25 травня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/403/26
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - Фоменко О.О.,
від відповідача - Компанієць О.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Комунального підприємства “Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення зайво сплачених коштів в сумі 14732,63 грн., -
Комунальне підприємство “Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про:
- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 02.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 50/85 від 25.10.2021, укладеного між “КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР та Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія»;
- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 17.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 50/85 від 25.10.2021, укладеного між “КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» ВМР та Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія»;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» на користь Комунального підприємства “Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради 14732,63 грн. зайво сплачених коштів.
В обґрунтування позову заявник посилається на порушення відповідачем вимог Закону України “Про публічні закупівлі» при укладанні додаткових угод від 02.12.2021 р. № 1 та від 17.12.2021 р. № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 50/85 від 25.10.2021, оскільки відповідачем було перевищено максимальний ліміт збільшення ціни згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», і внаслідок безпідставного підвищення ціни товару позивачем зайво було сплачено 14732,63 грн. Відтак, вказані додаткові угоди, на думку позивача, підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 14732,63 грн. - поверненню останньому з боку відповідача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.04.2026 вказану позовну заяву Комунального підприємства “Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради (вх. № 4900/26 від 07.04.2026 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 2, 4 ст. 164 ГПК України подано нечитабельні копії додатків, зокрема копії актів від 22.12.2021 та 23.12.2021, матеріали позовної заяви не містять з зазначеного вище переліку документів, що підтверджують повноваження О.Іщенко, Л.Гура, С. Кірія на підписання розрахунку до позову, не подано до суду доказів, що підтверджують сплату позивачем за спожиту електричну енергію за спірними додатковими угодами.
21.04.2026 від позивача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСТІС надійшла заява про усунення недоліків (вх. №5662/26), до якої позивачем додано копії претензії №1704/01-15 від 12.09.2024; акту від 23.12.2021 про прийняття-передавання товарної продукції; акту від 22.12.2021 про прийняття-передавання товарної продукції; платіжного доручення № 168 від 23.12.2021; платіжного доручення № 174 від 24.12.2021; витягу з акту Держаудитслужби 15-14-11/86; розрахунок суми позову 712/01-06 від 21.04.2026; розрахунок судових витрат 713/01-06 від 21.04.2026. Також позивач у поданій заяві підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, та зазначає що у нього знаходяться оригінали письмового доказу.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.04.2026 р. прийнято позовну заяву Комунального підприємства “Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради (вх. № 4900/26 від 07.04.2026 р.) до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/403/26 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 25 травня 2026 року о 11:30.
04.05.2026 від представника відповідача - Щербакова С.П. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив (вх. №6440/26), у якому відповідач зазначає, що заперечує проти задоволення позову. Так відповідач вважає, що діяв у відповідності до норм Закону та договору, а тому за вказаних обставин покладення на нього обов'язку у вигляді повернення коштів та, фактично, зобов'язання його поставити товар (електроенергії) за економічно невигідними та необґрунтованими цінами, не відповідає вищевказаним критеріям щодо втручання у право мирного володіння майном
11.05.2026 від позивача до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. №6895/26), у якій позивач наполягає на тому, що спірні додаткові угоди суперечать нормам ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є підстави для визнання додаткових угод від 02.12.2021 № 1, від 17.12.2021 № 2 недійсними відповідно до положень ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
21.05.2026 від представника відповідача Щербакова С.П. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №7576/26) у якому заявник просить суд зупинити провадження у справі № 915/403/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Клопотання мотивовано тим, що Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України 06.05.2026 року відкрито конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (вх. № 16/178 від 06.05.2026 року) щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року. Як вказує відповідач, у справі № 915/403/26 основною правовою підставою як позовних вимог, так і заперечень є п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону - як у частині його тлумачення на предмет відповідності вимогам юридичної визначеності, так і в цілому, конституційність якого є предметом провадження у Конституційному Суді України. На переконання відповідача, розгляд справи господарським судом до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону створює реальний ризик ухвалення судового рішення на підставі норми, яка може бути визнана неконституційною, що суперечить принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) та праву на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Відповідач стверджує, що зв'язок справи № 915/403/26, яка перебуває у провадженні Господарського суду Миколаївської області, із конституційним провадженням, відкритим Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України 06.05.2026 року за конституційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», є прямим, безпосереднім та матеріально-правовим, а не опосередкованим або похідним.
25.05.2026 від позивача до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшли заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження (вх. №7690/26), в яких позивач вважає задоволення вказаного клопотання недоцільним, оскільки зазначене клопотання є необґрунтованим, безпідставним та спрямованим на штучне затягування розгляду справи, у зв'язку з чим позивач просить відмовити у його задоволенні. Так, позивач вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 вже сформувала чіткі правові висновки щодо стягнення коштів у подібних правовідносинах на підставі стаття 1212 Цивільного кодексу України. Вирішення цієї справи залежить від дослідження фактичних обставин та доказів у конкретній справі № 915/403/26, а не від результатів розгляду абстрактної конституційної скарги в КСУ.
У підготовчому засіданні 25.05.2026 р. представник відповідача підтримав своє клопотання про зупинку та просив його задовольнити, а представник позивача заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.
Під час підготовчого засідання 25.05.2026 р. судом було розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження (вх. №7590/26 від 21.05.2026 р.), у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Так, як вбачається з офіційного сайту Конституційного Суду України, Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/20269(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Статтями 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права, з урахуванням європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, закон повинен відповідати критерію "якості закону", зокрема, бути доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, що забезпечує особі можливість належним чином передбачати правові наслідки своєї поведінки та здійснювати свою діяльність із дотриманням принципу правової визначеності.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України (далі - Конституційний Суд або Суд) є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
Статтею 151-1 Конституції України визначено, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
До повноважень Конституційного Суду України належить: вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (п. 1 ч. 1 ст. 150 Конституції України).
Згідно з ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи наведене, визнання Конституційним Судом України нормативного акта чи його окремих положень неконституційними виключає можливість їх подальшого застосування та відтворення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, окрім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким відповідний акт було визнано неконституційним, у подальшому змінені у порядку, передбаченому розділом XIII Конституції України.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з'ясовувати: 1) як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (постанови Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 14.09.2022 у справі №911/1977/21).
Верховний Суд зазначав, що, зважаючи на частини 4, 6 ст.75 ГПК України, пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
При цьому сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та ухвалення рішення у цій справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв'язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2023 року у справі №914/2930/21.
Як вбачається зі змісту позовної заяви (вх. №4900/26) позивачем у якості підстав позову визначено обставини щодо порушення відповідачем вимог Закону України “Про публічні закупівлі», при укладанні спірної додаткової угоди, що призвело до перевищення максимального ліміту збільшення ціни згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», та як наслідок сплата позивачем зайво сплачених коштів у розмірі 14524,29 грн.
Враховуючи підстави та вимоги заявленого позивачем позову у даній справі №915/403/26, які ґрунтуються на порушенні відповідачем приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», господарський суд вважає, що рішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", матиме суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
Забезпечення єдності судової практики є фундаментальним завданням, виконання якого має сприяти стабільності правопорядку, прогнозованості здійснення правосуддя. Застосування різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності.
Згідно з приписами пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Виходячи зі змісту вказаних положень Кодексу, зупинення провадження у справі обумовлено саме необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.
Оскільки вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, суд, з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №915/403/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227, ст.ст. 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Зупинити провадження у справі № 915/403/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами.
2. Зобов'язати відповідача повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.
Ухвалу підписано 28.05.2026 р.
Суддя Л.М. Ільєва