29 травня 2026 року Справа № 915/521/26
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.,
розглянувши без виклику учасників справи заяву ОСОБА_1 б/н від 28.05.2026 (вхід.№7994/26 від 29.05.2026) про роз'яснення судового рішення у справі
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Єдність Миколаїв»,
про: визнання статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку нікчемним, -
ОСОБА_1 через систему “Електронний суд» звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 07.05.2026 (вхід.№6796/26) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Єдність Миколаїв», в якій просив суд визнати нікчемним статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Єдність Миколаїв».
Ухвалою суду від 12.05.2026 таку позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.
Ухвалою суду від 20.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 б/н від 07.05.2026 (вхід.№6796/26) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Єдність Миколаїв» про визнання нікчемним статуту, - повернуто позивачу, у зв'язку з тим, що останнім не усунено недоліки позовної заяви.
ОСОБА_1 через систему “Електронний суд» звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 28.05.2026 (вхід.№7994/26 від 29.05.2026), в якій просить суд роз'яснити ухвалу від 20.05.2026 у справі №915/521/26 в частині, що стосується повернення позивачу позовної заяви б/н від 07.05.2026 (вхід.№6796/26) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Єдність Миколаїв» про визнання нікчемним статуту.
За приписами ч.3 ст.245 ГПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст.245 ГПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Відповідно до частин 1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Нормами ч.2 ст.245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення яких визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17(К/9901/4439/17), від 18.06.2019 у справі №903/922/17, від 06.10.2020 у справі №233/3676/19.
Таким чином, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №233/3676/19 також вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Поряд з цим, право роз'яснення рішення належить суду, який його ухвалив, а тому роз'ясненню підлягають судові рішення, якими спір вирішено по суті, та судом, який його ухвалив.
Подібна правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах: від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі №638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 18.06.2019 у справі №903/922/17, від 06.10.2020 у справі №233/3676/19.
Постановляючи у даній справі ухвалу від 20.05.2026 про повернення позову, суд не ухвалював рішення по суті спору, відповідно така ухвала не підлягає виконанню у порядку, що встановлений Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2026 у справі №915/521/26 не є судовим рішенням, право на роз'яснення якого судом передбачено статтею 245 ГПК України, що є підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 28.05.2026 (вхід.№7994/26 від 29.05.2026) про роз'яснення судового рішення.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 22.05.2026 у cправі №903/25/25(903/703/25).
Відповідно до ч.4 ст.245 ГПК України про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.234, 235, 245 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 28.05.2026 (вхід.№7994/26 від 29.05.2026) про роз'яснення судового рішення, - відмовити.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва