вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" травня 2026 р. Справа № 911/694/26
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України», 44, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбуд-Проект-Реконструкція», м. Бровари, Броварський район, Київська область
про стягнення 301 021, 36 грн
ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ “Укрбуд-Проект-Реконструкція» про стягнення 218 062, 72 грн пені, 82 958, 64 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасного виконання робіт відповідно до Договору про закупівлю послуг № 4600011080 від 01.04.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2026 р. відкрито провадження у справі № 911/694/26 за позовом ТОВ “Оператор газотранспортної системи України» до ТОВ “Укрбуд-Проект-Реконструкція» про стягнення 301 021, 36 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
06.04.2026 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 03.04.2026 р. на позовну заяву, що був долучений судом до матеріалів справи, в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у випадку задоволення позовних вимог зменшити на 75% заявлену суму штрафних санкцій.
10.04.2026 р. через системy «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь № ТОВВИХ-26-6951 від 10.04.2026 р. на відзив на позовну заяву, що була долучена судом до матеріалів справи.
15.04.2026 р. через системy «Електронний суд» до суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 15.04.2026 р. (на відповідь на відзив), що були долучені судом до матеріалів справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
01.04.2025 р. між позивачем (надалі - Замовник) та відповідачем (надалі - Підрядник) було укладено договір № 4600011080 про закупівлю послуг (надалі - Договір), згідно з умов пунктів 1.1., 1.2. якого Підрядник за завданням Замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (Ремонт огорож ГРС Одеського ПМ Південного ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами (далі іменуються - Роботи), а Замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору (п. 1.1.).
1.2. Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) та Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно з Договірною ціною (Додаток № 2) становить: 6 920 487, 97 грн (шість мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень 97 коп.), в тому числі ПДВ 20% 1 153 414, 66 грн (один мільйон сто п'ятдесят три тисячі чотириста чотирнадцять гривень 66 коп.).
Відповідно до положень пунктів 4.1., 4.2., 4.5. Договору передбачено, що Підрядник зобов'язується виконати Роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього Договору (п. 4.1.).
4.2. Підрядник зобов'язується виконати Роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт (Додаток № 3).
4.5. Місце виконання Робіт (надалі - Об'єкт): місця виконання робіт зазначені в Додатку 1 до Договору.
Згідно з п. 5.1. Договору передача виконаних Робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.
Підпунктом 7.3.1. п. 7.3. Договору передбачено, що Підрядник зобов'язаний виконати Роботи якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки, відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.
Згідно з п. 13.1. Договору Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє протягом 395 (трьохсот дев'яносто п'яти) календарних днів з дати укладення. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору про закупівлю послуг № 4600011080 від 01.04.2025 р. «Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі», Додаток № 2 до договору про закупівлю послуг № 4600011080 від 01.04.2025 р. «Договірна ціна» згідно з яким загальна вартість робіт та матеріалів грн. з ПДВ становить 6 920 487, 97 грн; Додаток № 3 до договору про закупівлю послуг № 4600011080 від 01.04.2025 р. «Графік виконання робіт», згідно з яким загальний строк виконання робіт з дати укладання Договору до 01.04.2026 р., а саме: ремонт огорожі ГРС Біляївка Одеської ПД - 50 календарних днів; ремонт огорожі ГРС Великий Буялик Одеської ПД - 100 календарних днів; ремонт огорожі ГРС Дачне Одеської ПД - 150 календарних днів; ремонт огорожі ГРС Знам'янка Одеської ПД - 200 календарних днів; ремонт огорожі ГРС Марківка Одеської ПД - 250 календарних днів; ремонт огорожі ГРС Надлиманське Одеської ПД - 300 календарних днів; ремонт огорожі ГРС Роздільна Одеської ПД - 360 календарних днів; Додаток № 4 до договору про закупівлю послуг № 4600011080 від 01.04.2025 р. «Вимоги щодо охорони праці та охорони навколишнього природного середовища».
На виконання умов договору про закупівлю послуг № 4600011080 від 01.04.2025 р., відповідачем були частково виконані будівельні роботи на загальну суму 815 305, 99 грн, що підтверджується підписаним між позивачем та відповідачем актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року від 13.06.2025 р. (форма КБ-2в) на суму 815 305, 99 грн, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2025 року від 13.06.2025 р. (форма КБ-3), наявними в матеріалах справи.
У червні 2025 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № ТОВВИХ-25-10174 від 30.06.2025 р. про сплату штрафних санкцій, якою вимагав перерахувати пеню та штраф за несвоєчасно виконані роботи у строк до 02.07.2025 р.
Відповідно до витягу з програмного комплексу АВК-5 «Розрахунок вартості залишків робіт етапу «Ремонт огорожі ГРС Біляївка Одеської ПД» відповідно до пункту 1 додатку № 3 «Графік виконання робіт» до договору № 4600011080», витягу з програмного комплексу АВК-5 «Розрахунок вартості залишків робіт етапу «Ремонт огорожі ГРС Великий Буялик Одеської ПД» відповідно до пункту 2 додатку № 3 «Графік виконання робіт» до договору № 4600011080» відповідачем відповідно до умов Договору про закупівлю послуг № 4600011080 від 01.04.2025 р. не виконано роботи на загальну суму 1 185 123, 48 грн, а саме: ремонт огорожі ГРС Біляївка Одеської ПД на суму 233 063, 47 грн, ремонт огорожі ГРС Великий Буялик Одеської ПД на суму 952 060, 01 грн.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену Договором про закупівлю послуг № 4600011080 від 01.04.2025 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт з 22.05.2025 р. по 21.11.2025 р., з 11.07.2025 р. по 10.01.2025 р. всього на загальну суму 218 062, 72 грн.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України (за умови якщо правовідносини виникли на час чинності даного нормативно-правового акту), Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 839 цього ж кодексу передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
2. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 843 цього ж кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ст. 846 цього ж кодексу строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з ст. 875 цього ж кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 877 цього ж кодексу визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно ч. 4 ст. 882 цього ж кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ст. 525 цього ж кодексу визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт з ремонту огорожі ГРС Біляївка Одеської ПД, ремонту огорожі ГРС Великий Буялик Одеської ПД не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт та витрати.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним у встановлений договором строк (в додатку № 3 «Графік виконання робіт») свого обов'язку щодо своєчасного виконання у повному обсязі робіт.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Підпунктом 11.2.1 п. 11.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток № 3) у тому числі порушення строку виконання Робіт за окремим з етапів, виконання Робіт не у повному обсязі до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) відсотка вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості несвоєчасно виконаних Робіт.
Розрахунок пені від загальної вартості невиконаних робіт, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 218 062,72 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 82 958, 64 грн штрафу у розмірі 7% від вартості робіт за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасного виконання робіт більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 11.2.1 п. 11.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток № 3) у тому числі порушення строку виконання Робіт за окремим з етапів, виконання Робіт не у повному обсязі до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 (нуль цілих однієї десятої) відсотка вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості несвоєчасно виконаних Робіт.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Плати Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/12876/19.
Розрахунок 7% штрафу від загальної вартості невиконаних робіт, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 7% штрафу від вартості невиконаних робіт за прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасного виконання робіт більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів у розмірі 82 958, 64 грн.
Крім того, відповідач у своєму відзиві б/н від 03.04.2026 р. просить суд зменшити нараховані позивачем штрафні санкції на 75%.
В обґрунтування свого клопотання, викладеного у відзиві, про зменшення штрафних санкцій, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність збитків за несвоєчасно виконані роботи, а також заявлена сума є надмірною та не направлена на компенсацію майнових втрат.
Щодо вищезазначеного клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов'язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.
У свою чергу норми статті 233 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначають як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть учать у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Правила частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Водночас зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2022 р. у справі № 916/2302/21.
Приписами частин 1, 2 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 цього ж кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, що є підставою у відповідності до положень ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України для реалізації судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, а всі його аргументи, викладені у відзиві в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій зводяться до повного відтворення його ж заперечень щодо позовних вимог позивача по суті, і які вже були з достатнім ступенем обґрунтованості спростовані судом вище.
Отже у зв'язку із тим, що відповідач не зазначив достатніх обставин та доказів їх підтвердження, передбачених положеннями ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені та штрафу, заявлених позивачем, а тому суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій без задоволення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбуд-Проект-Реконструкція» (07401, вул. Київська, буд. 135, офіс 1, м. Бровари, Броварський район, Київська область; ідентифікаційний код 39894111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» (03065, пр-кт Любомира Гузара, 44, м. Київ; ідентифікаційний код 42795490) 218 062 (двісті вісімнадцять тисяч шістдесят дві) грн 72 (сімдесят дві) коп. пені, 82 958 (вісімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 64 (шістдесят чотири) коп. штрафу та судові витрати 4 515 (чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн 32 (тридцять дві) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца