № 09-10/2 від 09.10.2025 р. (лист зареєстровано у селищній раді за вх. № 732) - поновлення договору оренди землі № 336 від 15.11.2018 р., кадастровий номер земельної ділянки: 5125481900:01:001:0639, загальною площею 5,3120 га.
Також, до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області разом із листами-повідомленнями про поновлення вищезазначених договорів оренди було направлено клопотання за вих №08-09 від « 08» вересня 2025 р. щодо відмови від поновлення договору оренди землі № 345 від 15.11.2018 р., кадастровий номер земельної ділянки 5125455100:01:001:0060 площею 55,1869 га,, яке зареєстровано у селищній раді за вх. № 709.
На твердження позивача, 10 грудня 2025 року на його поштову адресу надійшла копія Рішення Ширяївської селищної ради Березівського району від 31.10.2025 р. №2566 -VIII «Про розірвання договору оренди землі № 345 від 15 листопада 2018 року на земельну ділянку за кадастровим номером 5125455100:01:001:0060, площею 55,1869 га за взаємною згодою сторін» разом із листом-повідомленням за вих. № 1067 від 04.11.2025 р. про прийняте радою рішення та Додатковою угодою від 04.11.2025 р.
Однак, як зазначає позивач, про прийняті рішення щодо земельних ділянок, які є предметом цього позову, він дізнався із сайту селищної ради, а саме про те, що :
Рішенням сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2567-VIII від 31.10.2025 р. у поновленні договору оренди землі №336 від 15.11.2018 р. на новий термін Орендарю - відмовлено, у зв'язку із порушенням встановленої законом процедури на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме ч. 3 ст. 33 - «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» Закону України «Про оренду землі».
Рішенням сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2568-VIII від 31.10.2025 р. у поновленні договору оренди землі № 338 від 15.11.2018 р. на новий термін Орендарю - відмовлено, у зв'язку із порушенням встановленої законом процедури на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме ч. 3 ст. 33 - «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» Закону України «Про оренду землі».
Рішенням сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2569-VIII від 31.10. 2025 р. у поновленні договору оренди землі № 339 від 15.11.2018 р. на новий термін Орендарю - відмовлено, у зв'язку із порушенням встановленої законом процедури на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме ч. 3 ст. 33 -«Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» Закону України «Про оренду землі».
Як зазначає позивач, 12 листопада 2025 року, через національного оператора поштового зв'язку ПрАТ «Укрпошта», до листа-повідомлення про поновлення договорів оренди землі разом із листом-клопотанням за вих. № 11-11 від 11.11.2025 р., він направив проєкт додаткової угоди до поновлення договорів оренди землі. Одночасно зазначені листи та проєкт додаткової угоди були направлений на офіційну електронну адресу Ширяївської селищної ради: shiryaevo.official@gmail.com.
Позивач зауважує, що коли він звернувся листом-клопотанням за вих. № 11-11 від 11.11.2025 р. разом із проєктом додаткової угоди (вх. № 824 від 13.11.2025 року), термін дії договорів оренди (до 15.11.2025р.) ще не закінчився, запис про припинення іншого речового права по відповідним договорам був відсутній.
Позивач зазначає, що на його поштову адресу надійшла відповідь від Ширяївської селищної ради Березівського району за вих. № 1220 від 09.12.2025 р. щодо листа-клопотання, який позивач направив за вих. № 11-11 від 11.11.2025 р., у якій було зазначено, що рекомендованим листом з повідомленням про вручення з описом вкладення, відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» радою було направлено лист-повідомлення № 1066 від 04.11.2025 р. про прийняті рішення за результатами розгляду листів - повідомлень за вих. № 09-10/2; № 09-10/1; 09-10 від 09.10.2025 р. (вхід. селищної ради № 732, №733,№734 від 15.10.2025 р.) щодо наміру скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк з наданням відповідних рішень ради. Однак конверт повернуто селищній раді суб'єктом поштового зв'язку 24.11.2025 р., як за відсутності адресата.
На твердження позивача, лист-повідомлення за вих. № 1066 від 04.11.2025 р. про прийняті рішення за результатами розгляду листів - повідомлень за вих. № 09-10/2; № 09-10/1; 09-10 від 09.10.2025 р. він не отримував, але натомість отримав лише лист-повідомлення за вих. № 1067 від 04.11.2025 р. щодо Рішення ради стосовно на земельної ділянки за кадастровим номером 5125455100:01:001:0060, площею 55,1869 га, по якій ТОВ «РАЙЗ-АГРО» не виявило наміру поновлювати договір оренди землі (клопотання за вих. №08-09 від 08.09.2025 р). Доказів направлення листа № 1066 від 04.11.2025 р. про прийняті рішення за результатами розгляду листів -повідомлень за вих. № 09-10/2; № 09-10/1; 09-10 від 09.10.2025 р. відповідач не надав.
При цьому, позивач зауважив, що неотримання листа із рішеннями про відмову у поновленні договорів оренди, можливо повязано зі зміною ТОВ «РАЙЗ-АГРО» своєї юридичної адреси з 67200, Одеська обл., Березівський р-н, селище Іванівка, вулиця Степова, будинок 116 на адресу: 66740, Одеська область, Роздільнянський район, селище Затишшя, вул. Центральна, 57, адже за теперішньої адресою реєстрації ТОВ «РАЙЗ-АГРО» надання послуг з отримання кореспонденції здійснює пересувне відділення АТ «Укрпошта» (ПВПЗ), тобто мобільний поштовий офіс, що обслуговує села та віддалені райони. На думку позивача, можливо саме цей збіг обставин послужив поверненню кореспонденції відправнику.
Отже, на думку позивача, відсутність листа-повідомлення відповідача про заперечення у поновленні договорів оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договорів оренди.
На твердження позивача, при прийняті рішень про відмову у поновленні договорів оренди землі, Ширяївська селищна рада Березівського району не встановила юридичні факти, такі як: чи Орендар належним чином виконує свої обов'язки за договорами оренди; чи Орендар до спливу строку договору оренди повідомив Орендодавця (селищну раду) у встановлені договором або законом строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; чи до листа-повідомлення орендар додав проєкт відповідної додаткової угоди.
В свою чергу, позивач зауважив, що протягом терміну дії договорів оренди добросовісно виконував свої обов'язки Орендаря, використовував земельні ділянки відповідно до цільового призначення та умов договорів, дотримуючись при цьому вимог чинного законодавства України, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм i правил. Під час здійснення господарської діяльності не допускав забруднення земельної ділянки радіоактивними i хімічними речовинами, відходами, стичними водами та інше і має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин.
На думку позивача, ухвалюючи оскаржувані рішення про відмову позивачеві у поновлені договорів оренди на новий строк, відповідач кваліфікував як порушення ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», тобто ототожнив дві відмінні правові конструкції: "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк", не вірно здійснив правовий аналіз норм земельного законодавства та не врахував, що в чинній редакції є ст. 32-2 Закону України «Про оренду землі» «Поновлення договорів оренди землі», яка має «відсилочний» характер - поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому ст.126-1 Земельного кодексу України.
Також, позивач наголошує на тому, що відповідно до абз. 4 розділу IX "Перехідні положення" Закону України «Про оренду землі»...правила, визначені ст. 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Тобто, умова про поновлення договору має встановлюватися договором оренди землі.
Отже, позивач ствердждує, що відповідно до п. 8.3.5. укладених договорів оренди землі Орендар має переважне право на поновлення цих договорів.
Виходячи з положень п. 3.3. договорів оренди,позивач дійшов висновку, що надіславши лист-повідомлення про укладення додаткових угод про поновлення договорів оренди, не порушуючи пункт 3.3. Договорів оренди, він чітко висловив свій намір щодо продовження договірних відносин та подальшого користування земельними ділянками.
При цьому, позивач відмітив, що земельні ділянки, які є предметом цього спору, за актами прийому передачі земельної ділянки - не передавались.
На твердження позивача, оспорювані ним рішення винесені відповідачем із застосуванням не чинних на певну дату норм та актуальних правових положень для відповідного періоду та правовідносин, і відповідач в першу чергу повинен був звернути увагу на дату укладення договору оренди землі, а також на дату внесення змін до нього, оскільки зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", що набрали чинності 16.07.2020 р., застосовуються до договорів оренди землі, укладених після цієї дати. До орендних відносин, що виникли до 16.07.2020 р., застосовуються норми ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, що передувала змінам згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству".
На підставі зазначеного вище, посилаючись на норми земельного законодавства, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2567-VIII від 31.10.2025 р. та визнати поновленим договір оренди № 336 від 15.11.2018 р. на той самий строк та на тих самих умовах; визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2568-VIII від 31.10.2025 р. та визнати поновленим договір оренди № 338 від 15.11.2018р. на той самий строк та на тих самих умовах; визнати протиправним та скасувати Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2569-VIII від 31.10.2025 р. та визнати поновленим договір оренди № 339 від 15.11.2018 р. на той самий строк та на тих самих умовах.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішень селищної ради № 2567 - VIII, № 2568 - VIII, № 2569 - VIII від 31.10.2025 р., визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договорів оренди землі № 336, №338, №339 від 15.11.2018 р. не можуть забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису ч.8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на час укладення договору оренди землі, про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», поновлення договору можливе виключно за наявності сукупності умов, зокрема: належного виконання орендарем договору; дотримання процедури повідомлення; досягнення згоди сторін щодо поновлення; наявності волевиявлення орендодавця.
Як зауважив відповідач, у даному випадку рішення селищної ради (органу місцевого самоврядування) про поновлення договору не приймалося; навпаки, радою було прийнято рішення про відмову згоди сторін щодо поновлення договору не існує.
На думку відповідача, вимога про визнання договорів поновленими на той самий строк та на тих самих умовах не є належним способом захисту, не відповідає характеру правовідносин, спрямована на створення права, яке не виникло.
На думку відповідача, належним способом захисту порушеного права, у даному випадку, є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим, за своєю суттю, є встановленням факту, який має юридичне значення і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов'язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що і може бути предметом розгляду в суді.
Відповідач звертає увагу суду, що оскаржувані рішення селищної ради від 31.10.2025р. № 2567 - VIII, № 2568 - VIII, № 2569 - VIII вичерпали свою дію виконанням, припинено право оренди позивача по договорам оренди № 336, №338, №339 від 15.11.2018 р. на земельні ділянки, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав №455891540 від 10.12.2025р., №455893477 від 10.12.2025р., №460237911 від 14.01.2026р., отже, визнання цих рішень недійсними та їх скасування не поновить порушене право або законний інтерес позивача. Крім того, рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване.
Відповідач підтверджує, що 15.10.2025 р. послугами поштового зв'язку від ТОВ «РАЙЗ-АГРО» отримано конверт з поштовою кореспонденцією, в якому містилися такі документи, а саме: три листи-повідомлення (без будь-яких додатків) щодо наміру товариства скористатися переважним правом, в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» - за № 09-10 від 09.10.2025 р. (лист зареєстровано у селищній раді за вх. № 734) про поновлення договору оренди землі № 339 від 15.11.2018 р., кадастровий номер земельної ділянки : 5125455100:01:005:0287, загальною площею 54,30 га; за № 09-10/1 від 09.10.2025р. (лист зареєстровано у селищній раді за вх. № 733) про поновлення договору оренди землі № 338 від 15.11.2018 р., кадастровий номер земельної ділянки: 5125481900:01:003:0403, загальною площею 24,7358 га; за № 09-10/2 від 09.10.2025 р. (лист зареєстровано у селищній раді за вх. № 732) про поновлення договору оренди землі № 336 від 15.11.2018р., кадастровий номер земельної ділянки : 5125481900:01:001:0639, загальною площею 5,3120 га; лист за №08-09 від 08.09. 2025 р. (лист зареєстровано у селищній раді за вх. № 709) -щодо дострокового розірвання договору оренди землі № 345 від 15.11.2018 р., кадастровий номер земельної ділянки 5125455100:01:001:0060, загальною площею 55,1869 га.
Відповідач зазначає, що в порушення вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивачем до листів-повідомлень № 09-10/2; №09-10/1; №09-10 від 09.10.2025 р. не додано проектів договору, чим порушено встановлену законом процедуру реалізації переважного права. Порушення цієї процедури (надання листа без проекту) позбавляє орендодавця можливості прийняти пропозицію, а орендаря переважного права.
У звязку із цим, на пленарному засіданні ради 31.10.2025 року, депутати селищної ради, відповідно до вимог земельного законодавства, за результатами розгляду листів товариства № 09-10/2; №09-10/1; №09-10 від 09.10.2025 р. прийняли рішення № 2567 - VIII «Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-АГРО» (код ЄДРПОУ 37530883) в укладенні договору оренди землі на новий строк на земельну ділянку кадастровий номер 5125481900:01:001:0639 площею 5,3120 га»; № 2568 - VIII «Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-АГРО» (код ЄДРПОУ 37530883) в укладенні договору оренди землі на новий строк на земельну ділянку кадастровий номер 5125481900:01:003:0403 площею 24,7358 га»; № 2569 - VIII «Про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-АГРО» (код ЄДРПОУ 37530883) в укладенні договору оренди землі на новий строк на земельну ділянку кадастровий номер 5125455100:01:005:0287 площею 54,2978 га».
В рішеннях також вказано, що селищна рада не має волевиявлення на продовження орендних відносин з ТОВ «РАЙЗ-АГРО» на укладення договору оренди землі на новий строк на вказані земельні ділянки, а має намір та волевиявлення розумно розпорядитися об'єктами оренди, виставивши право оренди на торги, згідно чинного законодавства.
На твердження відповідача, селищна рада повідомила позивача про прийняті рішення, направивши документи послугами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення з описом вкладення) двома конвертами, враховуючи категорію питань: один конверт щодо трьох рішень ради про відмову в порядку реалізації переважного права; другий щодо розірвання договору оренди за згодою сторін, що підтверджується доказами.
В подальшому, 26.11.2025р. два конверти (з документами) були повернуті до відділення поштового зв'язку (далі ВПЗ) Ширяєве.
Щодо направлення позивачем листа №11-11 від 11.11.2025 р., селищна рада зазначає, що 13.11.2025 р. за №824 було зареєстровано вищезазначений лист позивача, який надійшов за 2 дні до закінчення строку дії договорів оренди 15.11.2025р., тобто в порушення вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо строку повідомлення не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі, та був розглянутий і надано письмову відповідь позивачу за №1220 від 09.12.2025р., яку направлено на ту ж саму адресу позивача, як і попередній лист за №1066 від 04.11.2025 р. тим самим способом: рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. Вказаний лист позивач отримав, це підтверджується повідомленням про вручення.
З огляду на викладені фактичні обставини, відповідач відмітив, що вирішення питання договірних відносин з позивачем, надання доказів на їх підтвердження, поведінка селищної ради повністю відповідає фундаментальним засадам цивільного права принципам справедливості, добросовісності та розумності. Вона є послідовною, логічною, публічною.
На підставі наведеного вище, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області (Орендодавець) та ТОВ «РАЙЗ-АГРО» (Орендар) був укладений договір оренди землі за № 336 від 15.11.2018р., згідно з п. 1.1. якого Орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 228 від 15 листопада 2018 року № 1/228 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Одеської області, Ширяївського району (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125481900:01:001:0639.
Згідно з п. 2.1. Договору оренди землі за № 336 від 15.11.2018р. в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,312 га, у тому числі: 5,3120 га ріллі, що розташована на території Одеської області, Ширяївського району (за межами населеного пункту).
Також, між Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області (Орендодавець) та ТОВ «РАЙЗ-АГРО» (Орендар) був укладений Договір оренди землі за № 338 від 15.11.2018р., згідно з п. 1.1. якого Орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 689 від 15 листопада 2018 року № 1/689 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Одеської області, Ширяївського району (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125481900:01:003:0403.
В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 24,7358 га, у тому числі: 24,7358 га ріллі, що розташована на території Одеської області, Ширяївського району (за межами населеного пункту) (п. 2.1. Договору оренди землі за № 338 від 15.11.2018р.).
Крім того, між Головним управлінням Держгеокадастру у Одеській області (Орендодавець) та ТОВ «РАЙЗ-АГРО» (Орендар) був укладений Договір оренди землі за № 339 від 15.11.2018р., згідно з п. 1.1. якого Орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних торгів за лотом № 914 від 15 листопада 2018 року № 1/914 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Одеської області, Ширяївського району, Ширяївської селищної ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125455100:01:005:0287.
Згідно з п. 2.1. Договору оренди землі за № 339 від 15.11.2018р. в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 54,2978 га, у тому числі: 54,2978 га ріллі, що розташована на території Одеської області, Ширяївського району, Ширяївської селищної ради (за межами населеного пункту).
Господарський суд зазначає, що всі договори оренди підписано сторонами та скріплено печатками без зауважень.
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
За приписами ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За ст. 6 зазначеного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Державного реєстру речових прав №455891540 від 10.12.2025р. право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5125481900:01:001:0639, площею 5,312 га, 06.12.2018р. зареєстровано за ТОВ «РАЙЗ - АГРО», строком на 7 років (номер запису про інше речова право: 29416410).
Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав №455893477 від 10.12.2025р. право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5125455100:01:005:0287, площею 54,2978 га, 06.12.2018р. зареєстровано за ТОВ «РАЙЗ - АГРО», строком на 7 років (номер запису про інше речова право: 29416213).
Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав №460237911 від 14.01.2026р. право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5125481900:01:003:0403, площею 24,7358 га, 02.01.2019р. зареєстровано за ТОВ «РАЙЗ - АГРО», строком на 7 років (номер запису про інше речова право: 29778265).
Отже, між сторонами за Договорами оренди землі склалися правовідносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, а саме: кадастровий номер 5125481900:01:001:0639, площею 5,312 га; кадастровий номер 5125455100:01:005:0287, площею 54,2978 га; ділянку кадастровий номер 5125481900:01:003:0403, площею 24,7358 га.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
За ст. 5 зазначеного Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 3.1. вищезазначених договорів оренди, їх укладено на строк 7 років.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може бути меншим як 25 років.
Відповідно до аналогічних п. 3.3. Договорів оренди після закінчення строку дії договору Орендар, за умови належного виконання обов'язків, відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар зобов'язаний письмово (листом - повідомленням) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та Інших істотних умов договору переважне право Орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється (п. 3.4. Договорів оренди).
У ст. 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Також, у ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарський суд зазначає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин", з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020р. № 449 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" було зобов'язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом та ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи земельних ділянок комунальної власності у державну власність.
На підставі наведеного вище, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які є предметом спору, були передані із державної власності Головного управління Дергеокадастру Одеської області до комунальної власності Ширяївської селищної ради Березівського району (колишня назва Ширяївського району) Одеської області.
Як вже зазначалось вище, договори оренди укладено строком на 7 років, тобто до 15.11.2025 року (включно).
Керуючись положеннями п. 3.3 Договорів оренди, позивач вважає, що має переважне право на поновлення цих договорів на новий строк.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.10.2025р. ТОВ «РАЙЗ-АГРО» направило до Ширяївської селищної ради Листи-повідомлення про поновлення укладених договорів оренди на новий строк шляхом підписання додаткових угод, зокрема: за вих. № 09-10 від 09.10.2025 р. - про поновлення Договору оренди землі № 339 від 15.11.2018 р.; за вих. № 09-10/1 від 09.10.2025 р. - про поновлення Договору оренди землі № 338 від 15.11.2018 року; за вих. № 09-10/2 від 09.10.2025 р. - про поновлення Договору оренди землі № 336 від 15.11.2018 р.
Господарський суд звертає увагу, що позивач звернувся до Ширяївської селищної ради в межах строку, передбаченого п. 3.3. Договорів оренди.
Згідно з Рішенням сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2567-VIII від 31 жовтня 2025 року в укладенні договору оренди землі на новий строк на земельну ділянку кадастровий номер 5125481900:01:001:0639, площею 5,312 га відмовлено, у зв'язку із порушенням встановленої законом процедури на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме: не надання проєкту нового договору оренди землі.
Відповідно до Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2568-VIII від 31 жовтня 2025 року в укладенні договору оренди землі на новий строк на земельну ділянку кадастровий номер 5125481900:01:003:0403, площею 24,7358 га відмовлено, у зв'язку із порушенням встановленої законом процедури на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме: не надання проєкту нового договору оренди землі.
Також, згідно з Рішенням сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2569-VIII від 31 жовтня 2025 року в укладенні договору оренди землі на новий строк на земельну ділянку кадастровий номер 5125455100:01:005:0287, площею 54,2978 га відмовлено, у зв'язку із порушенням встановленої законом процедури на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме: не надання проєкту нового договору оренди землі.
Також, у вищезазначених рішеннях зазначено, що селищна рада не має наміру (волевиявлення) на продовження орендних відносин з ТОВ «РАЙЗ- АГРО» на укладення договорів оренди землі на новий строк на зазначені земельні ділянки. В межах розумної та добросовісної поведінки, як орендодавець і власник земельної ділянки, селищна рада має волевиявлення розумно розпорядитися земельними ділянками, виставивши право оренди на них на торги, згідно чинного законодавства.
Листом-повідомленням (вих.№1066 від 04.11.2025р.) ТОВ «РАЙЗ- АГРО» повідомлено про прийняті Ширяївською селищною радою рішення, що підтверджується поштовим відправленням з описом вкладення та фіскальним чеком Укрпошти №6680000759395 від 04.11.2025р.
Господарський суд зауважує, що поштове відправлення №6680000759395 було повернуто відправнику 24.11.2025р. з відміткою «адресат відсутній».
Як вбачається із матеріалів справи, 12.11.2025р. позивач знову направив лист-повідомлення про поновлення договорів оренди землі за вих. № 11-11 від 11 листопада 2025 року та надав проєкт Додаткової угоди до поновлення Договорів оренди землі.
Згідно відповіді (вих№1220 від 09.12.2025р.) на вищезазначений лист, Ширяївська селищна рада повідомила позивача, що рішення ради від 31.10.2025р. вичерпали свою дію фактом їх виконання щодо припинення права оренди на спірні земельні ділянки, про що внесено відомості до розділу Інформація про інше речове право до Державного реєстру речових прав від 05.12.2025р.
Господарський суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування (ст. 122), а також порядок передачі земельних ділянок в оренду (ст. 124). Водночас, Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини щодо укладення, зміни, припинення, поновлення договору оренди землі.
Так, згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 122 Земельного кодексу України).
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч.ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України).
Отже, передача в оренду земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.
Cпособом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 05.06.2024р. у справі № 910/5994/23, від 09.04.2024р. у справі № 910/4930/23, від 06.08.2024р. у справі № 912/300/23.
Господарський суд зазначає, що умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначені Законом України "Про оренду землі".
Водночас, 16.01.2020р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019р. № 340-IX, яким ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що регулювала спірні правовідносини, викладена у новій редакції.
Цим Законом розділ ІХ Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами 3 і 4 такого змісту: "Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України. Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" № 340-ІХ істотно змінено редакцію ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер має назву "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" та стосується лише переважного права орендаря (частини 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в попередній редакції). Поновлення ж договору (ч. 6 попередньої редакції ст. 33) відповідно до ст. 32-2 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції тепер регулюється ст. 126-1 Земельного кодексу України.
При цьому відповідно до абзацу 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно із ч.2 ст. 126-1 Земельного кодексу України в разі, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Відповідно до ч. 1 ст. 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже ст. 126-1 Земельного кодексу України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Отже, зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" базується на положеннях ст. 126-1 Земельного кодексу України, що унормовує саме механізм поновлення договору без укладення правочину щодо поновлення. Норма пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.
Що ж стосується поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, то таке поновлення здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення, тобто шляхом укладення правочину.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке було передбачене ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019р. № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Закону України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.
Тому до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу ІХ "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає ст. 33 Закону в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Саме такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023р.у справі № 906/1314/21.
Умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених ч. 1 ст. 126-1 Земельного кодексу України. Тобто поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній у ст. 126-1 Земельного кодексу України, за загальним правилом заборонено.
Дана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24.09.2025р. у справі № 917/107/25, від 13.01.2026р. у справі №914/3222/24.
Наведені законодавчі зміни спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки.
Водночас, як вбачається із п. 3.3. Договорів оренди землі після закінчення строку дії договору Орендар, за умови належного виконання обов'язків, відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк.
Тобто, мається на увазі саме переважне право у відповідача на поновлення договору перед іншими охочими, а не його автоматичне поновлення.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що переважне право за своєю суттю є правом орендаря отримати в оренду земельну ділянку, яку він раніше орендував, за умови, якщо інші претенденти запропонують такі самі умови, і тоді в орендаря як в особи, яка вже орендувала земельну ділянку та належним чином виконувала умови попереднього договору, існуватиме перевага в укладенні договору оренди землі на новий строк перед іншими претендентами.
В постанові у справі № 914/1025/24 від 28.01.2025р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (п.5.33) зазначає, що за змістом ч. 4 ст. 33 Закону України умови, на яких договір може бути укладений, у будь-якому випадку узгоджуються сторонами. Якщо відсутня згода будь-якої сторони (в тому числі орендодавця) щодо істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.04.2024р. у справі № 902/453/23.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, сталу судову практику, господарський суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк підлягає застосуванню ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення орендаря з такою вимогою.
Відповідно до частин 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо укладення договору оренди землі на новий строк, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (ч. 9 цієї ж статті).
Аналіз ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» дає підстави вважати, що орендар, який належним чином виконував договір оренди, має переважне право на укладення договору оренди на новий строк. Тобто очевидним є те, що мова тут не йде про поновлення чи пролонгацію попереднього договору, а йдеться саме про укладення нового договору на нових умовах.
Водночас імперативна норма ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» чітко вказує на те, що в разі оренди земель державної або комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі ст.122 ЗК України.
Як вже встановлено судом, Ширяївська селищна рада відмовила ТОВ «РАЙЗ АГРО» в укладенні договорів оренди землі на новий строк на земельні ділянки кадастровий номер 5125481900:01:001:0639, кадастровий номер 5125481900:01:003:0403, кадастровий номер 5125455100:01:005:0287 у зв'язку із порушенням встановленої законом процедури на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме: не надання проєкту нового договору оренди землі.
Вищезазначене оформлено рішеннями сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2567-VIII від 31 жовтня 2025 року, №2568-VIII від 31 жовтня 2025 року, №2569-VIII від 31 жовтня 2025 року.
Господарський суд зауважує, що надання орендарем до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк проекту договору є необхідною умовою його укладення в силу положень ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Недотримання цієї вимоги є однією з підстав для відмови в укладенні договору оренди землі на новий строк.
Чинне законодавство України не визначає форму висловлення заперечення орендодавця стосовно поновлення договору оренди за Законом України "Про оренду землі". Водночас рішення ради (колегіального органу місцевого самоврядування) найбільш повно відповідає положенням п. 34 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" для дотримання письмового волевиявлення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.09.2022р. у справі № 912/1803/21, від 25.08.2020р. у справі № 922/1188/19, від 06.12.2018р. у справі 910/18875/17.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди та за наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Господарський суд зазначає, що відповідачем дотримано процедуру розгляду звернення позивача з листом-повідомленням протягом місячного строку (листи-повідомлення ТОВ «РАЙЗ АГРО» від 09.10.2025р, рішення ради від 31.10.2025р.) та направлено відповідь про прийняті ним рішення, що підтверджується поштовим відправленням з описом вкладення та фіскальним чеком Укрпошти №6680000759395 від 04.11.2025р.
Доводи позивача про неотримання листа-повідомлення (вих.№1066 від 04.11.2025р.) не беруться судом до уваги, адже надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Подібна за змістом позиція викладена у постановах КГС ВС від 18.03.2021 р. у справі № 911/3142/19, ВП ВС від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17, КГС ВС від 27.11.2019р. у справі № 913/879/17, КГС ВС від 21.05.2020р. у справі №10/249-10/19, КГС ВС від 15.06.2020р. у справі №24/260-23/52-б.
Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору
Дана позиція міститься у постановах ВП ВС від 10 квітня 2018 р. у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, від 31 серпня 2021р. у справі №903/1030/19.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку про те, що без рішення Ширяївської селищної ради, тобто без її волевиявлення неможливе укладення нового договору оренди землі.
Адже, незважаючи на те, що беззаперечним є право орендаря оскаржити рішення органу місцевого самоврядування про відмову поновити договір оренди землі, наслідком оскарження такого рішення та визнання його недійсним (скасування) не може бути підміна волевиявлення власника на укладення нового договору оренди землі.
Крім того, у пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023р. у справі №912/2797/21 зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння майном [див.mutandis висновки, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (підпункт 9.67)].
На це також звертав увагу Конституційний Суд України у рішенні, у якому, здійснюючи тлумачення положень частини другої ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, частин першої, десятої ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. № 280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, Конституційний Суд України виснував, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Дана позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026р. у справі №922/5241/21.
Господарський суд зазначає, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав №455891540 від 10.12.2025р. право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5125481900:01:001:0639, площею 5,312 га, припинено 08.12.2025р. (номер запису про інше речова право: 29416410).
Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав №455893477 від 10.12.2025р. право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5125455100:01:005:0287, площею 54,2978 га, припинено 08.12.2025р. (номер запису про інше речова право: 29416213).
Крім того, згідно витягу з Державного реєстру речових прав №460237911 від 14.01.2026р. право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5125481900:01:003:0403, площею 24,7358 га, припинено 12.01.2026р. (номер запису про інше речова право: 29778265).
Підставою припинення права оренди зазначено рішення Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2567-VIII від 31 жовтня 2025 року, №2568-VIII від 31 жовтня 2025 року, №2569-VIII від 31 жовтня 2025 року.
У зв'язку з чим, господарський суд зазначає, що оскаржувані рішення ради вичерпали свою дію виконанням.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.
Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19, від 26.01.2021р. у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022р. у справі № 209/3085/20, постанові Верховного Суду від 26.05.2023р. у справі №905/77/21.
Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Схожі висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020р. у справі №378/596/16-ц, від 15.09.2022р. у справі №910/12525/20, від 05.07.2023р. у справі №910/15792/20.
На підставі всього наведеного вище, оцінивши доводи наведені сторонами, норми чинного законодавства та судову практику, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При винесені даного рішення суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-АГРО» до Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання протиправним та скасування Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2567-VIII від « 31» жовтня 2025 року та визнання поновленим договору оренди № 336 від 15.11.2018 року на той самий строк та на тих самих умовах, визнання протиправним та скасування Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2568-VIII від « 31» жовтня 2025 року та визнання поновленим договору оренди № 338 від 15.11.2018 на той самий строк та на тих самих умовах, визнання протиправним та скасування Рішення сесії Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області XLIII сесії VIII скликання за №2569-VIII від « 31» жовтня 2025 року та визнання поновленим договору оренди № 339 від 15.11.2018 року на той самий строк та на тих самих умовах - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Повний текст рішення складено 29 травня 2026 р.
Суддя Н.В. Рога