27.05.2026 р. Справа № 914/353/26
Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., при секретарі судового засідання Тимцан Я.А., розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Плінфа» (літ.1К-1-2, вулиця Конторська, 75/77, місто Харків, 61052; код ЄДРПОУ 36036314);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонсько» (вулиця Механізаторів, 42, село Солонське, Дрогобицький район, Львівська область, 82166; код ЄДРПОУ 20784802);
про: стягнення коштів у розмірі 229 525,04 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), -
за участю представників:
позивача: Удовікової І.М.;
відповідача: yе з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Плінфа» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонсько» про стягнення заборгованості у розмірі 2 967 589,76 грн. Надалі позивачем зменшено розмір позвних вимог до 229 525,04 грн у зв'язку з погашенням частини боргу відповідачем.
Ухвалою суду від 14 травня 2026 року підготовче засідання у справі відкладено на 25 травня 2026 року.
У підготовчому засіданні 25 травня 2026 року розглядалася заява сторін про затвердження мирової угоди (вх.№1850/26 від 22 квітня 2026 року).
Розглянувши заяву про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною сьомою статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (частина друга статті 192 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 193 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про затвердження мирової угоди між сторонами, представник відповідача у підготовче засідання 25 травня 2026 року не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання, про причини неявки суду не повідомив.
Судом встановлено, що спільна заява сторін про затвердження мирової угоди (вх.№1850/26 від 22 квітня 2026 року) подана у письмовій формі на стадії підготовчого провадження та підписана уповноваженими особами сторін - директорами Товариства з обмеженою відповідальністю «Плінфа» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонсько».
З аналізу змісту поданої мирової угоди вбачається, що її умови спрямовані на врегулювання спору між сторонами на підставі взаємних поступок. Зокрема, позивач повністю відмовляється від вимог про стягнення пені в розмірі 185 523,14 грн, тоді як відповідач бере на себе зобов'язання сплатити інфляційні втрати в сумі 25 268,02 грн, три проценти річних в розмірі 18 733,88 грн та відшкодувати 50% судових витрат в розмірі 1721,44 грн судового збору і 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Зазначені умови стосуються виключно прав та обов'язків сторін і узгоджуються із приписами статті 192 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому судом не встановлено, що умови мирової угоди суперечать вимогам чинного законодавства, порушують права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб, у тому числі держави чи територіальної громади.
Суд також враховує, що укладення мирової угоди відповідає принципам диспозитивності та процесуальної економії, а також сприяє остаточному та добровільному врегулюванню спірних правовідносин між сторонами. Про добросовісність поведінки сторін та реальність їх намірів щодо врегулювання спору свідчить той факт, що відповідач уже повністю погасив основну суму заборгованості за договором №28 від 31 липня 2025 року після подання позову, але ще до затвердження мирової угоди судом.
Крім того, умови мирової угоди містять чіткий порядок та строки виконання зобов'язань (шляхом сплати 44 001,90 грн штрафних санкцій та 14 721,44 грн судових витрат у строк до 15 липня 2026 року), не допускають неоднозначного тлумачення, визначають правові наслідки повного виконання угоди у вигляді відмови позивача від усіх позовних вимог та майнових претензій, а також забезпечують можливість захисту прав стягувача шляхом примусового виконання ухвали суду у випадку порушення боржником погоджених строків розрахунку.
З огляду на викладене, беручи до уваги відповідність мирової угоди вимогам статей 192 та 193 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження.
Відповідно до частини четвертої статті 192 Господарського процесуального кодексу України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої визначаються умови угоди та одночасно закривається провадження у справі.
Пунктом 7 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Згідно із частиною третьою статті 231 Господарського процесуального кодексу України в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У відповідності до частини четвертої статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Щодо повернення сплаченого судового збору, суд вказує наступне.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25 травня 2026 року заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог задоволено, постановлено подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником при зверненні до суду із позовною заявою сплачено судовий збір у сумі 44 513,85 грн за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 2 967 589,76 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3133 від 02 лютого 2026 року. Враховуючи зменшення розміру позовних вимог, позивач за майнову вимогу на суму 229 525,04 грн повинен сплатити судовий збір в розмірі 3 442,88 грн, у зв'язку з чим просить про повернення судового збору в частині, пропорційно зменшення розміру позовних вимог.
Таким чином, різниця між фактично сплаченою сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог, становить 41 070,97 грн, яка відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачу у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
Враховуючи викладене, з урахуванням приписів пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Плінфа» з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору в розмірі 41 070,97 грн.
За вищевказаних обставин, керуючись статтями 123, 192, 193, 231-236 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
1. Клопотання представника позивача про часткове повернення судового збору в розмірі 41 070,97 грн у справі №914/353/26 - задовольнити.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Плінфа» (літ.1К-1-2, вулиця Конторська, 75/77, місто Харків, 61052; код ЄДРПОУ 36036314) з Державного бюджету України 41 070,97 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №3133 від 02 лютого 2026 року.
3. Затвердити мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Плінфа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солонсько», в наступній редакції:
у господарській справі № 914/353/26
м. Львів "13" квітня 2026 року
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛІНФА", код ЄДРПОУ 36036314 (літ. 1К-1-2, вул. Конторська, 75/77, м. Харків 61052), з однієї сторони, та ВІДПОВІДАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛОНСЬКО", код ЄДРПОУ 20784802 (вулиця Механізаторів, 42, село Солонське Дрогобицького району Львівської області), з другої сторони, які є сторонами у справі № 914/353/26, що розглядається Господарським судом Львівської області, керуючись статтею 192 Господарського процесуального кодексу України, уклали цю Мирову угоду про наступне:
1. Обставини справи
1.1. Між сторонами 31 липня 2025 року укладено договір № 28 на поставку обладнання та надання послуг.
1.2. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
1.3. Після подання позову Відповідач повністю погасив основну суму заборгованості.
1.4. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, Позивач остаточно заявив до стягнення:
- 185 523,14 грн пеня;
- 25 268,02 грн інфляційні втрати;
- 18 733,88 грн 3% річних.
2. Узгоджені умови врегулювання
2.1. Сторони домовились про часткове врегулювання спору шляхом взаємних поступок.
2.2. Позивач відмовляється від вимог про стягнення пені в розмірі 185 523,14 грн у повному обсязі.
2.3. Відповідач зобов'язується сплатити на користь Позивача:
- 25 268,02 грн інфляційні втрати;
- 18 733,88 грн 3% річних.
Разом: 44 001,90 грн
2.4. Вказана сума підлягає сплаті до 15 липня 2026 року.
3. Судові витрати
3.1. Відповідач зобов'язується сплатити на користь Позивача:
- 50% судового збору 1 721,44 грн (із 3 442,88 грн);
- 50% витрат на професійну правничу допомогу 13 000,00 грн (із 26 000,00 грн).
Разом: 14 721,44 грн.
3.2. Вказана сума підлягає сплаті до 15 липня 2026 року.
4. Відмова від позовних вимог
4.1. Після повного виконання цієї Мирової угоди Позивач:
- відмовляється від усіх позовних вимог у справі № 914/353/26 та підтверджує відсутність будь-яких майнових претензій до Відповідача за договором № 28 від 31 липня 2025 року.
5. Інші умови
5.1. Угода укладена добровільно, без будь-якого тиску.
5.2. Сторони розуміють правові наслідки її затвердження.
5.3. Угода складена у трьох примірниках.
Товариство з обмеженою
відповідальністю "ПЛІНЦБ"
код ЄДРПОУ 36036314
адреса: літ. ІК-1-2, вул. Конторська,
75/77, м. Харків, 61052
телефон: +38 050-303-30-55
електронна пошта: plinfa@plinfa.com
Директор ТОВ "ПЛІНФА"
Білан І.В.
Товариство з обмеженою
відповідальністю "СОЛОНСЬКО"
код в ЄДРПОУ 20784802
адреса: вулиця Механізаторів, 42, село
Солонське Дрогобицького району
Львівської області, 82166
телефон: +38 067-590-85-00
електронна пошта: tzov_solonsko@ukr.net
Директор ТзОВ "СОЛОНСЬКО"
Норчук Ю.В.
4. Провадження у справі №914/353/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плінфа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солонсько» про стягнення коштів у розмірі 229 525,04 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) - закрити.
5. Стягувачем за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Плінфа» (літ.1К-1-2, вулиця Конторська, 75/77, місто Харків, 61052; код ЄДРПОУ 36036314).
6. Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Солонсько» (вулиця Механізаторів, 42, село Солонське, Дрогобицький район, Львівська область, 82166; код ЄДРПОУ 20784802).
7. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання у строк до трьох років.
8. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
9.Веб-адреса сторінки суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://lv.arbitr.gov.ua.
Суддя Бургарт Т.І.