25 травня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1381/25
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального некомерційного підприємства “Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 106845,00 грн., -
Комунальне некомерційне підприємство “Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про:
- визнання недійсними додаткових угод № 3 від 14.09.2022 та № 4 від 14.10.2022 до договору № 47/2008/5 від 04.01.2022, укладеного між сторонами за результатами відкритих торгів (ідентифікатор UA-2021-12-03-006313-a);
- стягнення з ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія» на користь позивача безпідставно сплачених коштів в сумі 106845,00 грн.
В обґрунтування позову заявник посилається на порушення відповідачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткових угод №3 від 14.09.2022 та №4 від 14.10.2022 до договору №47/2008/5 від 04.01.2022 про постачання електричної енергії, оскільки відповідачем було перевищено максимальний ліміт збільшення ціни згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2025 р. вказану позовну заяву Комунального некомерційного підприємства “Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» (вх. № 13476/25 від 22.09.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 1 ст. 164 ГПК України не надано належних доказів сплати заявником судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.
09.10.2025 від позивача через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Миколаївської області надійшла заява про усунення недоліків (вх. №14296/25), до якої позивачем надано копію платіжної інструкції № 10311 від 07.10.2025 про доплату судового збору в сумі 4239,20 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2025 р. вказану позовну заяву Комунального некомерційного підприємства “Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1381/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 05 листопада 2025 року о 12:00.
24.10.2025 р. від представника відповідача - Компанієць О.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. №14989/25), в якому відповідач зазначає, що діяв у відповідності до норм Закону та договору, а тому за вказаних обставин покладення на нього обов'язку у вигляді повернення коштів та, фактично, зобов'язання його поставити товар (електроенергії) за економічно невигідними та необґрунтованими цінами, не відповідає вищевказаним критеріям щодо втручання у право мирного володіння майном, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
28.10.2025 р. від позивача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. №15100/25), в якій позивач зазначає, що доводи відповідача не спростовують факту безпідставного підвищення ціни без належного підтвердження коливання ринку, перевищення меж у 10%, визначених законом, безпідставного отримання відповідачем бюджетних коштів, підтвердженого порушення прав КНП “ЮМБЛ» як замовника закупівлі, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
28.10.2025 від позивача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №15102/25), в якій позивач просив суд розглянути справу без участі представника позивача, за наявними у справі матеріалами.
Під час підготовчого засідання представник відповідача звернувся з усним клопотанням про зупинення провадження у даній справі, вказуючи, що наразі постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, на яку зроблено посилання в позовній заяві, є предметом перегляду в межах справи № 920/19/24, що перебуває в провадженні Великої Палати Верховного Суду, а тому є підстави для зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду ВП ВС справи № 920/19/24.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2025 провадження у справі №915/1381/25 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення по справі № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн.
09.12.2025 від позивача до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №17528/25), в якій позивач повідомляє, що Великою Палатою Верховного Суду було закінчено розгляд справи №920/19/24 та винесена постанова від 21.11.2025, у зв'язку з чим були усунені обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі №915/1381/25.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2025 р. провадження у справі № 915/1381/25 поновлено з 28.01.2026 року, при цьому підготовче засідання призначено на 28.01.2026 р. о 13:40.
28.01.2026 від представника позивача - Лупова С.І. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №1310/26), в якому заявник просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із складними погодними умовами у Миколаївській області, штормовим попередженням та ожеледицями на дорогах позивач не може з'явитися у засідання суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2026 у справі № 915/1381/25 підготовче засідання відкладено на 16 лютого 2026 року о 16:00.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 16 лютого 2026 року по справі № 915/1381/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 06 березня 2026 року о 12 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України у зв'язку з необхідністю надання позивачем письмового обґрунтування щодо обставин перевищення ціни.
27.02.2026 р. представника позивача - Ніколенко В.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли заяви про участь у підготовчому засіданні по справі № 915/1381/25, що призначено на 06.03.2026 р. о 12:00 год., та у всіх наступних засіданнях суду у вказаній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 2688/26, № 2699/26).
03.03.2026 від представника позивача - Ніколенко В.В. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли додаткові пояснення (вх. №2852/26), в яких позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що спірні правовідносини повністю відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 від 21 листопада 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2026 у справі № 915/1381/25 задоволено заяви представника Комунального некомерційного підприємства “Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» про участь у судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) (вх. №2688/26 від 27.02.2026 р. та №2699/26 від 27.02.2026 р.).
Під час підготовчого засідання 06.03.2026 року представник відповідача звернувся з усним клопотанням про надання часу для висловлення своєї позиції на пояснення позивача від 03.03.2026 року. Представник позивача проти вказаного клопотання не заперечував.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2026 р. у справі № 915/1381/25 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів.
Також у підготовчому засіданні господарського суду 06.03.2026 року по справі №915/1381/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 26 березня 2026 року о 15 год. 00 хв. в порядку ч. 5 ст. 183 ГПК України.
23.03.2026 р. від представника відповідача - Компанієць О.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшли пояснення (вх. №3890/26), в яких відповідач стверджує, що він діяв у повній відповідності до умов договору та надав споживачу належні документи, які підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку та обґрунтовують необхідність зміни ціни за одиницю товару. На думку відповідача, факт підписання позивачем відповідних додаткових угод до договору без застережень та заперечень свідчить про те, що позивач погодився з наданими відповідачем обґрунтуваннями та документальними підтвердженнями. Разом з цим, відповідач зазначає. що нормативне регулювання, яке діяло на момент укладення сторонами додаткової угоди № 4 від 14.10.2002 року, не встановлювало жодних обмежень щодо максимального відсотка збільшення ціни за одиницю товару у випадку підтвердженого коливання ціни на ринку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.03.2026 р. у справі № 915/1381/25 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 23 квітня 2026 року о 13:00.
Так, у судовому засіданні господарського суду 23.04.2026 року по справі № 915/1381/25 за участю представників сторін судом було протокольно оголошено перерву до 18 травня 2026 року о 15 год. 20 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
18.05.2026 від представника позивача - Лупова С.І. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про уточнення (виправлення) змісту позову з посиланням на чинну судову практику (вх. №7288/26).
18.05.2026 від представника позивача - Лупова С.І. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №7287/26), в якій заявник просить суд зупинити провадження у справі № 915/1381/25 до завершення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
18.05.2026 від представника позивача - Лупова С.І. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №7351/26), у якій позивач просить суд провести судове засідання та здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.
18.05.2026 р. від представника відповідача - Компанієць О.М. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №7352/26), в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 915/1381/25 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі». Клопотання мотивовано тим, що Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України 06.05.2026 року відкрито конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (вх. № 16/178 від 06.05.2026 року) щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року. Як вказує відповідач, у справі № 915/1381/25 основною правовою підставою як позовних вимог, так і заперечень є п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону - як у частині його тлумачення на предмет відповідності вимогам юридичної визначеності, так і в цілому, конституційність якого є предметом провадження у Конституційному Суді України. На переконання відповідача, розгляд справи господарським судом до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону створює реальний ризик ухвалення судового рішення на підставі норми, яка може бути визнана неконституційною, що суперечить принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) та праву на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Відповідач стверджує, що зв'язок справи № 915/1381/25, яка перебуває у провадженні Господарського суду Миколаївської області, із конституційним провадженням, відкритим Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України 06.05.2026 року за конституційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», є прямим, безпосереднім та матеріально-правовим, а не опосередкованим або похідним.
Між тим судове засідання у даній справі 18.05.2026 р. не відбулось, оскільки 18.05.2026 р. з 15:17 до 16:10 в Господарському суді Миколаївської області виникла тимчасова зупинка в роботі комплексів технічної фіксації судового процесу, автоматизованої системи документообігу суду та інших мережевих систем через відсутність електропостачання в будівлі суду, про що господарським судом складено відповідний акт.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2026 р. у справі № 915/1381/25 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 25 травня 2026 року о 09:30.
В судове засідання, призначене на 25.05.2026 р., представники сторін не з'явились.
Під час судового засідання 25.05.2026 р. судом було розглянуто клопотання сторін про зупинення провадження у справі (вх. №7287/26, №7352/26 від 18.05.2026 р.), у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Поряд з цим за ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів є з одним із завдань підготовчого провадження.
Наразі суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, згідно з яким суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 26.07.2023 року у справі № 911/1638/22.
Так, нормами ГПК України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи по суті після закриття підготовчого провадження.
З огляду на вказані правові висновки Верховного Суду, що підлягають застосуванню з урахуванням ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд доходить висновку про можливе повернення за наявності певних обставин до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Згідно з п.п. 1, 4 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За приписами ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В той же час згідно з ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем визначено у якості підстави позову порушення відповідачем норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи, що даний випадок є винятковим та потребує здійснення дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з метою повного, всебічного розгляду даної справи і прийняття законного, обґрунтованого рішення по справі, господарський суд вважає необхідним повернути справу на стадію підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті з урахуванням позиції обох сторін.
Як вбачається з офіційного сайту Конституційного Суду України, Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі №3-78/20269(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулось до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Статтями 2, 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права, з урахуванням європейських стандартів, та спрямоване на забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд.
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, закон повинен відповідати критерію "якості закону", зокрема, бути доступним, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, що забезпечує особі можливість належним чином передбачати правові наслідки своєї поведінки та здійснювати свою діяльність із дотриманням принципу правової визначеності.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України (далі - Конституційний Суд або Суд) є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.
Статтею 151-1 Конституції України визначено, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
До повноважень Конституційного Суду України належить: вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (п. 1 ч. 1 ст. 150 Конституції України).
Згідно зі ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи наведене, визнання Конституційним Судом України нормативного акта чи його окремих положень неконституційними виключає можливість їх подальшого застосування та відтворення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, окрім випадків, коли положення Конституції України, через невідповідність яким відповідний акт було визнано неконституційним, у подальшому змінені у порядку, передбаченому розділом XIII Конституції України.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду потрібно у кожному випадку з'ясовувати: 1) як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом; 2) чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (постанови Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 14.09.2022 у справі №911/1977/21).
Верховний Суд зазначав, що, зважаючи на частини 4, 6 ст.75 ГПК України, пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 у справі №904/4393/21).
При цьому сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та ухвалення рішення у цій справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду цієї справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв'язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2023 року у справі №914/2930/21.
Як вбачається зі змісту позовної заяви (вх. №13476/25) позивачем у якості підстав позову визначено обставини щодо порушення відповідачем вимог Закону України “Про публічні закупівлі», при укладанні спірної додаткової угоди, що призвело до перевищення максимального ліміту збільшення ціни згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», та як наслідок сплата позивачем зайво сплачених коштів у розмірі 14524,29 грн.
Враховуючи підстави та вимоги заявленого позивачем позову у даній справі №915/1381/25, які ґрунтуються на порушенні відповідачем приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», господарський суд вважає, що рішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", матиме суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у п. 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
Забезпечення єдності судової практики є фундаментальним завданням, виконання якого має сприяти стабільності правопорядку, прогнозованості здійснення правосуддя. Застосування різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності.
Згідно з приписами пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Виходячи зі змісту вказаних положень Кодексу, зупинення провадження у справі обумовлено саме необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.
Оскільки вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10-відсоткового обмеження при зміні ціни за одиницю товару, суд, з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №915/1381/25 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 177, 182, п. 5 ч. 1 ст. 227, ст.232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути справу №915/1381/25 зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження.
2. Зупинити провадження у справі №915/1381/25 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами.
3. Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.
Ухвалу підписано 28.05.2026 р.
Суддя Л.М. Ільєва